Постанова

від 05.12.2023 по справі 903/290/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 903/290/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів - Кондратової І.Д., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: Михалевича М.М.,

від відповідача: Марущенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Михалевича Романа Михайловича

на рішення Господарського суду Волинської області

в складі судді Гарбара І.О.

від 24.05.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

в складі колегії суддів: головуючої - Павлюк І.Ю., суддів - Крейбух О.Г., Тимошенка О.М.

від 12.09.2023

у справі за позовом Фізичної-особи підприємця Михалевича Романа Михайловича

до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі відділення 10002/070 філії "Волинське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про визнання протиправним діяння відповідача щодо відмови в оплаті витрат на закупівлю напівпричепу до сідлового тягача та зобов`язання здійснити платіж у розмірі 147 384,00 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2023 року Фізична особа-підприємець Михалевич Роман Михайлович (надалі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (надалі - Відповідач) в особі відділення 10002/070 філії "Волинське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (надалі - Відділення філії Відповідача) про визнання протиправним діяння Відповідача щодо відмови в оплаті витрат на закупівлю напівпричепу до сідлового тягача, зобов`язання Відповідача здійснити платіж для проведення розрахунків з постачальником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Топагротрак") та оплатити витрати на закупівлю напівпричепа марки "SCHMITZ", модель SCS 24/L-13.62 C E B, VIN- НОМЕР_1 (надалі - Напівпричіп), у розмірі 147 384,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- на етапі подання заяви на отримання гранту, наступних етапах її перевірки й захисту одним із основних аспектів були перевірка та оцінка бізнес-плану Позивача Державним центром зайнятості та Відповідачем;

- обґрунтування та захист свого бізнес-плану Позивач здійснював на співбесіді зі спеціально створеною комісією у складі Державного центру зайнятості та Відповідача. З поданого Позивачем бізнес-плану вбачається, що метою отримання гранту від держави на розвиток власного бізнесу у розмірі 150 000 грн є придбання Напівпричепу до сідлового тягача, а також придбання безпосередньо самого сідлового тягача, проте вже за рахунок власних накопичених коштів;

- за результатами співбесіди 25 липня 2022 року Позивач отримав повідомлення про погодження заявки на отримання гранту в розмір 150 000 грн. Надалі відповідно до вимог пункту 24 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (у редакції, що була чинною на момент виникнення та існування спірних правовідносин) (надалі - Порядок № 738), Позивач звернувся та подав до Відділення філії Відповідача усі необхідні документи для оплати витрат на придбання Напівпричепу до сідлового тягача згідно з погодженим бізнес-планом на користь постачальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Топагротрак").

Попри те, що Позивач виконав усі необхідні, на його думку, дії, Відділення філії Відповідача не виконало зобов`язання щодо оплати Напівпричепу. Мотивуючи відмову в оплаті, Відповідач зауважив, що Напівпричіп не є обладнанням, а отже не підпадає під дію пункту 5 Порядку № 738.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.05.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 903/290/23, у задоволенні позову відмовлено.

4. Судові рішення, зокрема, мотивовані наступним:

- жоден із додатків Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми мікрогрантів, затвердженого Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969 (у редакції, що була чинною на момент виникнення та існування спірних правовідносин) (надалі - Порядок оцінювання), не передбачав перевірку банком цільового використання коштів на початковому етапі надання гранту отримувачу;

- ані Порядком № 738, ані постановою правління Відповідача "Про виконання АТ "Ощадбанк" функцій уповноваженого банку та врегулювання порядку відкриття, закриття та обслуговування рахунків у рамках державних програм надання фінансової допомоги" від 01.07.2022 № 333 (надалі - Постанова № 333), ані договором про взаємодію між Відповідачем, Міністерством економіки України та Державним центром зайнятості від 01.07.2022 (надалі - Договір про взаємодію) не було передбачено участь представників Відповідача у співбесідах з отримувачами мікрогранту, які проводяться регіональними центрами зайнятості. Доводи Позивача про участь у співбесідах представника банку не підтверджуються матеріалами справи;

- відкриття рахунку обслуговування мікрогранту в жодному разі не може вважатися особистою співбесідою, адже особисті співбесіди з отримувачем мікрогрантів проводяться регіональними центрами зайнятості, результати яких по завершенню надаються Державному центру зайнятості;

- 22 липня 2022 року Державним центром зайнятості на підставі проведеної Відповідачем оцінки ділової репутації, а також оцінки співбесіди з отримувачем, проведеної регіональним центром зайнятості, було прийнято рішення про надання Позивачу мікрогранту. Разом із тим вказане рішення в матеріалах справи відсутнє;

- напівпричіп, який мав намір придбати Позивач, не є обладнанням, а є транспортним засобом, оскільки приводиться у рух за допомогою сідельного тягача. Сідельний тягач із з`єднаним із ним напівпричепом є транспортним засобом спеціалізованого призначення. Сідельний тягач та з`єднаний із ним напівпричіп, що мають єдину систему гальмування, освітлення, експлуатуються як транспортний засіб з метою перевезення вантажів певних категорій. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.01.2021 у справі № 761/33776/19;

- обраний Позивачем спосіб захисту права не передбачений законом та не відповідає обставинам справи, не підпадає під примусове виконання обов`язку в натурі, оскільки виключає можливість примусу до виконання зобов`язання на підставі рішення суду.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

5. 10 липня 2022 року Позивач через державний портал цифрових послуг "Дія" за допомогою власних технічних засобів подав заяву та бізнес-план на створення й розвиток власного бізнесу. Метою цього було одержання Позивачем мікрогранту в сумі 150 000 грн з цільовим призначенням - придбання напівпричепу.

6. 25 липня 2022 року за результатами перевірки поданих документів та перевірки ділової репутації Позивача останній отримав повідомлення про запрошення на проведення співбесіди, що є наступним етапом для отримання гранту.

7. 25 липня 2022 року за результатами співбесіди Позивач отримав повідомлення про погодження заявки на отримання гранту в розмірі 150 000,00 грн.

8. 14 вересня 2022 року Відділення філії Відповідача на підставі договору банківського обслуговування від 12.09.2022 № 744074604220912164558, укладеного з Позивачем, та заяви про відкриття рахунку обслуговування гранту (2603) від 12.09.2022 відкрило Позивачу поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Одночасно із підписанням вищезазначених документів Позивачем 12 вересня 2022 року підписано заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту.

9. 30 вересня 2022 року відповідно до положень пункту 12 Порядку № 738 Міністерство економіки України на підставі подання Державного центру зайнятості перерахувало кошти в розмірі 150 000 грн до уповноваженого банку з метою подальшого їх використання, а саме оплати витрат на придбання Напівпричепу.

10. 04 жовтня 2022 року Позивач надав Відповідачу документи для проведення оплати, що пов`язано із придбанням товару на кошти, отримані як мікрогрант згідно з Порядком № 738, зокрема:

- договір купівлі-продажу транспортного засобу від 23.09.2022 № 2309/2022/2, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Топагротрак" та Позивачем, предметом якого (договору) є придання транспортного засобу - Напівпричепу вартістю 147 384,00 грн, вартість без податку на додану вартість - 122 820, грн, сума податку на додану вартість - 24 564,00 грн; передача товару від продавця до покупця здійснюється не пізніше десяти днів з дати укладення договору за актом приймання-передачі транспортного засобу (надалі - Договір купівлі-продажу № 2309/2022/2);

- рахунок на оплату від 23.09.2023 № 117, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Топагротрак", на суму 147 384,00 грн (надалі - Рахунок № 117);

- бізнес-план Позивача.

11. Позивач стверджує, що він виконав усі необхідні дії, натомість Відділення філії Відповідача не виконало зобов`язання щодо оплати Напівпричепу.

12. 18 листопада 2022 року Міністерство економіки України своїм листом уповноважило Відповідача розглянути звернення Позивача щодо невиплати мікрогранту.

13. 29 грудня 2022 року Відповідач розглянув звернення Позивача від 01.11.2022 та повідомив, що не здійснив оплату витрат на придбання Напівпричепу, оскільки останній не є обладнанням та не підпадає під положення пункту 5 Порядку № 738, згідно з яким мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат, як придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави)

14. 28 грудня 2022 року Позивач повторно звернувся до Міністерства економіки України щодо відмови Відповідача у оплаті витрат на придбання Напівпричепу в межах погоджених бізнес-плану та заявки на отримання гранту.

15. У листі-відповіді від 10.01.2023, адресованому Позивачу та Відповідачу, Міністерство економіки України зазначило, що надсилає вказане звернення для розгляду та вжиття заходів реагування в межах компетенції Державному центру зайнятості та Відповідачу.

16. За твердженням Позивача, усі звернення про отримання гранту, в тому числі до Міністерства економіки України, не надали бажаного результату. Кошти Позивач не отримав, а Відповідач не здійснив оплату придбання Напівпричепу. Таким чином, Позивач вважає дії Відповідача щодо перешкоджання Позивачу в отриманні зазначених коштів неправомірними.

17. 03 квітня 2023 року Відповідач здійснив повернення суми невикористаного Позивачем мікрогранту в розмірі 150 000,00 грн на рахунок Міністерства економіки України, що підтверджується платіжною інструкцією № 2308905304 (№ 1232308905304), а 05 квітня 2023 року рахунок мікрогранту закрито.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи

18. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 24.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 903/290/23, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

19. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) підставами касаційного оскарження Скаржник визначив:

- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 12 Порядку № 738 у частині забезпечення супроводу видаткових операцій отримувача уповноваженим банком та перерахування уповноваженим банком коштів мікрогранту на рахунки отримувачів згідно з Договором про взаємодію в установленому порядку та строках; пунктів 17-19 Порядку № 738 у частині перевірки ділової репутації уповноваженим банком за критеріями, зазначеними у Договорі про взаємодію, зокрема, але не виключно: життєздатність бізнес-ідеї; реалістичність бізнес-плану;

- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України - порушення судами норм процесуального права, а саме недослідження заяви Позивача від 12.09.2022 на приєднання до договору про надання мікрогранту (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

20. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якій просить Суд відмовити у її задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

21. У відзиві, зокрема, зазначається, що:

- судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм права, зокрема пунктів 17-19 Порядку № 738. Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин;

- чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство містило заборону на використання коштів, отриманих у вигляді мікрогрантів, для придбання транспортних засобів;

- на первинному етапі Порядком оцінювання не передбачено перевірку цільового використання коштів мікрогранту. Така перевірка здійснюється на кінцевому етапі - при виконанні платіжного документа, наданого отримувачем та пов`язаного з оплатою придбаного обладнання;

- твердження Скаржника про участь у співбесідах представника Відповідача не відповідає дійсності. Доказів на підтвердження цього не здобуто;

- суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що Відповідач не бере участі у погодженні (непогодженні) бізнес-плану, проведенні бесід із кандидатами, які мають намір отримати мікрогрант від держави на підставі Порядку № 738, однак при здійсненні платежу здійснює перевірку цільового спрямування на відповідність вимогам Порядку № 738.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій

22. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов наступних висновків.

23. Відповідно до статті 12 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.

24. Згідно з частиною третьою статті 16 ГК України підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб`єктів господарювання визначаються законом.

25. За змістом статті 48 ГК України з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення, подають підприємцям інші види допомоги.

Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.

26. Статтею 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" передбачено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 ГК України.

Державна підтримка передбачає формування програм, у яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України у встановленому законом порядку.

27. Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування. Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва.

28. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 затверджено Порядок № 738, який визначає умови, критерії, механізм використання коштів, передбачених Міністерством економіки України у загальному фонді за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за програмою "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" для надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.

29. 01 липня 2022 року на виконання Порядку № 738 між Відповідачем, Міністерством економіки України та Державним центром зайнятості укладено Договір про взаємодію.

30. 01 липня 2022 року з метою реалізації Порядку № 738 правлінням Відповідача прийнято Постанову за № 333, що регулює відкриття, закриття та обслуговування рахунків у рамках державних програм надання фінансової допомоги.

31. Відповідно до пункту 4 Порядку № 738 розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50 000 гривень та не перевищує:

- 150 000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника;

- 250 000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників.

32. Пункт 5 Порядку № 738 встановлює, що мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат, як:

- придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);

- закупівля сировини та матеріалів (деталі зазначаються отримувачем у бізнес-плані);

- орендна плата за нежитлове приміщення (якщо така орендна плата становить не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);

- лізинг обладнання (крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування).

33. Надання мікрогрантів здійснюється Міністерством економіки України через Акціонерне товариство "Ощадбанк" на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів, відповідно до Договору про взаємодію (пункт 6 Порядку № 738).

34. Для виплати мікрогрантів отримувачам Міністерство економіки України відкриває в Казначействі реєстраційний рахунок загального фонду державного бюджету (пункт 7 Порядку № 738).

35. За змістом пункту 9 Порядку № 738 заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.

Заява формується засобами Порталу "Дія" у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису або електронної системи BankID.

Невід`ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Міністерством економіки України.

Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.

Кінцевий строк подання заяв визначається Міністерством економіки України з урахуванням наявного фінансування, про що Міністерство економіки України інформує Державний центр зайнятості та уповноважений банк. Міністерство економіки України встановлює кінцеві строки подання заяв у межах календарного року та визначає граничну суму мікрогрантів, що видаються на всі заяви, подані до одного кінцевого строку.

Уповноважений банк формує перелік поданих заяв, а також їх зберігання в електронній базі даних протягом трьох років з дня завершення прийому заяв.

Повторно подані заяви від одного отримувача не розглядаються.

36. Пунктом 12 Порядку № 738 передбачено, що Міністерство економіки України на підставі подання Державного центру зайнятості подає в Казначейство подання та платіжне доручення на перерахування коштів у сумі, зазначеній у поданні, для надання мікрогранту з рахунка Міністерства економіки України на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку відповідно до Договору про взаємодію, для подальшого перерахування коштів уповноваженим банком на рахунок отримувача, відкритий в уповноваженому банку для забезпечення супроводу видаткових операцій отримувача.

Уповноважений банк у встановленому порядку та строках перераховує кошти на рахунки отримувачів згідно з Договором про взаємодію.

Мікрогрант надається у безготівковому вигляді.

37. Відповідно до пункту 17 Порядку № 738 рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувача, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається Договором про взаємодію.

38. Порядок проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідна кількість балів (оцінка) для прийняття рішень Державним центром зайнятості визначаються Мінекономіки.

Якщо необхідну кількість балів (оцінку) набрали більше заяв, ніж визначена гранична сума мікрогрантів відповідно до абзацу п`ятого пункту 9 цього Порядку, мікрогранти надаються отримувачам з найбільшою кількістю балів. Решта заявок автоматично розглядається у наступному періоді в межах встановленого кінцевого строку. Повторне оцінювання таких заяв не проводиться, для цілей рішення про видачу мікрогранту використовується перша оцінка заяви (пункт 18 Порядку № 738).

39. Згідно з пунктом 19 Порядку № 738 оцінка заяв отримувачів мікрогрантів проводиться на постійній основі відповідно до переліку заяв на отримання мікрогранту, сформованого уповноваженим банком.

Після формування переліку заяв, перевірки ділової репутації та оцінки бізнес-плану уповноважений банк надсилає їх до Державного центру зайнятості в електронній формі для подальшої передачі регіональному центру зайнятості. Регіональний центр зайнятості проводить особисту співбесіду з отримувачем та надсилає результати співбесіди до Державного центру зайнятості. Державний центр зайнятості забезпечує прийняття рішень про надання мікрогрантів та інформування отримувачів про прийняте рішення відповідно до Договору про взаємодію.

Уповноважений банк засобами програмного забезпечення з використанням інформаційних джерел, що ним використовуються у своїй діяльності, проводить перевірку ділової репутації та оцінювання бізнес-плану отримувача.

Перевірка ділової репутації проводиться за критеріями, зазначеними у Договорі про взаємодію, зокрема: життєздатність бізнес-ідеї; реалістичність бізнес-плану (власне, на ці критерії насамперед посилається Скаржник).

40. Суди попередніх інстанцій встановили, що Скаржник подав заяву та бізнес-план на створення й розвиток власного бізнесу, за результатами співбесіди отримав повідомлення про погодження заявки на отримання гранту в розмірі 150 000,00 грн. 30 вересня 2022 року відповідно до положень пункту 12 Порядку № 738 Міністерство економіки України на підставі подання Державного центру зайнятості перерахувало кошти в розмірі 150 000 грн до уповноваженого банку з метою подальшого їх використання, а саме оплати витрат на придбання Напівпричепу. 04 жовтня 2022 року Скаржник надав Відповідачу Договір купівлі-продажу № 2309/2022/2, Рахунок № 117 та бізнес-план.

41. Скаржник стверджує, що він виконав усі необхідні дії, проте Відділення філії Відповідача не виконало зобов`язання щодо оплати Напівпричепу.

42. Як вже було зазначено, однією з підстав касаційного оскарження у цій справі є пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 12 Порядку № 738 у частині забезпечення супроводу видаткових операцій отримувача уповноваженим банком та перерахування уповноваженим банком коштів мікрогранту на рахунки отримувачів згідно з Договором про взаємодію в установленому порядку та строках; пунктів 17-19 Порядку № 738 у частині перевірки ділової репутації уповноваженим банком за критеріями, зазначеними у Договорі про взаємодію, зокрема, але не виключно: життєздатність бізнес-ідеї; реалістичність бізнес-плану.

43. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовної практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

44. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України встановленню підлягають: 1) відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах; 2) потреба застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

45. За змістом статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

46. У цьому контексті Верховний Суд зазначає, що в Додатку 1 до Порядку оцінювання визначено критерії, які:

- відпрацьовують при первинній перевірці (на етапі заведення анкети-заяви);

- спрацьовують при повній перевірці ділової репутації отримувача мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців

47. Порядок оцінювання визначає процедуру оцінювання заяв, що подаються фізичними особами та суб`єктами господарювання, визначає критерії оцінювання та необхідну кількість балів (оцінка) для прийняття рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу Державним центром зайнятості за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за програмою "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" (пункт 1 Порядку оцінювання).

48. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили, що на початковому етапі надання мікрогранту перевірка його цільового призначення Порядком № 738 не передбачена. Відповідач, як уповноважений банк, проводить перевірку ділової репутації засобами програмного забезпечення з використанням інформаційних джерел - даних Першого всеукраїнського бюро кредитних історій та аналітичної онлайн-системи "Youcontrol" - відповідно до законодавчо визначених критеріїв перевірки.

49. Згідно з підпунктом 5.1.8 Договору про взаємодію уповноважений банк зобов`язаний здійснювати перевірку ділової репутації відповідно до вимог Порядку та Наказу, зокрема, за такими критеріями: корупційні дії; наявність судових справ, зокрема кримінальних; відкриті виконавчі та кримінальні провадження; наявність справи про банкрутство; наявність податкового боргу; арешт майна; шахрайство; санкційні списки.

50. Відповідно до пункту 6 Постанови № 333 оцінювання заяв та/або бізнес-плану, отриманих Відповідачем, від фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб у рамках реалізації Порядку, а також розрахунок кількості балів, необхідних для прийняття рішення щодо надання державної фінансової допомоги в рамках зазначеного у цьому пункті Порядку, здійснюється автоматично засобами програмного комплексу "Loan workbench" з використанням бальної системи оцінки на підставі інформації, отриманої від Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та критеріїв оцінювання, затверджених Міністерством економіки України.

51. Пунктом 24 Порядку № 738 передбачено, що для оплати витрат на цілі, визначені пунктом 5 цього Порядку та встановлені в договорі мікрогранту, отримувач подає до уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанцію, накладну тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо.

Оплата витрат на закупівлю обладнання та матеріалів проводиться уповноваженим банком на цілі, визначені пунктом 5 цього Порядку та встановлені в договорі мікрогранту, на підставі документів, зазначених у абзаці першому цього пункту.

52. Згідно з пунктом 3.2 Додатку 1 до Постанови № 333 відповідальний виконавець фронт-офісу перевіряє призначення платежу цілям, зазначеним у договорі надання мікрогранту, а також пакет документів, наданий клієнтом для підтвердження цільового спрямування коштів.

Якщо наданий клієнтом пакет документів відповідає зазначеним цілям, відповідальний працівник фронт-офісу ініціює створення та проведення в АБС ММФО платіжного доручення на перерахування коштів з рахунку обслуговування мікрогранту, сканує отримані від клієнта документи, розміщує скан-копії документів в системі "Єдиний електронний архів" та ініціює проведення платежу в системі "Omnitraker" (послуга бек-офісу "Грант/Мікрогрант візування платежів на паперових носіях").

У випадку невідповідності наданих документів та призначення платежу цілям, зазначеним у договорі надання мікрогранту, відповідальний працівник фронт-офісу повідомляє клієнта про відмову у перерахуванні коштів.

53. Верховний Суд зазначає, що ані Порядок № 738, ані Постанова № 333, ані Договір про взаємодію на момент виникнення та існування спірних правовідносин не передбачали участь представників Відповідача у співбесідах з отримувачами мікрогранту, які проводяться регіональними центрами зайнятості. При цьому, оскільки обставина участі у співбесідах представника Відповідача не була підтверджена доказами, доводи Скаржника у цій частині обґрунтовано відхилені судами.

54. На підставі встановлених у цій справі фактичних обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Відповідач у межах своєї компетенції обґрунтовано встановив невідповідність наданих Скаржником документів та призначення платежу цілям, зазначеним у Порядку № 738 і договорі про надання мікрогранту (оскільки Порядком № 738 не було передбачено використання грантових коштів на придбання транспортних засобів), та не допустив здійснення неналежного платежу.

55. Верховний Суд робить висновок, що пункт 12 Порядку № 738 (у редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) необхідно застосовувати сукупно з іншими нормами Порядку, які встановлюють порядок і строки перерахування уповноваженим банком коштів на рахунки отримувачів, а також згідно з договором про взаємодію.

Обов`язок перерахування коштів, встановлений пунктом 12 Порядку № 738, виникає в уповноваженого банку за умови дотримання вимог пункту 24 Порядку, а саме: 1) оплата витрат здійснюється лише на цілі, які визначені пунктом 5 Порядку № 738 та встановлені в договорі мікрогранту; 2) подання отримувачем коштів відповідних документів до уповноваженого банку.

56. Суд також робить висновок, що на початковому етапі надання мікрогранту перевірка його цільового призначення Порядком № 738 (у редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин), зокрема пунктами 17-19, не передбачена. Уповноважений банк проводить перевірку ділової репутації та оцінювання бізнес-плану отримувача засобами програмного забезпечення з використанням інформаційних джерел, що використовуються ним у своїй діяльності.

57. Разом із цим підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України - порушення судами норм процесуального права, а саме недослідження заяви Скаржника від 12.09.2022 на приєднання до договору про надання мікрогранту (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

58. Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, однак за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

59. Оскільки підстава, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження після відкриття касаційного провадження (позаяк у цій справі норми матеріального права були застосовані судами правильно), вказане апріорі виключає потребу дослідження аргументів Скаржника, що наводяться ним на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України.

60. Інші доводи Скаржника про невідповідність висновків судів обставинам справи зводяться до переоцінки доказів, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

61. Перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ураховуючи викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

63. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

64. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішенні ухвалено із додержанням норм матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

65. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Михалевича Романа Михайловича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 24.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 903/290/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді І. Кондратова

В. Студенець