Постанова

від 21.11.2023 по справі 501/3416/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6730/23

Справа № 501/3416/21

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства «Базіс Авто» на додаткове рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 травня 2023 року по цивільній справі за позовом Дочірнього підприємства «Базіс Авто» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: територіальний сервісний центр 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, Чорноморський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про повернення майна, скасування державної реєстрації та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року представник ДП «Базіс Авто» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , АТ «Укрсиббанк» про повернення майна, скасування державної реєстрації та визнання права власності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: територіальний сервісний центр 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, Чорноморський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Рішенням Іллічівського міського суду від 14 квітня 2023 року позов Дочірнього підприємства«Базіс Авто» задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію на автомобіль марки Hyndai, модель і-30, рік випуску 2019, тип ТЗ: загальний легковий хечбек В, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Знято арешт з автомобіля марки Hyndai, модель і-30, рік випуску 2019, тип ТЗ: загальний легковий хечбек В, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений постановою ВДВС Іллічівського міського управління юстиції Одеської області ВП №61184067, вих. №28/7131 від 07.02.2020, вхід №196 від 04.03.2020. В задоволенні решти вимог відмовлено.

У квітні 2023 року представник Дочірнього підприємства «Базіс Авто» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, відповідно до якої просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат позивача, а саме судового збору у розмірі 12213,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 200,00 грн., мотивуючи це тим, що при винесенні рішення судом не вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18 травня 2023 року судовий збір покладено на відповідачів частково та стягнуто з ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Укрсиббанк» на користь Дочірнього підприємства «Базіс Авто» судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1816,00 грн. В задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник Дочірнього підприємства «Базіс Авто» подав апеляційнускаргу,в якійпросить додатковерішення Іллічівськогоміського судуОдеської областівід 18травня 2023року скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Укрсиббанк» на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір у сумі 4540,00 грн. та витрати на правничу (правову) допомогу у розмірів 40133,33 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розмір судового збору, що покладений на відповідачів, розрахований не у відповідності до цивільного процесуального закону та є заниженим, а сума судового збору, що пропорційна розміру задоволених позовних вимог рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2023 року, складає 4540 грн і саме ця сума підлягала покладенню на відповідачів. Також відмова місцевого суду у стягненні з відповідачів витрат на професійну правничу (правову) допомогу з посиланням на те, що розрахунком позивача не вказано загальний час, витрачений адвокатом, є незаконною, оскільки розмір гонорару адвоката за представництво позивача в суді першої інстанції визначений у фіксованому розмірі і складає 60200 грн., а згідно практики Верховного Суду у випадку визначення гонорару у фіксованому розмірі у детальному описі робіт (наданих послуг) відсутня необхідність наведення фактичних витрат часу на надання правової допомоги. Дочірнє підприємство «Базіс Авто» сплатило Адвокатському об`єднанню «Де-Юре» гонорар у повному розмірі, а враховуючи задоволені позовні вимоги, то на користь позивача з відповідачів підлягає стягненню судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 40133,33 грн.

Представник АТ «УкрСиббанк» подав на дану апеляційну скаргу відзив, в якому зазначає про те, що з наведеного у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детального опису наданих позивачу послуг, а також з інших поданих ним документів, вбачається, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності, крім того представник АТ «УкрСиббанк» вважає, що заявник не довів одержання правничої допомоги саме під час розгляду цієї справи, за таких підстав просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення без змін.

Також, на дану апеляційну скаргу подав відзив адвокат Нижник Г.І., як представник ОСОБА_1 , в якому вказує, що відповідач категорично не погоджується із самим фактом відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, вважає, що спір у цій справі виник із неправильних дій самого позивача, який намагається усунути наслідки власних неправильних дій за рахунок відповідача. При цьому розмір заявлених судових витрат є неспівмірним заявленим позовним вимогам, таким, що не відповідає складності справи, обсягу часу та виконаних робіт, позивач включає до складу витрат обсяги робіт, які ним не виконувалися (наприклад, складання заяви про забезпечення позову), обсяги робіт, які були невиправданими та помилковими (наприклад, заявлення вимог про повернення майна та визнання права власності) та такі, які були зумовлені неправильними діями самого позивача (заява про зменшення позовних вимог, про залучення третьої особи) тощо, а тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції.

У судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 21.11.2023 року на 15-00 г., з`явились представник апелянта ДП «Базіс Авто» адвокат Мартинчук В.В. та представник ОСОБА_1 адвокат Нижник Г.І.

Будучи в розумінні ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 21.11.2023 року на 15-00 г., інші учасники процесу у судове засідання не з`явились. Представник Головного сервісного центру МВС подав до суду клопотання про проведення судового засідання за його відсутності. Чорноморський МВ ДВС ПМУ МЮ (м.Одеса) про причини неявки не повідомив, належної ініціативи взяти участь у розгляді справи в режимі відео-конференції не виявив, заяв про відкладення судового засідання або про розгляд справи за відсутності не подавав.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалюючи додаткове рішення, покладаючи судовий збір на відповідачів частково шляхом стягнення з ОСОБА_1 , АТ «Укрсиббанк» на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1816,00 грн., та відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що:

- строк для подання доказів щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, позивачем не пропущено;

- з огляду на часткове задоволення судом позовних вимог, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідачів - ОСОБА_1 , АТ «Укрсиббанк», пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1816 грн;

- розрахунком позивача не вказано загальний час, витрачений адвокатом, що є підставою для відмови в задоволенні заяви в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Проте, повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст.2 ЦПК України).

Серед основних засад цивільного судочинства визначено, зокрема принципи верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності та відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

За приписами ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80, 89 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Крім того, в ч. 1 ст. 58 ЦПК України закріплено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст.133 ЦПК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За приписами ч. 1 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 4, 8, 9 ст. 141 ЦПК України, що закріплює вимоги щодо розподілу судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:

1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);

2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28, 29);

3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

В постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц (провадження № 61-19062св21) зроблено висновок, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Водночас у пунктах 140 142, 145, 147 постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (№ 922/1964/21) сформульовано такі висновки: «Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.».

Матеріалами справи встановлено, що у вересні 2021 року адвокат АО «Де-Юре» Берназ-Ганєва А.В., діючи на підставі ордеру серії ОД № 652493 від 13.09.2021 року про надання правової допомоги ДП «Базіс Авто», подала до суду позов до ОСОБА_1 про повернення майна, скасування державної реєстрації та визнання права власності. В даному позові позивач просив також стягнути судові витрати. Згідно вказаного позову позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого витрати на правничу допомогу складають 40200 грн., вказано, що детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснення витрат, згідно з вимогами ст. 137, 175 ЦПК України, буде надано пізніше (а. с. 1-76 т.1).

Даний позов містив вимоги майнового та немайнового характеру, у зв`язку з чим позивачем сплачено судовий збір за подачу позову у сумі 9943 грн. (а. с. 1 т. 1).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження у даній справі. Справу призначено до розгляду на 15.11.2021 року з повідомленням учасників справи (а. с. 83-84 т. 1).

Згідно протоколу судового засідання від 15.11.2021 року в судове засідання сторони не з`явились, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 06.12.2021 року. Разом з тим адвокат Берназ-Ганєва А.В. 15.11.2021 року була повідомлена в приміщенні суду про наступне судове засідання, про що свідчить відповідна розписка в матеріалах справи (а. с. 90-91 т. 1).

Судове засідання, що призначене на 06.12.2021 року, відкладено на 21.12.2021 року, у зв`язку з неявкою сторін, що вбачається з протоколу судового засідання від 06.12.2021 року (а. с. 127 т. 1).

Про дату наступного судового засідання представник ДП «Базіс Авто» повідомлена телефонограмою (а. с. 129 т. 1).

06.12.2021 року представник ДП «Базіс Авто» подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи та надання строку на подання відповіді на відзив (а. с. 131-132 т. 1).

13.12.2021 року представник ДП «Базіс Авто» подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідь на відзив ОСОБА_1 , заяву про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача (а. с. 134-146 т. 1).

21.12.2021 року адвокат Берназ-Ганєва А.В., діючи в інтересах ДП «Базіс Авто», подала до суду заяву про зміну предмету позову з доказами, серед яких був доказ про сплату позивачем судового збору у сумі 2270 грн. (а. с. 166-182 т. 1).

Згідно заяви про зміну предмету позову позивач просив суд:

- скасувати державну реєстрацію на автомобіль марки Hyndai, модель і-30, рік випуску 2019, тип ТЗ: загальний легковий хечбек В, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 за ОСОБА_1 ;

- визнати право власності на автомобіль марки Hyndai, модель і-30, рік випуску 2019, тип ТЗ: загальний легковий хечбек В, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 за ДП «Базіс Авто»;

- зняти арешт з автомобіля марки Hyndai, модель і-30, рік випуску 2019, тип ТЗ: загальний легковий хечбек В, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений постановою ВДВС Іллічівського міського управління юстиції Одеської області ВП №61184067, вих. №28/7131 від 07.02.2020, вхід №196 від 04.03.2020;

- вирішити питання розподілу судових витрат позивача;

- встановити порядок виконання рішення суду, згідно з яким, після набрання ним законної сили, це рішення є підставою для державної реєстрації права власності на автомобіль марки Hyndai, модель і-30, рік випуску 2019, тип ТЗ: загальний легковий хечбек В, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 за ДП «Базіс Авто».

Також, 21.12.2021 року адвокат Берназ-Ганєва А.В. подала суду заперечення щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом (а. с. 183-185 т. 1).

21.12.2021 року у судовому засіданні суду першої інстанції по даній справі, що тривало з 15-39 год. по 15-59 год., приймали участь представник позивача - адвокат Берназ-Ганєва А.В., та відповідач ОСОБА_1 , судове засідання відкладено на 12.01.2022 року, про що сповіщено сторони, що встановлено з протоколу судового засідання від 21.12.2021 року та розписки (а. с. 186-189 т. 1).

Крім того, ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 21 грудня 2021 року в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено зустрічну позовну заяву передати до канцелярії суду для автоматичного розподілу (а. с. 191-192 т. 1).

12.01.2022 року представник ДП «Базіс Авто» подала до суду клопотання про витребування доказів (а. с. 195-197 т. 1).

12.01.2022 року у судовому засіданні суду першої інстанції по даній справі, що тривало з 10-09 год. по 10-47 год., приймали участь представник позивача - адвокат Берназ-Ганєва А.В., відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Нижник Г.І. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 12 січня 2022 року прийнято заяву представника позивача про зміну предмета позову, залучено до участі у справі в якості відповідача АТ «УкрСиббанк». У справі оголошено перерву до 01.03.2022 року (а. с. 228-235 т. 1).

У січні 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Нижник Г.І. оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 21 грудня 2021 року, у зв`язку з чим Одеський апеляційний суд 22 вересня 2022 року ухвалив постанову, якою ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 21 грудня 2021 року в частині передачі зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами до канцелярії суду для автоматичного розподілу, скасував, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Базіс Авто» про стягнення безпідставно набутих коштів ухвалив повернути ОСОБА_1 , а копію долучити до матеріалів справи, в решті ухвалу залишив без змін. (а. с. 20-31, 42-43 т. 2).

01.03.2022 року адвокат Берназ-Ганєва А.В. подала суду заяву про відкладення судового засідання у справі та зупинення провадження у справі до завершення дії військового стану на території України (а. с. 46-47 т. 2).

27.10.2022 року у справі відбулось судове засідання, в яке сторони не з`явились та в якому судом першої інстанції постановлено ухвалу про призначення розгляду справи на 16.11.2022 року (а.с. 58-59 т. 2).

30.11.2022 року, через засоби електронного зв`язку, адвокат Берназ-Ганєва А.В. подала до суду заяву про припинення повноважень представника ДП «Базіс Авто» по даній справі (а. с. 90-92 т. 2).

01.12.2022 року, через засоби електронного зв`язку, до суду надійшла заява адвоката Костинюка Ю.Д. про відкладення, подана ним до суду як адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально, в інтересах ДП «Базіс Авто» на підставі ордеру серії ВН № 1208688 від 30.11.2022 року (а. с. 93-97 т. 2).

Згідно довідки секретаря судового засідання, у зв`язку з відсутністю електропостачання судове засідання, призначене на 01.12.2022 року у даній справі, не проводилося, розгляд справи призначено на 22.12.2022 року (а. с. 98 т. 2).

Про дату наступного судового засідання представник ДП «Базіс Авто» повідомлений телефонограмою (а. с. 99 т. 2).

Згідно довідки секретаря судового засідання, у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті, судове засідання, призначене на 22.12.2022 року у даній справі, не проводилося, розгляд справи призначено на 19.01.2023 року. Про дату наступного судового засідання під розписки повідомленні адвокат Нижник Г.І. та адвокат Мартинчук В.В. (а. с. 111-112 т. 2).

22.12.2022 року до суду в інтересах ДП «Базіс Авто» адвокатом Мартинчуком В.В. подано заперечення на заяву про витребування оригіналів документів. На підтверджень повноважень адвоката до заяви додано ордер серії ВН № 1213207 від 21.12.2022 року про надання правової допомоги ДП «Базіс Авто» адвокатом АО «Де-Юре» Мартинчуком В.В. (а. с. 113-115 т. 2).

18.01.2023 року, через засоби електронного зв`язку, до суду від адвоката Мартинчука В.В. надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі (а. с. 122-128 т. 2).

19.01.2023 року адвокат Мартинчук В.В., як представник ДП «Базіс Авто», подав до суду заяву про розгляд заяв без участі сторони (а. с. 143-144 т. 2).

Згідно довідки секретаря судового засідання, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, судове засідання призначене на 11-40 год. 19.01.2023 року по справі, не проводилося. Розгляд справи призначено на 13-00 год. 19.01.2023 року (а. с. 146 т. 2).

Відповідно протоколу судового засідання від 19.01.2023 року, до судового засідання суду першої інстанції 19.01.2023 року, що тривало з 13-00 год. по 14-00 год., сторони не з`явилися, судом постановлено ухвали про відмову у задоволенні заяв представника ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів, а також про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті позову на 09.03.2023 року (а. с. 147-151 т. 2).

09.03.2023 року у судовому засіданні суду першої інстанції по даній справі, що тривало з 14-38 год. по 15-20 год., приймали участь представник позивача - адвокат Мартинчук В.В., та представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Нижник Г.І. У справі оголошено перерву до 13.04.2023 року, про що під розписку сповіщенні представники (а. с. 158-159 т. 2).

13.01.2023 року адвокат Мартинчук В.В., як представник ДП «Базіс Авто», подав до суду письмові пояснення у справі (а. с. 165-167 т. 2).

13.01.2023 року у судовому засіданні суду першої інстанції по даній справі, що тривало з 14-38 год. по 12-19 год., приймали участь представник позивача - адвокат Мартинчук В.В., та представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Нижник Г.І. (а. с. 168 т. 2).

У справі судом першої інстанції постановлено рішення про часткове задоволення позовних вимог (а. с. 169-170, 177-190 т. 2).

Так, рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2023 року позов задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію на автомобіль марки Hyndai, модель і-30, рік випуску 2019, тип ТЗ: загальний легковий хечбек В, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Знято арешт з автомобіля марки Hyndai, модель і-30, рік випуску 2019, тип ТЗ: загальний легковий хечбек В, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений постановою ВДВС Іллічівського міського управління юстиції Одеської області ВП №61184067, вих. №28/7131 від 07.02.2020, вхід №196 від 04.03.2020.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

11.04.2023 року, через кур`єрську службу, представник позивача - адвокат Мартинчук В.В. відправив до суду заяву про надання пояснень до дебатів по даній справі (а. с. 171-176 т. 2).

19.04.2023 року, через засоби поштового зв`язку, представник ДП «Базіс Авто» адвокат Мартинчук В.В. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат разом з доказами таких витрат (а. с. 191-226 т. 2).

Так, надано копію договору про надання правової допомоги № 18/08/21, що укладений 18.08.2021 року між ДП «Базіс Авто» та АО «Де-Юре», згідно п. 2.2 якого ДП «Базіс Авто» уповноважує адвокатське об`єднання представляти його інтереси та вести його справи з усіма необхідними повноваженнями, зокрема у судах усіх юрисдикцій в усіх інстанціях. Відповідно до п. 5 цього договору необхідність сплати та розмір гонорару визначається сторонами в додатковій угоді до договору; фактичні витрати при наданні правничої (правової) допомоги компенсуються ДП «Базіс Авто» в повному обсязі.

Згідно наданої копії додаткової угоди № 2 до договору про надання правової допомоги №18/08/21 від 18 серпня 2023 року (далі - додаткова угода № 2), що укладений 10.11.2022 року між ДП «Базіс Авто» та АО «Де-юре», сторони визнають, що відповідно до п. 5. 1 договору на момент його укладення сторони погодили оплату гонорару за супровід розгляду цивільної справи про повернення майна та скасування реєстрації у суді першої інстанції у фіксованому розмірі 40200 грн., що є гривневим еквівалентом 1500 доларів США на дату укладення договору.

Разом з тим, з додаткової угоди № 2 виходить, що у зв`язку з необхідністю вчинення додаткових дій по справі та враховуючи значний строк розгляду справи, сторони вирішили урегулювати наявні розбіжності щодо гонорару за надання правової допомоги під час супроводу цивільної справи № 501/3416/21 та погодили оплату гонорару за надання правової допомоги під час супроводу цивільної справи № 501/3416/21 у суді першої інстанції шляхом збільшення гонорару до 60200 грн., що є гривневим еквівалентом 2250 доларів США на момент укладення договору про надання правової допомоги (18.08.2021 року.)

Відповідно до копії протоколу № 01/22 Ради партнерів адвокатського об`єднання «Де-Юре» від 25.01.2022 року адвокат Мартинчук В.В. прийнятий до складу АО «Де-Юре».

Як вбачається з детального опису робіт (наданих послуг) та здійснення витрат ДП «Базіс Авто» у зв`язку з розглядом справи № 501/3416/21 від 17.04.2023 року, у період з 18.08.2021 року до 17.04.2023 року включно, адвокати АО «Де-Юре» виконали роботи (надали послуги) на користь ДП «Базіс Авто» у зв`язку з розглядом справи № 501/3416/21 в Іллічівському міському суді Одеської області на загальну суму 60200 грн. Зазначені роботи (послуги) надавались адвокатами АО «Де-Юре» на виконання договору про надання правової допомоги №18/08/21 від 18.08.2021 року. На виконання п. 7 додаткової угоди №2 від 10.11.2022 року до договору про надання правової допомоги №18/08/21 від 18.08.2021 року, ДП «Базіс Авто» сплатило 100% гонорару відповідно платіжного доручення № 1058 від 06.09.2021 року на суму 40200 грн. та платіжної інструкції № 3172 від 15.11.2022 року на суму 20000 грн.

У відповідності до акту наданих послуг до договору про надання правової допомоги №18/08/21 від 18.08.2021 року, складеного 17.04.2023 року ДП «Базіс Авто» та АО «Де-Юре», у період з 18.08.2021 року до 17.04.2023 року включно, адвокати АО «Де-Юре» надали, а ДП «Базіс Авто» отримав послуги (правову допомогу) у зв`язку з розглядом справи № 501/3416/21 в Іллічівському міському суді Одеської області на загальну суму 60200 грн. У ДП «Базіс Авто» відсутні будь-які зауваження щодо об`єму або якості наданих послуг. ДП «Базіс Авто» сплатив 100% гонорару відповідно платіжного доручення № 1058 від 06.09.2021 року на суму 40200 грн. та платіжної інструкції № 3172 від 15.11.2022 року на суму 20000 грн.

Заявником до суду також надано копії платіжного доручення № 1058 від 06.09.2021 року на суму 40200 грн. та платіжної інструкції № 3172 від 15.11.2022 року на суму 20000 грн., а також докази надсилання заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат іншим учасникам справи.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 25 квітня 2023 року призначено заяву представника позивача ДП «Базіс Авто» адвоката Мартинчука В.В. про ухвалення додаткового рішення до розгляду в судовому засіданні на 04.05.2023 року на 10-30 год., без виклику сторін (а. с. 228-229 т. 2).

01.05.2023 року, через засоби електронного зв`язку, до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Нижника Г.І. надійшли письмові заперечення проти відшкодування судових витрат (а. с. 230-238 т. 2).

04.05.2023 року, через засоби електронного зв`язку, до суду від представника АТ «УкрСиббанк» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі (а. с. 239-245 т. 2).

Згідно протоколу судового засідання від 04.05.2023 року судове засідання щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення відкладено на 18.05.2023 року (а. с. 246 т. 2).

18.05.2023 року у судовому засіданні судом першої інстанції за відсутності сторін ухвалено додаткове рішення (а. с. 1-7 т. 3).

Разом з тим, під час перегляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що у ході вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судового збору суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягнення сума судового збору в розмірі 1816 грн., з огляду на таке.

Так, місцевий суд правильно виходив з того, що у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Вбачається, що в ході розгляду справи позивачем було змінено предмет позову, у зв`язку з чим позивач заявив до суду дві вимоги немайнового характеру та вимогу майнового характеру. Заява про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду відповідно до ухвали суду від 12.01.2022 року. Також, матеріалами справи підтверджено сплату позивачем судового збору за заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно рішення, що ухвалено місцевим судом по суті позову з урахуванням заяви про зміну предмету позову, судом першої інстанції задоволено позивачу дві вимоги немайнового характеру.

Згідно ставок судового збору, що встановлені ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції на час звернення до суду, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою підприємцем, сплачується судовий збір, що відповідає 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.

Отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України та задоволенні судом вимоги позивача, з відповідачів ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 4540 грн., тобто по 2270 грн. з кожного.

Щодо висновку місцевого суду про відмову у задоволенні вимог про розподіл судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, з посиланням про те, що наданим позивачем розрахунком не вказано загальний час, витрачений адвокатом, то апеляційний суд не погоджується з таким висновком, оскільки він здобутий при застосуванні надмірного формалізму у вирішенні питання щодо доведеності стороною понесених витрат на правничу допомогу, що порушує принцип верховенства права та не узгоджується з практикою Верховного Суду.

Між тим, стороною позивача надано до суду достатньо доказів для встановлення, що ДП «Базіс Авто» понесено витрати на правничу допомогу під час розгляду даної справи, зокрема адвокати АО «Де-Юре» надали позивачу таку допомогу на протязі розгляду справи в суді першої інстанції, при цьому при укладені договору про надання правової допомоги та додаткових угод до нього сторони виходили із фіксованої суми гонорару, що підлягає сплаті адвокатському об`єднанню за надані послуги.

Також, стороною позивача в заяві про ухвалення додаткового рішення зазначено, що при зверненні до суду з позовом попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат на правничу допомогу адвоката складав 40200 грн., проте в ході розгляду справи виникла необхідність у зміні предмету позову, що було не передбачено та призвело до збільшення об`єму надання правової допомоги, а відповідно до збільшення витрат на правничу допомогу до 60200 грн.

На заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відповідачами подані до суду заперечення.

Так, в своїх запереченнях стороною відповідача ОСОБА_1 зазначено, що останній не погоджується із самим фактом відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, оскільки спір у цій справі виник із неправильних дій самого позивача, який намагається усунути наслідки власних неправильних дій за рахунок відповідача. Також зазначено про неспівмірність розміру судових витрат складності справи, обсягу часу та виконаних робіт. У зв`язку з чим ОСОБА_1 просив відмовити позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

В запереченнях, що подані до суду представником АТ «УкрСиббанк», зазначено про недоведеність позивачем понесених судових витрат на правничу допомогу в ході розгляду даної справи, а також наголошено про їх неспівмірність зі складністю справи. У зв`язку з чим представник банку також просив відмовити у задоволенні даної заяви.

Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_1 , що спір у цій справі виник із неправильних дій самого позивача, а тому відсутні підстави для відшкодування йому розміру витрачених ним судових витрат на правничу допомогу, оскільки матеріалами справи підтверджено, що за результатом поданого ДП «Базіс Авто» позову до відповідачів ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» місцевий суд частково погодився з доводами такого позову про порушення відповідачами прав та інтересів позивача, у зв`язку з чим рішенням від 14.04.2023 року частково задовольнив позовні вимоги. Дане рішення суду відповідачами в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили. Тому, відсутні підстави стверджувати, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача.

Щодо тверджень АТ «УкрСиббанк», що позивач не довів понесені ним в ході розгляду даної справи судові витрат у виді витрат на правничу допомогу, то апеляційним судом такі твердження також не приймаються, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ДП «Базіс Авто» під час розгляду справи користувалось послугами АО «Де-Юре», сплатив останньому відповідний гонорар, а адвокатське об`єднання вчиняло процесуальні дії по справі в інтересах ДП «Базіс Авто», зокрема шляхом поданням позову, інших процесуальних заяв, участю в судових засідання тощо.

Між тим, апеляційний суд вважає частково слушними посилання відповідачів про завищений розмір заявлених позивачем судових витрат на правову допомогу щодо складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.

Також, апеляційний суд зауважує, що при розгляді питання про суми відшкодування судових витрат суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Отже, враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді першої інстанції та їх характер, тривалість розгляду справи в суді першої інстанції, часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим слід застосовувати принцип пропорційності при розподілі судових витрат, а також необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат з розглядом справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу на стадії розгляду цієї справи в суді першої інстанції, тобто по 6000 грн. з кожного. В решті вимог заяви ДП «Базіс Авто» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в частині розподілу витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Щодо поданих відповідачами у справі відзивів на апеляційну скаргу, то апеляційний суд зазначає, що доводи таких відзивів загалом повторюють доводи заперечень, поданих відповідачами на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правову допомогу у суді першої інстанції, яким вже була надана оцінка в цій постанові суду.

За таких підстав, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

П О С ТА Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства «Базіс Авто» задовольнити частково.

Додаткове рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 травня 2023 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь Дочірнього підприємства «Базіс Авто» судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 4540 грн. та витрат на правову допомогу 12000 грн., тобто по 8270 грн. з кожного.

В решті заяви Дочірнього підприємства «Базіс Авто» про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складений: 15.12.2023 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова