Рішення

від 28.11.2023 по справі 915/464/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Справа № 915/464/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Євродор, код 38972680 (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, а/с 85), пред`явленою до відповідача: управління будівництва та ремонтів Южноукраїнської міської ради, код 44354422 (55001, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів 23, каб. 87), про стягнення грошових коштів у сумі 735156,88 грн. та моральної шкоди у розмірі 50000 грн.,

За участю представника відповідача керівника Приставської І.

Стислий виклад позиції позивача.

Між позивачем та відповідачем за результатами публічних торгів 16.03.2022 року був укладений договір будівельного підряду на капітальний ремонт вулиці у м. Южноукраїнську. Погоджений строк виконання робіт до 01.06.2022 року. Загальна вартість робіт становить 685477,12 грн. Позивач виконав роботи частково на суму 207358,02 грн. Причиною часткового виконання робіт позивач назвав невиконання відповідачем умов договору з зарахування на рахунок попередньої оплати у розмірі 30% від ціни договору, яка мала піти на закупівлю матеріалів та устаткування. За відсутності попередньої оплати, позивач все ж таки приступив до виконання робіт, здійснивши закупівлю необхідних матеріалів та устаткування за власні кошти. Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2022 року форми КБ-2в на суму 207358,02 та довідку форми КБ-3 на таку ж суму позивач направив відповідачу листом від 23.06.2022 року з проханням прийняти роботи та оплатити їх. Відповідач приймати роботу відмовився, акт форми КБ-2в та довідку форми КБ-3 не підписав і не повернув. Претензію позивача відповідач залишив без задоволення. Як на правову підставу позову позивач послався, зокрема на положення ст. 193, 225, 230, 231 ГК, 549, 623, 625, 850, 853, 886 ЦК.

Позивач просить суд:

1. Застосувати встановлену законодавством відповідальність за неналежне виконання грошового зобов`язання пеню, 3% річних та втрати від інфляції шляхом стягнення з відповідача:

- пені у розмірі 82298,38 грн., яка нарахована з 01.04.2022 року по 24.02.2023 рік;

- штрафу у розмірі 51410,78 грн.;

- 3% річних у розмірі 5577,71 грн. за період з 01.04.2022 року по 24.02.2023 рік;

- втрат від інфляції з урахуванням суми попередньої оплати у розмірі 241219,62 грн.

2. Стягнути з відповідача вартість фактично виконаних робіт з урахуванням зростання цін у розмірі 354650,40 грн.

3. Стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач підтвердив факт укладення договору підряду.

У період із дати укладення договору до дати його розірвання роботи позивачем не були розпочаті.

Відповідач не здійснив перерахування попередньої оплати з причини ненадання позивачем інформації про рахунок, на який мали бути зараховані грошові кошти.

Позивачем порушено умови договору щодо терміну початку робіт, кінцевого терміну виконання робіт, передачі разом із завершенням робіт виконавчої документації за актом приймання-передачі, виконання робіт відповідно до проектної документації, передачі закінчених робіт у порядку визначеному договором та законодавством.

Після настання кінцевого терміну виконання робіт відповідач звертався до позивача з пропозиціями розірвати договір за згодою сторін.

В зв`язку із тим, що згоди про розірвання договору досягнуто не було, відповідач розірвав договір в односторонньому порядку на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК.

Акти приймання виконаних будівельних робіт відповідачем не підписувалися.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заяви і клопотання.

08.05.2023 року від позивача надійшла заява з приводу виконання ухвали суду про залишення позову без руху.

15.06.2023 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23.06.2023 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача за наявними матеріалами.

02.08.2023 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача за наявними матеріалами.

18.09.2023 року від відповідача надійшла заява про забезпечення участі позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. 19.09.2023 року ухвалою суду заяву задоволено.

20.11.2023 року від відповідача надійшла заява про забезпечення участі позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. 23.11.2023 року ухвалою суду заяву задоволено.

Із змісту позову та відповіді на відзив вбачається, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини.

1. 16.03.2022 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №38-03/22.

У підтвердження позивач надав копію примірника договору №38-03/22 від 16.03.2022 року з додатком №1 «договірна ціна» та додатком №2 «календарний графік виконання робіт».

2. Позивач пред`явив відповідачу листа №215 від 23.06.2022 року разом із актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2022 року форми КБ-2в на суму 207358,02 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на суму 207358,02 грн. У листі міститься прохання до відповідача погодити акт №1 приймання виконаних будівельних робіт та сплатити кошти за реквізитами зазначеними у договорі.

У підтвердження позивач надав копії листа №215 від 23.06.2022 року, акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2022 року форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3.

3. Листом №192 від 07.07.2022 року відповідач відповів на лист №215 від 23.06.2022 року, у якому зазначив, що акт виконаних будівельних робіт повертається позивачу без погодження. Причинами повернення акту відповідач назвав недодержання позивачем строку виконання робіт, незабезпечення огляду і оцінки результатів заявлених виконаних прихованих будівельних робіт, ненадання виконавчої документації по об`єкту, що оформляється відповідним актом приймання-передачі, а саме документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та документів, що були використані під час здійснення робіт, технічні паспорти, сертифікати, журнал виконання робіт, акти прихованих робіт тощо. Також відповідач повідомив про направлення додаткової угоди про розірвання договору та попередив позивача, що у разі невжиття заходів по її підписанню договір буде розірвано відповідачем в односторонньому порядку.

У підтвердження позивач надав копії листа №192 від 07.07.2022 року, примірника проекту додаткової угоди №1 про розірвання договору за погодженням сторін.

4. Листом №214 від 22.07.2022 року відповідач повідомив позивача про розірвання договору в односторонньому порядку з 26.07.2022 року на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК з причини прострочення виконання робіт, до якого додав повідомлення про розірвання договору.

У підтвердження позивач надав копії листа №214 від 22.07.2022 року, повідомлення про розірвання договору від 22.07.2022 року, опис вкладення у лист.

5. Листом №30 від 02.11.2022 року позивач звернувся із запитом до відповідача з приводу розгляду та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на суму 207358,02 грн. та довідки форми КБ-3.

У підтвердження позивач надав копію листа №30 від 02.11.2022 року.

6. Листом №431 від 30.11.2022 року відповідач надав відповідь на лист №30 від 02.11.2022 року про те, що відповідь по суті вже надавалася позивачу листом відповідача №192 від 07.07.2022 року, акт приймання виконаних будівельних робіт було надіслано (повернуто) на юридичну адресу позивача.

У підтвердження позивач надав копію листа №431 від 30.11.2022 року.

7. 06.12.2022 року позивач звернувся до відповідача з листом-претензією №40, у якій зазначив, що відповідач не виконав умов договору в часині внесення попередньої оплати, чим створив неможливість виконання договору позивачем. Разом з тим, позивач "пішов на зустріч" відповідачу і за власні кошти здійснив виконання частини робіт на суму 207358,02 грн., що відображено в акті форми КБ-2в та довідці форми КБ-3. Проте, станом на 29.11.2022 року вказані акт та довідка відповідачем не підписані, роботи не прийняті, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 853 ЦК. З огляду на те, що відповідачем не було здійснено попередньої оплати позивач був вправі не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, а також відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків, виходячи з положень ч. 1 ст. 851 ЦК. У підсумку позивач просить відповідача прийняти виконану роботу, підписати акт і довідку та здійснити оплату.

У підтвердження позивач надав копію листа листа-претензії №40, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року форми КБ-2в на суму 354650,40 грн., договірну ціну (з урахуванням підвищення цін станом на 01.12.2022 року), довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 на суму 354650,40 грн., рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення.

8. Позивачем було отримано лист-відповідь №7 від 04.01.2023 року на претензію, у якій відповідач повідомляє позивачу, що договір було укладено у строки та спосіб, передбачені Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема згідно ст. 41 Закону. Договором передбачено право відповідача на його розірвання в односторонньому порядку. Протягом травня-липня 2022 року відповідач вів з позивачем листування з приводу розірвання договору за згодою сторін та розірвання договору в односторонньому порядку. Протягом періоду, у який роботи мали бути виконані, від позивача не надходили документи, якими підтверджується факти перешкоджання виконанню робіт. Також протягом вказаного періоду відповідачу не було надано акти виконаних робіт, загальний журнал виконаних робіт, сертифікати на матеріали, акти прихованих робіт, виконавча схема робіт, паспорта на вироби. Відповідачем було розірвано договір відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК з урахуванням положень ч. 2 ст. 849 ЦК.

У підтвердження позивач надав копію листа-відповіді №7 від 04.01.2023 року.

9. Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу попередньої оплати, але відповідач просив зачекати по причині оголошення воєнного стану та по можливості розпочати виконання робіт за власні кошти, що позивачем і було зроблено.

У підтвердження цих обставин позивач доказів не надав.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві та запереченні послався на наступні обставини.

1. Із дати укладення договору і до дати його розірвання, тобто до 26.07.2022 року, позивачем жодних робіт виконано не було, позивач, навіть, не приступив до їх виконання.

2. У визначений договором період будівництва відповідачем неодноразово направлялися листи позивачу з приводу причин невиконання робіт, відповіді на які відповідач не отримав.

3. Позивачем порушено умови договору, зазначені у п. 2.1, 2.2, 13.1, 13.1.4, 13.1.8.

4. Позивач не направляв відповідачу інформації про рахунок, на який необхідно було перерахувати попередню оплату відповідно до п. 10.1 договору

5. Листами №142/1 від 02.06.2022 року, №157 від 21.06.2022 року, №162 від 23.06.2022 року відповідач повідомляв позивача про прострочення виконання робіт та необхідність розірвати договір за згодою сторін.

6. Відповідачем було розірвано договір в односторонньому порядку на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК з 26.07.2022 року.

7. Жодних актів робіт не було підписано працівниками відповідача, з огляд на те, що зазначені в актах роботи не виконувалися.

8. Акти, які направлялися позивачем, були повернуті відповідачем листом №192 від 07.07.2022 року, що підтверджується наявним у листі підписом працівника позивача.

9. Жодних листів та рахунків від позивача з приводу здійснення попередньої оплати до відповідача не надходили.

У підтвердження зазначених обставин відповідач приєднав до відзиву листи у копіях №138 від 27.05.2022 року, №431 від 30.11.2022 року, №199 від 15.07.2022 року, №142/1 від 02.06.2022 року, № 157 від 21.06.2022 року, №162 від 23.06.2022 року, №192 від 07.07.2022 року, повідомлень про розірвання договору від 22.07.2022 року, відповіді на претензію №7 від 04.01.2023 року.

Відповідачем у заявах по суті визнано обставини укладення договору, отримання акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2022 року форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, а також претензії №40 і надання відповіді на неї.

Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 75 ГПК).

Із змісту відзиву вбачається, що відповідачем визнаються обставини укладення договору, отримання відповідачем акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2022 року форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, а також претензії №40 і надання відповіді на неї.

Інших передбачених ст. 75 ГПК підстав для звільнення сторін від обов`язку доказування обставин, що входять до предмету доказування, судом не встановлено.

Частиною 1 та ч. 3 ст. 74 ГПК визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч. 1 ст. 73 ГПК).

Ці дані, зокрема встановлюються письмовими доказами (ч. 2 ст. 73 ГПК).

Суд, оцінивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що нижченаведені обставини дійсно мали місце.

16.03.2022 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №38-03/22 із додатком №1 «договірна ціна» та додатком №2 «календарний графік виконання робіт».

Відповідачем було отримано листа позивача №215 від 23.06.2022 року з проханням позивача погодити акт виконаних будівельних робіт та сплатити кошти за реквізитами зазначеними у договорі. Разом з листом відповідач отримав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2022 року форми КБ-2в на суму 207358,02 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на суму 207358,02 грн..

Позивач отримав лист відповідача №192 від 07.07.2022 року у відповідь на лист №215 від 23.06.2022 року, у якому відповідач зазначив, що акт виконаних будівельних робіт повертається позивачу без погодження. Причинами повернення акту відповідач назвав недодержання позивачем строку виконання робіт, незабезпечення огляду і оцінки результатів заявлених виконаних прихованих будівельних робіт, ненадання виконавчої документації по об`єкту, що оформляється відповідним актом приймання-передачі, а саме документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та документів, що були використані під час здійснення робіт, технічні паспорти, сертифікати, журнал виконання робіт, акти прихованих робіт тощо. Також відповідач повідомив про направлення додаткової угоди про розірвання договору та попередив позивача, що у разі невжиття заходів по її підписанню договір буде розірвано відповідачем в односторонньому порядку.

Листом №214 від 22.07.2022 року відповідач повідомив позивача про розірвання договору в односторонньому порядку з 26.07.2022 року на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК по причині прострочення виконання робіт.

Листом №30 від 02.11.2022 року позивач звернувся із запитом до відповідача з приводу розгляду та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на суму 207358,02 грн. та довідки форми КБ-3.

Листом №431 від 30.11.2022 року відповідач надав відповідь на лист №30 від 02.11.2022 року про те, що відповідь по суті вже була надана листом відповідача №192 від 07.07.2022 року, акт приймання виконаних будівельних робіт було надіслано (повернуто) на юридичну адресу позивача.

06.12.2022 року позивач звернувся до відповідача з листом-претензією №40, у якій зазначив, що відповідач не виконав умов договору в часині внесення попередньої оплати, чим створив неможливість виконання договору позивачем. Разом з тим, позивач "пішов на зустріч" відповідачу і за власні кошти здійснив виконання частини робіт на суму 207358,02 грн., що відображено в акті форми КБ-2в та довідці форми КБ-3. Проте, станом на 29.11.2022 року вказані акт та довідка відповідачем не підписані, роботи не прийняті, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 853 ЦК. З огляду на те, що відповідачем не було здійснено попередньої оплати позивач був вправі не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, а також відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків, виходячи з положень ч. 1 ст. 851 ЦК. У підсумку позивач просить відповідача прийняти виконану роботу, підписати акт, довідку та здійснити оплату.

Позивачем було отримано лист-відповідь №7 від 04.01.2023 року на претензію, у якій відповідач повідомляє позивачу, що договір було укладено у строки та спосіб, передбачені Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема згідно ст. 41 закону. Договором передбачено право відповідача на його розірвання в односторонньому порядку. Протягом травня-липня 2022 року відповідач вів з позивачем листування з приводу розірвання договору за згодою сторін та розірвання договору в односторонньому порядку. Протягом обумовленого договором строку виконання робіт від позивача не надходили документи, якими підтверджується факти перешкоджання виконанню робіт. Також протягом вказаного періоду відповідачу не було надано акти виконаних робіт, загальний журнал виконаних робіт, сертифікати на матеріали, акти прихованих робіт, виконавча схема робіт, паспорта на вироби. Відповідачем було розірвано договір відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК з урахуванням положень ч. 2 ст. 849 ЦК.

Що стосується посилання позивача на те, що він неодноразово звертався до відповідача з приводу внесення на рахунок попередньої оплати, то у матеріалах справи докази цих обставин відсутні.

Що стосується посилання відповідача, що акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в разом із довідкою були повернуті позивачу, то суд не може прийняти в якості доказу розписку на листі. Відповідачем не підтверджено, що особа, яка розписалася на листі №192 від 07.07.2022 року в отриманні документів, є уповноваженим на це працівником позивача.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №38-03/22 врегульовані положеннями ЦК, зокрема ст. ст. 875-886 (будівельний підряд), з урахуванням положень ст. ст. 837-864 (загальні положення про підряд).

Виконання цивільних і господарських зобов`язань, які виникли з договору, врегульовано відповідними положеннями ГК та ЦК про договір та зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Предметом спору у даній справі є результат будівельних робіт, оплата цього результату, матеріальні наслідки неналежного виконання зобов`язань як позивачем та відповідачем у вигляді штрафних санкцій, збитків, моральної шкоди, неприйняття роботи та відмова її оплатити.

Як вбачається з позиції позивача та встановлених судом обставин основні претензії позивача зводяться до того, що відповідачем не прийнято та не оплачено фактично виконані роботи, а нездійснення відповідачем попередньої оплати перед початком виконання будівельних робіт створило перешкоди, що вплинуло на строк та обсяг виконання робіт.

Як вбачається з позиції відповідача та встановлених судом обставин основні претензії відповідача зводяться до того, що позивач взагалі не розпочав і не виконав роботи у встановлений договором строк, при передачі робіт не надано виконавчої документації по об`єкту.

Із змісту договору №38-03/22 вбачається, що відповідач (замовник) доручив позивачу (генпідрядник) виконання робіт з капітального ремонту вулиці Дружби Народів у м. Южноукраїнську згідно проектної документації (п. 1.1).

Згідно п. 1.2 договору об`єкт - "Капітальний ремонт вулиці Дружби Народів в м. Южноукраїнську Миколаївської області (коригування)" надалі - робота.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання позивачу, визначені проектно-кошторисною документацією, а термі виконання - календарним графіком виконання робіт.

Згідно п. 2.1 договору початок робіт, зазначених у п. 1.2 договору визначається календарним графіком виконання робіт (додаток 2), який є невід`ємною частиною договору, але не раніше 7 днів з дня виконання відповідачем зобов`язань щодо:

- передачі проектної документації;

- передачі дозвільної документації.

Згідно п. 2.2 договору роботи мають бути закінчені до 01.06.2022 року.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що ціна робіт є твердою і складає 685477,12 грн.

Згідно п. 6.6 договору забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням здійснює позивач.

Згідно п.11.1 договору приймання-передачі закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.

Згідно п. 10.5 договору замовник проводить оплату вартості робіт на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт (форма Кб-3) протягом 10 календарних днів з дати прийняття робіт за умови фактичного надходження бюджетного фінансування видатків за рахунок відповідача.

Згідно п. 16.2 договору він діє до 31.12.2022 року, але у будь-яких випадках до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору.

Як встановлено судом позивачем було спрямовано відповідачу акт №1 про приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2022 року форми КБ-2в на суму 207358,02 грн. разом із довідкою форми КБ-3, а у супровідному листі №215 від 23.06.2022 року позивача містилося прохання до відповідача прийняти і оплатити роботи.

В акті зазначено, що роботи позивач виконав на суму 207358,02 грн., проте як договором передбачено виконання робіт на суму 685477,12 грн., що є достатньо істотним відступом від умов договору.

Як встановлено судом відповідач листом №192 від 07.07.2022 року відмовився приймати роботи з причин:

- порушення календарного графіку виконання робіт;

- незабезпечення позивачем огляду і оцінки результатів заявлених виконаних прихованих будівельних робіт;

- ненадання виконавчої документації по об`єкту, що оформляється відповідним актом приймання-передачі, а саме документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та документів, що були використані під час здійснення робіт, технічні паспорти, сертифікати, журнал виконання робіт, акти прихованих робіт тощо.

Передача виконавчої документації від позивача відповідачу при завершенні робіт передбачена п. 2.2 та п. 13.1.5 договору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 193 ГК суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач контраргументів з цього приводу у відповіді на відзив не навів, докази, які підтверджують виконання позивачем обов`язку, передбаченого п. 2.2 та п. 13.1.5 договору, у матеріалах справи відсутні.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (ч. 2 ст. 526 ЦК).

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 538 ЦК).

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (ч. 2 ст. 538 ЦК).

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. ст. 538 ЦК).

Таким чином, відмова позивача від приймання робіт за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та як наслідок їх оплати з означеної підстави відповідає положенням договору та ЦК і є правомірною.

Це є достатньо логічним з огляду на те, що для прийняття виконаних будівельних робіт відповідачу має бути передано виконавчу документацію, тобто документацію, яка складається під час виконання будівельних робіт і яка передбачена державними будівельними норми, наприклад журнали з виконання робіт, технічного та авторського нагляду, акти на приховані роботи.

Отже, вимога позивача про оплату робіт за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт є передчасною та такою, що не відповідає умовам договору та положенням ЦК.

З огляду на те, що відмова прийняти роботи по акту №1 була правомірною повторне направлення позивачем акту із відкоригованою ціною у розмірі 354650,40 грн. є безпідставним.

При цьому, за даних обставин не має принципового значення чи було повернуто відповідачем акт №1 приймання виконаних будівельних робіт позивачу після його розгляду чи не було.

Що стосується відмови відповідача приймати роботу з підстав незабезпечення позивачем огляду і оцінки результатів заявлених виконаних прихованих будівельних робіт, то у договорі такого обов`язку позивача не міститься, і, тому, відмова прийняти роботи з цієї підстави є неправомірною.

Що стосується відмови відповідача приймати роботу з огляду на порушення строку її виконання з посиланням на ч. 2 ст. 849 ЦК, то положення зазначеної статті ЦК можуть бути застосовані, по-перше, у разі, коли строк виконання робіт ще не закінчився, по-друге у замовника наявні об`єктивні дані, що закінчення роботи у строк є явно неможливим.

У матеріалах справи відсутні докази, що умови для застосування відповідачем положень ч. 2 ст. 849 ЦК України мали місце до 01.06.2022 року.

З огляду на те, що договір відповідачем було розірвано з підстав зазначених у ч. 2 ст. 849 ЦК в односторонньому порядку, що в силу положень ст. 202 ЦК є одностороннім правочином, то з огляду на положення ст. 204 ЦК цей правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З приводу позовної вимоги щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та суми попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції суд зазначає наступне.

Згідно п. 10.1 договору відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" замовник, тобто відповідач, надає генпідряднику попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, обладнання, конструкцій, виробів у розмірі не більше ніж 30% від загальної вартості за договором, що становить 205643,14 грн.

Відповідачем не заперечується, того факту, що попередню оплату, яка передбачена п. 10.1 договору, не було внесено.

Як вбачається із змісту договору попередня оплата мала бути перерахована позивачу до початку виконання робіт, який, в свою чергу обумовлений п. 2.1 договору.

У договорі зазначені реквізити рахунку, на який відповідач мав перерахувати попередню оплату.

Тому, аргументи відповідача, що неперерахування попередньої оплати мало місце за відсутності реквізитів рахунку, є неспроможними і такими, що не заслуговують на увагу суду.

Суть попередньої оплати є в тому, що її має бути здійснено до визначеного терміну або події, у даному випадку відповідач мав внести попередню оплату до початку робіт.

Однак, як зазначається у позові, позивач, не дочекавшись зарахування попередньої оплати, прийняв рішення розпочати роботи, чим фактично було нівельована мета попередньої оплати у даних правовідносинах.

Позивач, діючи на власний розсуд, правом передбаченим ч. 2 ст. 854 ЦК своєчасно не скористався, в зв`язку із чим вправі ставити питання про оплату робіт лише після їх завершення згідно умов договору.

Окремо, що стосується вимог про стягнення 3% річних, втрат від інфляції та пені, в зв`язку із несвоєчасним перерахуванням попередньої оплати, то договором не передбачено відповідальності відповідача за неналежне виконання даного зобов`язання. Не міститься у договорі і застереження, що у випадку порушення обов`язку по внесенню попередньої оплати, відповідач нестиме відповідальність згідно норм законодавства.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції та пені є безпідставними і задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що відмова відповідача у неприйнятті робіт була правомірною, підстави вважати, що позивачу цим було завдано моральної шкоду, яку він оцінив у 50000 грн., відсутні.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 237, 238 ГПК, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2023 року.

Суддя А.П. Алексєєв