Рішення
від 01.12.2023 по справі 466/5010/20
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/5010/20

Провадження № 2/466/140/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«01» грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Молінській С.В., Настасяк Б.І., Хомляк О.П.

учасники справи: позивач Львівська міська рада

відповідач ТзОВ «Балатонторг»

відповідач ТзОВ «Торгівлязахід»

відповідач ОСОБА_1

відповідач ТзОВ «Західуніверсал плюс»

третя особа державний реєстратор Сокільницької сільської

ради Труба О.М.

третя особа державний реєстратор Жирівської сільської ради

Палишин Н.-П.А.

третя особа державний реєстратор Львівської дирекції

Українського державного підприємства поштового

зв`язку «Укрпошта» Пелип І.Б.

третя особа приватний нотаріус Львівського міського

нотаріального округу Коваленко А.А.

представник позивача Львівської міської ради Гриниха Х.А.

представник відповідача ТзОВ «Балатонторг» Алексєєнко А.А.

представник відповідача ТзОВ «Торгівлязахід» Пилип`як О.П.

представник відповідача ТзОВ «Західуніверсал плюс» Фостяк О.Я.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Львівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Балатонторг», товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівлязахід», ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс», третіх осіб на стороні відповідачів державного реєстратора Сокільницької сільської ради Труби Оксани Михайлівни, державного реєстратора Жирівської сільської ради Павлишин Назара-Павла Андрійовича, державного реєстратора Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» Пелип Ірини Богданівни, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Коваленко Антоніни Андріївни про скасування державної реєстрації права приватної власності, визнання недійсними актів приймання - передачі нерухомого майна, зобов`язання до вчинення,

у с т а н о в и в:

03 липня 2020 року Львівська міська рада звернулась в Шевченківський районний суд м. Львова з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Балатонторг», товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівлязахід», ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс», третіх осіб на стороні відповідачів державного реєстратора Сокільницької сільської ради Труби Оксани Михайлівни, державного реєстратора Жирівської сільської ради Павлишин Назара-Павла Андрійовича, державного реєстратора Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» Пелип Ірини Богданівни, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Коваленко Антоніни Андріївни про скасування державної реєстрації права приватної власності, визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна, зобов`язання до вчинення.

В обґрунтування позовних вимог зіслалась на наступні обставини.

Земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених ст. 13 Конституції України.

Львівська міська рада у відповідності до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє територіальну громаду міста Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України та іншими законами України.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Згідно ст. 80 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальні громади, які реалізують право власності через органи місцевого самоврядування, є суб`єктами права власності на землю, що є комунальною власністю. Виходячи з п.1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам належить право власності на землю, нерухоме майно тощо, а відповідно до п.5 ст. 60 цього ж Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відноситься до повноважень Львівської міської ради.

Згідно ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Так, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права власності чи права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За змістом ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки будь які дії свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В силу ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка реалізує право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Також, зазначає, що відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

За змістом ч.1 ст.375 ЦК України, лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Частиною першою ст.376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За змістом вказаної статті будівництво вважається самочинним, якщо у діях особи є хоча б одна із ознак, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦК України: 1) на земельній ділянці, що не була відведена для будівництва, збудовані або будуються житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно; 2) забудова проведена або здійснюється без одержаного у встановленому порядку дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 6 розділу XI Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради (затверджено ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 року № 777) до повноважень департаменту містобудування Львівської міської ради належить: на підставі рішень ради або судових рішень укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, договорів купівлі-продажу прав оренди земельних ділянок, у тому числі викуплених з аукціону або на конкурсній основі, договорів міни земельних ділянок, договорів оренди та суборенди земельних ділянок, договорів суперфіцію, договорів про встановлення земельних сервітутів, договорів (угод) про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне землекористування, інших цивільно-правових угод, а також при підписанні змін та доповнень до вищезазначених договорів, розірвання договорів, щодо яких у встановленому законом порядку прийняті ухвали міської ради, а також при накладенні та знятті заборон на земельні ділянки.

Аналогічне положення закріплено у Положенні про департамент містобудування Львівської міської ради (затверджено рішенням виконавчого комітету ту Львівської міської ради від 11.11.2016 № 1028) згідно із пунктом 4.1.29 до повноважень департаменту віднесено на підставі рішень ради або судових рішень укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, договорів купівлі- продажу прав оренди земельних ділянок, у тому числі викуплених з аукціону або на конкурсній основі, договорів міни земельних ділянок, договорів оренди та суборенди земельних ділянок, договорів суперфіцію. договорів про встановлення земельних сервітутів, договорів (угод) про відшкодування втрат від недоотримання коштів за Фактичне землекористування, інших цивільно-правових угод, а також при підписанні змін та доповнень до вищезазначених договорів, розірвання договорів щодо яких у встановленому законом порядку прийняті ухвали міської ради, а також при накладенні та знятті заборон на земельні ділянки.

Зазначає, що Львівською міською радою (власником земельної ділянки площею 0,0080 га по АДРЕСА_1 ) не приймалось жодного рішення про передачу земельної ділянки у власність чи користування будь-яким фізичним чи юридичним особам, а також не надавалось дозволів на виконання будівельних робіт за вказаною адресою.

Управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради на підставі наказу управління архітектури та урбаністики від 12.03.2018 року № 5 (з врахуванням ухвал Львівської міської ради від 02.03.2017 року № 1568, додаток 1 (Шевченківський район № з/п) 285, площа ОКЕБ - 56 кв.м), від 17.05.2018 року № 3417, від 02.03.2017 року № 1613 та договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд від 31.08.2018 року № Ш-2013-17 (Д-18) було видано 03.07.2019 року паспорт прив`язки 2-х зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний паспорт прив`язки було видано на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» від 13.12.2018 року № 2-3628/АП- 2401.

При цьому, 12.12.2019 року представниками Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради було проведено обстеження тимчасових споруд на АДРЕСА_1 на предмет дотримання суб`єктами господарювання вимог чинного законодавства при заміні тимчасових споруд на новоспроектовані. За результатами обстеження було встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» проводить роботи по встановленню 2-х зблокованих тимчасових споруд. При обстеженні порушень виявлено не було.

Таким чином можна стверджувати, що станом на 12.12.2019 року жодних капітальних споруд за адресою: АДРЕСА_1 не було споруджено, а будівництво об`єктів нерухомості не велося.

Одночасно, як стало відомо, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно 23.02.2017 року ОСОБА_2 (державним реєстратором Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта») було проведено реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» на нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстрація права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» відбулась на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЛВ 143161182864 від 27.04.2016 року.

Згідно із пунктом 22 вказаної Декларації, 02.03.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» та Львівською міською радою було укладено договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту стосовно будівництва об`єкта площею 73,1 кв.м по АДРЕСА_1 .

Однак, відповідно до інформації Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (який згідно із розмежуванням повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради наділений компетенцією на укладення договорів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту) жодних договорів пайової участі за адресою: АДРЕСА_1 02.03.2016 року укладено не було.

У березні 2020 року на виконання ухвали Львівської міської ради від 04.04.2019 №4804 «Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель територіальної громади м. Львова» департаментом містобудування Львівської міської ради здійснювались заходи самоврядного контролю за дотриманням вимог законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель, в тому числі, на АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 18.03.2020 року № 5, земельна ділянка площею 0,0080 га перебуває у комунальній власності та відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Станом на дату складання акту, документи, які посвідчують право користування землею відсутні.

За результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0080 га на АДРЕСА_1 знаходиться цілісна споруда розмірами 14,10 м х 5,65 м.

Одночасно, згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено існування реєстрації права власності на:

- нежитлове приміщення загальною площею 49,9 кв.м за ОСОБА_1 ;

- нежитлове приміщення загальною площею 20,8 кв.м за ОСОБА_1 .

Відтак, в акті зазначається, що ОСОБА_1 самовільно зайняв та фактично використовує земельну ділянку комунальної власності площею 0,0080 га в межах червоних ліній вулиці Мазепи шляхом розміщення вказаної вище споруди за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про передачу у власність або надання користування (оренду) даної земельної ділянки.

Як стало відомо з матеріалів реєстраційної справи № 1184382846101, 17.08.2017 року Франківський районний суд м. Львова у справі № 465/2145/16-ц виніс ухвалу, якою визнано та затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс».

Відповідно до вказаної мирової угоди, визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю літ. «В-1» приміщення, загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеної ухвали Франківського районного суду м. Львова від 17.08.2017 року, державним реєстратором прав на нерухоме майно Павлишином Назаром-Павлом Андрійовичем, Жирівської сільської ради Пустомитівського району 19.02.2020 року прийнято рішення № 51205075, згідно із яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю літ «В-1», що розташована у АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

26.02.2020 року ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було видано висновок №2/24147, згідно із яким, за технічними показниками нежитлові приміщення загальною площею 20,8 кв.м, з нежитлової будівлі літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв.м по АДРЕСА_1 можуть використовуватись як два самосійні об`єкти, а саме:

- нежитлові приміщення будівлі літ «В-1» загальною площею 20,8 кв.м, які належать ОСОБА_1 в цілому по АДРЕСА_1 ;

- Нежитлові приміщення будівлі літ «В-1» загальною площею 49,9 кв.м, які належать ОСОБА_1 в цілому по АДРЕСА_1 .

Також, 26.02.2020 року ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було видано технічні паспорти за замовленням ОСОБА_1 на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 загальними площами 49,9 кв.м та 20,8 кв.м.

Згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, вказаний висновок Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 26.02.2020 року слугував підставою для проведення 28.02.2020 року реєстраційних дій державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району прав на нерухоме майно ОСОБА_3 .

Зокрема, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51377623 було зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 49,9 кв.м (реєстраційна справа № 2042567946101), а також, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51377104 було зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 20,8 кв.м (реєстраційна справа № 2042542546101).

29.04.2020 року ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» гр. ОСОБА_1 видано довідку № 2/2417 (номер є ідентичним із номером висновку від 26.02.2020 року) про те, що нежитлові будівлі площею 49,9 кв.м та 20,8 кв.м по АДРЕСА_1 належать ОСОБА_1 на підставі: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51377623 від 28.02.2020 ро ку та 51377104 від 28.02.2020 року державний реєстратор - Павлишин Назар-Павло Андрійович, Жирівська сільська рада Пустомитівського району, Львівської обл.

Того ж дня ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було видано технічні паспорти на нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 площею 49,9 кв.м та 20,8 кв.м.

З урахуванням вказаних документів ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Павлишином Назаром-Павлом Андрійовичем були внесені зміни в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та змінено назви об`єктів нерухомого майна у реєстраційних справах №№ 2042567946101, 2042542546101 з «нежитлового приміщення» на «нежитлову будівлю».

В подальшому, 21.05.2020 року ОСОБА_1 , як учасником ТОВ «Торгівлязахід», було прийнято рішення про здійснення внеску в статутний капітал ТОВ «Торгівлязахід» нежитловою будівлею, загальною площею 20,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Будівля (відповідно до вказаного рішення) належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 208085174 від 04.05.2020 року. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204254546101.

Також, 21.05.2020 року було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна в статутний капітал ТОВ «Торгівлязахід» об`єкта нерухомого майна 204254546101.

Окрім цього, 21.05.2020 року ОСОБА_1 , як учасником ТОВ «Балатонторг», було прийнято рішення про здійснення внеску в статутний капітал ТОВ «Балатонторг» нежитловою будівлею, загальною площею 49,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Будівля (відповідно до вказаного рішення) належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 208084397 від 04.05.2020 року. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2042567946101.

