Ухвала

від 18.12.2023 по справі 175/9858/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/9858/23

Провадження № 1-кс/175/2520/23

Ухвала

Іменем України

18 грудня 2023 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретареві ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське клопотання

слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023052390001818, -

встановив:

15.12.2023 року до суду надійшло вказане клопотання від 14.12.2023 року, яке мотивовано тим, що 13.12.2023 на ділянці місцевості на території м. Краматорська за координатами 48.748938, 37.560297 на залізничних коліях працівниками поліції були виявлені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які на вказаній ділянці місцевості здійснили крадіжку металевих кріплень залізничної колії, однак свій злочинний умисел не змогли довести до кінця, оскільки їх протиправні дії були помічені та припинені співробітниками поліції.

13.12.2023 року під час огляду місця події у період з 13.00 години по 13.40 годину встановлено, що на ділянці місцевості за вказаними координатами на залізничних коліях відсутні 14 металевих залізничних костилі та 2 металеві залізничні підкладки, які були виявлені на землі поряд із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Також при огляді місця події виявлені та вилучені лом, плоскогубці, цвяходер та молот.

За даним фактом Краматорським РУП розпочато досудове розслідування, яке внесене до ЄРДР під № 12023052390001818 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.

У клопотанні слідчий просить накласти арешт на лом, плоскогубці, цвяходер та молот, які своєю постановою від 14.12.2023 року визнав речовими доказами.

У судове засідання прокурор не з`явився, однак від нього надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, на задоволенні клопотання наполягав.

Особа, зазначена у клопотанні як володілець майна, у судове засідання не з`явилася, що не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, в зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

За приписом ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення… збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).

Клопотання слідчого,прокурорапро арешттимчасово вилученогомайна повиннобути поданоне пізнішенаступного робочогодня післявилучення майна,інакше майномає бутинегайно повернутоособі,у якоїйого буловилучено (ч.5ст.171КПК України).

Згідно з ч.ч.2, 4, 5 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання, слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Враховуючи вищенаведені положення КПК України, при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідного клопотання слідчий суддя зобов`язаний: сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону; перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів.

У ході судового розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що клопотання подано слідчим 14.12.2023 року, тобто з дотриманням вимог ч.5 ст.171 КПК України. Вилучені у ході проведення огляду речі дійсно можуть зберігати на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин скоєння кримінального правопорушення.

Отже, наявні достатні підстави вважати, що вказане вище майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, і підлягає збереженню для подальшого проведення відповідних експертиз, встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення та можливої спеціальної конфіскації майна.

На підставі викладеного, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст.170173,175,309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 від 14.12.2023 року, погоджене прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023052390001818 - задовольнити.

Накласти арештна лом,плоскогубці,цвяходер тамолот,вилучені 13.12.2023року вході проведенняогляду місцяподії,шляхом заборонивідчуження,розпорядження такористування циммайном.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору, а також присутній під час оголошення ухвали особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт майна. У разі відсутності таких осіб під час проголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1