Постанова

від 12.12.2023 по справі 2-913/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 2-913/11 Головуючий у суді І інстанції: Ковбасюк О.О.

провадження №22-ц/824/14197/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Максимук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, суми відсотків та пені,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчих листах, виданих на виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 23.06.2011 року у справі №2-913/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11062878000 від 25.10.2006 у розмірі 1 107 769,09 грн, судових витрат в розмірі 1700,00 грн та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В обґрунтування вимог заявник вказав, що 08.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк», яке є стягувачем за вказаним судовим рішенням, та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги (про заміну кредитора у зобов`язанні), нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., зареєстрований в реєстрі за №29492950. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.04.2013 року задоволено заяву ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони виконавчого провадження по справі №2-913/11, якою замінено стягувача АТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» як правонаступника. В подальшому між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) майнових прав №1517/К від 14.06.2019, відповідно до п.п. 1.1. якого ПАТ «Дельта Банк» передало у власність ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, право вимоги до боржника, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами, в тому числі за кредитним договором №11062878000 від 25.10.2006 року. З огляду на наведене заявник, посилаючись на ст. 512 та 442 ЦК України, просив суд задовольнити його заяву, визначивши його стягувачем у виконавчих листах.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року заяву задоволено.

Замінено стягувача за виконавчими листами, виданими на виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 23.06.2011 у справі №2-913/11, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11062878000 від 25.10.2006 у розмірі 1 107 769,09 грн, судових витрат в розмірі 1700,00 грн та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а саме Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест».

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якому просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчими листами у даній справі.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги те, що первісний кредитор ПАТ «УкрСиббанк » та його правонаступник ПАТ «Дельта Банк» пропустили строк на отримання та пред`явлення виконавчих документів до виконання, у поновленні даного строку судом первісному кредитору було відмовлено. А отже, саме у такому обсязі новий кредитор ТОВ « Фінансова компанія « Гефест » може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається. Тому на думку апелянта, ТОВ « Фінансова компанія «Гефест» не має права на заміну його в якості правонаступника стягувача, як сторони виконавчого провадження.

Вказував, що суд першої інстанції помилково та безпідставно не взяв до уваги ті обставини, щоо виконавчі листи з примусового виконання рішення суду № 2-913/11 були отримані стягувачем поза межами строків їх пред`явлення до виконання; строк на пред`явлення виконавчих листів до виконання судом не поновлювався; клопотання про поновлення строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання представник ТОВ « Фінансова Компанія « Гефест » в суді не заявляв.

Вказував також на те, що на момент укладення договору № 1517/К від 14 червня 2019 року про купівлю-продаж прав вимоги між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Гефест», строк пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі № 2-913/11 сплив більш ніж на шість років. Отже, на думку скаржника, у ТОВ « Фінансова Компанія «Гефест», як набувача таких прав вимоги не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувана у виконавчому провадженні, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку.

Відзив у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що оскільки між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) майнових прав №1517/К від 14.06.2019, відповідно до п.п. 1.1. якого ПАТ «Дельта Банк» передало у власність ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, право вимоги до боржника, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами, в тому числі за кредитним договором №11062878000 від 25.10.2006. Тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що в даному випадку має місце правонаступництво, внаслідок якого права стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення у справі №2-913/11, боржниками за яким є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «Гефест».

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 23.06.2011 року Подільським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №2-913/11, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11062878000 від 25.10.2006 у розмірі 1 107 769,09 грн, судові витрати в розмірі 1700,00 грн та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с. 90-91 том 1).

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.04.2013 року задоволено заяву ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони виконавчого провадження по справі №2-913/11, якою замінено стягувача АТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» як правонаступника (а.с. 218 том 1).

13.12.2016 Подільським районним судом м. Києва на виконання рішення від 23.06.2011 було видано два виконавчі листи та направлено їх на адресу ПАТ «Дельта Банк», які отримані останнім 16.12.2016 року (а.с. 225-226 том 1).

31.01.2017 року до суду першої інстанції надійшла заява ПАТ «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (а.с. 227-249 том 1).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, боржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відмолено (а.с. 12-15 том 2).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року вищевказану ухвалу суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 50-53 том 2).

Встановлено, що між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) майнових прав №1517/К від 14.06.2019, відповідно до п.п. 1.1. якого ПАТ «Дельта Банк» передало у власність ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, право вимоги до боржника, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами, в тому числі за кредитним договором №11062878000 від 25.10.2006.

Відомості про наявність відкритих виконавчих проваджень стосовно виконавчих листів №2-913/11 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутні, що підтверджується витягами з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником, і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/10031/13 та

від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження

№ 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила (пункти 27-130), що реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

На час ухвалення заочного рішення Подільським районним судом міста Києва від 23.06.2011 року діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, статтею 22 якого було визначено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1-2, п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про задоволення заяви ТОВ «ФК «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, оскільки судом не враховано, що виконавчі листи з примусового виконання рішення суду у даній справі № 2-913/11 були отримані стягувачем поза межами строків їх пред`явлення до виконання. У поновленні строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання судом відмовлено ухвалою суду від 16.02.2017 року.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, виконавчі листи, видані 13.12.2016 року Подільським районним судом м. Києва на підставі рішення суду від 23.06.2011 року, отримані стягувачем ПАТ «Дельта Банк» 16.12.2016 року (а.с. 226 том 1) та пред`явлені до примусового виконання з порушенням вимог ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Дана обставина встановлена ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16.02.2017 року та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27.04.2017 року (а.с. 12-15, 50-53 том 2).

Слід відмітити, що на момент укладення договору № 1517/К від 14.06.2019 року про купівлю-продажу прав вимоги між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Гефест» строк пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі № 2-913/11 сплив більш ніж на 6 років.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки первісний кредитор ПАТ «Дельта Банк» пропустив строк пред`явлення виконавчих документів до виконання, у поновленні даного строку судом первісному кредитору було відмовлено, у зв`язку з чим новий кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» не має права на заміну його в якості правонаступника стягувача, як сторони виконавчого провадження.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції помилково не врахував, що дія Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 02 червня 2016 року не поширюється на правовідносини, які закінчились до набрання ним чинності.

Що стосується судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення чи ухвали справляється судовий збір.

Законом України «Про судовий збір» визначено розміри ставок судового збору на основі розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

При подачі апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір, який повинен бути фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 536,80 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що апелянт ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи (а.с. 155 том 2).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням вищевикладеного, із ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» в дохід держави також підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, який апелянтом сплачено не було, в розмірі 536,80 грн, встановленому п. 9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону, ухвала суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (код ЄДРПОУ: 42350033, адреса: 01042, м. Київ, вул. Брановицького Ігоря, буд. 3) в дохід держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «14» грудня 2023 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Д.Р. Гаращенко

В.І. Олійник