Постанова

від 13.12.2023 по справі 916/3978/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3978/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Колцун В.В.,

за участю представників:

від прокуратури Тунік В.М.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" Ларіонов В.С.,

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про відмову у забезпеченні позову, прийняту суддею Літвіновим С.В., м. Одеса,

у справі №916/3978/23

за позовом: керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси

до відповідачів:

-Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА";

-Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, зобов`язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в якому просив:

-визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області Єганова І.І. №188-р від 17.06.1994 "Про затвердження акту оцінки вартості майна Одеського обласного орендного підприємства молочної промисловості "Облмолпром" в частині включення до вартості цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, підвального приміщення адміністративно-побутового корпусу будівлі у м. Одесі по проспекту Ленінської іскри, 4 (наразі - проспект Небесної сотні, 4Д), яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту сховищем №56563;

-визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області Єганова І.І. №223-р від 30.06.1994 "Про затвердження плану приватизації державного майна Одеського обласного орендного підприємства молочної промисловості "Облмолпром" в частині включення до вартості цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, підвального приміщення адміністративно-побутового корпусу будівлі у м. Одесі по проспекту Ленінської іскри, 4 (на даний час - Небесної сотні, 4Д), яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту сховищем №56563;

-визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області Єганова І.І. №227-р від 04.07.1994 "Про заснування Відкритого акціонерного товариства "Одесамолоко" в частині включення до статутного фонду товариства підвального приміщення адміністративно- побутового корпусу будівлі у м. Одесі по проспекту Ленінської іскри, 4 (на даний час - Небесної сотні, 4Д), яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту сховищем №56563;

-усунути перешкоди власнику державі у володінні, користуванні та розпорядженні об`єктом нерухомого майна у вигляді підвального приміщення загальною площею 353,5 кв.м, яке розташовується в адміністративно-побутовому корпусі за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" повернути його до державної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю приватизації об`єкта державної власності захисної споруди цивільного захисту №56563, яка розташована у підвальному приміщенні адміністративно побутового корпусу будівлі за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 19.09.2023 відкрито провадження у справі №916/3978/23.

15.09.2023 до суду першої інстанції від керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси надійшла заява про забезпечення позову №6842ВИХ-23 від 14.09.2023 (вх.№2-1385/23 від 15.09.2023), в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю (адміністративно-побутовий корпус) загальною площею 5836,1 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 80554151101), розташовану за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальною "ВАСМА", а також шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії, у тому числі щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно та інші реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі (адміністративно-побутового корпусу) загальною площею 5836,1 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 80554151101), розташованої за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАСМА".

В обґрунтування даної заяви прокурор зазначив про те, що у разі відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" під час розгляду даної справи на користь третіх осіб будівлі адміністративно-побутового корпусу за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д разом з підвальним приміщенням, яке фактично є спірною захисною спорудою цивільного захисту, або у разі звернення стягнення на вказане майно у порядку виконання судового рішення, поновлення порушених прав держави, на захист яких подано позов у цій справі, може бути істотно ускладнене або унеможливлене.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 у справі №916/3978/23 (суддя Літвінов С.В.) у задоволенні заяви керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову №6842ВИХ-23 від 14.09.2023 (вх.№2-1385/23 від 15.09.2023) відмовлено.

Вказана ухвала суду мотивована недоведеністю прокурором вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, а також наявності будь-яких інших обставин, які у разі задоволення позову можуть істотно ускладнити/унеможливити виконання судового рішення або ефективне поновлення прав, за захистом яких прокурор звернувся з позовом у даній справі.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 у справі №916/3978/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову №6842ВИХ-23 від 14.09.2023 (вх.№2-1385/23 від 15.09.2023) задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що під час постановлення оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд безпідставно не врахував факт наявності укладених договорів поруки, на підставі яких Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" було передано в іпотеку будівлю адміністративно-побутового корпусу за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д разом з підвальним приміщенням, яке виступає спірною захисною спорудою цивільного захисту, а також те, що зобов`язання боржника, за якими вказаний відповідач виступив поручителем, у встановлений строк не виконані, що може призвести до примусової реалізації зазначеного нерухомого майна та, як наслідок, зміни його власника.

У відзиві на апеляційну скаргу №10-07-04399 від 31.10.2023 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, просить апеляційну скаргу керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про відмову у забезпеченні позову у справі №916/3978/23 без змін. Зокрема, вказаний відповідач зауважує на тому, що обрані прокурором заходи забезпечення позову не є адекватними заявленим позовним вимогам, оскільки спір у цій справі виник виключно щодо підвального приміщення адміністративно-побутового корпусу за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д, у той час як запропоновані заходи забезпечення стосуються всієї будівлі в цілому. Крім того, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях зауважує на недоведеності прокурором необхідності вжиття обраних ним заходів забезпечення позову, а також на безпідставності звернення прокурора до суду з позовом у даній справі без визначення конкретного позивача, в інтересах якого подано відповідний позов.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 16.10.2023 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про відмову у забезпеченні позову у справі №916/3978/23 поза межами строку, встановленого частиною другою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу до розгляду на 13.12.2023 об 11:30.

У судовому засіданні 13.12.2023 представник прокуратури апеляційну скаргу підтримав; представник Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" висловив заперечення проти її задоволення; представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами оскарження ухвали (а.с.138).

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанові останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі №916/950/22 та від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Предметом спору у даній справі є вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування розпоряджень начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області в частині включення до вартості цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, та до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Одесамолоко" підвального приміщення адміністративно-побутового корпусу будівлі у м. Одесі по проспекту Ленінської іскри, 4 (на даний час - проспект Небесної сотні, 4Д), а також про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" повернути вказане підвальне приміщення у державну власність.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якою не вимагатиме примусового виконання, то у даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 28.08.2019 у справі №910/4491/19.

Отже, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру, заявник повинен довести за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів той факт, що предмет спору, наявний станом на момент пред`явлення позову, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення в результаті об`єктивних (незадовільний фінансовий стан, відкриті виконавчі провадження щодо відповідача тощо) або суб`єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування майна; вчинення інших дій з метою уникнення майнової відповідальності або перешкоджанню поверненню майна законному власнику) причин.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункти 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі №910/773/19.

Колегія суддів вбачає, що в обґрунтування заяви №6842ВИХ-23 від 14.09.2023 (вх.№2-1385/23 від 15.09.2023) прокурор послався на існування реальної загрози відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" під час розгляду даної справи на користь третіх осіб будівлі адміністративно-побутового корпусу за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д разом з підвальним приміщенням, яке фактично є спірною захисною спорудою цивільного захисту, або звернення стягнення на вказане майно у порядку виконання судового рішення, що, в свою чергу, істотно ускладнить поновлення порушених прав держави, на захист яких подано позов у цій справі.

Між тим апеляційний господарський суд зауважує на тому, що у матеріалах оскарження ухвали місцевого господарського суду від 18.09.2023 про відмову у забезпеченні позову у справі №916/3978/23 відсутні та прокурором до суду першої інстанції разом з заявою про вжиття заходів забезпечення позову не подано жодного належного у розумінні процесуального закону доказу на підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" має намір розпорядитися спірним підвальним приміщенням загальною площею 353,5 кв.м, яке розташоване в адміністративно-побутовому корпусі за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д, чи вчинити будь-які юридично значимі дії стосовно вказаного майна, відтак всі доводи заяви про забезпечення позову №6842ВИХ-23 від 14.09.2023 (вх.№2-1385/23 від 15.09.2023) щодо існування реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення прав держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, ґрунтуються виключно на нічим не підтверджених припущеннях заявника.

Аналогічний висновок стосовно того, що самі лише твердження заявника про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову викладено в постановах Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №902/483/18 та від 12.06.2019 у справі №909/19/19.

Крім того, з доданої прокурором до заяви про забезпечення позову №6842ВИХ-23 від 14.09.2023 (вх.№2-1385/23 від 15.09.2023) копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №346476314 від 14.09.2023 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" вже більше шести років (з 27.07.2017 і по теперішній час) безперервно виступає зареєстрованим власником нежитлової будівлі загальною площею 5836,1 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 80554151101), розташованої за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д.

Сам по собі факт існування двох іпотечних договорів, укладених щодо вищенаведеної нежитлової будівлі в цілому ще у 2017 та 2021 роках, тобто задовго до звернення з позовом у цій справі, не є безумовною підставою для застосування обраних позивачем заходів забезпечення позову, тим більше, що строк виконання основного зобов`язання за одним з них настане лише 28.03.2027, а докази вчинення дій щодо ініціювання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки за іншим договором у матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів також наголошує на тому, що для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії також повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто така заборона має стосуватися виключно спірного майна.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20 та від 21.12.2020 у справі №910/9627/20, неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Колегія суддів також зауважує на тому, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України).

Така стала правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 19.10.2020 у справі №916/3844/19, від 30.06.2021 у справі №922/145/21, від 28.07.2021 у справі №910/3704/21 та від 15.08.2018 у справі №907/835/17.

При цьому під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність юридичної особи.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 25.01.2021 у справі №902/775/20, від 19.01.2021 у справі №902/774/20 та від 16.11.2020 у справі №910/7596/20.

Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.09.2019 у справі №521/10766/18.

Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 09.09.2019 у справі №924/433/19.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що спірним майном у цій справі виступає підвальне приміщення загальною площею 353,5 кв.м, яке розташоване в адміністративно-побутовому корпусі за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д, між тим запропоновані прокурором заходи забезпечення позову стосуються всієї нежитлової будівлі (адміністративно-побутового корпусу) загальною площею 5836,1 кв.м за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д, що зумовлює неспівмірність відповідних заходів з заявленими позовними вимогами, оскільки останні передбачають необґрунтоване обмеження правомочностей Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА", як власника, щодо нерухомого майна, правомірність набуття якого прокурором в межах даної справи не оспорюється.

Посилання апелянта на незаконність приватизації об`єкта державної власності захисної споруди цивільного захисту №56563, яка розташована у підвальному приміщенні адміністративно побутового корпусу будівлі за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д, Південно-західним апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки наведені твердження стосуються обґрунтування підстав позову, тобто суті позовних вимог, та жодним чином не свідчать про необхідність забезпечення позову, оскільки сам по собі факт наявності між сторонами судового спору не може бути належною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому колегією суддів враховується, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 22.07.2019 у справі №914/120/19.

Враховуючи викладене, оцінивши доводи прокурора щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає про те, що місцевий господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси №6842ВИХ-23 від 14.09.2023 (вх.№2-1385/23 від 15.09.2023) про забезпечення позову у справі №916/3978/23.

З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи апелянта стосовно порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 18.09.2023 про відмову у забезпеченні позову у справі №916/3978/23 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 136, 137, 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про відмову у забезпеченні позову у справі №916/3978/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до приписів статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 18.12.2023.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук