Справа №442/4200/23
Провадження №2/442/919/2023
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Нагірної О.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кмітя Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 442/4200/23 за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Рембуд, треті особи: Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛІОС» про витребування майна,
учасники справи:
представник позивача ОСОБА_2 ,
представник відповідача Кінаш О.А.
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить витребувати від Відкритого акціонерного товариства «Рембуд» на його користь об`єкти нерухомого майна.
В обґрунтування позову посилається на те, що ВАТ «Рембуд» належали на праві власності нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- адміністративний корпус (літ. „А-2), загальною площею 712,4 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490249846106,
- деревообробний цех (літ. „Б-1), загальною площею 1217,6 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490270546106;
- лісопильне відділення (літ. „В-l), загальною площею 209,2 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490281546106;
- будівлю складу („Д-1), загальною площею 44,6 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490287146106;
- будівлю ремонтної майстерні із з/бетонним цехом (літ. „Ж-l), загальною площею 1 401,9 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490293946106;
- будівлю гаражу (літ. „Е-1), загальною площею 687,4 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490297846106;
- будівлю складу (літ. „Є- 1), загальною площею 247,6 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490302446106;
- будівлю складу (літ. „Г-1), загальною площею 3 53,2 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490306646106;
Вказане нерухоме майно перебувало в іпотеці за іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ВАТ «Рембуд», як забезпечення виконання зобов`язань за укладеним кредитним договором.
Виконавчим написом № 181, вчиненим 26.05.2009 приватним нотаріусом, запропоновано на задоволення вимог ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернути стягнення на належне ВАТ «Рембуд» на праві власності нерухоме майно.
06.10.2014 року відбулися електронні торги з реалізації предмета іпотеки, переможцем яких визначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 , який набув право власності на це майно.
Надалі спірне майно неодноразово відчужувалось на користь третіх осіб. У кінцевому підсумку в 2016 році право власності на таке майно набув ОСОБА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2014, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2015, у справі № 914/3912/14 визнано недійсними електронні торги з реалізації предмета іпотеки, а також акт державного виконавця та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
З огляду на те, що вказаним вище рішенням Господарського СУДУ Львівської області, визнано недійсною первинну підставу вибуття з власності ВАТ «Рембуд» спірного нерухомого майна. ВАТ «Рембуд» скористалось своїм правом на судовий захист речового права, згідно з ст. 388 ПК України, та пред`явило позов про витребування майна.
Так, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.05.2018 у справі № 442/4841/17 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12.06.2019 та постановою Верховного Суду від 25.11.2020) відмовлено у задоволенні позову ВАТ «Рембуд» про витребування майна у ОСОБА_1 .
Вказаним рішення суду встановлено, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майно, відповідно до ст. 330 ЦК України.
ВАТ «Рембуд» реалізував своє право на судовий захист речового права від порушень в належний спосіб та у встановленому порядку і з приводу вказаного спору компетентним судом було прийнято відповідне судове рішення (справа № 442/4841/17), яке набрало законної сили.
Однак, не дивлячись на відмову у задоволенні позову про витребування майна, ВАТ «Рембуд» пред`явив позов про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, на підставі яких ОСОБА_1 набув право власності на таке майно. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.10.2019 у справі № 442/4500/19, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22.01.2020 та постановою Верховного Суду від 01.07.2021.
02.2020, 02.03.2020 та 03.03.2020 державним реєстратором на підставі вказаних вище рішень судів першої та апеляційної інстанції про визнання недійсними договорів купівлі-продажу прийняті рішення про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірні об`єкти нерухомого майна (державним реєстратором також внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування державної реєстрації за попередніми власниками нерухомого майна).
05.03.2020 державним реєстратором, у зв`язку із скасуванням державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 та попередніми власниками, зареєстровано право власності на таке майно за ВАТ «Рембуд».
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 у справі № 442/3663/20, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 08.02.2021, скасовано державну реєстрацію права власності ВАТ «Рембуд» на спірне нерухоме майно з припиненням права власності ВАТ «Рембуд» на таке майно, а також скасовано записи про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 .
На підставі зазначених судових рішень проведено державну реєстрацію припинення права власності ВАТ «Рембуд» на нерухоме майно та відповідно зареєстровано таке право власності за ОСОБА_1 .
Однак, постановою Верховного СУДУ від 01.03,2023 рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 442/3663/20 скасовано, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Станом на сьогодні право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за ВАТ «Рембуд». Згідно з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію права власності здійснено на підставі постанови Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 442/4500/19 та постанови Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №
442/3663/20.
Позивач вважає, що ВАТ «Рембут» незаконно заволодів спірним нерухомим майном (зареєстрував право власності), чим порушим його правомочність володіння таким майном.
Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 21.08.2023.
Ухвалою суду від 26.06.2023 забезпечено позов.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем до позовної заяви позивачем додана лише Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №335940914 від 16.06.2023, яка підтверджує реєстрацію права власності на спірну нерухомість за ВАТ «Рембуд».
Натомість жодного документа, який підтверджує право власності ОСОБА_1 на спірне майно до позовної заяви не подано.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що набув право власності на спірне майно та є його добросовісним набувачем, відповідно до ст. 330 ЦК України.
Звертає увагу на те, що в судовому порядку ВАТ «Рембуд» були скасовані всі судові рішення та визнані недійсними правочини з ланцюжка правочинів, в тому числі правовстановлювальні договори купівлі-продажу, відповідно яких майно у власність набув ОСОБА_1 .
Разом з тим,вказує, що:
- у справі №442/4841/17 (в якій суди зробили висновок про те, що ОСОБА_6 добросовісним набувачем,правочини, за яким ОСОБА_1 набув у володіння с майно, відповідають усім ознакам дійсності правочину) рішення Дрогобич міськрайонного суду від 16 травня 2018 року набрало законної сили: прийняття постанови Львівським апеляційним судом 12.06.2019 року;
- у справі № 442/4500/19 (в якій правочини, за якими ОСОБА_1 набув у власність спірне майно були визнані недійсними) рішення Дрогобицького міськрайонного від 03 жовтня 2019 року набрало законної сили після прийняття постанови Львівським апеляційним судом 22.01.2020 року.
У вказаному рішенні (справа № 442/4500/19, яке є преюдиційним для справи №442/4200/23), суди, зокрема, виходили з наступного: «Встановивши, що « ОСОБА_7 » не був стороною оспорюваних договорів купівлі-продажу, проте, ураховуючи конкретні обставини цієї справи, а також те, що право власності майно, яке було предметом цих договорів було зареєстровано на продавців на піде рішень суду, які у подальшому були скасовані, дійшов правильного висновку, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 не були законними власниками відчужуваного майна не мали права відчужувати спірні об`єкти нерухомого майна, тому оспорювані правочини є недійсними».
Отже, незаконність набуття права власності на майно ОСОБА_1 встановлена в резолютивній частині рішення у справі №442/4500/19 про визнання договорів недійсними.
При цьому, висновок суду у справі №442/4841/17 про те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна був зроблений до того, як у справі №442/4500/19 були визнані недійсними правочини, за якими ОСОБА_1 набув у власність спірне майно.
Відтак, обставини у справі №442/4200/23, що розглядається, є інакшими, ніж у справі №442/4841/17.
Тому справу №442/4200/23 належить вирішити відповідно до тих обставин, які мають місце саме в цій справі, зокрема: після визнання судом недійсними договорів купівлі-продажу, на підставі яких ОСОБА_1 придбав нерухоме майно, він втратив право власності на це майно, отже у нього відсутні майнові права (право власності на спірне нерухоме майно).
21.08.2023 підготовче судове засідання відкладено на 20.09.2023.
15.09.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить позов задоволити, заперечуючи доводи представника відповідача просить позов задоволити.
18.09.2023 від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому не погоджуючись із доводами позивача, просить при вирішенні справи врахувати доводи викладені у запереченні.
20.09.2023 від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якій зазначає, що перебіг позовної давності за позовними вимогами ОСОБА_1 про витребування майна від ВАТ «Рембуд» почався з 06.03.2020 року (наступний день з моменту, коли майно вибуло з власності власника). Отже, ОСОБА_1 достовірно знав про порушення свого права з дня отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто з 27.05.2020 року. 19.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду з позовом до ВАТ «Рембуд» про витребування спірного майна у справі №442/4200/23. Вбачається, що довідавшись з інформаціїної довідки про те, що право власності на спірне майно зареєстровано за ВАТ «Рембуд», ОСОБА_1 мав можливість звернутись до суду з позовом про витребування спірного майна починаючи з 27.05.2020 року. Однак, 18.06.2020 року ОСОБА_1 подав до Дрогобицького міськрайонного суду позов до державного реєстратора Підбузької селищної ради Дрогобицького району Львівської області Яніва Р. П., відкритого акціонерного товариства «Рембуд», третя особа - ОСОБА_9 , про скасування записів щодо скасування державної реєстрації права власності та скасування державної реєстрації права власності з припинення права власності. Тобто, перебіг позовної давності почався з моменту реєстрації права власності на спірне майно за ВАТ «Рембуд» 05.03.2020 року, про що достовірно з 27.05.2020 року був обізнаний ОСОБА_1 з інформаційної довідки, а тому, звертаючись 19.06.2023 року до суду з позовом про витребування нерухомості від ВАТ «Рембуд», ОСОБА_1 пропустив трирічний строк звернення до суду, що є підставою для відмови у позові.
20.09.2023 у справі оголошено перерву до 24.10.2023.
Ухвалою від 20.09.2023 в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі відмовлено.
10.10.2023 від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про застосування строків позовної давності, в якому доводи представника відповідача щодо застосування строку позовної давності заперечив, з підстав викладених у ньому просить позов задоволити.
16.10.2023 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
24.10.2023 підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду на 09.11.2023.
01.11.2023 від представника ПАТ „БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ Шилець А.М. надійшла заява про вступ у страву.
06.11.2023 від представника ПАТ „БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ Шилець А.М. надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що 22.12.2022 рішенням виконавчої дирекції Фонду гранування вкладів фізичних осіб № 1067 було відкликано повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та Кредит» делеговані уповноваженій особі Паламарчуку Віталію Віталійовичу згідно рішення від 05.09.2022 року № 685. З 27.12.2022 визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» здійснюються Фондом безпосередньо.
Під час здійснення ліквідаційної процедури, Фондом та Уповноваженою особою на ліквідацію в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було вжито всіх заходів, передбачених п. 9 ч 1 ст. 48, ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», щодо відчуження активів неплатоспроможного банку.
Права вимоги за кредитним договором № 227-01-08 від 27.03.2008 року, що укладений між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та юридичною особою Відкрите акціонерне товариство «Рембуд» (код за ЄДРПОУ 003331223), було реалізовано на відкритих електронних торгах у складі лоту номер UKR-2019-03.
Відповідно до протоколу електронних торгів UKR -2019-03, переможець торгів - ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» (код за ЄДРПОУ 42322556).
02.10.2019 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» (код за ЄДРПОУ 42322556) було укладено договір про відступлення прав вимоги.
09.11.2023 від представника відповідача Кінаш О.А. також надійшло клопотання про залучення до участі у справі процесуального правонаступника АТ „Банк „Фінанси та Кредит Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Геліос.
Ухвалою судувід 09.11.2023постановлено залучити до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Геліос, ЄДРПОУ 42322556. Судове засідання відкладено на 28.11.2023.
28.11.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
28.11.2023 розгляд справи відкладено на 07.12.2023.
07.12.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
07.12.2023 розгляд справи відкладено на 18.12.2023.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позові, просив такий задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив у позові відмовити.
Представники третіх осіб, будучи належним чином повідомлені про слухання справи в судове засідання не зявилися, причиннеявки не повідомили.
Дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що ВАТ «Рембуд» належали на праві власності нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- адміністративний корпус (літ. „А-2), загальною площею 712,4 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490249846106,
- деревообробний цех (літ. „Б-1), загальною площею 1217,6 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490270546106;
- лісопильне відділення (літ. „В-l), загальною площею 209,2 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490281546106;
- будівлю складу („Д-1), загальною площею 44,6 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490287146106;
- будівлю ремонтної майстерні із з/бетонним цехом (літ. „Ж-l), загальною площею 1 401,9 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490293946106;
- будівлю гаражу (літ. „Е-1), загальною площею 687,4 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490297846106;
- будівлю складу (літ. „Є- 1), загальною площею 247,6 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490302446106;
- будівлю складу (літ. „Г-1), загальною площею 3 53,2 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490306646106;
Вказане нерухоме майно перебувало в іпотеці за іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ВАТ «Рембуд», як забезпечення виконання зобов`язань за укладеним кредитним договором.
Виконавчим написом№ 181,вчиненим 26.05.2009приватним нотаріусомДрогобицького районногонотаріального округуЛаганяк T.І.,запропоновано на задоволення вимог ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у розмірі 2 115 501,03 грн. звернути стягнення на належне ВАТ «Рембуд» на праві власності нерухоме майно.
06.10.2014 року відбулися електронні торги з реалізації предмета іпотеки, стягнення на який звернено виконавчим написом № 181, вчиненим 26.05.2009 приватним нотаріусом.
Відповідно до протоколу № 5702 проведення електронних торгів, визначено переможця - фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 та видано акт державного виконавця від 20.10.2014 про реалізацію предмета іпотеки. На підставі цього акта видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2014 у справі № 914/3912/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2015, визнано недійсними електронні торги, акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31.1.0.2014 у справі № 442/7394/14 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики затверджено мирову угоду, відповідно до якої за ОСОБА_4 визнано право власності на спірне нерухоме майно.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 04.10.2017 у справі № 442/7394/14 ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31.10.2014 про затвердження мирової угоди скасовано.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.02.2016 у справі № 442/1658/16 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задоволено: визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по 1/2 частки спірного нерухомого майна.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 23.05.2018 у справі № 442/1658/16 вказане вище рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову про поділ спільного сумісного майна подружжя відмовлено.
06.04.2016 і 07.04.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а також 28.03.2016 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу 1/2 часток спірного нерухомого майна.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03,10.2019 у справі № 442/4500/19, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22,01.2020 та постановою Верховного Суду від 01,07.2021 вказані вище договори купівлі-продажу нерухомого майна визнано недійсними.
11.02.2020, 02.03.2020 та 03.03.2020 державним реєстратором на підставі вказаних вище рішень судів першої та апеляційної інстанції про визнання недійсними договорів купівлі-продажу прийняті рішення про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірні об`єкти нерухомого майна (державним реєстратором також внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування державної реєстрації за попередніми власниками нерухомого майна).
05.03.2020 державним реєстратором, у зв`язку із скасуванням державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 та попередніми власниками, зареєстровано право власності на таке майно за ВАТ «Рембуд».
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 у справі № 442/3663/20, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 08.02.2021, скасовано державну реєстрацію права власності ВАТ «Рембуд» на спірне нерухоме майно з припиненням права власності ВАТ «Рембуд» на таке майно, а також скасовано записи про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 .
На підставі зазначених судових рішень проведено державну реєстрацію припинення права власності ВАТ «Рембуд» на нерухоме майно та відповідно зареєстровано таке право власності за ОСОБА_1 .
Однак, постановою Верховного СУДУ від 01.03,2023 рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 442/3663/20 скасовано, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Станом на день подачі позову право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за ВАТ «Рембуд». Згідно з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію права власності здійснено на підставі постанови Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 442/4500/19 та постанови Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 442/3663/20.
Позивач вважає, що ВАТ «Рембут» незаконно заволодів спірним нерухомим майном (зареєстрував право власності), чим порушим його правомочність володіння таким майном.
Щодо підстав виникнення права власності у добросовісного набувача ОСОБА_1 .
Згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі № 442/3663/20 навів правовий висновок, що тлумачення ст. 330 ЦК України свідчить, що виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов:
- факт відчуження майна;
- майно відчужене особою, яка не мала на це права;
- відчужене майно придбав добросовісний набувач;
- відповідно до статті 388 ЦК, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 20.03.2019 в справі № 521 /8368/15-ц (провадження № 61-17779св18), постанову Верховного Суду від 15.12.2019 в справі № 523/17358/16-ц (провадження № 61-48373св 18).
ОСОБА_1 набув право власності на спірне майно та є його добросовісним набувачем, відповідно до ст. 330 ЦК України.
Вказана преюдиціальна обставина встановлена рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16,05,2018 у справі № 442/4841/17 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12.06.2019 та постановою Верховного Суду від 25.11.2020), яким відмовлено у задоволенні позову ВАТ «Рембуд» про витребування майна у ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву стабільність судового акта, який набрав законної сили (постанови від 06.09.2022 у справі № 640/10625/21, від 31.01.2023 у справі № 815/5702/16).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 911/3681/17), добросовісного набувача майна можна позбавити права власності тільки у випадку, передбаченому ст. 388 ЦК України.
Слід зазначити, що ВАТ «Рембуд» вже реалізував своє право на судовий захист речового права, згідно з ст. 388 ЦК України, і з приводу вказаного спору судом було прийнято відповідне судове рішення (справа №442/484.1/17), яке набрало законної сили.
Щодо порушення відповідачем права власності ОСОБА_1 .
Не дивлячись на те, що у задоволенні позову ВАТ «Рембуд» про витребування майна у ОСОБА_1 відмовлено (справа № 442/4841 /17), відповідач зареєстрував за собою право власності на спірне майно на підставі судового рішення (справа № 442/4500/19), яким визнано недійсними договори, на підставі яких позивач придбав спірне майно.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі № 442/3663/20 сформував такі висновки:
По-перше, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, який набув право власності на підставі статті 330 ЦК України.
Так, Верховний Суд зазначив: «суди не звернули увагу, що оскільки у справі № 442/4841/17 встановлено, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна та відмовлено в задоволенні позову про витребування майна в добросовісного набувача, то він набув право власності на підставі статті 330 ЦК України».
По-друге, використання конструкції оспорюваного правочину (недійсності договору) з метою створення передумов для позбавлення права власності добросовісного набувача, у випадку коли існує судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про витребування майна в добросовісного набувача є неприйнятним, недобросовісним і свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту.
Так, Верховний Суд зазначив: «Для приватного права, з урахуванням принципу розумності, є неприйнятним використання правомірних приватно-правових конструкцій (зокрема, конструкції оспорюваного правочину) з метою створення передумов для позбавлення права власності добросовісного набувача, у випадку коли існує судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про витребування майна в добросовісного набувача. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення та створюються передумови для виникнення «колізії» судових рішень.
Застосування приватно-правових конструкцій для позбавлення права власності у добросовісного набувача, у, випадку коли існує судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про витребування майна в добросовісного набувача, та нівелювання законної сили судового рішення по своїй суті є недобросовісним і свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту».
По-третє, у разі порушення прав ОСОБА_1 тим, що право власності на спірне майно зареєстроване за ВАТ «Рембуд», то належним способом захисту є віндикаційний позов про витребування спірного майна від ВАТ «Рембуд».
Так, Верховний Суд зазначив: « ОСОБА_10 і ВАТ «Рембуд» в договірних відносинах не перебувають; позивач є власником спірного майна (восьми об`єктів нерухомості, а саме: адміністративного корпусу (літ. «А-2»), деревообробного цеху (літ. «Б-1»), лісопильного відділення (літ. «В-1»), будівлі складу («Д-1»), будівлі ремонтної майстерні із цехом (літ. «Ж-1»), будівлі гаражу (літ.,«Е-1»), будівлі складу (літ. «Є-1»), будівлі складу (літ. «Г-1») за адресою: АДРЕСА_1 ); станом на час звернення ОСОБА_11 з позовом право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за відповідачем ВАТ «Рембуд»; позовних вимог про витребування спірного майна ОСОБА_10 не заявляв; суди не звернули уваги на те, що ефективним способом захисту права власності позивача є віндикаційний позов про витребування спірного майна від ВАТ «Рембуд».
Отже, ВАТ «Рембуд» зареєструвавши право власності на спірне майно на підставі рішення суду про визнання недійсними договорів (справа №442/4500/19) вчинив недобросовісно, оскільки протиправно позбавив добросовісного набувача ( ОСОБА_1 ) права власності на спірне майно у випадку коли існує судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про витребування майна в ОСОБА_1 .
Щодо необхідності пред`явлення віндикаційного позову.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - .юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61- 6415св19).
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/ 16-ц (провадження № 14-93цс20).
Отже, у зв`язку з порушенням прав ОСОБА_1 тим, що право власності на спірне майно зареєстроване за ВАТ «Рембуд» необхідно пред`являти віндикаційний позов, відповідно до ст. 387 ЦК України.
Щодо наявності судового рішення про відмову у визнанні права власності на спірне майно за ВАТ «Рембуд».
Суд зазначає, що ВАТ «Рембуд» звертався з позов до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочинів (договорів на підставі яких позивач отримав у власність спірне майно) та визнання права власності на спірне майно за собою.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.10.2021 у справі № 442/3588/21, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22.05.2023 у задоволенні позову ВАТ «Рембуд» відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обгрунтовані тим, що вимоги ВАТ «Рембуд» про визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно з застосуванням положень ст.ст. 215 та 216 ЦК України спрямовані на позбавлення добросовісного набувача ОСОБА_1 права власності на спірне майно у випадку коли існує судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про витребування від нього майна.
Окрім того, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 25.11.2020 у справі № 442/4841/17 вказав, що ВАТ «Рембуд», як власник майна переданого на примусову реалізацію, не має права віндикаційної вимоги до набувача цього майна ОСОБА_1 , при цьому наявність судового рішення про визнання недійсними прилюдних торгів не є безумовною підставою для повернення майна у власність його попереднього власника.
Щодо застосування строків позовної давності суду зазначає наступне.
За правилами статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
За змістом статей 256, 267 ЦК України суд може відмовити у позові через сплив без поважних причин строку звернення до суду лише в тому разі, коли позов є обгрунтованим. У разі наявності одночасно декількох підстав: безпідставності позовних вимог і спливу строку звернення до суду - в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
20.09.2023 відповідачем подано до суду заяву про застосування строків позовної давності, вказавши, що 18.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду із позовом до державного реєстратора Підбузької селищної ради Дрогобицького району Львівської області Яніва Р. П., відкритого акціонерного товариства «Рємбуд», третя особа - ОСОБА_9 , про скасування записів щодо скасування державної реєстрації права власності та скасування державної реєстрації права власності з припинення права власності.
Рішенням від 18.09.2020 року Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, залишеним без змін постановою від 08 лютого 2021 року Львівського апеляційного суду у справі № 442/3663/20 цей позов був задоволений, в результаті чого до Державного реєстру нотаріусом були внесені відповідні зміни щодо права власності на майно за ОСОБА_1 .?
01.03.2023 Верховним Судом було прийнято постанову у справі №442/3663/20, якою рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.03.2020 постанову Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 скасовано, у задоволенні газову ОСОБА_1 відмовлено.
Відповідач вказує, що у справі № 442/4200/23 встановлено, що право власності на спірне майно було зареєстровано за ВАТ «Рембуд» державним реєстратором Янівим Р.П. 05.03.2020 (підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру сечових прав на нерухоме майно), тому перебіг позовної давності за позовними вимогами ОСОБА_1 про витребування майна від ВАТ «Рембуд» почався з 06.03.2020 (наступний день з моменту, коли майно вибуло з власності власника).
Позивач не погоджується з твердженням відповідача, що перебіг позовної гавності за позовними вимогами ОСОБА_1 про витребування майна від ВАТ «Рембуд» почався з 06.03.2020.
Як зазначено у позовній заяві, на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021у справі № 442/3663/20, здійснено державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_1 (реєстрацію права власності проведено 01.03.2021- 19.03.2023)
Таким чином, на момент винесення Верховним Судом постанови (01.03.2023) про скасування рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 у справі № 442/3663/20 право власності на спірне майно було зареєстровано за ОСОБА_1 .
Скасовуючи вказані вище рішення судів І та II інстанцій, Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 вказав, що ефективним, а відтак належним способом захисту права власності позивача є віндикаційний позов про витребування спірного майна від ВАТ «Рембуд», а не вимоги про скасування записів про державну реєстрацію.
Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо,- (б) «юридично» юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим субєктом (постанова Верховного Суду від 30.07.2020 року в справі № 752/13695/18).
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З огляду на викладене вище, віндикаційний позов пред`являється до особи, за якою зареєстровано майно.
ВАТ «Рембуд», у зв`язку з винесенням постанови Верховним Судом від 01.03.2023 у справі № 442/3663/20, зареєстрував право власності на спірне майно 15.05.2023 (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно додана до позовної заяви). Отже, до 26.05.2023 позивач не міг пред`явити позов про витребування майна від ВАТ «Рембуд», оскільки таке не було зареєстроване за ним.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши пояснення сторін та письмові докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення позову у повному обсязі.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 8602,08 грн.
Керуючись ст. ст. 12,13,76-81,247,258,259,264,265,268 ЦПК України,суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Витребувати від Відкритого акціонерного товариства «Рембуд» на користь ОСОБА_1 об`єкти нерухомого майна, а саме:
- адміністративний корпус (літ. „А-2), загальною площею 712,4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490249846106;
- деревообробний цех (літ. „Б-1), загальною площею 1217,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490270546106;
- лісопильне відділення (літ. „В-1), загальною площею 209,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490281546106;
- будівлю складу („Д-1), загальною площею 44,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490287146106;
- будівлю ремонтної майстерні із з/бетонним цехом (літ. „Ж-1), загальною площею 1401.9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490293946106;
- будівлю гаражу (літ. „Е-1), загальною площею 687,4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490297846106;
- будівлю складу (літ. „Є- 1), загальною площею 247,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490302446106;
- будівлю складу (літ. „Г-1), загальною площею 353,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490306646106.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Рембуд» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8602 (вісм тисяч шістсот дві) гривні 08 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Відкрите акціонерне товариство «Рембуд», ЄДРПОУ 03331223, адреса: Львівська область, м. Дрогобич, вул.. Пластунів, 44/1.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.12.2023.
Суддя О.Б.Нагірна
Суд | Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2023 |
Оприлюднено | 20.12.2023 |
Номер документу | 115704375 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: витребування майна із чужого незаконного володіння |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні