Ухвала

від 05.12.2023 по справі 910/1180/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

05.12.2023Справа №910/1180/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Аварійно технічний центр" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення у справі №910/1180/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Форт"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відокремлений підрозділ "Аварійно технічний центр" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 405012,96 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (заявника): Яременко О.В.

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Форт" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості в розмірі 405012,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення взятих на себе зобов`язань за договором №53-140-01-20-00656 та відповідно до специфікації (додаток №1 до договору №53-140-01-20-00656), відповідач не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Форт" заборгованість у розмірі 405012,96 грн та судовий збір у розмірі 6075,19 грн.

23.05.2023 року Господарським судом міста Києва виданий наказ про примусове виконання рішення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

03.10.2023 року через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Аварійно технічний центр" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 року у справі №910/1180/23, в якій просить відстрочити виконання рішення на один рік.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1084/23 від 11.10.2023 у зв`язку зі звільненням судді Баранова Д.О. призначено повторний автоматизований розподіл заяви, що подана в межах справи №910/1180/23, за результатом проведення якого подану заяву передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 до повернення матеріалів справи №910/1180/23 до Господарського суду міста Києва.

За супровідним листом Північного апеляційного господарського суду №910/1180/23/09.1-04.1/6310/23 від 31.10.2023 матеріали справи повернуті до Господарського суду міста Києва 02.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 прийнято до розгляду заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Аварійно технічний центр" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочку виконання рішення у справі №910/1180/23 до провадження судді Васильченко Т.В. та призначено розгляд заяви на 05.12.2023 року.

28.11.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява в якій зауважено на необґрунтованості наведених відповідачем підстав у наданні йому відстрочки у виконанні рішення на 1 рік, так як наданий фінансовий стан за результатами господарської діяльності відповідача у 2022 році не підтверджує неможливість виконання грошового зобов`язання за договором №53-140-01-20-00656 від 08.04.2020, строк виконання якого настав у 2020 році. При цьому, звертає увагу на аналіз публічних закупівель відповідача на сайті prozorro.gov.ua за якими суми предметів закупівель сягають від 1516666,66 грн до 23068596,29 грн, у зв`язку з чим не заперечує щодо розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 рік на півроку у рівних частинах, які підлягають сплаті поквартально.

У судовому засіданні 05.12.2023 представник відповідача (заявника) подану заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить подання ним заперечень на заяву про відстрочення виконання рішення.

Втім, з урахуванням вимог частини 3 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, його неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши подану Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Аварійно технічний центр» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення у справі №910/1180/23, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява та заперечення на неї, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду в даній справі відповідач посилається на втрату виробничих потужностей, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії у зв`язку з окупацією з березня 2022 року відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом», розташованого у місті Енергодар, в підтвердження чого надає звіт про фінансові результати за 2022 рік. Окрім того, наголошує на тому, що наявні грошові ресурси відповідач спрямовує, в першу чергу, на задоволення потреб безпеки експлуатації атомних електричних станцій, що викликано масованими ракетними атаками на енергетичну інфраструктуру України, а впроваджена з 01 липня 2019 року товарна модель ринку електричної енергії України викликала у нього довгостроковий дефіцит платіжного балансу, адже протягом двох років відповідач був змушений здійснювати продаж електричної енергії Державному підприємству «Гарантований покупець» за фіксованими цінами, що нижче ринкових. При цьому, зауважує, що не покращила фінансові можливості відповідача і впроваджена з 1 жовтня 2021 року фінансова модель ринку електричної енергії України, за якої ДП «НАЕК «Енергоатом» фактично забезпечує покриття основного фінансового навантаження, необхідного для реалізації загальносуспільного інтересу.

За наведених обставин відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на термін один рік з моменту ухвалення рішення.

Відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, а відтак при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку відстрочення виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, втім відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У даному випадку, за результатом розгляду поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду, судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання.

При цьому, суд зауважує на тому, що фактично обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду зведені до дефектів впроваджених відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» моделей ринку електричної енергії та покладених спеціальних обов`язків на учасників ринку, до яких належить і відповідач, а саме у відсутності джерел та механізму компенсації за виконання покладених спеціальних обов`язків.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

За таких обставин, факт відсутності фінансування та працюючого механізму компенсацій учасникам ринку електричної енергії за виконання покладених на них спеціальних обов`язків не можуть бути достатньою підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. При цьому, заявником не надано доказів того, що протягом одного року відповідач отримає грошові кошти від будь-якої особи в обсязі, достатньому для виконання рішення суду.

Відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України» та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки.

При цьому, суд зауважує на тому, що як було встановлено Господарським судом міста Києва під час розгляду даної справи та підтримано Північним апеляційним господарським судом, з урахуванням умов укладеного договору на закупівлю товару №53-140-01-20-00656 від 28.04.2020 року та дати підписання сторонами акту-приймання передачі, строк оплати товару становить не пізніше 15.06.2020 року, тоді як наведені заявником «виняткові підстави» для відстрочення виконання рішення суду виникли з жовтня 2021 року. Жодних об`єктивних, непереборних та виняткових обставин, які виникли у відповідача з 16.06.2020 року та свідчили про відсутність його вини у виникненні спору, заявником не наведено.

Поміж тим, аналіз офіційного інтернет сайту судова влада та Єдиного державного реєстру судових рішень дозволяють стверджувати, що неналежне виконання як Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», так і його відокремленими підрозділами взятих на себе договірних зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати отриманих товарів чи наданих послуг є «систематичною поведінкою» підприємства та його відокремлених підрозділів, а відтак не мають характеру винятковості обставин про які зазначено заявником у поданій заяві.

Водночас, суд вважає доречними посилання позивача на здійснений аналіз публічних закупівель відповідача на сайті prozorro.gov.ua за якими сума кожного окремо предмета закупівлі значно перевищує присуджену до стягнення суму заборгованості в даній справі, у зв`язку з чим твердження відповідача про відсутність фінансів не знайшли свого підтвердження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі «Агрокомплекс проти України» зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, постановлення на користь позивача в даній справі судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів у незалежності від правової природи цих коштів, становить «майно» позивача, на отримання якого позивач має легітимні сподівання.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Судом також враховані майнові інтереси стягувача та взято до уваги, що надання заявнику (боржнику) відстрочки виконання рішення суду може призвести до недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі.

Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження наявності виняткових обставин для надання відстрочки.

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, з урахуванням викладених позивачем заперечень щодо відстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Аварійно технічний центр» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення.

У той же час, суд вважає необґрунтованим твердження позивача про можливість часткового задоволення заяви Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Аварійно технічний центр» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» шляхом розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 року у справі №910/1180/23 на півроку, оскільки розстрочка і відстрочка за своєю правовою природою є різними інститутами під час виконання судового рішення, тоді як за обставин даної справи, відповідач просить надати йому саме відстрочку у виконанні рішення на максимальний строк, а не розстрочку.

Керуючись статтями 13, 202, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Аварійно технічний центр» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 року у справі №910/1180/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.12.2023.

Суддя Т.В. Васильченко