На виконання зазначеного рішення, було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна в статутний капітал ТОВ «Балатонторг» об`єкта нерухомого майна 2042567946101.

На підставі зазначених вище рішень та актів приймання-передачі від 21.05.2020 року, державним реєстратором прав на нерухоме майно Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Трубою Оксаною Михайлівною 27.05.2020 року були прийняті рішення № 52394923 та 52394491 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Торгівлязахід» та ТОВ «Балатонторг» на об`єкти по АДРЕСА_1 (площею 20,8 кв.м та 49,9 кв.м відповідно).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 4 цієї статті Закону не підлягають державній реєстрації , речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення.

Як зазначалося вище, нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (площею 20.8 кв.м та 49,9 кв.м) насправді є тимчасовими спорудами, які без відома Львівської міської ради були виділені з тимчасової споруди площею 73,1 кв.м, право на розміщення якої надавалось департаменту містобудування Львівської міської ради у 2019 році на підставі:

- заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» від 13.12.2018 року № 2-3628/АП-2401;

- наказу управління архітектури та урбаністики від 12.03.2018 року № 5;

- ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 року № 1568, додаток 1 (Шевченківський район № з/п)285, площа ОКЕБ - 56 кв.м);

- ухвали Львівської міської ради від 17.05.2018 року № 3417;

- ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 року № 1613;

- договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд від 31.08.2018 року № Ш-2013-17 (Д-18).

Позивач також зазначив, що не зважаючи на наявність ухвали Франківського районного суду м. Львова від 17.08.2017 року, саме ТОВ «Західуніверсал плюс» зверталось до Львівської міської ради із заявою про виготовлення паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 станом на грудень 2019 року, саме цим ТОВ «Західуніверсал плюс» вчинялись дії з спорудження тимчасової споруди по АДРЕСА_1 , що підтверджується актом від 12.12.2019 року, який затверджений заступником голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради.

За результатами обстежень проведених посадовими особами Львівської міської ради за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 13 у період з грудня 2019 року до моменту звернення з цим позовом, жодних об`єктів нерухомості за вказаною адресою виявлено не було.

Зазначене вище підтверджує ту обставину, що споруда на АДРЕСА_1 є тимчасовою спорудою, право власності на яку згідно з частинами 1, 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових пряв на нерухоме майно.

Проведення державної реєстрації на тимчасову споруду, як на об`єкт нерухомості, призводить до виникнення зобов`язання Львівської міської ради (власника земельної ділянки по АДРЕСА_1 ) щодо землекористування зазначеною земельною ділянкою. Адже, лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку

Згідно з п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються, зокрема, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Отже, якщо припустити, що споруда на АДРЕСА_1 є капітальним новозбудованим об`єктом, то реєстрація права власності на такий об`єкт можлива лише за наявності документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію об`єкта та документа про присвоєння поштової адреси. Проте для державної реєстрації права власності такі документи подані не були.

Статтею 27 Закону визначено підстави для державної реєстрації прав, а саме: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрацій чи його дублікат; свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; видане нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікат; І свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дублікат; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, виданий до 1 січня 2013 року; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Проте для первинної державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення літ «В-1» на АДРЕСА_1 була подана лише декларація про готовність об`єкта для експлуатації. Тобто реєстрація права власності проведена на підставі документів, які не підтверджують набуття права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Таким чином, державний реєстратор Пелип І.Б. (державним реєстратором Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта») зареєструвала право власності на тимчасову споруду, яке не підлягає реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація проведена на підставі документів, які не підтверджують набуття права власності на об`єкт.

В подальшому, як зазначено вище, державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Павлишином Н.-П. А. проводилась реєстрація права власності на підставі висновку обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», що також не відповідає положенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Відповідно до ст. ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Оспорювані правочини посягають на суспільні, економічні та соціальні основи місцевого самоврядування, спрямований на використання всупереч вимогам чинного законодавства земель комунальної власності та порушує права та охоронювані законом інтереси власника землі - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.

Згідно з частинами 1-4 статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

При цьому акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу є двостороннім актом, який свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків.

Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України) в цьому випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні ст. 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України.

У даному випадку з укладенням оспорюваних актів приймання-передачі нерухомого майна в статутний капітал має місце використання всупереч закону комунальної власності - земельної ділянки, що належить територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради на АДРЕСА_1 .

У зв`язку з вищенаведеним, акт приймання-передачі нерухомого майна в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівлязахід» від 21.05.2020 року та акт приймання-передачі нерухомого майна в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Балатонторг» від 21.05.2020 року підлягають визнанню недійсним.

З огляду на наведені в позовній заяві обставини та згідно уточнень до позовної заяви від 09 лютого 2021 року, враховуючи зазначені в ній норми матеріального законодавства, просить ухвалити рішення, яким:

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Балатонторг» (ЄДРПОУ 43617867) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 49,9 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2042567946101) з припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Баланторг» (ЄДРПОУ 43617867) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 49,9 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2042567946101);

- визнати недійсним акт приймання - передачі нерухомого майна в статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю «Баланторг» від 21.05.2020 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Балатонторг»;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 49,9 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2042567946101) з припиненням права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 49,9 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2042567946101);

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівлязахід» (ЄДРПОУ 43617961) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 20,8 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2042542546101) з припиненням права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівлязахід» (ЄДРПОУ 43617961) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 20,8 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2042542546101);

- визнати недійсним акт приймання - передачі нерухомого майна в статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівлязахід» від 21.05.2020 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівлязахід»;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 20,8 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2042542546101) з припиненням права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 20,8 кв. м на АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2042542546101);

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1184382846101) з припиненням права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -1184382846101);

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» (ЄДРПОУ 38172052) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1184382846101) з припиненням права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» (ЄДРПОУ 38172052) на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -1184382846101);

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Балатонторг» (ЄДРПОУ 43617867) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0080 га, шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі, загальною площею 49,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівлязахід» (ЄДРПОУ 43617961) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0080 га, шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі, загальною площею 20,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 липня 2020 року, після усунення недоліків, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі та вирішено проводити її судовий розгляд за правилами загального позовного провадження.

25 серпня 2020 року відповідач ТОВ «Західуніверсал плюс», від імені якого діє представник Фостяк О.Я., подало відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зіслався на таке.

ТОВ «Західуніверсал плюс» в 2016 році була побудована будівля загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану будівлю оформлена та 27.04.2016 року зареєстрована Департаментом ДАБІ у Львівській області декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ЛВ143161182864. Реєстрація вказаної декларації є чинною на даний момент і не скасовувалась та ніким, в тому числі Львівською міською радою, не оскаржувалась.

23.02.2017 року державним реєстратором Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» Пелип І.Б. проведена державна реєстрація права власності ТОВ «Західуніверсал плюс» на нежитлову будівлю літ. «В-1» приміщення, фатальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 .

Державна реєстрація проведена у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року дійсно передбачено подання поряд з документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, також документу про присвоєння поштової адреси. Водночас законодавством не визначено форми такого документу. Щодо спірної будівлі, то її адреса була зазначена в технічному паспорті, що виготовлений ЛОКПЛОР «Бюро технічної інвентаризації та ЕО». Окрім того, позивачем у справі (Львівською міською радою) не здійснюється присвоєння поштових адрес. Відповідно наявність чи відсутність присвоєної поштової адреси під час державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно, за умови наявності документу, що посвідчує прийняття до експлуатації такого, жодним чином не порушує права Львівської міської ради. Це відповідно не може бути підставою для задоволення позову про скасування державної реєстрації права власності на таке майно.

В подальшому, нежитлову будівлю літ. «В-1» приміщення, загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 було відчужено ОСОБА_1 на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року про визнання мирової угоди у справі 465/2145/16-ц. У резолютивній частині згаданого судового рішення вказано: «... визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю літ. «В-1» приміщення, загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .». Ухвала Франківського районного суду мЛьвова від 17 серпня 2017 року набрала законної сили і не оскаржувалась, в тому числі й Львівською міською радою. Згідно ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Наведеним нормам Конституції України кореспондують норми ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до п. 9) та п.10 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в тому числі й на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвали сулу про затвердження (визнання) мирової угоди.

На момент винесення ухвали Франківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року у справі 465/2145/16-ц право власності на спірне нерухоме майно було належним чином зареєстроване за ТОВ «Західуніверсал плюс».

Враховуючи наведене, вважає, що державним реєстратором Жирівської сільської ради Павлишиним Н.-П.А. 19.02.2020 року правомірно прийнято рішення 51205075 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 35552655).

В обґрунтування своїх доводів щодо скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Західуніверсал плюс», ОСОБА_1 , ТОВ «Балатонторг» «Торгівлязахід» позивач покликається на те, що спірні об`єкти є тимчасовими спорудами та право власності на які, в силу вимог ч.1, ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однак, такі доводи не відповідають фактичним обставинам та не підтверджуються належними та допустимими доказами. Як на момент проведення державної реєстрації права власності ТОВ «Західуніверсал плюс» на нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , так при державній реєстрації права власності на вказаний об`єкт за ОСОБА_1 була проведена його технічна інвентаризація, за наслідками якої виготовлено технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

- технічна інвентаризація - комплекс робіт з обмірювання об`єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об`єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням необхідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов`язковим внесенням відомостей про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру);

- технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.

Водночас, згідно п.1 розділу II наведеної Інструкції технічна інвентаризація тимчасових споруд не проводиться. Як наслідок, наявність технічного паспорту на будівлю є належним доказом того, що вказаний об`єкт є фактично наявний на відповідну дату і є саме об`єктом нерухомого майна, а не тимчасовою спорудою.

Згідно ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Категорично стверджують, що нежитлова будівля літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку було визнано за ОСОБА_1 відповідно до ухвали Франківського районного суду м.Львова від 17 серпня 2017 року відповідала вимогам вказаної норми і була об`єктом нерухомого майна. Відповідно є об`єктами нерухомого майна, будівлі, що створені в результаті поділу такого об`єкту. Це також підтверджується наявністю технічних паспортів на вказані будівлі. Якщо позивач стверджує, що спірні споруди, за адресою: АДРЕСА_1 не є об`єктами нерухомого майна, а є тимчасовими спорудами, це повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами, яким є висновок будівельно - технічної експертизи. Зокрема питання «Чи є об`єкт нерухомим майном?» прямо передбачене в. п.5.1.1 розділу II Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5.

В обгрунтування своїх доводів, про те, що спірні будівлі насправді є тимчасовими спорудами, позивач покликається на те, що право на розміщення саме тимчасової споруди надавалось ТОВ «Західуніверсал плюс» відповідно до ухвал Львівської міської ради від 02.03.2017 року № 1568, від 17.05.2018 № 3417, від 02.03.2017 №1613, договору на право тимчасового користування елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд від 31.08.2018 року№Ш-2013-17 (Д-18).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 3.14 та 5.5 Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, що затверджений ухвалою Львівської міської ради, розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив`язки, плану земельної ділянки та договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою. Місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив`язки, та плану земельної ділянки або схемі прив`язки. Термін розміщення тимчасових споруд не може перевищувати термін дії договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, встановлений ухвалою міської ради. Термін дії паспорта прив`язки ТС встановлюється відповідно до терміну, зазначеного в ухвалі міської ради, з врахуванням містобудівної документації, державних норм та правил і Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Львова. Договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення ТС укладається за умови відсутності заборгованості з орендної плати за попередніми договорами станом на дату укладення договорів на термін, визначений ухвалою міської ради.

З наведених норм чітко вбачається, що наявність в ухвалі Львівської міської ради інформації про тимчасову споруду та її власника, укладений відповідно до такої ухвали договір оренди конструктивних елементів благоустрою та оформлений паспорт прив`язки тимчасової споруди є документами, які надають право на встановлення такої тимчасової споруди, а не підтверджують її фактичне встановлення. На момент отримання таких документів тимчасова споруда є не встановленою. Для прикладу, відповідно, до п. 7.1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові демонтажу підлягають тимчасові споруди, зовнішній вигляд яких не відповідає виданому паспорту прив`язки або погодженому проекту. Тобто паспортом може бути передбачено певні архітектурно - планувальні вимоги, які суб`єктом господарювання при встановленні тимчасової споруди дотримані не були. Це підтверджує неможливість посилання на наведені позивачем докази, як на підтвердження того, що спірні об`єкти є тимчасовими спорудами, а не об`єктами нерухомого майна.

Також зазначає, що ТОВ «Західуніверсал плюс» на підставі вищенаведених дозвільних документів на встановлення тимчасових споруд, фактично таких не встановлювало. Окрім того, площа тимчасових споруд, на які ТОВ «Західуніверсал плюс» отримано дозвільні документи становить 56 кв.м., в той час, як площа нежитлової будівлі, літ. «В-1» за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку було зареєстроване за ТОВ «Західуніверсал плюс», становить 73,1 кв.м.

Позивач посилається на акт від 12.12 2019 року, складений посадовими особами Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, яким нібито встановлено, що ТзОВ «Західуніверсал плюс» та ФОП ОСОБА_4 проводять будівельні роботи по встановленню тимчасових споруд відповідно до паспортів прив`язки. Однак, ТзОВ «Західуніверсал плюс» жодних робіт в грудні 2019 року щодо влаштування тимчасових споруд не проводило. Про проведення 12.12.2019 року обстеження та складання відповідного акту товариству нічого невідомо.

20.01.2020 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові дійсно прийнято постанову №2-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ «Західуніверсал плюс», а саме за здійснення реконструкції нежитлової будівлі під літ. «В-1» без проектної та без дозвільної документації, зокрема без отримання дозволу на виконання будівельних робіт відповідному органі державного архітектурно - будівельного контролю.

Даній постанові передувала перевірка, яка проводилась інспекцією архітектурно- будівельного контролю у м. Львові з 20.12.2019 року по 24.12.2019 року на предмет; дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою м. Львів, вул. Гетьмана І. Мазепи. За наслідками даної перевірки інспекцією архітектурно - будівельного контролю у м. Львові було складено: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 24.12.2019 року №748-пп (надалі - «Акт»); припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил від 24.12.2019 року; припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.12.2019 року; протокол інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 24.12.2019 року.

Вказаними документами також було встановлено, що ТОВ «Західуніверсал плюс» здійснюється реконструкція нежитлової будівлі під літ. «В-1» без проектної та без дозвільної документації. Зазначене повністю спростовує твердження позивача проте, що у період з грудня 2019 року (моменту складання акту обстеження 12.12.2020 року) до моменту звернення з позовною заявою, жодних об`єктів нерухомості за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 13 виявлено не було.

При цьому зазначає, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові є, як і Шевченківська районна адміністрація виконавчим органом Львівської міської ради. При цьому, Інспекція має повноваження щодо здійснення архітектурно - будівельного контролю щодо об`єктів з незначними (CCI) та середніми (СС2) наслідками, розташованими на території м.Львова.

ТОВ «Західуніверсал плюс» оскаржило в судовому порядку вищевказані акти.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 380/1837/20 визнано протиправними та скасовано припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.12.2019 року, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.12.2019 року та постанову №2-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТзОВ «Західуніверсал плюс».

Вимога Львівської міської ради про скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Західуніверсал плюс» на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. літ. «В-1 загальною площею 73,1 кв. м на АДРЕСА_1 з припиненням права власності ТОВ «Західуніверсал плюс» на вищевказаний об`єкт подана з порушенням строку позовної давності, оскільки державна реєстрація була проведена 23.02.2017 року, а позовна заява подана Львівською міською радою 03.07.2020 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, який встановлений ст. 257 ЦК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивачем у позовній заяві вказується, що про державну реєстрацію права власності ТОВ «Західуніверсал плюс» на нежитлову будівлю літ. «В-1» приміщення, загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , яка проведена 23.02.2017 року державним реєстратором Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» Пелип І.Б. Львівській міській раді стало відомо 12.12.2019 року, одночасно із складанням акту обстеження про який вказувалось вище «відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно».

Однак, самим позивачем вказується, що згідно зазначеного акту жодних капітальних споруд за адресою: АДРЕСА_1 не було споруджено, а будівництво об`єктів нерухомості не велось.» За таких обставин не зрозуміло, яке відношення має складання акту обстеження від 12.12.2019 року до отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про оспорювану держану реєстрацію. Доступ до державного реєстру речових прав для посадових осіб Львівської міської ради був однаковий, як 23.02.2017 року (час проведення державної реєстрації права власності) так і 12.12.2019 року.

Відповідно Львівська міська рада могла довідатись про державну реєстрацію права власності ТОВ «Західуніверсал плюс» на вищевказану нежитлову будівлю саме з дати вчинення такої. Як наслідок, на момент подання позову Львівською міською радою пропущено строк позовної давності щодо вимоги про скасування державної реєстрації права ТзОВ «Західуніверсал плюс» спірну нежитлову будівлю. При вирішенні просить такий строк застосувати та у задоволенні позову відмовити повністю.

25 серпня 2020 року відповідачі ТОВ «Балатонторг» та ОСОБА_1 , від імені яких діє адвокат Алексєєнко А.А. також подали відзив на позовну заяву Львівської міської ради, в обґрунтування якого зіслались на аналогічні обставини, які вказані у відзиві ТОВ «Західуніверсал плюс», від імені якого діє представник Фостяк О.Я. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

25 серпня 2023 року третя особа на стороні відповідачів - державний реєстратор Сокільницької сільської ради Труба О.М. подала письмові пояснення щодо позову, а саме, вважає, що позовні вимоги Львівської міської ради про скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Балатонторг» на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 49,9 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2042587946101) та про скасування державної реєстрації права приватної власності ТОВ «Торгівлязахід» на даний об`єкт нерухомого майна не підлягають задоволенню.

Інші заявлені позивачем вимоги не торкаються прав та обов`язків її, державного реєстратора Сокільницької сільської ради Труби О.М., та обставини, що є предметом таких вимог їй не відомі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 09 травня 2023 року підготовче провадження в цивільній справі №466/5010/20 було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник Львівської міської ради Гриниха Х.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зіславшись на обставини, які викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представники відповідачів ТОВ «Торгівлязахід» - Пилип`як О.П., ТОВ «Балатонторг» та ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та ТОВ «Західуніверсал плюс» - Фостяк О.Я. в судовому засіданні позовні вимоги заперечили з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву. Просять у задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання, яке після оголошення перерви було призначено на 01 грудня 2023 року о 14.00 год., учасники справи та їх представники не з`явились, хоч про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені та від представника позивача Львівської міської ради Гринихи Х.А. та представника відповідачів Согора та ТзОВ «Балатонторг», адвоката Алексєєва А.А. подані заяви, з яких вбачається, що вони просять завершувати розгляд справи у їх відсутності.

Треті особи - державний реєстратор Сокільницької сільської ради Труба О.М., державний реєстратор Жирівської сільської ради Павлишин Н.-П.А., державний реєстратор Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» Пелип І.Б., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Коваленко А.А. в судове засідання жодного разу не з`явились, причину неявки не повідомили.

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Коваленко А.А. надіслала на адресу суду лист, в якому вказала, що всі дії вчинялись нею з дотриманням вимог чинного законодавства України. Зазначила, що відповідно до ст.78 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою. Просила розглядати справу у її відсутності та при ухваленні рішення поклалась на розсуд суду.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без їх участі, суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування підготовчого судового засідання 01 грудня 2023 рокуза допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представника позивача Львівської міської ради Гринихи Х.А., представників відповідачів ТОВ «Торгівлязахід» - адвоката Пилип`як О.П., ТОВ «Балатонторг» та ОСОБА_1 - адвоката Алексеєнко А.А. та ТОВ «Західуніверсал плюс» - адвоката Фостяк О.Я., з`ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов Львівської міської ради не підлягає до задоволення, виходячи з наступних обставин, які були встановлені судом під час розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Аналогічні приписи щодо обов`язку доказування і подання доказів також зазначено в ч.1 ст. 81 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з положеннями ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За змістом ч.1 ст. 78 цього Кодексу суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. ст. 79, 80 ЦПК України, які регулюють достовірність та достатність доказів, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено що товариством з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» в 2016 році була побудована будівля загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

На вказану будівлю оформлена та 27.04.2016 року зареєстрована Департаментом ДАБІ у Львівській області декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ЛВ143161182864. Реєстрація вказаної декларації є чинною на даний момент і не скасовувалась та ніким, в тому числі Львівською міською радою, не оскаржувалась.

23.02.2017 року державним реєстратором Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» Пелип І.Б. проведена державна реєстрація права власності ТОВ «Західуніверсал плюс» на нежитлову будівлю літ. «В-1» приміщення, загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 .

Підставою для проведення державно реєстрації була декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ЛВ143161182864, зареєстрована Департаментом ДАБІ у Львівській області 27.04.2016 року.

Сторонами спору не заперечується, що реєстрація вказаної декларації є чинною, не скасовувалась та в судовому порядку не оскаржувалась.

В подальшому, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року про визнання мирової угоди у справі 465/2145/16-ц право власності на нежитлову будівлю літ. «В-1» приміщення, загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_1 .. Ухвала Франківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року набрала законної сили і не оскаржувалась.

На підставі вказаної ухвали 19.02.2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Н.-П.А. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «В-1» приміщення, загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

26.02.2020 року ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видало висновок №2/24147, відповідно до якого за технічними показниками нежитлові приміщення загальною площею 20,8 кв.м з нежитлової літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв.м по АДРЕСА_1 можуть використовуватись як два самостійні об`єкти, а саме: нежитлові приміщення будівлі літ. «В-1» загальною площею 20,8 кв.м., що належать ОСОБА_1 , в цілому по АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення будівлі літ. «В-1» загальною площею 49,9 кв.м, що належать ОСОБА_1 , в цілому по АДРЕСА_1 .

Крім того, 26.02.2020 року за замовленням ОСОБА_1 ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було видано технічні паспорти на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальними площами 49,9 кв.м та 20,8 кв.м.

На підставі вказаного висновку №2/24147 від 26.02.2020 року згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.02.2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Жирівської сільської ради Павишином Н.-П.А. проведено реєстраційні дії.

Так, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №51377623 за ОСОБА_1 було зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення загальною площею 49,9 кв.м. (реєстраційна справа №2042567946101), а на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №51377104 право приватної власності на нежитлове приміщення загальною площею 20,8 кв.м. (реєстраційна справа №2042542546101).

В подальшому ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 49,9 кв.м. (реєстраційна справа №2042567946101) було внесено в статутний капітал ТОВ «Балатонторг», а нежитлове приміщення загальною площею 20,8 кв.м. було внесено в статутний капітал ТОВ «Торгівлязахід» та проведена державна реєстрація прав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Західуніверсал плюс» на нежитлову будівлю літ. «В-1» приміщення, загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , яка проведена державним реєстратором Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» Пелип І.Б., позивач вказує, що було зареєстровано право власності на тимчасову споруду, яке не підлягає реєстрації. Також реєстрація проведена на підставі документів, які не підтверджують набуття права власності на об`єкт. Зокрема, державному реєстратору не подано документу, що підтверджує присвоєння поштової адреси.

Суд не погоджується з доводами позивача, оскільки, як на момент проведення державної реєстрації права власності ТОВ «Західуніверсал плюс» на нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , так при державній реєстрації права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_1 , була проведена його технічна інвентаризація, за наслідками якої виготовлено технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, що затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186), технічна інвентаризація - комплекс робіт з обмірювання об`єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об`єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням необхідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов`язковим внесенням відомостей про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру); технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.

Водночас, згідно п.1 розділу ІІ наведеної Інструкції технічна інвентаризація тимчасових споруд не проводиться. Як наслідок, наявність технічного паспорту на будівлю є належним доказом того, що вказаний об`єкт є фактично наявний на відповідну дату і є саме об`єктом нерухомого майна, а не тимчасовою спорудою.

Оскільки нежитлова будівля літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , була об`єктом нерухомого майна, то об`єкти, утворені внаслідок її поділу, також належать до об`єктів нерухомого майна.

На підтвердження вказаного надано висновок експерта №023/22 будівельно-технічної експертизи, складений 10.06.2022 за заявою ТОВ «Торгівлязахід» та ТОВ «Балатонторг». На вирішення судового експерта було поставлено наступне запитання: «Чи є нежитлова будівля літ.«В-1», розташована по АДРЕСА_1 , яка складається з нежитлових приміщень площею 49,9 кв.м. що належать ТОВ «Балатонторг» та з нежитлових приміщень площею 20,8 кв.м., що належать ТОВ «Тотгівлязахід», нерухомим майном»?

Згідно із вказаним висновком, нежитлова будівля літ.«В-1», розташована по АДРЕСА_1 , яка складається з нежитлових приміщень площею 49,9 кв.м. що належать ТОВ «Балатонторг» та з нежитлових приміщень площею 20,8 кв.м., що належать ТОВ «Торгівлязахід», є нерухомим майном.

Суд також не погоджується з покликанням позивача в обґрунтування належності спірного об`єкту до тимчасових споруд на дозвільні документи, що видані ТОВ «Західуніверсал плюс», зокрема, ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 року №1568, від 17.05.2018 №3417, від 02.03.2017 №1613, договори на право тимчасового користування елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд від 31.08.2018 року № Ш-2013-17 (Д-18).

Позивач також посилається на акт від 12.12.2019 року, складений посадовими особами Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, яким нібито встановлено, що ТзОВ «Західуніверсал плюс» та ФОП ОСОБА_4 проводять будівельні роботи по встановленню тимчасових споруд відповідно до паспортів прив`язки.

Однак, ТОВ «Західуніверсал плюс» заперечило проведення в грудні 2019 року робіт щодо влаштування тимчасових споруд. Доказів участі представника ТОВ «Західуніверсал плюс» у проведенні відповідного обстеження не надано. Також ТОВ Західуніверсал плюс» до матеріалів справи долучено докази, які підтверджують, що 20.01.2020 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові дійсно прийнято постанову №2-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТзОВ «Західуніверсал плюс», а саме за здійснення реконструкції нежитлової будівлі під літ. «В-1» без проектної та без дозвільної документації, зокрема без отримання дозволу на виконання будівельних робіт у відповідному органі державного архітектурно - будівельного контролю.

Даній постанові передувала перевірка, яка проводилась інспекцією архітектурно - будівельного контролю у м. Львові з 20.12.2019 року по 24.12.2019 року на предмет дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою м. Львів, вул. Гетьмана І. Мазепи. За наслідками даної перевірки інспекцією архітектурно - будівельного контролю у м. Львові було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 24.12.2019 року №748-пп, припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.12.2019 року, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.12.2019 року та протокол інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 24.12.2019 року.

Вказаними документами також було встановлено, що ТОВ «Західуніверсал плюс» здійснюється реконструкція нежитлової будівлі під літ. «В-1» за адресою: АДРЕСА_1 без проектної та без дозвільної документації. Зазначене повністю спростовує твердження позивача про те, що у період з грудня 2019 року (моменту складання акту обстеження 12.12.2020 року) до моменту звернення з позовною заявою, жодних об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 виявлено не було. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 380/1837/20 визнано протиправними та скасовано припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.12.2019 року, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.12.2019 року та постанову №2-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТзОВ «Західуніверсал плюс». Рішення суду залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Щодо неподання документа, яким присвоєно об`єкту нежитлової будівлі під літ. «В-1» за адресою: АДРЕСА_1 суд зауважує наступне.

Відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 25 грудня 2015 року, дійсно передбачено подання поряд з документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, також документу про присвоєння поштової адреси. Водночас присвоєння адреси здійснюється вже введеному в експлуатацію об`єкту. Й відповідно факт присвоєння/не присвоєння адреси не може свідчити про те, що об`єкт збудовано самочинно чи ні. Й також документ про присвоєння адреси не є документом, що підтверджує право власності відповідної особи на збудований об`єкт. Окрім того, відсутність документу про присвоєння адреси, яка відповідно до розподілу повноважень здійснювалась Шевченківською районного адміністрацією Львівської міської ради, не порушує права Львівської міської ради як власника земельної ділянки, за умови наявності документу про прийняття в експлуатацію об`єкту, що розміщений на такій земельній ділянці. Скасування державної реєстрації права власності з підстав відсутності адреси не відновить жодного права Львівської міської ради на земельну ділянку, адже демонтаж об`єкту нерухомого майна, яке введене в експлуатацію відповідно до дійсного документу (декларації про готовність об`єкту до експлуатації), є неможливий.

Також не може бути скасована державна реєстрація права власності на спірну нежитлову будівлю літ. «В-1» приміщення, загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що проведена на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року про визнання мирової угоди у справі 465/2145/16-ц. Відповідно до вказаної ухвали за ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлову будівлю літ. «В-1» приміщення, загальною площею 73,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвала Франківського районного суду м.Львова від 17 серпня 2017 року набрала законної сили і не оскаржувалась, в тому числі й Львівською міською радою. Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Наведеним нормам Конституції України кореспондують норми ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до п. 9) та п.10 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в тому числі й на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди. Відповідно у даному випадку державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірне майно проведено на підставі документу, що прямо визначений Законом. Такий документ є чинним та не оскаржувався.

Відповідно до п.54 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, проводиться за умови технічної можливості такого поділу та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних права. Для державної реєстрації в такому випадку подаються документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, до його поділу (крім випадку, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення); технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім поділу або об`єднання таких об`єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо). Враховуючи вказану норму, для державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 49,9 кв.м., та на нежитлове приміщення загальною площею 20,8 кв.м. також надані всі передбачені законом документи (технічні паспорти та висновок №2/24147, відповідно до якого за технічними показниками нежитлові приміщення загальною площею 20,8 кв.м. з нежитлової літ. «В-1» загальною площею 73,1 кв.м. по АДРЕСА_1 можуть використовуватись як два самостійні об`єкти).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Однак, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Позивач у позовній заяві просить суд скасувати всі проведені державні реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться на спірній земельній ділянці, зокрема нежитлову будівлю літ. «В-1» приміщення, загальною площею 73,1 кв.м (до моменту поділу) та нежитлові будівлі площею 49,9 кв.м та 20.8 кв.м (після поділу) із припиненням права власності відповідних осіб.

У такому випадку, в силу вимог п.1 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права власності відповідачів, зокрема й ТОВ «Балатонторг» та ТОВ «Торгівлязахід» будуть припинені.

Водночас вказані особи набули право власності на вказані об`єкти нерухомого майна на підставі правочинів (внесення майна до статутного капіталу). Відповідно ТОВ «Балатонторг» та ТОВ «Торгівлязахід» не здійснювали жодних дій по спорудженню (будівництву) вказаних об`єктів.

Згідно вимог п.4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно позовні вимоги про зобов`язання ТОВ «Балатонторг» та ТОВ «Торгівлязахід» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0080 га шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі площею 49,9 кв.м та площею 20,8 кв.м не підлягають задоволенню навіть й у випадку встановлення судом самовільного розміщення таких будівель. Адже вказані об`єкти нерухомого майна ТОВ «Балатонторг» та ТОВ «Торгівлязахід» не споруджувались. Відповідно у випадку скасування державної реєстрації права власності таких осіб та визнання недійсними правочинів, на підставі яких було набуте право власності, ТОВ «Балатонторг» та ТОВ «Торгівлязахід» не будуть мати жодного відношення до спірного нерухомого майна. Оскільки ТОВ «Балатонторг» та ТОВ «Торгівлязахід» не вчинялись дії по його будівництву, в силу п.4 ст. 376 ЦК України на вказаних осіб не можуть бути покладені обов`язки / витрати по знесенню (демонтажу) такого.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що метою подання Львівською міською радою даного позову є захист права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,0080 га за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, за доводами позивача на вказаній земельній ділянці всупереч вимогам законодавства та без згоди власника розміщено об`єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Й відповідно обраний у даному випадку позивачем спосіб захисту порушених прав повинен не тільки відповідати встановленим законом способам, а й бути належним (ефективним). Зокрема, належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Так, ефективність обраного засобу юридичного захисту, з практичної та законодавчої точки зору є головним критерієм його обрання.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Під захистом права розуміється застосування державою примусу, спрямоване на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, компенсація витрат, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Як визначає Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року по справі №676/58/17-ц, спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи результату, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Обрання конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Надаючи правову оцінку належності обраного особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Європейської конвенції про права людини. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

При цьому в деяких випадках законодавець визначив особливості механізму ухвалення рішень про захист права власності. Пункти 1, 2 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дійсно передбачають можливість скасування державної реєстрації права власності, наслідком чого є припинення такого права. Однак у спірних правовідносинах скасування державної реєстрації права на спірні об`єкти нерухомого майна без демонтажу (знесення) таких об`єктів не відновлює порушене право власності Львівської міської ради на спірну земельну ділянку. А оскільки позовні вимоги до ТОВ «Балатонторг» та ТОВ «Торгівлязахід» про демонтаж (знесення) об`єктів нерухомого майна не підлягають задоволенню, то не можуть бути задоволені й позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації прав власності як такі, що не є ефективними та не призводять до відновлення порушеного права позивача.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Львівської міської ради не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову Львівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Балатонторг», товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівлязахід», ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс», третіх осіб на стороні відповідачів державного реєстратора Сокільницької сільської ради Труби Оксани Михайлівни, державного реєстратора Жирівської сільської ради Павлишин Назара-Павла Андрійовича, державного реєстратора Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» Пелип Ірини Богданівни, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Коваленко Антоніни Андріївни про скасування державної реєстрації права приватної власності, визнання недійсними актів приймання передачі нерухомого майна та зобов`язання звільнити земельні ділянки шляхом демонтажу ( знесення) нежитлових будівель відмовити

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 04 грудня2023 року.

Суддя В. І. Кавацюк


Дата ухвалення рішення	01.12.2023
Оприлюднено	20.12.2023
Номер документу	115705123
Судочинство	Цивільне
Суть	скасування державної реєстрації права приватної власності, визнання недійсними актів приймання - передачі нерухомого майна, зобов`язання до вчинення

Судовий реєстр по справі —466/5010/20

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 01.12.2023 по справі 466/5010/20ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Судовий реєстр по справі —466/5010/20

Рішення від 01.12.2023

Рішення
від 01.12.2023 по справі 466/5010/20
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА