Постанова

від 18.12.2023 по справі 380/21394/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/21394/23 пров. № А/857/17296/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року з питань забезпечення позову у справі № 380/21394/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної військової адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

суддя в 1-й інстанції Лунь З. І.,

час ухвалення рішення 14 вересня 2023 року,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до відповідачів - Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної військової адміністрації, в якій просила визнати протиправними дії Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації щодо прийняття наказу від 31 серпня 2023 року № 02-02-03/50 про призначення ОСОБА_2 виконувачем обов`язків директора Червоноградського фахового гірничо-економічного коледжу з 01 вересня 2023 року на час оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора; зобов`язати Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації скасувати наказ від 31 серпня 2023 року № 02-02-03/50 про призначення ОСОБА_2 виконувачем обов`язків директора Червоноградського фахового гірничо-економічного коледжу з 01 вересня 2023 року на час оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора; визнати протиправною бездіяльність Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації щодо оголошення і проведення конкурсного відбору протягом місяця з дня утворення вакансії на заміщення посади керівника Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу; зобов`язати Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації оголосити і провести конкурсний відбір на заміщення посади керівника Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу.

Крім того, позивач звернулася до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта наказу Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 31 серпня 2023 року № 02-02-03/50, яким призначено ОСОБА_2 виконувачем обов`язків директора Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу з 01 вересня 2023 року на час оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора, до набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що не забезпеченняпозову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 31 серпня 2023 року № 02-02-03/50 значно ускладнює захист прав позивача, а також призводить до необґрунтованих витрат на оплату праці особи, яка згідно з цим наказом тимчасово виконує обов`язки директора Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи положення ст.312 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про можливість здійснити розгляд справи без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ухвалою суду від 14 вересня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з тим, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, тому відсутні підстави для розгляду заяви про забезпечення позову.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, 2ст.150 КАС Українисуд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо таке буде прийнято на користь позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що підстави забезпечення позову, передбачені ч.2ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з ч.1, 2ст.151 КАС Українипозов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.6ст.154 КАС Українив ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме: із зазначенням: 1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

Крім того, забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем (заявником) та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Необхідно зазначити, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити чи наявна хоча б одна з передбачених ч.2ст.150 КАС Україниобставин та оцінити чи не призведе застосований судом захід забезпечення позову до заподіяння ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти шляхом його застосування.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до відповідачів - Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної військової адміністрації, в якій просила визнати протиправними дії Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації щодо прийняття наказу від 31 серпня 2023 року № 02-02-03/50 про призначення ОСОБА_2 виконувачем обов`язків директора Червоноградського фахового гірничо-економічного коледжу з 01 вересня 2023 року на час оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора; зобов`язати Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації скасувати наказ від 31 серпня 2023 року № 02-02-03/50 про призначення ОСОБА_2 виконувачем обов`язків директора Червоноградського фахового гірничо-економічного коледжу з 01 вересня 2023 року на час оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора; визнати протиправною бездіяльність Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації щодо оголошення і проведення конкурсного відбору протягом місяця з дня утворення вакансії на заміщення посади керівника Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу; зобов`язати Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації оголосити і провести конкурсний відбір на заміщення посади керівника Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просить зупинити дію індивідуального акта наказу Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 31 серпня 2023 року № 02-02-03/50, яким призначено ОСОБА_2 виконувачем обов`язків директора Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу з 01 вересня 2023 року на час оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора, до набрання рішенням законної сили.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, у абзаці 1 п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положеньКодексу адміністративного судочинства Українипід час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 №2 вказано, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за вказаних обставин не підтверджено існування ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим для правової оцінки цього рішення необхідно провести розгляд справи по суті, встановити фактичні обставини справи та надати їм правову оцінку для вирішення питання існування очевидної небезпеки заподіянню шкоди правам та свободам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі. Також не надано належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. При цьому, колегія суддів зазначає про те, що відсутні підстави вважати, що у випадку скасування наказу від 31 серпня 2023 року № 02-02-03/50 про призначення ОСОБА_2 виконувачем обов`язків директора Червоноградського фахового гірничо-економічного коледжу з 01 вересня 2023 року на час оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора рішення суду буде неможливо виконати чи виконання такого рішення буде суттєво ускладнено.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову у цій адміністративній справі у вказаний спосіб.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову у цій адміністративній справі, разом з тим, колегія суддів не погоджується з мотивами відмови, тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в частині мотивів відмови відповідно дост.317 КАС Українинеобхідно змінити.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2ст.6 КАС Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, аст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову у цій адміністративній справі, разом з тим, колегія суддів не погоджується з мотивами відмови, тому рішення суду першої інстанції відповідно дост.317 КАС Українинеобхідно змінити в частині мотивів відмови.

Керуючись ст.150, 151, 154, 242, 243, 246, 250, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року з питань забезпечення адміністративного позову у справі №380/21394/23 змінити в частині мотивів відмови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 18 грудня 2023 року.