Рішення

від 11.12.2023 по справі 393/444/23

НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 393/444/23

пров. 2/393/142/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року смт Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючогосудді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря Макаренко Л.Л.,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

представники учасників справи:

представник позивачки - адвокат Заболотній П.Л.,

представник відповідачки адвокатка Боровик Л.О.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні врежимівідеоконференціїза участюпредставникавідповідачки адвокаткиБоровик Л.О.в залісудусмтНовгородка в порядкузагальногопозовногопровадження за участюпредставникапозивачки адвокатаЗаболотньогоП.Л. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом вказуючи, що з 2013 року вона проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , як одна сім`я без укладення шлюбу, вели спільне господарство, були об`єднанні спільним побутом та мали спільний бюджет, друзі та знайомі вважали їх подружжям, вони разом відвідували різні свята та події. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилося спадкове майно, що складається з двох земельних ділянок та автомобіля. Транспортний засіб був придбаний позивачкою за власні кошти до початку спільного проживання з чоловіком, але для зручності користування у 2020 році ОСОБА_1 автомобіль було перереєстровано на ОСОБА_3 . Після смерті чоловіка ОСОБА_1 звернулася до Новгородківської державної нотаріальної контори з метою заведення спадкової справи та отримання свідоцтва про право на спадщину, проте отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з необхідністю встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю, та роз`яснено, що це питання вирішується у судовому порядку.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося нерухоме спадкове майно, яке складається з земельних ділянок кадастровий номер 3523480400:02:000:0268 площею 4,73 га та кадастровий номер 3523480400:02:002:0246 площею 5,71 га, що розташовані на території Новгородківської територіальної громади та підтверджуються державними актами на право приватної власності на землю. Вартість земельних ділянок відповідно до витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок становить за земельну ділянку кадастровий номер 3523480400:02:000:0268 - 187925,38 грн, та земельну ділянку кадастровий номер 3523480400:02:002:0246 - 183485,69 грн.

Статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що коли спадкоємець постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку.

Вважає, що так як після смерті ОСОБА_3 є два спадкоємця то позивачу належить частина спадкового майна. У зв`язку з вищевказаним, просила встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу та визнати за нею в порядку спадкування право власності на частини земельних ділянок кадастрові номери 3523480400:02:000:0268 та 3523480400:02:002:0246, що розташовані на території Новгородківської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10.08.2023 року вищезазначену позовну заяву на підставі ст.185 ЦПК України було залишено без руху для вірного зазначення учасників процесу по даній справі.

23.08.2023 року на виконання вимог вищевказаної ухвали адвокатом Заболотнім П.Л., який представляє інтереси позивачки ОСОБА_1 було надано позовну заяву з вірним зазначенням учасників процесу по даній справі.

Ухвалою суддіНовгородківського районногосуду Кіровоградськоїобласті від24.08.2023року повищевказаній цивільнійсправі відкритопровадження тасправу призначенодо розглядуза правиламизагального позовногопровадження. Призначенодо підготовчогозасідання на20.09.2023року. Крімцього,відповідачу визначеноп`ятнадцятиденнийстрок здня врученняданої ухвалидля поданнявідзиву напозовну заяву. Крім того цією ж ухвалою витребувано з Новгородківської державної нотаріальної контори Кіровоградської області копію спадкової справи № 15/2023 заведену після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копія зазначеної ухвали була надіслана учасникам справи.

Також відповідачу разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.

06.10.2023 року від представника відповідачки адвокатки Боровик Л.О. надійшов відзив, в якому остання заперечувала проти позову, просила відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої заперечення обґрунтувала тим що, ОСОБА_2 є донькою спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно а саме: земельну ділянку площею 4,73 га, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Верблюзької сільської ради, яка належала йому на підставі державного акту ІІ-КР № 031395 від 28.08.2002 року; земельну ділянку площею 5,71 га, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Верблюзької сільської ради, яка належала йому на підставі державного акту РІ № 304161 від 05.07.2002 року; автомобіль ВАЗ 21053, 2002 р.в.

У встановлений законом строк до Новгородківської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Лазарева Л.Д. звернулася в порядку ст.1261 ЦПК України як єдина спадкоємниця першої черги за законом, а згодом звернулася ОСОБА_1 в порядку ст.1264 ЦПК України, як спадкоємиця четвертої черги за законом. За життя ОСОБА_3 заповітів не складав . Після розлучення з матір`ю відповідачки, інших шлюбів батько не укладав, інших дітей окрім неї не мав. Таким чином вона є єдиною спадкоємницею першої черги за законом і спадкує усе майно, що належало її батьку на день його смерті.

Щодо обставин зазначених у позові, то відповідачка пояснила наступне, що після розлучення її батьків, вона з матір`ю переїхала проживати у м.Кривий Ріг, а батько ОСОБА_3 залишився проживати і надалі в с.Верблюжка у будинку позивачки. Після розлучення батько вирішив не укладати більше шлюбів, але йому необхідне було житло, тому він домовився з позивачем, що винайме в неї житло за допомогу по господарству. Після чого він переїхав до неї жити, але настільки їй відомо вони спільно не жили, спільного бюджету не мали, мети укладати шлюб або проживати однією сім`єю з усіма наслідками її батько не мав. Жили окремим один від одного життям без ведення спільного господарства. З позовної заяви можна дійти висновку, що позивачу необхідно встановити факт спільного проживання з її батьком спадкодавцем, з метою визнання за нею права власності на спадкове майно разом з нею як спадкоємицею першої черги. Відповідно до постанови державного нотаріуса Новгородківської ДНК Кіровоградської області вона є спадкоємцем першої черги, а ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги, тобто відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, отже при розділі спадщини черга до позивача не доходить. Таким чином, оскільки позивач є спадкоємцем четвертої черги відповідно до ст.1264 ЦК України, а вона є спадкоємцем першої черги відповідно до ст.1261 ЦК України встановлення факту спільного проживання її зі спадкодавцем (її батьком) на час його смерті не породжує жодних юридичних фактів, оскільки спадщину отримують спадкоємці першої черги, а потім інші почергово у разі відсутності спадкоємців першої черги, тобто спадщина відходить лише до неї і до позивача черга не доходить.

До відзиву представником відповідачки надано письмові докази, а саме наступні копії документів: копію рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.04.2012 року, копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 від 12.02.1983 р., копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.06.2022 року.

Крім того до зазначеного відзиву представником відповідачки додано докази, що підтверджують направлення відзиву з усіма додатками позивачці та її представнику.

Також ухвалою суду від 16.10.2023 року було задоволено клопотання представника позивачки адвоката Заболотнього П.Л. про виклик та допит свідків, а також було закрито підготовче провадження у зазначеній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

Інших клопотань учасниками судового процесу не заявлено.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Заболотній П.Л. під час розгляду справи позов по вищезазначеним підставам підтримали у повному обсязі та наполягали на його задоволенні. Крім цього, в судовому засіданні, яке відбулося 07.11.2023 року, позивачка суду пояснила, щоз 2013 року вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 в її будинку, де були разом і зареєстровані, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя. На той час жоден із них в шлюбі не перебував. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Для прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , а саме двох земельних ділянок, їй необхідно в судовому порядку встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, що зробить її спадкоємицею першої черги спадкування за законом та надасть можливість разом з донькою ОСОБА_3 ОСОБА_2 , як з спадкоємицею першої черги спадкування за законом, отримати в порядку спадкування право власності на частини двох земельних ділянок. Також пояснили, що доводи сторони відповідача викладені у відзиві є безпідставними та не доведеними.

В наступні судові засідання позивачка не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Про причини неявки суд не повідомила. Відповідних заяв про відкладення розгляду справи суду не надала.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокатка Боровик Л.О. під час розгляду справи позов не визнала та заперечувала щодо його задоволення, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву. Також пояснила, що батько відповідачки ОСОБА_3 винаймав житло у позивачки, та вони не проживали як чоловік та дружина. Відповідно до постанови державного нотаріуса Новгородківської ДНК Кіровоградської області відповідачка є спадкоємцем першої черги, а ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги, тобто відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, отже при розділі спадщини черга до позивача не доходить. В зв`язку з чим доводи сторони позивача є безпідставними, а заявлені вимоги недоведеними та такими що не підлягають задоволенню.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 пояснили, що їм відомо, що з березня 2013 року позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом як чоловік та дружина без укладення шлюбу у будинку ОСОБА_1 . Вдвох вели спільне господарство (тримали корову, свійську птицю), ходили разом до рідних та друзів у гості, називали один одного чоловік та дружина. ОСОБА_3 до останнього працював охоронцем, хворів на серцево-судинні захворювання, ОСОБА_1 брала участь у його лікуванні, проте ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 раптово помер. Позивачка здійснювала його поховання. З донькою ОСОБА_8 не спілкувався, проте вона приїжджала на поховання батька.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд розглянув справу у відсутність відповідачки, та завершив розгляд справи без участі позивачки.

Вислухавши пояснення позивачки, представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, судом встановлено,що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 10 січня 2023 року Новгородківським ВДРАЦС у Кропивницькому районі Кіровоградської області ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 65 років, у селі Верблюжка Кропивницького району Кіровоградської області.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 1 від 10.01.2023 року та довідки про причину смерті № 1 виданих лікарем ОСОБА_9 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Верблюжка Кропивницького району Кіровоградської області, через хронічну недостатність кровообігу, ішемічну хворобу серця, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічну хворобу.

Відповідно до довідки № 16 від 10.01.2023 року виданої старостою Верблюзького старостинського округу Фоменко О., ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , понесла витрати на поховання свого співмешканця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживали разом, вели спільне господарство по вул.Садова.

Згідно довідки № 54 від 27.01.2023 року виданої старостою Верблюзького старостинського округу Фоменко О. про те, що згідно книги погосподарського обліку № 11 станом на 27.01.2023 року, № об`єкта ПГО -0546-1, ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , до своєї смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 2013 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі спадкодавцем на день його смерті за даною адресою проживала співмешканка ОСОБА_1 з 2013 року. Верблюзькою сільською радою Новгородківського району Кіровоградської області заповіт спадкодавця не посвідчувався.

Згідно договору купівлі-продажу від 16.08.1988 року ОСОБА_1 є власником будинку за адресою с.Верблюжка (Погребнякове) Новгородківського району Кіровоградської області. Та згідно відомостей паспорта зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: земельну ділянку площею 4,73 га, кадастровий номер 3523480400:02:000:0268 виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Верблюзької сільської ради, яка належала йому на підставі державного акту ІІ-КР № 031395 від 28.08.2002 року; земельну ділянку площею 5,71 га кадастровий номер 3523480400:02:002:0246, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Верблюзької сільської ради, яка належала йому на підставі державного акту РІ № 304161 від 05.07.2002 року; автомобіль ВАЗ 21053 реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2002 р.в., який належав йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 04.08.2020 року.

Вартість земельних ділянок відповідно до витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок становить за земельну ділянку кадастровий номер 3523480400:02:000:0268 - 187925,38 грн, та земельну ділянку кадастровий номер 3523480400:02:002:0246 - 183485,69 грн.

Також судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , 16.02.2023 року Новгородківською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 15/2023.

16.02.2023 року до державного нотаріуса Новгородківської ДНК надійшли заяви від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження видане 12.02.1983 року Погребняківською сільською радою Новгородківського району Кіровоградської області, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.04.2012 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 22.06.2022 року Центральним ВДРАЦС у м.Дніпрі ПСМУ Міністерства юстиції (м.Дніпро), копією паспорта громадянина України № НОМЕР_5 виданого 22.07.2022 року.

Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 71499541 від 16.02.2023 року, (заповіти/спадкові договори) № 71499497 від 16.02.2023 року, які були надані у зв`язку з відкриттям спадкової справи, за параметрами запиту ОСОБА_3 1957 р.н. інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 71499672 від 16.02.2023 року, була зареєстрована спадкова справа, спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер у спадковому реєстрі 70274404, номер у нотаріуса 15/2023.

Згідно постанови завідувача Новгородківської ДНК Голобородька О.В. від 16.02.2023 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , згідно ст.49 ЗУ «Про нотаріат», оскільки необхідно в судовому порядку встановити факт сумісного проживання однією сім`єю не менше п`яти років ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також вирішити питання згідно ст.ст.1258, 1259 ЦК України.

У відповідності до положень ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч. 2 ст.16ЦК України є визнання права.

Згідностатті 4 ЦПК Українигарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором.

Також згідно положеньст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до правового змісту положень ст.ст.12,81,82 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до положень ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно положень ст. 1221 ЦК України, в редакції, яка діяла на час виниклих правовідносин, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК Українивизначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно приписівст. 1258 ЦК Україниспадкування за законом здійснюється почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст.1259 ЦК України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Статтями 1261-1266 ЦК Українивизначено п`ять черг спадкування за законом, та спадкування за правом представлення,зокремаст. 1261 цього Кодексувизначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, астаттею 1264 цього Кодексувизначено, що у четверту чергу права на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається від часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першійстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином судом встановлено, що відповідачка будучи донькою померлого ОСОБА_3 звернувшись своєчасно до нотаріуса з відповідною заявою прийняла всю спадщину (спірне нерухоме майно) після смерті батька, як спадкоємиця першої черги спадкування за законом.

Позивачка же в свою чергу проживаючи разом з ОСОБА_3 , як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу більш ніж п`ять років до дня його смерті, після смерті останнього в розумінні положень ст. 1261 ЦК України не може вважатися спадкоємцем першої черги спадкування за законом, а тому вона взагалі не може спадкувати майно на рівні з наявним спадкоємцем першої черги (відповідачкою у справі), в зв`язку з чим заявлена позовна вимога позивачки щодо встановлення факту її проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 2013 року по день смерті останнього не утворює для неї в даних правовідносинах жодних юридичних наслідків, що як наслідок робить неможливим її задоволення.

Щодо позовної вимоги позивачки про визнання права власності в порядку спадкування на частину спадкового майна, то вона також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від першої вимоги в задоволенні якої позивачки відмовлено.

Між тим, розглядаючи справу повно, всебічно, та надаючи оцінку всім її обставинам слід зазначити, що покази свідків та інші письмові докази дослідженні під час судового розгляду не спростовують висновків суду.

Крім цього, враховуючи, що позивачців задоволенні їїпозовних вимог відмовлено у повному обсязі,суд вважає, що на підставіположень ст.ст.137, 141 ЦПК Українисудові витрати по справіу видісудового зборув сумі 2684 грн. та витрати напрофесійну правничудопомогу відшкодуванню на користь позивачки ОСОБА_1 відповідачкою ОСОБА_2 не підлягають.

Щодо вимоги сторони відповідачки про стягнення з позивачки на користь відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн., слід зазначити наступне.

Так, відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Також, згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові на позивача.

Як вбачається із договору про надання правничої допомоги від 19.09.2023 року адвокаткою Боровик Л.О. надавалася професійна правнича допомога відповідачці у справі ОСОБА_2 .

Згідно п.1. Додаткової угоди № 1 до договору від 19.09.2023 року за надання правової допомоги, а також представлення інтересів клієнта в суді до винесення рішення судом першої інстанції клієнт сплачує адвокату гонорар в сумі 25000 грн.

Також представником відповідачки адвокаткою Боровик Л.О. було надано довідку від 19.11.2023 року, про те що вона отримала від відповідачки ОСОБА_2 гонорар в сумі 25000 грн за надання правничої допомоги, а саме: представлення інтересів в установах, підприємствах, організаціях з питань отримання спадщини, судовому або позасудовому порядку після смерті ОСОБА_3 , або будь-яких питань, що стосуватимуться ОСОБА_2 .

Відповідно дост.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз вищезазначених положеньЦПК Українидає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи вищевикладене, а також складність справи, кількість судових засідань в яких брала участь представник відповідачки та підготовлених останньою документів, що були надані до суду, суд вважає, що потрібно стягнути з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що є розумним, достатнім та співрозмірним.

Керуючись статтями ст.ст. 4-5,12-13,76-82, 89, 95, 110, 141, 209,258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України,ст.ст.15-16,203-204,215,1217,1218,1222,1233-1236,1247,1257-1266,1270 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провстановлення фактупроживанняоднієюсім`єю якчоловікатадружини безреєстраціїшлюбута визнанняправавласностіна майновпорядкуспадкування - відмовити.

Судові витрати у виді судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні та витрати напрофесійну правничудопомогу відшкодуванню на користь позивачки ОСОБА_1 відповідачкою ОСОБА_2 не підлягають.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрованемісцепроживання АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_6 )накористь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрованемісцепроживання АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_7 )судовівитратиу виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 14.12.2023 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Копію ухвали вручити (направити) учасникам справи.

Суддя Є.ПОДЛІПЕНЕЦЬ