Ухвала

від 16.02.2024 по справі 334/3916/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 16.02.2024

Справа № 334/3916/20

Провадження № 4-с/334/9/24

УХВАЛА

про призначення до розгляду скарги на дії

державного виконавця

16 лютого 2024 місто Запоріжжя

Суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровськї області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Вільховської Світлани Юріївни в межах виконання рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»

до Відповідача-1: ОСОБА_2

Відповідача-2: ОСОБА_3

Відповідача-3: ОСОБА_1

Відповідача-4: ОСОБА_4

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В липні 2020 року ТОВ «Авто Просто» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2021 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «АВТО ПРОСТО» суму заборгованості за Договором про адміністрування №720088 в розмірі 383 903,95 грн,

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «АВТО ПРОСТО» суму сплаченого судового збору в розмірі 5758,56 гри., тобто по 1439,64 грн. з кожного.

На примусове виконання рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 08.11.2021 Ленінським районним судом міста Запоріжжя 28.06.2022 було видано виконавчі листи.

15.02.2024 від представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Щасливої М.О. надійшла скарга, сформована в системі «Електронний Суд» на дії державного виконавця в межах виконання рішення, в якій скаржник просить:

1.Визнати дії Головного державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вільховської Світлани Юріївни щодо проведення реалізації земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 протиправними.

2. Зобов`язати Головного державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вільховську Світлану Юріївну змінити порядок виконання рішення суду шляхом скасування процедури проведення реалізації арештованого майна, яка належить ОСОБА_1 та звернути стягнення на заробітну плату, яку боржник отримує в ТОВ «Універсал-Маркет» (ідентифікаційний код юридичної особи 30294051).

3. На час розгляду скарги зупинити проведення реалізації арештованого майна.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до вимог ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця в межах виконання рішення, суд вважає її такою, що підлягає прийняттю до розгляду.

Щодо клопотання скаржника про зупинення проведення реалізації арештованого майна, суд зазначає наступне.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. (ст. 447 ЦПК України).

Відповідно до 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно дочастини першоїстатті 149ЦПК України, судза заявоюучасника справимає правовжити передбаченихстаттею 150цього Кодексузаходів забезпеченняпозову.

Тобто, питання забезпечення позову врегульовані статтями 149-159 ЦПК України, які містять положення щодо підстав, способів і порядку вжиття заходів забезпечення позову та ними визначено лише заходи забезпечення позову, перелік яких є вичерпним та які застосовуються як гарантія задоволення законних вимог позивача до прийняття судового рішення.

При цьому, положення статей 149-159 ЦПК України, які регламентують питання забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447-453 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», оскільки порядок розгляду судом скарг на дії державного/приватного виконавця передбачено ст.ст. 447-453 Цивільного процесуального кодексу України і цей порядок відмінний від позовного провадження та ним не передбачено застосування судом будь-яких заходів забезпечення скарги, аналогічних нормам позовного провадження (ст. 150 ЦПК України ).

У пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Верховний Суду складіОб`єднаноїпалати Касаційногоцивільного судуу постановівід 01березня 2021року усправі №752/26606/18зазначив,що судне наділенийповноваженнями вирішуватипитання щодовжиття заходівтаких якзабезпечення скаргина дії,рішення виконавцяшляхом зупинення стягнення, оскільки згідно з положеннями норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції виконавця.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить правової норми, яка б надавала суду повноваження у порядку, передбаченому статтями статей 149-159 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна, що також було констатовано постановою суду касаційної інстанції під час перегляду ухвали у справі № 753/20449/18.

Заявник звернувся до суду зі скаргою щодо оскарження дій та рішень державного виконавця під час виконання рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 08.11.2021 у справі №334/3916/20. Отже, предметом поданої заявником скарги не є оскарження боржником виконавчого документа.

В даному випадку, за своїм правовим змістом, вимога про зупинення реалізації майна на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, відповідно до ст. 150 ЦПК України, фактично є забезпеченням скарги, в той час як суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації майна, оскільки зупинення вчинення виконавчих дій віднесено до компетенції виконавця (стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

До аналогічних по суті висновків Верховний Суд дійшов в ухвалах від 29 жовтня 2018 року справа № 766/10733/18-ц, від 12 листопада 2018 року справа № 161/10648/18, від 05.06.19 № 752/3149/15-ц.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, інші, крім позовних, вимоги. Крім того, норми ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України не передбачають такий захід забезпечення позову як зупинення реалізації арештованого майна. Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення скарги не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 339, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти скаргу до розгляду та призначити її розгляд у засіданні на 22.02.2024 о 08 годині 30 хвилин Засідання відбудеться у приміщенні Ленінського районного суду міста Запоріжжя в кабінеті № 6 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 1/2

2. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення проведення реалізації арештованого майна відмовити.

3.Головному державномувиконавцю Нікопольськоговідділу державноївиконавчої службиу Нікопольськомурайоні Дніпропетровськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)Вільховській СвітланіЮріївні: надати в судове засідання письмові пояснення по суті скарги, підтверджені належними доказами, копію виконавчого провадження ВП №69648142.

4. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://ln.zp.court.gov.ua/sud0814/gromadyanam/csz/

5. Рекомендувати учасникам справи надати суду інформацію щодо всіх наявних засобів зв`язку для оперативного повідомлення про дату, час та місце підготовчого/судового засідання у справі (електронна пошта, номер телефону тощо).

Суд звертає увагу сторін, що ознайомлення з матеріалами справи можливе в системі "Електронний суд" шляхом подання відповідної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Коломаренко К. А.