Постанова

від 09.11.2023 по справі 910/13227/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2023 р. Справа№ 910/13227/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 09.11.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київський метрополітен» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 (повний текст рішення складено 08.06.2023)

у справі № 910/13227/22 (суддя Балац С.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Київметробуд»

до Комунального підприємства «Київський метрополітен»

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

30.11.2022 року Акціонерне товариство «Київметробуд» (далі - позивач, АТ «Київметробуд») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства «Київський метрополітен» (далі - відповідач, КП «Київський метрополітен») про внесення змін до договору.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для внесення змін до укладеного між сторонами договору від 20.11.2018 № 744-ДБМ-18, враховуючи зміну істотних обставин при його виконанні.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач звертався до суду першої інстанції із заявою про зміну предмета позову, у прийнятті якої, місцевим господарським судом відмовлено.

Заперечуючи проти позову, відповідач у своєму відзиві вказав, що позивач при підписання договору усвідомлював можливість настання будь-яких ризиків, які можуть вплинути на перебіг будівельного процесу. Відповідач звернув увагу суду на те, що позивач задовго до початку військового вторгнення на територію України не дотримувався вимог бюджетно-фінансового законодавства, порушував календарний план виконання та фінансування робіт, не вживав заходів спрямованих на дотримання термінів виконання будівельних робіт. Крім того вказує на те, що позивачем здійснено нецільове використання коштів отриманих від відповідача. Протягом тривалого часу позивачем безпідставно не виконувались роботи передбачені договором. В матеріалах справи відсутні докази того, що саме той обсяг робіт, який повинен був виконати позивач в період з 24.02.2022 по 23.12.2022, був завершальним у будівництві, і позивач був готовий передати закінчений будівництвом об`єкт відповідачу. Посилання позивача на лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 є безпідставним, оскільки позовні вимоги обґрунтовуються істотною зміною обставин, а не настанням форс-мажорних обставин. Позивачем не підтверджено факт масового відтоку його працівників та перетин останніми державного кордону. Відповідач є об`єктом критичної інфраструктури, відтак постачання електроенергії як позивача так і відповідача здійснюється безперебійно. При цьому, місце виконання будівельних робіт здійснюється на глибині 45 метрів, що є вже свого роду укриттям від враження внаслідок ракетного обстрілу.

Також, відповідач зазначив, що позивач звернувся до суду з даним позовом без дотримання вимог частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України щодо досудового вирішення спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 позов задоволено повністю.

Внесено зміни до п. 2.1 та підпункту 19.1.1 пункту 19 Договору № 744-ДБМ-18 щодо будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)), (код 45221000-2 «Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів» за ДК 021-2015), що був укладений 20.11.2018 року між акціонерним товариством «Київметробуд» та Комунальним підприємством «Київський метрополітен» в частині строку передачі готового об`єкту та строку виконання зобов`язань шляхом викладення їх в наступній редакції:

- пункт 2.1 «Підрядник розпочинає виконання будівельних робіт після підписання Договору з наступного дня після отримання письмового повідомлення від Замовника про початок виконання робіт і завершує та передає готовий об`єкт Замовнику - 19.12.2023 року, за умови доведення відповідних цільових бюджетних призначень»;

- підпункт 19.1.1 пункту 19 «Строком дії Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до цього Договору, та закінчується 20.01.2024 року, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов`язань Сторонами, в тому числі гарантійних зобов`язань Підрядника».

Стягнуто з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Акціонерного товариства «Київметробуд» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Київський метрополітен» 26.06.2023 звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/13227/22 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, таке рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. У задоволенні позову слід відмовити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/13227/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю.,Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13227/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київський метрополітен» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/13227/22.

12.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2392/22.

Разом з тим, головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустці.

Після виходу судді з відпустки, ухвалою суду від 03.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київський метрополітен» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/13227/22, справу призначено до розгляду на 07.09.2023.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач проти задоволення скарги заперечив, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях відповідача, а рішення місцевого суду від 29.05.2023 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим, позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Відповідачем подано заперечення на відзив.

07.09.2023 за клопотанням сторін розгляд справи відкладено на 21.09.2023.

21.09.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 09.11.2023.

09.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника АТ «Київметробуд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що між сторонами ведуться переговори з метою мирного врегулювання спору, зокрема опрацьовується можливість укладення додаткової угоди до договору генерального підряду № 744-ДБМ-18.

У судове засідання 09.11.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому, представник скаржника заперечив проти поданого позивачем клопотання про відкладення справи, зазначивши, що між сторонами не ведуться ніякі переговори тим більше, щодо мирного врегулювання спору.

Представник відповідача у судовому засіданні також надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подане клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості учасникам справи врегулювати спір мирним шляхом. Крім того, представник заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи заперечення представника скаржника щодо будь-яких перемовин між сторонами з приводу мирного врегулювання даного спору, неодноразове відкладення розгляду справи та беручи до уваги, що представники учасників справи з`явилися у судове засідання, а мирову угоду, у разі її укладення між сторонами можливо затвердити судом на будь якій стадії судового процесу (навіть в процесі виконання судового рішення ст. 330 ГПК України), колегія суддів апеляційного господарського суду відхилила клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Так, колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача в межах викладених скаржником доводів та вимог підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 20.11.2018, за результатами відкритих торгів, між КП «Київський метрополітен» (замовник) та АТ «Київметробуд» (підрядник) був укладений договір № 744-ДБМ-18, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації на свій ризик виконати будівельні роботи: «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)), (код 45221000-2 «Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів» за ДК 021-2015), (далі - роботи), у встановлений договором строк, а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином роботи та оплатити, а по завершенні усіх робіт прийняти від підрядника об`єкт будівництва.

Згідно з п. 2.1 договору, підрядник розпочинає виконання будівельних робіт після підписання договору з наступного дня після отримання письмового повідомлення від замовника про початок виконання робіт і завершує та передає готовий об`єкт замовнику - 26.11.2021, за умови доведення відповідних цільових бюджетних призначень.

Відповідно до п. 2.5 договору, строки виконання робіт (будівництва об`єкта) можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі:

- невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов`язань (несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, тощо);

- порушення строків фінансування робіт, що вказані у календарному плані виконання та фінансування робіт (додаток 2 до договору);

- виникнення обставин непереборної сили; внесення змін до проектної документації;

- зменшення/збільшення обсягів фінансування; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об`єкта).

За умовами п. 3.2 договору, договірна ціна (сума цього договору) є динамічною і становить 5 981 268 736,07 грн, в тому числі ПДВ 20% 996 878 122,68 грн.

Згідно з п. 15.3 договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 20.12.2018) замовник здійснює попередню оплату в розмірі до 95% вартості робіт з будівництва (суми договору), (розмір попередньої оплати визначається в межах розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117, зі змінами), шляхом перерахування бюджетних коштів на небюджетний рахунок підрядника, відкритий в органах казначейства, з подальшим використанням на цілі, визначені цим договором, на підставі наданого підрядником рахунку-фактури, за умови наявності коштів відповідного цільового призначення на рахунку замовника та належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів.

Додатковою угодою № 8 від 24.12.2019 сторони дійшли згоди доповнити п. 15.3 укладеного ними договору абзацом: «Для отримання попередньої оплати підрядник, у встановленому законодавством порядку, відкриває небюджетний рахунок за балансовим рахунком 3712 «Рахунки інших клієнтів Казначейства України» на своє ім`я в Головному управлінні Державної казначейської служби у м. Києві (далі - орган Казначейства), де обслуговується замовник».

Відповідно до п. 19.1.1 договору, строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до цього договору, та закінчується 31.12.2021, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов`язань сторонами, в тому числі гарантійних зобов`язань підрядника.

Згідно з п. 19.1.2 договору, сторони можуть продовжити термін дії даного договору у випадках, передбачених чинним законодавством.

Додатковою угодою від 24.11.2021 № 12 до договору, що укладена, зокрема на виконання рішення Господарського суду від 23.09.2021 у справі №910/13557/21, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, сторонами внесено зміни до пункту 2.1 договору, підпункту 19.1.1 договору та викладено їх в наступній редакції:

- « 2.1 Підрядник розпочинає виконання будівельних робіт після підписання Договору з наступного дня після отримання письмового повідомлення від Замовника про початок виконання робіт і завершує та передає готовий об`єкт Замовнику - 23.12.2022, за умови доведення відповідних цільових бюджетних призначень»;

- « 19.1.1 Строком дії Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до цього Договору, та закінчується 24.01.2023 року, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов`язань Сторонами, в тому числі гарантійних зобов`язань Підрядника».

Пунктом 1.1 додаткової угоди від 24.11.2021 № 13 до договору сторони дійшли згоди внести наступні зміни до договору, а саме:

- « 1.1 Відкоригувати «Календарний план виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до Договору), остання редакція якого викладені в Додатку 1 до Додаткової угоди від 20.12.2018 № 5 до Договору та викласти змінену редакцію в Додатку 1 до даної Додаткової угоди, як невід`ємну частину Договору».

Строк виконання робіт (Додаток № 1 до додаткової угоди від 24.11.2021 № 13 «Календарний план виконання та фінансування робіт») з грудня 2018 по грудень 2022.

На виконання умов укладеного договору позивач отримав попередню оплату 20.12.2018 в сумі 2 587 995 000,00 грн (платіжне доручення № 7 від 20.12.2018) та 1 413 935 216,80 грн - 27.12.2019 (платіжне доручення № 12 від 26.12.2019).

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №910/13557/21 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 у справі № 910/13557/21 скасоване в частині задоволення позову АТ «Київметробуд» до КП «Київський метрополітен» про внесення змін до пункту 2.1 договору № 744-ДБМ-18 щодо будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)), (код 45221000-2 «Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів» за ДК 021-2015), що був укладений 20.11.2018 між Акціонерним товариством «Київметробуд» та Комунальним підприємством «Київський Метрополітен» і розподілу судових витрат, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Наразі розгляд справи № 910/13557/21 триває, рішення не прийнято.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що на розгляді у судах перебували інші судові провадження пов`язані з виконанням укладеного між сторонами договору № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018.

Зокрема, справа № 910/16372/21 за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради, КП «Київський метрополітен» до АТ «Київметробуд» про стягнення 183 461 133,57 грн отриманого безпідставного доходу у вигляді процентів за розміщення коштів (попередньої оплати), частину якої в розмірі 1,7 млрд. грн. відповідач у даній справі № 910/16372/21 використав не за цільовим призначенням, розмістивши кошти на депозит у банківській установі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 у справі №910/16372/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 позовні вимоги Прокурора задоволено частково. Стягнуто з товариства на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради грошові кошти у сумі 139 090 410,96 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства на користь Київської міської прокуратури витрати зі сплати судового збору у сумі 602 347,37 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог в частині стягнення безпідставно набутого відповідачем доходу у вигляді нарахованих відсотків за договорами банківського вкладу (депозиту) у розмірі 139 090 410,96 грн внаслідок нецільового використання бюджетних грошових коштів. За висновками суду, у правовідносинах між Київською міською радою, КП «Київський метрополітен» та АТ «Київметробуд» у останнього відсутня правова підстава для набуття та збереження майна - зазначених грошових коштів, тому ці кошти в силу приписів статей 1212 та 1214 ЦК України підлягають стягненню в дохід бюджету територіальної громади міста Києва (бюджету місцевого самоврядування) як безпідставно набуте майно.

Водночас, в іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відмову у стягненні 44 370 722,61 грн процентів за користування безпідставно отриманими коштами, оскільки у спірних кондикційних правовідносинах у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно набутих або збережених грошових коштів, необхідно нараховувати 3% та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, які у межах даного позову не заявлені.

Постановою Верховного Суду від 05.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 (в частині задоволення позовних вимог) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 910/16372/21 скасовано. Справу № 910/16372/21 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Наразі розгляд справи № 910/13557/21 триває, остаточне рішення не прийнято.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/5318/22 яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 відмовлено КП «Київський метрополітен» у задоволенні позову до АТ «Київметробуд» про зобов`язання укласти додаткову угоду №14 до договору від 20.11.2018 № 744-ДБМ-18.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/13557/21 на новий розгляд були передані вимоги про внесення змін до пункту 2.1 договору.

При цьому, рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2021 у справі № 910/13557/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 є чинним в частині внесення змін до підпункту 19.1.1, а саме: «підпункт 19.1.1. пункту 19 «Строком дії Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до цього Договору, та закінчується 24.01.2023 року, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов`язань Сторонами, в тому числі гарантійних зобов`язань Підрядника».».

Відтак, в розумінні вказаних змін, суд зазначив, що закінчення часу виконання сторонами обов`язків за договором є 24.01.2023.

Також, при розгляді справи №910/5318/22 суд вказав, що задоволення позовних вимог у даній справі жодним чином не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки позивач просить суд зобов`язати відповідача укласти додаткову угоду № 14 до договору з положенням про завершення виконання робіт та передачу об`єкту позивачу - 26.11.2021, в свою чергу, станом на момент вирішення спору по суті вказаний строк сплив. Тобто, позивач має намір примусити відповідача укласти додаткову угоду, яка б встановлювала для нього права та обов`язки в минулому, тобто за період часу, який вже пройшов, що є фізично неможливим.

Суд дійшов висновку, що по між іншого, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відомостей про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №910/5318/22 оскаржувались до суду касаційної інстанції у Північного апеляційного господарського суду відсутні.

Так, АТ «Київметробуд», звертаючись до суду з позовом у даній справі №910/13227/22, зазначає про наявність підстав для внесення змін до укладеного між сторонами спору договору в частині строку виконання робіт та строку дії договору, а саме: пункт 2.1 - в частині завершення робіт та передачі об`єкта будівництва відповідачу - до 19.12.2023; підпункт 19.1.1 в частині строку дії Договору - до 20.01.2024, враховуючи введення воєнного стану в країні, як істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України, зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, закон пов`язує можливість зміни договору за рішенням суду у зв`язку з істотною зміною обставин на вимогу заінтересованої сторони за наявності чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 вказаного Кодексу.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків (висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).

Отже, АТ «Київметробуд» просить внести зміни у спірний договір в частині строку завершення та передачі готового об`єкта відповідачу, а також продовжити термін, впродовж якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до цього договору, вказуючи на введення воєнного стану в країні, як істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, що перешкоджає продовжувати будівництво згідно з графіком та строками, встановленими таким договором.

Однак, з такими доводами позивача колегія суддів погодитися не може, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що введення воєнного стану в країні, як істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, хоч якось вплинули на неможливість виконання безпосередньо позивачем договірних обов`язків. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між збройною агресією російської федерації проти України (введенням на території України правового режиму воєнного стану) та порушенням позивачем термінів виконання будівельних робіт, передбачених договором, які відбулись ще до початку повномасштабного вторгнення російської федерації.

Крім того, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевим господарським судом взагалі не було взято до уваги вимоги ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України та не надано оцінку діям позивача здійснених для досудового вирішення спору.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, що з метою досудового вирішення спору, він неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти відповідну додаткову угоду до договору та відповідачем дані звернення були проігноровані.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав від позивача лише одну пропозицію від 21.11.2022 №28ВП про внесення змін до договору та лише 01.12.2022, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти про рух відправлення з трекінговим номером 0100105443280. Отже термін надання відповіді позивачу на вказаний лист - пропозицію становив 20.12.2022.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до приписів ч. 2 ст. 652 ЦК України, зміна за рішенням суду умов договору на вимогу заінтересованої сторони можлива лише у разі недосягнення сторонами такого договору згоди у досудовому порядку.

Проте, не дочекавшись протягом встановленого терміну відповіді від відповідача, в порушення приписів ст. 188 ГК України, позивач 30.11.2022 звернувся до Господарського суду м. Києва з даним позовом. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем інших пропозицій про внесення змін до договору про які він зазначає.

Крім того, враховуючи приписи ч. 2 ст. 652 ЦК України, договір може бути змінений за рішенням суду з підстав, встановлених частино 4 ст. 652 ЦК України.

Як зазначалось вище, зміна договору за рішенням суду у зв`язку із істотною зміною обставин допускається лише у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Отже, у разі коли сторони у зв`язку із істотною зміною обставин звернулися до суду, зміна договору за рішенням суду можлива лише як альтернатива розірванню договору та може відбутися лише у випадках, коли розірвання договору неможливе по суспільним мотивам або таке розірвання приведе до шкоди, яка буде значно перевищувати подальше виконання договору на умовах змінених судом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пп. 19.1.1 п. 19 в редакції додаткової угоди №12 від 24.11.2021 до договору яка була укладена сторонами на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2021 у справі № 910/13557/21, термін дії договору закінчився 24.01.2023. Отже, внесення змін до договору за рішенням суду у даній справі, термін дії якого закінчився є некоректним та юридично не спроможним, враховуючи при цьому, що питання з розірвання договору, як альтернатива внесенню змін до договору, позивачем не ставиться взагалі.

До того ж, позовні вимоги про внесення змін до п. 2.1 договору є безпідставними, оскільки термін виконання договірних робіт, за умовами п. 2.1 договору, закінчився 26.11.2021.

Посилання позивача на укладену між сторонами додаткову угоду №12 від 24.11.2021 до договору у відповідності до якої пункт договору 2.1 викладено у новій редакції у відповідності до якого підрядник завершує та передає готовий об`єкт замовнику - 23.12.2022 є необґрунтованим та безпідставним, оскільки, як встановлено судом, постановою Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №910/13557/21 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, оскільки, вона оскаржувалась лише в частині внесення змін до пункту 2.1 договору. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 у справі № 910/13557/21 скасоване в частині задоволення позову АТ «Київметробуд» до КП «Київський метрополітен» про внесення змін до пункту 2.1 договору № 744-ДБМ-18 щодо будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)), (код 45221000-2 «Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів» за ДК 021-2015), що був укладений 20.11.2018 між Акціонерним товариством «Київметробуд» та Комунальним підприємством «Київський Метрополітен» і розподілу судових витрат, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла на момент проведення процедури закупівлі), договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Відповідно до ч. 4. ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла на момент проведення процедури закупівлі), Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг можливе у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Отже, строк (термін) виконання робіт за договором, передбачений пунктом 2.1, закінчився 26.11.2021, а тому внесення змін до п. 2.1 щодо продовження терміну виконання робіт, строк виконання яких закінчився ще до звернення позивача до суду з даною позовною заявою, є не можливим.

Крім того, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції, що істотна зміна обставин для вчасного виконання своїх зобов`язань з виконання умов договору, підтверджена висновком про зміну обставин від 09.05.2023 № 299/03.23 (hardship) Київської обласної торгово-промислової палати. Вказаний висновок було надано позивачем вже під час розгляду справи по суті, а не у підготовчому провадженні та взагалі після звернення з позовом до суду у якому, позивач посилається на цю істотну зміну обставин.

Разом з тим, надаючи оцінку саме висновку торгово-промислової палати, як документу який уповноважена видавати торгова-промислова палата, а не події чи обставині які засвідчує цей орган, судом апеляційної інстанції враховані правові висновки Верховного Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду які викладені у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17. Суд касаційної інстанції зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21 та від 23.03.2023 у справі №920/505/22). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції критично оцінює вказаний висновок від 09.05.2023 № 299/03.23 Київської обласної торгово-промислової палати про зміну обставин, відповідно до якого, Київська обласна торгово-промислова палата підтверджує настання істотної зміни обставин за Договором № 744-ДБМ-18 від 24.11.2021, укладеним між Акціонерним товариством «Київметробуд» та Комунальним підприємством «Київський метрополітен». При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній договір № 744-ДБМ-18 від 24.11.2021 укладений між сторонами на який посилається ТПП. Натомість між КП «Київський метрополітен» (замовник) та АТ «Київметробуд» (підрядник) був укладений договір № 744-ДБМ-18 саме від 20.11.2018.

На переконання суду військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану в країні можуть бути обставинами для звільнення від відповідальності за порушення стороною своїх зобов`язань з виконання укладеного між сторонами договору у разі доведення, що такі обставини безпосередньо вплинули на виконання укладеного між сторонами договору з урахуванням алгоритму дії про повідомлення таких обставин учасника договору що передбачено розділом 20 договору № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану в країні є саме істотною зміною обставин при виконанні підрядником договору № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018, враховуючи при цьому, що договір було укладено ще в 2018 році, строк виконання робіт та строк дії договору продовжувалися укладеними сторонами додатковими угодами, зокрема і на виконання судового рішення у справі № 910/13557/21, яке наразі скасоване Верховним Судом. Відповідно до календарного плану виконання та фінансування робіт визначеного додатковою угодою №13 до договору, підрядник повинен був завершити та передати готовий об`єкт замовнику - 23.12.2022. Така додаткова угода № 13 до договору укладена 24 листопада 2021 року.

Судом прийнято до уваги твердження позивача про неможливість цілодобової роботи, як того вимагає технологія будівництва на певних ділянках, обумовлена комендантською годиною, повітряними тривогами та порушеннями енергопостачання, водопостачанням, водовідведенням, транспортом, неможливість безперебійного забезпечення об`єкту будівництва необхідними будівельними матеріалами та обладнанням і твердження про масовий відтік працівників.

Однак, такі доводи є загальними та не підтверджені конкретними доказами, що вплинули саме на підрядника з виконання укладеного договору з відповідачем, який також перебуває в однакових умовах з підрядником під час військової агресія російської федерації проти України та введенням воєнного стану в країні.

Позивачем не було надано суду докази на підтвердження масового відтоку його працівників, чи то Довідки внутрішньо переміщеної особи чи то Довідки міграційної служби України про перетин державного кордону України, працівників, які безпосередньо задіяні у реалізації об`єкту будівництва. До того ж позивачем не підтверджено неможливість працевлаштування нових працівників.

Щодо доводів про порушення енергопостачання, колегія суддів зазначає, що об`єкт будівництва забезпечується електричною енергією шляхом підключення позивача до електромереж відповідача, відшкодування вартості якої здійснюється позивачем відповідно до підпункту 4.6.16 договору. Оскільки відповідач (КП «Київський метрополітен») є об`єктом критичної інфраструктури, постачання відповідача, а відповідно і позивача, здійснюється безперебійно, без аварійних та стабілізаційних відключень, що підтверджується відповідними, підписаними позивачем та відповідачем, актами (надання послуг) за вересень - листопад 2022 року. Отже посилання позивача на перебої з електропостачанням, як на підставу для продовження терміну виконання договірних робіт, є безпідставним.

Щодо перебоїв з водопостачанням, то як зазначає відповідач, відсутність водопостачання в столиці України -Києві з жовтня 2022 року та на час розгляду справи судом, мала місце в цілому протягом тижня. Позивачем до позовної заяви не додано жодного належного доказу, який би підтверджував неможливість виконання будівельних робіт під час вищевказаних відключень.

Отже такі перебої з водопостачанням не можуть бути підставою для внесення змін до договору з продовження терміну виконання будівельних робіт у судовому порядку та не вважаються істотними змінами обставин.

Забезпечення підрядника транспортними засобами та необхідними будівельними матеріалами та обладнанням входить до обов`язків самого підрядника. Неможливість такого забезпечення підрядником у встановленому порядку не доведена шляхом надання можливих та допустимих доказів.

Судом апеляційної інстанції враховано, що будівельні роботи, у разі виконання обсягу робіт на закритих ділянках, виконуються під землею на значній глибині, а тому є безпечним свого роду місцем від ракетного обстрілу міста Києва.

Щодо доводів про неможливість проводити цілодобові роботи у зв`язку з введенням комендантської години, колегія суддів вважає, що невиконання умов договору з будівництва та виконання умов договору у строк визначений договором з посиланням на комендантську годину, залежало виключно від волевиявлення позивача. У разі необхідності, позивач мав можливість звернутися до державних органів з повідомлення про необхідність внесення АТ «Київметробуд» в перелік об`єктів критичної інфраструктури, зареєструватися в реєстрі об`єктів критичної інфраструктури, отримати для своїх працівників відповідні дозволи та виконувати роботи цілодобова за договором, як то передбачає технологія будівництва на певних ділянках.

При цьому, комендантська година це захід, який запроваджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та за яким забороняється перебування особам у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Аналізуючи відносини сторін за укладеним договором підряду, прийняті судові рішення у інших справах за спірним договором, судом апеляційної інстанції враховано, що фактично агресія російської федерації проти України розпочалася ще в 2014 році, а договір підряду № 744-ДБМ-18 був укладений 20.11.2018 та підрядник за довго до початку широкомасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України, порушував календарний план виконання та фінансування робіт, не вживав заходів спрямованих на дотримання термінів виконання будівельних робіт та ухилявся від вжиття заходів, напрацьованих спільно з представниками замовника та Київської міської державної адміністрації на відповідних нарадах, що підтверджується Протоколами нарад № 1 від 31.12.2021, № 4 від 05.01.2022, № 11 від 17.01.22.

До того ж, судова колегія вважає необґрунтованими доводи позивача про необхідність продовження терміну дії договору з метою задоволення суспільних потреб у розбудові мережі метрополітену у м. Києві, оскільки, відповідно до пп. 19.1.1, строком дії договору є час, протягом якого сторони здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до договору, та закінчується 24.01.2023 року, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов`язань сторонами, в тому числі гарантійних зобов`язань підрядника.

Отже, ані чинним законодавством, ані укладеним сторонами договором не передбачено такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, за закінченням строку дії договору. На переконання колегії суддів, позивач, з метою задоволення суспільних потреб у транспортному сполученні метрополітеном, має можливість продовжувати виконувати взяті на себе зобов`язання і після закінчення терміну дії договору до повного його виконання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем не було доведено належним чином ані законодавчо встановленого обов`язку відповідача внести вказані у позовній заяві зміни до договору, ані правових підстав для задоволення позовних вимог, що помилково залишив без уваги суд першої інстанції та необґрунтовано задовольнив позов.

Отже, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується, і позивачем не було доведено в сукупності наступних обставин, обумовлених ст. 652 Цивільного кодексу України, як підстави для внесення змін до договору:

1) щодо обставини, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, суд враховує, як зазначено вище, і що є загальновідомою обставиною, фактично агресія російської федерації проти України розпочалася ще в 2014 році, а договір підряду № 744-ДБМ-18 був укладений 20.11.2018 та підрядник задовго до початку широкомасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України, порушував календарний план виконання та фінансування робіт, не вживав заходів спрямованих на дотримання термінів виконання будівельних робіт та ухилявся від вжиття заходів, напрацьованих спільно з представниками замовника та Київської міської державної адміністрації на відповідних нарадах, що підтверджується Протоколами нарад № 1 від 31.12.2021, № 4 від 05.01.2022, № 11 від 17.01.22;

2) щодо обставини, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, суд враховує, що позивачем не доведено наявність таких обставин, адже відповідно до календарного плану виконання та фінансування робіт визначеного додатковою угодою №13 до договору, підрядник повинен був завершити та передати готовий об`єкт замовнику - 23.12.2022,і наведена додаткова угода № 13 до договору укладена 24 листопада 2021 року, і враховуючи предмет договору будівельні роботи: «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)), (код 45221000-2 «Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів» за ДК 021-2015), підрядник, враховуючи продовження йому терміну виконання підрядних робіт повинен був проявити відповідну турботливість та обачність, спрямовані на досягнення цілі договору - будівництво лінії метрополітену, що свідчило б про заінтересованість підрядника у досягненні мети договору; при цьому дійсно, введення правового режиму воєнного стану накладає на підрядника певні обов`язки, проте, не може бути підставою для внесення змін до договору в контексті продовження строку виконання відповідних робіт, які підрядником не виконано в обсягах, обумовлених договором, до введення воєнного стану, як не доведено і неможливість їх виконання, з огляду на вищенаведені обставини;

3) щодо обставини, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору - вказана обставина не підтверджується наявними у справі доказами, адже виконання договору не порушило співвідношення майнових інтересів сторін, адже, підрядник розраховував на отримання відповідних коштів, а відповідач - на виконання визначеного обсягу робіт у встановлений строк, з метою досягнення соціального позитивного ефекту від будівництва гілки метрополітену, яке в умовах, зокрема, і воєнного стану, виконує допоміжну функцію і укриття, з метою забезпечення мешканців столиці безпекою під час ракетних обстрілів, а у мирний час - дозволяє зручно пересуватися мешканцям міста, уникаючи заторів, і відповідно, на даний час співвідношення майнових інтересів сторін не порушується, оскільки сторони залишились у стані, згідно якого позивач обумовлені договором у повному обсязі роботи - не виконав, і відповідно, не має права на отримання коштів, на які роботи не виконано, а відповідач - не отримав виконаний обсяг робіт, тобто, майнові інтереси сторін залишились у тому стані, в якому вони існували в момент укладення договору;

4) щодо обставини, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона - суд враховує, що ризик запропонованої позивачем зміни договору у даному випадку несе не позивач, а відповідач, оскільки, строки будівництва відтерміновуються, і як зазначалось вище, будівництво гілки метрополітену - є соціально позитивним ефектом, і саме відповідач, як замовник будівництва, який внаслідок оголошеної публічної закупівлі розраховував на виконання відповідних робіт особою, яка перемогла у такій закупівлі з найвигіднішою пропозицією щодо строків і ціни, несе ризик як матеріальний (щодо оплати коштів, прийняття робіт), так і соціальний, зумовлений його статусом комунального підприємства, яке належить до комунальної власності територіальної громади, діяльність якого спрямована на задоволення суспільних потреб у перевезенні пасажирів, забезпечення мобілізаційної готовності підприємства, виконання робіт щодо функціонування метрополітену, зокрема і в умовах воєнного стану.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає що, позивач не навів виняткових випадків, з якими законодавець пов`язує можливість примусу сторони договору до продовження дії цього договору на змінених умовах.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).

У відповідності до статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

У відповідності до приписів статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що викладені Комунального підприємства «Київський метрополітен» доводи в обґрунтування апеляційної скарги є обґрунтованими, такими що відповідають обставинам справи, а тому підлягають задоволенню. Рішення суду першої інстанції від 29.05.2023 у даній справі про задоволення позову прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню. З прийняттям нового рішення суду про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст.ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київський метрополітен» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі №910/13227/22 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі №910/13227/22 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Київметробуд» до Комунального підприємства «Київський метрополітен» про внесення змін до договору від 20.11.2018 № 744-ДБМ-18 - відмовити повністю.

4 Судовий збір за подачу позову залишити за позивачем.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» (Україна, 03065, місто Київ, вул.Світлогірська, будинок 2/25, ідентифікаційний код: 01387432) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (Україна, 03056, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 35, ідентифікаційний код: 03328913) 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн 50 коп судового збору за подачу апеляційної скарги.

6. Матеріали справи №910/13227/22 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ на виконання пункту 5 даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадки визначених ст.. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 15.12.2023 після виходу судді з відпустки.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

С.Р. Станік