Рішення

від 06.12.2023 по справі 926/4211/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/4211/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., за участю помічника судді Шехтер Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін Плюс» (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, 2, код ЄДРПОУ 33667686)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блетон» (58009, м. Чернівці, пров. лейтенанта Олександра Маланчука, 14а, код ЄДРПОУ 44999726)

про стягнення заборгованості в сумі 969051,09 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Мондріч А.Є. адвокат

від відповідача: не з`явився

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ісполін Плюс (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, 2, код ЄДРПОУ 33667686) звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Блетон (58009, м. Чернівці, пров. лейтенанта Олександра Маланчука, 14а, код ЄДРПОУ 44999726) про стягнення заборгованості в сумі 969051,09 грн.

Позов мотивується тим, що 05.07.2023 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 05/07/2023.

На виконання умов вищезазначеного договору та на підставі виставлених рахунків, позивачем було сплачено на рахунок відповідача грошові кошти за поставку товару у розмірі - 2 875 617, 24 грн.

Однак, відповідач виконав зобов`язання щодо поставки товару не в повному обсязі, чим заборгував позивачу 969051,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідача зобов`язань за Договором поставки № 05/07/2023 від 05.07.2023, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у загальній сумі 969051,09 грн. Також, у зв`язку з простроченням повернення коштів позивач нарахував відповідачу 3% в розмірі 2542,05 грн.

Процесуальні дії та рішення суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2023, справу розподілено судді Ярошенко В.П.

Ухвалою суду від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Перше підготовче засідання по справі призначено на 18.10.2023.

Протокольною ухвалою суду від 18.10.2023 відкладено підготовче засідання на 01.11.2023.

Ухвалою суду від 01.11.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 15.11.2023.

Ухвалою суду від 15.11.2023 відкладено судове засідання на 06.12.2023.

У судове засідання 06.12.2023 відповідач не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи без участі відповідача, оскільки останній належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи у відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України здійснений за наявними матеріалами справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Установлені судом обставини.

05.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ісполін Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Блетон» було укладено договір поставки № 05/07/2023 (далі договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується систематично передавати у власність позивачу в якості сторони покупця м`ясо яловиче заморожене, походження Україна, в асортименті, погодженому в специфікаціях, позивач зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

За основними умовами договору, які впливають на взаємовідносини сторін, щодо наявного між ними спору:

- загальний об`єм належного до постачання товару вказується в накладних (пункт 1.2.);

- розрахунки за придбаний товар, за даним Договором, здійснюється шляхом перерахування коштів на умовах 30% передоплати, 70% оплати по факту завантаження товару. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок продавця (пункт 2.3.);

- поставка здійснюється партіями протягом терміну дії договору, на основу заявок в письмовій чи усній формі) покупця за цінами визначеними в специфікаціях (пункт 3.1.);

- з метою одержання товару, покупець подає заявку продавцю (замовлення), в якій вказує асортимент (по кожній позиції) та кількість необхідного товару. Покупець здійснює замовлення товару за цінами, що діють на момент подання заявки (п.п. 3.1., 3.2) (пункт 4.2.);

- продавець приймає від покупця замовлення на поставку необхідної кількості товару. Про погодження заявки (замовлення) продавець повідомляє покупця (пункт 4.3.);

- датою поставки окремої партії товару є дата фактичної передачі товару продавцем та прийняття покупцем згідно з накладними (пункт 4.6.);

- сторони визначили, що за порушення умов даного договору, винна сторона відшкодовує спричинені ним збитки, у тому числі не отриманий прибуток, в порядку, передбаченому чинним законодавством (пункт 7.1.).

01.08.2023 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 05/07/2023 від 05.07.2023, відповідно до якої сторони погодили змінити та доповнити пункт Договору, а саме п. 1.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Продавець зобов`язується систематично передавати у власність покупцю м`ясо яловиче заморожене. Походження Україна, м`ясо свинини заморожене, в асортименті (надалі іменується «товар» ). Погодженому в специфікаціях, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його на умовах даного Договору.

На виконання вказаних вище умов Договору, на підставі виставлених рахунків відповідачем № 3 від 25.07.2023, № 4 від 26.07.2023, № 5 від 31.07.2023, № 6 від 02.08.2023, № 7 від 09.08.2023, № 8 від 14.08.2023, № 9 від 14.08.2023 на загальну суму 6627891,84 грн. позивачем було сплачено на рахунок відповідача грошові кошти за поставку товару у розмірі 2875617,24 грн, що підтверджується платіжними інструкціями позивача № 1807 від 17.08.2023, № 1805 від 17.08.2023, № 1797 від 16.08.2023, № 1737 від 08.08.2023, № 1728 від 04.08.2023, № 1716 від 03.08.2023, № 1701 від 01.08.2023, № 1671 від 27.07.2023.

Відповідачем на адресу позивача було поставлено товар, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 31.07.2023 «м`ясо яловичини блочне заморожене одно сорт» у кількості 7390 кг ціною з ПДВ 115,02 грн на суму з ПДВ 849997,80 грн та видатковою накладною № 3 від 16.08.2023 «яловичина блочна заморожена перший ґатунок» у кількості 7200 кг ціною з ПДВ 115,50 грн. сумою з ПДВ 831600,00 грн та «свинина блочна заморожена 80/20» у кількості 20 кг ціною з ПДВ 125,52 грн сумою з ПДВ 2510,40 грн.

В подальшому, позивач зробив на адресу відповідача заявку (замовлення) щодо подальшої поставки товару, де така поставка товару повинна була бути 20.08.2023. однак відповідач не відреагував на замовлення позивача, через що позивач прохав повернення коштів позивачу.

23.08.2023 позивач зробив на адресу відповідача повторну заявку щодо поставки відповідної продукції та її завантаження, адже позивач повідомляв відповідача, що такий товар позивачу вкрай необхідний у короткочасні строки з приводу поставки відповідної продукції на адресу виправної колонії у м. Харків, перед якою у ТОВ «Ісполін Плюс» як підприємства-постачальник на державного замовника, є зобов`язання щодо постачання відповідного товару.

Також позивач повідомляв відповідача, що у разі не завантаження товару, позивач просить повернути передоплату за товар, який не був поставлений відповідачем.

Листом від 31.08.2023 вих. № 31/08 відповідач повідомив позивача, що нібито позивач ігнорував дати загрузок, та повідомив про те, що зобов`язується повернути сплачені позивачу кошти, які вносились позивачем на рахунок відповідача в якості передплати за поставлений товар.

Після чого, відповідач як постачальник за умовами Договору, який не виконав своє зобов`язання щодо поставки товару після передоплати за такий товар, частковими платежами почав повертати власні кошти позивача як покупцю, про що вбачається в акті звірки взаємних розрахунків та підтверджується платіжними інструкціями № 53 від 11.09.2023, № 52 від 08.09.2023, № 49 від 06.09.2023, № 47 від 05.09.2023, № 46 від 04.09.2023, № 42 від 31.08.2023, однак наразі сума неповернутої передплати позивача за товар відповідачем, який не був поставлений складає 966509,04 грн.

11.09.2023 за вих. № 1109НК/23 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою повернути власні кошти у розмірі 966509,04 грн.

Вищевказана претензія залишена без відповіді.

Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства.

Щодо правової природи договору та договірних відносин.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Умовами укладеного договору сторони визначили (серед інших умов), що постачальник зобов`язується систематично передавати у власність позивачу в якості сторони покупця м`ясо яловиче заморожене, походження Україна, в асортименті, погодженому в специфікаціях, позивач зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору, разом з цим, розрахунки за придбаний товар, за даним Договором, здійснюється шляхом перерахування коштів на умовах 30% передоплати, 70% оплати по факту завантаження товару. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок продавця.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.

Згідно з приписами частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 статті 267 ГК України визначає, що строки поставки встановлюються сторонами у договорі.

Поряд з цим, за змістом частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Так, відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець здійснив оплату товару відповідно до умов Договору на підставі рахунків, виставлених постачальником, отже покупець здійснив попередню оплату за товар, яка була прийнята постачальником, а тому на спірні правовідносини розповсюджуються положення статті 693 ЦК України. За частиною 2 цієї статті, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання виконав не у повному обсязі, не здійснив поставку товару на 966509,04 грн та під час судового розгляду справи ці обставини не спростував.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов`язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов`язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.

У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Таким чином, зобов`язання, які виникли між сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна з них повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб`єктивної умови відповідальності.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач несумлінно поставився до виконання зобов`язання з поставки товару, проявив необачність стосовно виконання, а тому його дії є несправедливими та недобросовісними по відношенню до позивача.

Частина 2 статті 693 ЦК України встановлює, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, положення наведеної норми встановлюють обов`язок відповідача повернути суму отриманої попередньої оплати за наслідками невиконання зобов`язання з поставки товару.

У свою чергу, відповідач проігнорував вимогу позивача (висловлену у листі від 11.09.2023) про повернення 966509,04 грн попередньої оплати, чим не виконав відповідне зобов`язання.

Неповернення суми попередньої оплати вказує на несумлінне виконання відповідачем такого зобов`язання та прояв необачності стосовно виконання, а тому його дії у цьому є також несправедливими та недобросовісними по відношенню до позивача.

Відтак, вимоги позивача про стягнення суми попередньої оплати є правомірними.

Щодо нарахування процентів річних.

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення 3% річних у сумі 2542,05 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

У спорі сума неповернутої попередньої оплати (авансу) є грошовою сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх платежів, зокрема, за товар, який мав бути поставлений. При цьому аванс на підставі наведених правових положень підлягав поверненню позивачу у випадку невиконання зобов`язання відповідачем, за яким він передавався, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Тобто правовідношення, в якому у відповідача, як постачальника, виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти), у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, є грошовим зобов`язанням, а тому на нього можуть нараховуватися річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідач на вимогу не повернув суму попередньої оплати, а тому позивач нарахував річні у сумі 2542,05 грн за період з 21.08.2023 по 21.09.2023.

Розрахунок річних судом перевірено та встановлено, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно та підлягає задоволенню.

Висновки суду з предмету судового розгляду.

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, суд висновує, що відповідач недопоставив позивачу товар на 966509,04 грн, чим порушив взяті на себе зобов`язання за договором поставки, несумлінно та необачно віднісся до виконання договору, а тому його дії є несправедливими та недобросовісними по відношенню до позивача.

За наслідками невиконання договору зобов`язаний повернути позивачу попередню оплату у сумі 966509,04 грн,

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на правничу допомогу у сумі 12000,00 грн та на сплату судового збору у сумі 14535,77 грн.

Так, 21.09.2023 позивач, як клієнт, та Мондріч А.Є., як адвокат, уклали договір про надання правової допомоги № 2109НК/23 (а.с. 44) за умовами якого:

- клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати йому правову допомогу на умовах передбачених п. 2.1. цього Договору під час розгляду справи про стягнення (повернення грошових коштів), нарахування штрафних санкцій за непоставлений товар відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Блетон», у відношенні (пункт 1.1),

- за правову допомогу надану адвокатом, клієнт сплачує гонорар, розмір та порядок сплати якого є конференційною інформацією і зазначається у додатковій угоді, яка є частиною цього договору (пункт 4.1),

- після виконання наданих юридичних послуг адвокатом та за відсутності з боку клієнта обґрунтованих претензій між клієнтом та адвокатом укладається акт виконаних наданих юридичних послуг клієнт зобов`язаний прийняти та затвердити підписом протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання (пункт 4.2).

Додатковою угодою № 1 до Договору про надання правової допомоги № 2109НК/23 від 21.09.2023 сторони визначили:

-представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 1 година 1500, 00 грн;

-представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні, яке не відбулось за вини суду 1 година 500,00 грн;

-складання заяв, клопотань 1000,00 грн за 1 годину вартості роботи;

-складання та подання позову 2000,00 грн за 1 годину вартості роботи;

-складання пояснення, відзиву, відповіді на відзив, доповнення до позову, уточнення позову, заперечення 1000,00 грн за 1 годину вартості роботи;

-складання та подання апеляційної скарги 3000,00 грн за 1 годину вартості роботи;

-складання та подання касаційної скарги 4000,00 грн за 1 годину вартості роботи;

-вихід адвоката до державних установ, органів, др. для збору інформації, доказів для підготовки справи, подання матеріалів до суду і т.п. 1000,00 грн за 1 годину зайнятості адвоката в даних установах;

-складання та подання адвокатського запиту 1000,00 грн за 1 годину вартості роботи;

-ознайомлення з матеріалами справи 500,00 грн за 1 годину ознайомлення з матеріалами справи.

Як слідує безпосередньо із акту приймання-передачі наданих послуг № 1/НК/23, складеного між адвокатом Мондріч А.Є. та позивачем, адвокатом надано послуги на загальну вартість 12000 грн.

Як слідує з платіжної інструкції № 2116 від 22.09.2023 позивач сплатив адвокату Мондріч Аліні Євгенівні 12000 грн за надання юридичних послуг згідно договору № 2109НК/23 від 21.09.2023.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач довів факт здійснених витрат на правничу допомогу адвокату у вказаній сумі.

Отже, на підставі положень статті 129 ГПК України здійсненні Позивачем судові витрати на сплату правничої допомоги та судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 123, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Блетон (58009, м. Чернівці, пров. лейтенанта Олександра Маланчука, 14а, код ЄДРПОУ 44999726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ісполін Плюс (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, 2, код ЄДРПОУ 33667686) заборгованість в розмірі 969 051,09 грн, з яких: основний борг - 966 509,04 грн, 3% річних - 2542,05 грн, компенсацію по сплаті судового збору в розмірі 14535,77 грн та правові витрати в розмірі 12000,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 18.12.2023.

Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.