Ухвала

від 14.12.2023 по справі 398/4913/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4913/23

провадження №: 1-кп/398/381/23

УХВАЛА

Іменем України

"14" грудня 2023 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

провівши у залі суду у м.Олександрія підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021120000000042 від 16.02.2021 року, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дзержинськ Донецької області, громадянина України, який працює директором ТОВ «Донбас Крим» та є співвласником ТОВ «Торгівельна виробнича компанія Енерго», одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2023 року до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4статті 191 Кримінального кодексу України.

Ухвалою від 03.10.2023 року призначено по справі підготовче судове засідання.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.10.2023 року у підготовчому судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на 2 місяці, а саме до 23 грудня 2023 року включно, з покладенням на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а також вирішено обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України направити до Кропивницького апеляційного суду для звернення з поданням до Верховного Суду для вирішення питання щодо територіальної підсудності кримінального провадження в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2023 року подання голови Кропивницького апеляційного суду про направлення кримінального провадження № 12021120000000042 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишено без задоволення.

24.11.2023 року матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 повернулись до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області та 27.11.2023 року передані для розгляду судді ОСОБА_1 .

Ухвалою від 28.11.2023 року призначено по справі підготовче судове засідання.

14.12.2023 року від прокурора надійшло клопотання про продовження дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, під час дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки ризики, встановлені суддею до сьогодні не змінилися та продовжують існувати, а строк дії вказаних обов`язків спливає найближчим часом.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечують проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, посилаючись на те, що обвинувачений свої обов`язки виконує в повному обсязі, завжди та своєчасно з`являється за викликами суду, тому жодних підстав для покладення на нього цих обов`язків ухвалою суду немає.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про продовження дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, під час дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст.177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.

Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи.

Наявність обґрунтованої підозри (наразі обвинувачення), підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, свідчить тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, місце реєстрації обвинуваченого, яке знаходиться на тимчасово окупованій території у м. Донецьку, та перебуваючи під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, обвинувачений може виїхати до тимчасово окупованої території за місцем своєї реєстрації і таким чином переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Більш того, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, на час проведення досудового розслідування ОСОБА_4 перебував у розшуку.

Відтак суддя вважає, що даний ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Частиною 6 ст.194 КПК України вказані обов`язки можуть бути покладені на строк не більше двох місяців, а при необхідності можуть бути продовжені за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

За таких обставин, а також враховуючи вимоги ст.ст.177,179,194 КПК України, зокрема беручи до уваги санкцію ч. 4 ст. 191 КК України, характер кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , фактичні обставини даного кримінального провадження, наявність обґрунтованого ризику вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, суд приходить до висновку, що прокурором доведено необхідність продовження покладених на ОСОБА_4 обов`язків, тому, відповідно, вказане клопотання прокурора підлягають задоволенню.

При цьому, посилання сторони захисту на належне виконання покладених на обвинувачених ухвалою суду обов`язків, не свідчить про відсутність чи зменшення встановленого ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, прокурором в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про арешт рухомого майна, яке є у власності обвинуваченого, а саме: двох транспортних засобів: автобуса Богдан А 09202, днз НОМЕР_1 , та автомобіля Hyundai Tucson, днз НОМЕР_2 , які в подальшому можуть бути використані для відшкодування потерпілій особі шкоди, завданої внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про накладення арешту на майно обвинуваченого з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження потерпілою особою у даному кримінальному провадженні є Олександрійська районна рада Кіровоградської області, якою подано цивільний позов про відшкодування збитків, завданих злочином.

Тобто саме Олександрійська районна рада Кіровоградської області є цивільним позивачем.

При цьому, цивільний позивач з метоюзабезпечення цивільногопозову з клопотанням про арешт майна до суду не звертався. Натомість з клопотанням про арешт майна з метою відшкодування шкоди завданої потерпілій особі до суду звернувся прокурор, який в даному випадку не є належним суб`єктом такого звернення.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора про арешт майна з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.170, 171, 177, 178,179,194, 314-316,334 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України під час дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання покладених ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.10.2023 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити дію обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України під час дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , строком на 2 місяці, тобто з 14.12.2023 року по 14.02.2024 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У задоволенні клопотання прокурора про арешт майна з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, відмовити

Контроль за виконанням ухвали в частині продовження запобіжного заходу покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала суду в частині продовження дії обов`язків покладених на обвинуваченого підлягає негайному виконанню після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Підготовче судовезасіданнявідкластина 14год00хв29січня2024рокуу приміщенніОлександрійського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті,розташованому заадресою:Кіровоградська область,місто Олександрія,вулиця Поштова, 30.

Ухвала суду в частині відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 18.12.2023 року о 16:00 год.

Суддя ОСОБА_1