Ухвала

від 13.12.2023 по справі 283/2801/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №283/2801/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 (дистанційно),

представника власника майна ОСОБА_7 (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 22 листопада 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні №12023060510000312 від 17.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, -

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна, вилученого в ході огляду місця події від 16.11.2023 року та накласти арешт на деревину породи «сосна звичайна» та «береза», колода довжиною 2,1 м. кожна, загальним об`ємом 30 м. куб., товарно-транспортну накладну, автомобіль марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить TOB «Малинський ДПК» та напівпричеп д.н.з. НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить TOB ТК «Універсал». Вважає ухвалу слідчого судді незаконною. Зазначає, що слідчий суддя не врахував, що вказана деревина не містить бирок, необхідних для перевезення. Вказує, що висновкпи слідчого судді щодо відсутності доказів незаконної порубки деревина, а відповідно і сумнівної кваліфікації кримінального правопорушення є необгрунтованими, оскільки за ч.1 ст.246 КК України передбачена відповідальність також за перевезення, зберігання та збут незаконно зрубаних дерев.. Зазначає, що слідчій суддя не звернув увагу на те, що в ТТН не зазначено, що відбувалося перевезення саме дров, відсутня характеристика деревини, що викликає сумніви у її походженні.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора, яке надійшло від представника ТОВ «Транспортна компанія «Універсал» адвоката ОСОБА_7 , йдеться про безпідставність доводів апелянта та залишення ухвали слідчого судді без зміни.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт, в обґрунтування якого зазначив, що 17.11.2023 СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області внесені відомості до ЄРДР за №12023060510000312 та розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, з тих підстав, що 16.11.2023 року близько 16 години 39 хв. поблизу с. Свиридівка Коростенського району Житомирської області було зупинено вантажний автомобіль марки "DAF", д.н.з НОМЕР_1 , завантажений деревиною порід сосна та береза, без відповідних дозвільних документів на перевезення даної лісопродукції.

16.11.2023 року працівниками ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирської області було проведено огляд автомобіля марки «DAF» з дозволу водія ОСОБА_9 . Під час проведення огляду встановлено, що напівпричіп вказаного автомобіля завантажений колодами деревини породи «сосна звичайна» та «береза» загальним об`ємом 30 м3. На момент проведення огляду на вищевказаних колодах деревини відсутні відповідні бирки, необхідні для її перевезення.

Вищевказаний автомобіль з виявленою деревиною та товарно-транспортною накладною було вилучено до ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області та визнано речовими доказами по справі.

Досудовим розслідуванням встановлено, що вилучені автомобіль марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію належить ТОВ «Малинський ДПК», а напівпричіп, д.н.з НОМЕР_3 , на підставі свідоцтва про реєстрацію належить ТОВ ТК «Універсал». За товарно-транспортною накладною перевозилась деревина породи «сосна звичайна» та «береза», колода довжиною 2,1 м кожна, загальним об`ємом 30 м3.

Враховуючи, що зазначені транспортні засоби та деревина мають значення речового доказу, є знаряддям, предметом вчинення кримінального правопорушення, слідчий просив накласти арешт на вилучене майно, з метою з`ясування всіх обставин справи та проведення відповідних експертиз.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчий суддя зазначив, що відповідних доказів незаконного походження вилученого майна до клопотання не надано, що свідчить про безпідставність вимог клопотання слідчого. Натомість представник TOB «TK «Універсал» надав документи - свідоцтво про реєстрацію T3, договори оренди транспортного засобу та транспортного обслуговування, заявку на перевезення вантажів, які засвідчують, що транспортний засіб перебуває у законному володінні та використовувався TOB «TK «Універсал» для здійснення господарської діяльності по виконанню умов договорів. Розбіжності у ТТН та заявці на перевезення, самі по собі, не можуть бути беззаперечною підставою для накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора в підтримання апеляційної скарги, думку представника власника майна адвоката ОСОБА_7 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повній мірі.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12023060510000312 від 17.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, за фактом того, що 16.11.2023 року близько 16 години 39 хв. поблизу с. Свиридівка Коростенського району Житомирської області було зупинено вантажний автомобіль марки "DAF", д.н.з НОМЕР_1 , завантажений деревиною порід сосна та береза, без відповідних дозвільних документів на перевезення даної лісопродукції (а.п.6).

16.11.2023 року працівниками ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирської області було проведено огляд автомобіля марки «DAF» з дозволу водія ОСОБА_9 , під час якого в напівпричепі вказаного автомобіля виявлено колоди деревини породи «сосна звичайна» та «береза» загальним об`ємом 30 м3. На момент проведення огляду на вищевказаних колодах деревини відсутні відповідні бирки, необхідні для її перевезення. Вищевказаний автомобільз напівпричепом,виявлену деревинута товарно-транспортнунакладну буловилучено доВП №1Коростенського РУПГУНП вЖитомирській області (а.п. 10-13).

Постановою слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирської області від 17 листопада.2023 року вилучені під час огляду місця події автомобіль знапівпричепом,виявлену деревинута товарно-транспортнунакладну визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.п. 19).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відмовляючи взадоволенні клопотанняпрокурора проарешт майнаслідчий суддязазначив,що наведеніслідчим підставидля накладенняарешту навилучене майноне знайшлисвого підтвердження,є необґрунтованими,а необхідністьнакладення арештуна вилученіречі увказаному кримінальномупровадженні недоведена,оскільки відповіднихдоказів незаконногопоходження вилученогомайна доклопотання ненадано. Жодних фактів про незаконну рубку в матеріалах справи немає, а розбіжності в ТТН та заявці на перевезення, самі по собі не є підставою для арешту майна.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна.

Так, згідно практики ЄСПЛ втручання у власність фізичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату.

Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

З матеріалів клопотання слідчого не вбачається, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в майнові права особи.

Доводи апелянта про те, що у ТТН не зазначено інформацію про те, що перевозилися саме дрова, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки в ТТН зазначено, що перевозилися «дрова 2м породи сосна та береза» (а.п.13).

Також, колегія суддів звертає увагу, що розбіжності у ТТН та заявці на перевезення, самі по собі, не можуть бути беззаперечною підставою для накладення арешту на майно.

Крім того, вказані дрова перевозилися власником ВП «Полісся» з одного місця на інше, про що зазначено в ТТН №184 від 16.11.2023 - «внутрішнє переміщення для власних потреб» (а.п.14).

Доводи апелянта про те, що слідчий суддя не звернув уваги на той факт, що на момент огляду місця події були відсутні дозвільні документи на перевезення лісопродукції та бирки на колодах деревини, колегія судді вважає безпідставними з наступних підстав.

Так в ухвалі слідчого судді зазначено, що згідно протоколу огляду місця подій від 16.11.2023 року (а.п.10-12), працівниками поліції під час огляду було вилучено товарно-транспортну накладну №184 від 16.11.2023 року (а.п. 13), з якої вбачається, що автомобілем "DAF" д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом д.н.з. НОМЕР_3 здійснювалось внутрішнє переміщення деревини «дрова 2м породи сосна та береза» об`ємом 30 м3 для власних потреб ВП «Полісся» із пункту навантаження в с. Свиридівка до м.Малин.

Згідно з п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Мінтранспорту № 363 від 14.10.1997 року, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/ або експедитора.

Таким чином, враховуючи наявність у водія під час перевезення деревини ТТН, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про те, що твердження слідчого в клопотанні про те, що лісопродукція перевозилась без відповідних дозвільних документів, не відповідає фактичним обставинам справи.

З вказаними висновками слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що згідно з ТТН, це було внутрішнє переміщення дров юридичною особою з одного майданчика на інший, а не первинне вивезення лісопрокукції з місць заготівлі, а тому відсутність бирок на колодах, також не може використовуватися як доказ їх незаконного перевезення, оскільки вимоги щодо маркування кожної колоди стосується виключно ділової деревини, яке проводиться в день заготівлі деревини, дров`яна лісопродукція відпускається штабелями, і, відповідно, маркування її здійснюється шляхом набиття однієї бирки на весь штабель (п.п. 16, 24 Інструкції ведення електронного обліку деревини).

Твердження апелянта про те, що вилучені транспортний засіб, ТТН та дрова, є речовими доказами у кримінальному провадженні №12023060510000312 від 17.11.2023 року, а тому наявні підстави, передбачені п.1 ч.2 ст.170КПК України, для їх арешту, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідних доказів на підтвердження доводів слідчого про незаконне походження транспортного засобу, причепу, ТТН та дров до клопотання не надано.

Крім того, за результатами апеляційного розгляду встановлено, що постанова слідчого про визнання предметів речовими доказами в даному кримінальному провадженні є формальною та її наявність не впливає на правильність висновків слідчого судді. Більш того, з моменту вилучення деревини, органом досудового розслідування на підтвердження незаконості її походження, перевезення не проведено жодних слідчих дій, не призначено експертиз, оскільки жодних доказів апеляційному суду не надано.

Також, в судовому засіданні апеляційного суду прокурор пояснив, що на даний час автомобіль "DAF" д.н.з. НОМЕР_1 повернуто його власнику, а у ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області залишилася лише деревина.

Таким чином, при апеляційному розгляді встановлено, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді про відсутність підстав для накладення арешту на вказане в клопотанні майно.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 22 листопада 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні №12023060510000312 від 17.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :