Ухвала

від 18.12.2023 по справі 487/4813/20

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/4813/20

Провадження №2-др/487/29/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Бахмуцької А.І., представника відповідача ОСОБА_1 , позивача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2023 ОСОБА_3 звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва із заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №487/4813/20 в частині вирішення питання розподілу судових витрат, просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь витрати на правничу допомогу в сумі 8500 грн. та просила поновити їй строк для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення.

В своїй заяві про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_3 вказує на те, що при ухваленні рішення суду від 24.11.2023 у справі №487/4813/20, судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, які полягають у витратах на правничу допомогу, понесених нею в сумі 8500 грн., що підтверджується копією договору про надання правничої допомоги від 18.09.2023 з адвокатом Важеніною С.А., додатковими угодами №1, 2 до договору про надання правничої допомоги від 18.09.2023 і 04.10.2023, актом приймання-передачі наданих послуг від 01.12.2023. Просила поновити їй строк для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення посилаючись на те, що рішення у справі було прийнято без її участі та її представника, тому з результатами рішення можливе було ознайомитись після його отримання. Повний текст рішення її представником було отримано 29.11.2023, тобто фактично у останній день строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тому строк 5 днів після отримання повного тексту рішення спливає 04.12.2023.

18.12.2023 ОСОБА_2 подав до суду заяву в якій просив в задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення відмовити, у зв`язку з пропуском строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_1 заявлені вимоги про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_2 судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8500 грн. підтримала, також просила поновити строк з підстав зазначених у заяві.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 просив залишити заяву ОСОБА_3 без розгляду, у зв`язку з пропуском строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи №487/4813/20 та заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступного:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Указані висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19).

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

В судовому засіданні 19.10.2023, за участю позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Вваженіної С.А., розгляд справи відкладено на 24.11.2023 о 10:00 год. Позивач 07.12.2023 надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, 24.11.2023 представник відповідача надала заяву про розгляд справи за відсутності її та відповідача ОСОБА_3

24.11.2023 судом ухвалено рішення у справі. Таким чином, з урахуванням частини восьмої статті 141 ЦПК України, докази щодо понесення судових витрат заявник мав подати до 29.11.2023 включно.

04.12.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №487/4813/20 в частині стягнення на її користь витрат на правничу допомогу в сумі 8500 грн. та просила поновити їй строк для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення. При цьому послалася на те, що про результат розгляду справи дізналась лише 29.11.2023, коли її представник адвокат Важеніна С.А. отримала копію рішення суду.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої, восьмої статті 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Аналіз положень статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.

Матеріалами справи підтверджується обізнаність ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_1 про призначення судом справи до судового розгляду на 24.11.2023 та наявність об`єктивної можливості реалізувати своє процесуальне право, передбачене частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

У клопотанні про поновлення процесуального строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, надану ОСОБА_3 , заявник не зазначила непереборних обставин, які б унеможливлювали надання доказів суду в межах визначеного ЦПК України п`ятиденного строку.

При цьому заявник не зазначила і обставин, які не залежали від її волевиявлення та пов`язані із істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії (подання доказів в межах п`яти днів).

Отже, заявник пропустила строк подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, факт отримання представником заявника ОСОБА_1 судового рішення 29.11.2023 не впливає на перебіг процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, що унеможливлює його поновлення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що за встановлених обставин, відповідно до приписів частини восьмої статті 141 ЦПК України, за змістом яких у разі неподання доказів витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, така заява залишається без розгляду, якщо суд визнає причини пропуску процесуального строку неповажними.

Отже, заява ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 141 ч. 8, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.М. Афоніна