Постанова

від 13.12.2023 по справі 334/3916/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 13.12.2023 Справа № 334/3916/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний№334/3916/20 Головуючийу 1інстанції Козлова Н.Ю.

Провадження № 22-ц/807/2338/23 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Трофимової Д.А.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2020 року ТОВ «Авто Просто» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви зазначало, що 10 червня 2016 року між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір про адміністрування № 720088 та підписано Додатки № 1,2 до нього, які є невід`ємними частинами договору.

Договір між Позивачем та Відповідачем 1 - ОСОБА_2 укладений з метою придбання автомобіля КІА Сееd.

На Розподілі товару від 30.01.2017 року, ОСОБА_2 було надано право на отримання автомобіля. Відповідач 1 скористався правом, передбаченим ст. 7 розділу II Договору, та звернувся до Позивача з заявою від 13.02.2017 р. про вибір іншої марки автомобіля, а саме автомобіля марки Chery Tiggo.

Згідно з п.7.1 ст. 7 розділу II Договору «Учасник, якому вже надано Право на отримання Автомобіля, має право звернутися з проханням надати будь-яку марку та/або модель автомобіля, що відрізняється від марки та/або моделі автомобіля, зазначеної в Додатку №1, із модельного ряду, запропонованого постачальником для системи АвтоТак.»

Згідно п.7.3. вказаної статті Договору «Якщо обрана Учасником марка та/або модель коштує дешевше, ніж модель автомобіля, зазначена в Додатку №1 до Договору, різницю між цінами автомобілів буде зараховано для послідовного скасування несплачених періодичних платежів разом із щомісячною винагородою, які передбачені графіком внесків цього учасника, у зворотному порядку, починаючи з останнього періодичного платежу з щомісячною винагородою. В подальшому такий учасник повинен сплачувати наступні періодичні платежі разом із щомісячною винагородою відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного в Додатку №1 до Договору», тобто відповідно до Поточної ціни КІА Сееd.

28.02.2017 року Відповідач 1 отримав автомобіль Chery Tiggo кузов № НОМЕР_1 , 2016 року випуску та зареєстрував його на своє ім`я, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

При цьому, ОСОБА_2 зобов`язався сплатити стовідсоткову вартість автомобіля (періодичні платежі) та вартість наданих послуг (щомісячну винагороду) шляхом сплати 120 щомісячних внесків (ст. 4 розд. І Договору, ст.2 розд. II Договору).

Починаючи з листопада 2018 року, Відповідач 1 порушував зобов`язання в частині своєчасного внесення платежів за договором про адміністрування, а з листопада 2019 року взагалі припинив в односторонньому порядку виконання зобов`язань за договором про адміністрування.

Станом на червень 2020 року у добровільному порядку погасити заборгованість Відповідач ОСОБА_2 відмовляється, борг не погашено.

Також, представник позивача зазначає, що 13.02.2017 року між Позивачем - ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, за яким вони зобов`язалися відповідати перед кредитором (Позивачем) як солідарні боржники у разі невиконання зобов`язань Відповідачем 1 за Договором про адміністрування №720088.

Вказаний договір поруки посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ребро О.П. за реєстровими номером №465 від 13.02.2017 р.

Згідно п. 4.4 договору поруки строк його дії становить 12 років, тобто до 13.02.2029 року.

Неодноразові звернення Позивача до поручителів (Відповідачів 2,3,4) та до Відповідача 1 з вимогою про сплату заборгованості результату не дали, борг не сплачений.

Посилаючись навищезазначене просилосуд, солідарно стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на свою користь заборгованість в сумі 383 903,95 гривень. Та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2021 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «АВТО ПРОСТО» суму заборгованості за Договором про адміністрування №720088 в розмірі383 903,95 грн,

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «АВТО ПРОСТО» суму сплаченого судового збору в розмірі 5758,56 гри., тобто по 1439,64 грн. з кожного.

Не погоджуючисьіз зазначенимрішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище нормам процесуального права.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище нормам процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 10 червня 2016 року між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір про адміністрування № 720088 та підписано Додатки № 1,2 до нього, які є невід`ємними частинами договору.

Договір між Позивачем та Відповідачем 1 - ОСОБА_2 укладений з метою придбання автомобіля КІА Сееd.

На Розподілі товару від 30.01.2017 року, ОСОБА_2 було надано право на отримання автомобіля. Відповідач 1 скористався правом, передбаченим ст. 7 розділу II Договору, та звернувся до Позивача з заявою від 13.02.2017 р. про вибір іншої марки автомобіля, а саме автомобіля марки Chery Tiggo.

Згідно з п.7.1 ст. 7 розділу II Договору «Учасник, якому вже надано Право на отримання Автомобіля, має право звернутися з проханням надати будь-яку марку та/або модель автомобіля, що відрізняється від марки та/або моделі автомобіля, зазначеної в Додатку №1, із модельного ряду, запропонованого постачальником для системи АвтоТак.»

Згідно п.7.3. вказаної статті Договору «Якщо обрана Учасником марка та/або модель коштує дешевше, ніж модель автомобіля, зазначена в Додатку №1 до Договору, різницю між цінами автомобілів буде зараховано для послідовного скасування несплачених періодичних платежів разом із щомісячною винагородою, які передбачені графіком внесків цього учасника, у зворотному порядку, починаючи з останнього періодичного платежу з щомісячною винагородою. В подальшому такий учасник повинен сплачувати наступні періодичні платежі разом із щомісячною винагородою відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного в Додатку №1 до Договору», тобто відповідно до Поточної ціни КІА Сееd.

28.02.2017 року ОСОБА_2 отримав автомобіль Chery Tiggo кузов № НОМЕР_1 , 2016 року випуску та зареєстрував його на своє ім`я, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

При цьому, ОСОБА_2 зобов`язався сплатити стовідсоткову вартість автомобіля (періодичні платежі) та вартість наданих послуг (щомісячну винагороду) шляхом сплати 120 щомісячних внесків (ст. 4 розд. І Договору, ст.2 розд. II Договору).

Починаючи з листопада 2018 року, Відповідач 1 порушував зобов`язання в частині своєчасного внесення платежів за договором про адміністрування, а з листопада 2019 року взагалі припинив в односторонньому порядку виконання зобов`язань за договором про адміністрування.

Станом на червень 2020 року у добровільному порядку погасити заборгованість Відповідач ОСОБА_2 відмовляється, борг не погашено.

Договором поруки передбачена солідарна відповідальність поручителів та боржника за невиконання обо`язкв за договором.

Так, 13.02.2017 року між Позивачем - ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, за яким вони зобов`язалися відповідати перед кредитором (Позивачем) як солідарні боржники у разі невиконання зобов`язань Відповідачем 1 за Договором про адміністрування №720088.

Вказаний договір поруки посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ребро О.П. за реєстровими номером №465 від 13.02.2017 р.

Згідно п. 4.4 договору поруки строк його дії становить 12 років, тобто до 13.02.2029 року.

Апелянт заперечуючи проти позову, зазначав, що договір поруки є припиненим, оскільки кредитор (позивач) та боржник ( ОСОБА_2 ) змінили обсяг відповідальності поручителя без його згоди.

Разом з тим він не заперечував добровільне підписання договору поруки, не оспорював його протягом строку дії.

Звертаючись до суду з указаним позовом, ТОВ «Авто Просто» посилалось на те, що відповідачі неналежним чином виконують умови укладеної угоди, в результаті чого утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку.

Суд першої інстанції правильно визначив характер спірних відносин та законодавство, чинне у їх сфері.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Умовами укладеної між сторонами угоди передбачений обов`язок позивача про повну сплату ціни автомобіля та послуг відповідача шляхом оплати 120 внесків в порядку та розмірі, передбаченому умовами угоди та додатків до неї.

Судом першої інстанції встановлено, що з листопада 2019 року ОСОБА_2 припинив сплачувати внески, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 383 903,95 грн. Розрахунок суми заборгованості у суду з огляду на отримані у справі докази сумнівів не викликає.

У відповідності до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те що поручителі погодилися з умовами угоди та договору поруки, підписавши їх.

Доводи апелянта про те, що договір поруки припинив свою дію не є переконливими.

У договорі поруки зазначено, що учасник, якому вже надано право на отримання Автомобіля, має право звернутися з проханням надати будь-яку марку та/або модель автомобіля, що відрізняється від марки та/або моделі автомобіля, зазначеної в Додатку №1, із модельного ряду, запропонованого постачальником для системи АвтоТак. Тобто, заміна марки автомобіля відбулась на підставі умов договору.

В п. 6.3 Договору поруки, зазначено, що «поручитель або його уповноважений на укладання цього Договору поруки представник підтверджує, що він уважно проситав Договір адміністрування №720088 від 10.06.2016 та Додатки до нього, детально ознайомлений з Основними зобов`язаннями Боржника, умови Основного зобов`язання йому зрозумілі, він підтверджує свої права та обов`язки за цим Договором поруки».

Отже, апелянт був ознайомлений з Договором адміністрування №720088 від 10.06.2016 та, відповідно, пунктом п.7.1 ст. 7 розділу II, на підставі якого відбулась заміна марки автомобіля.

Також, у договорі поруки зазначено строк його дій, який становить 12 років з дня підписання ( п.4.4 Договору).

Такий строк не суперечить вимогам розумності, позаяк основний договір укладений на 10 років, тож встановлення більш скороченого строку дії поруки суперечило б змісту та меті поруки як способу забезпечення основного зобов`язання.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, та особистого тлумачення апелянтом норм закону.

З огляду на наведене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Приймаючи рішення колегія суддів враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2021 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 грудня 2023 року.

Головуючий

Судді: