Ухвала

від 11.12.2023 по справі 755/8978/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 755/8978/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023року м.Миколаїв

Суддя Миколаївськогорайонного судуМиколаївської областіВойнарівський М.М., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», про заміну сторони виконавчого провадження,-

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва із заявою про заміну сторони виконавчого провадження № 63146425, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса № 19632 від 21.08.2020р. щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 30.06.2023року матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»,про заміну сторони виконавчого провадження передано до Святошинського районного суду м.Києва за підсудністю.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 03.10.2023року матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»,про заміну сторони виконавчого провадження передано до Миколаївського районного суду Миколаївської області за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа розподілена головуючому судді Войнарівському М.М.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до визначеногост.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції 1950 року, згідно якоїкожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,встановленим законом.Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).

Положеннями ч. 1, 2 ст. 446 ЦПК України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих написів нотаріусів.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено місце виконання рішення.

Так, виконавчі дії провадяться державним або приватним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

З аналізу даної норми закону вбачається, що місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є місце вчинення виконавчих дій, а не місцезнаходження державного/ приватного виконавця чи місце відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 р.у справі № 263/14171/19.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва від 02.10.2020 звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, ОСОБА_1 , місцем роботи якої є Фермерське господарство «Плодоовоч», ЄДРПОУ 01560586, адреса місця реєстрації: 54058, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Лазурна,20б. Вказана адреса до територіальної підсудності Миколаївського районного суду Миколаївської області не відноситься

Суду не надано жодного належного та достатнього доказу чи вчиняються відповідні виконавчі дії на території саме Миколаївського району Миколаївської області, тобто чи знаходяться на території Миколаївського району відповідні органи або установи, та чи наявне на території Миколаївського району майно (грошові кошти) боржника, відносно якого виконавцем можливо вчинити виконавчі дії.

Отже, вказана справа не підсудна Миколаївському районному суду Миколаївської області та підлягає передачі до Заводського районного суду м.Миколаєва.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 31ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно дост. 32 ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються.

Враховуючи, що помилково направлення даної справи до Миколаївського районного суду Миколаївської області, порушує права учасників справи на справедливий суд, гарантовані національним законодавством таст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та фактично створюють умови, за якими необхідно приймати до розгляду справу з порушенням правил територіальної підсудності, визначенихЦПК України, що не усуває можливих наслідків, передбаченихст.378 ЦПК України.

Керуючись ст. 27, 31, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Цивільну справу № 755/8978/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження № 63146425, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса № 19632 від 21.08.2020р. щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 - передати за підсудністю до Заводського районного суду м.Миколаєва.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасниксправи,якомуповнерішення абоухваласудуне буливрученіудень його(її)проголошенняабоскладення,маєправона поновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження: 1)на рішеннясуду -якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду ; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський