Постанова

від 14.12.2023 по справі 627/31/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2023 року

м. Харків

справа № 627/31/22

провадження № 22-ц/818/1381/23

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Тичкової О.Ю.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Тітченко О.В.

сторони справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство «Світанок»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 16 травня 2023 року постановлене у складі судді Вовк Л.В.,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, після уточнення якого просив розірвати договір оренди землі №68 від 01.03.2006 , укладений між ОСОБА_2 та ПСП « Світанок», скасувати державну реєстрацію вказаного договору оренди землі та відновити межові знаки , згідно акту визначення меж земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що позивач є власником земельної ділянки площею 5,5572 га , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 6323580300:01:003:0007 , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району ( колишньої - Олексіївської сільської ради Краснокутського району ) Харківської області . Вказану земельну ділянку позивач успадкував в липні 2009 року після смерті тітки ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 уклала з відповідачем ПСП « Світанок» договір оренди землі № 68 від 01.03.2006 на вище вказану земельну ділянку, строком на 15 років . По закінченню строку дії договору , він звернувся до керівництва ПСП « Світанок» та дізнався про існування додаткової угоди до договору оренди землі , якою продовжено строк дії договору на 40 років. Ознайомившись з текстом додаткової угоди, у позивача виникли сумніви щодо підпису ОСОБА_2 у вказаному документі .На примірнику додаткової угоди , яку позивач отримав від директора ПСП « Світанок» відсутні відомості про державну реєстрацію та підпис посадової особи , яка здійснила вказану державну реєстрацію. Також позивач , обстеживши свою земельну ділянку ,яка належить йому на праві приватної власності , виявив , що на земельній ділянці розміщена автомобільна дорога , що не відповідає умовам договору оренди землі . Наявність дороги на земельній ділянці зменшує її площу , родючість та спричиняє шкоду, що порушує її цільове призначення. Крім того, під час огляду поля ,він не виявив межових знаків ,що порушує його право власності на земельну ділянку. Встановивши зазначені порушення позивач звернувся до орендаря з проханням достроково розірвати договорі оренди, проте у цьому йому було відмовлено. Тому він змушений був звернутися до суду.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 16 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подави апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати як незаконне та необгрунтоване та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в рішенні суду відсутні згадки про порушення його права власності на земельну ділянку яке гарантується ст. 14 Конституції України. Рішення суду фактично позбавляє громадянина України користуватись своєю землею згідно з законодавством України , дозволивши ще 40 років незрозуміло кому користуватися основним багатством України ,після реорганізації юридичної особи, а відповідати за все це буде орендодавець, як зазначено в п.4 додатковій угоді №1 від 18.02.2016. Позивач не згоден із висновками проведеної експертизи, вважає їх сумнівними, та наполягає на проведення додаткової судової почеркознавчої експертизи, про проведення якої заявив в апеляційній скарзі.

У відзивіна апеляційнускаргу ПСП « Світанок» просило рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як необґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідностатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогамзакону судоверішення відповідаєв повніймірі.

Як встановлено судом ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РI №701587 виданого Олексіївською сільською радою Краснокутського району Харківської області від 11.03.2002 , належалаземельна ділянка площею 5,5572 га, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 6323580300:01:003:0007, що знаходиться на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району ( колишньої - Олексіївської сільської ради Краснокутського району ) Харківської області .( а.с. 18-19).

Відповідно до договору оренди землі №68 від 01.03.2006 між ОСОБА_2 та ПСП « Світанок» , в особі директора ОСОБА_3 , укладено договір оренди землі площею 5,5572 га строком на 15 років. Договір оренди землі зареєстрований у Краснокутському районному відділі Харківського регіональної філії Центру ДЗК 16.05.2007 за № 040769900060(а.с. 24-27).

23.05.2007 вище вказана земельна ділянка передана ОСОБА_2 орендарю , в особі директора ОСОБА_3 , згідно акту прийому - передачі об`єкта оренди ( земельної ділянки ) за договором оренди . Актом ,складеним орендодавцем та орендарем , визначені межі земельної ділянки в натурі ( а.с. 28).

18.02.2016 між ОСОБА_2 та ПСП « Світанок», в особі директора Козінцевої Л. О. , укладено додаткову угоду №1 до договору оренди землі площею 5,5572 га , якою внесено зміни до пунктів 2, 8, 9, 32, 37, 40 Договору ( а.с.29).

Пункт 8 Договору виладено в наступній редакції : Договір укладено строком на 40 років.

Згідно п.9 Договору , орендна плата справляється у грошовій формі та становить 10 920 ,00 грн , що становить 5 % від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати на землю можуть здійснюватися у натуральній формі.

Пункт 40 Договору викладено в наступній редакції : Перехід права власності на орендовану земельної ділянки до другої особи , а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору .

Додаткова угода зареєстрована 30.03.2016 приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Куксіним С.Ю. , про що підтверджує Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.04.2016 ( а.с. 30-31).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Краснокутськ Краснокутського району Харківської області , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 31.01.2018 ( а.с. 21).

21.07.2021 ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області Руденко В.О. , успадкував земельну ділянку площею 5,5572 га , що належала ОСОБА_2 . Право приватної власності на вище вказану земельну ділянку 21.07.2021 зареєстровано за ОСОБА_1 , про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( а.с.32, 33 ).

Матеріали справи свідчать про те, що Державна реєстрація договору оренди від 01.03.2006 була проведенаКраснокутським районним відділом Харківського регіональної філії Центру ДЗК 16.05.2007 за № 040769900060(а.с. 27).

ПСП « Світанок» виконало передбачений законом і договором обов`язок щодо проведення державної реєстрації договору оренди землі, а тому договір оренди землі від 01.03.2006 вважається таким, що набрав чинності.

Про державну реєстрацію додаткової угоди від №1 від 18.02.2016 до договору оренди землі , зареєстрованого 16.05.2007, свідчить державна реєстрація 30.03.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Куксіним С.Ю. шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається із змісту договору оренди, у ньому передбачені предмет договору, об`єкт оренди, строк дії договору, орендна плата, умови використання земельної ділянки,умови повернення земельної ділянки, обмеження (обтяження) щодо використанняземельної ділянки,права таобов`язки сторін,зміна умов договору та припиненняйого дії, відповідальністьсторін.

Відповідно до п.28, 30, 31,37,38 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів. Орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію та доходи ; приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін ; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків , передбачених договором , та внаслідок випадкового знищення , пошкодження орендованої земельної ділянки , яке істотно перешкоджає її використанню , а також з інших підстав , визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (а.с.26).

Частиною першоюстатті 15 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України)визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимогст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судова колегія вважає, що суд правильно встановив характер правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про те, що спір виник з приводу розірвання Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані Цивільним Кодексом України, Законом України«Про орендуземлі» № 161-XIV від 06.10.1998 (надалі Закон), Земельним Кодексом України.

Згідно з частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина першастатті 628 ЦКУкраїни).

Згідно частини 2статті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно достатті 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону передбачена письмова форма договору оренди землі.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина другастатті 207 ЦК України).

Відповідно до частини третьоїстатті 203 ЦК Україниволевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливе вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документу, в якому фіксуються права та обов`язки сторін. Підписи сторін є обов`язковим реквізитом договору, укладеного в письмовій формі, який відображає волевиявлення сторін на укладення такого договору. Дійшовши згоди щодо усіх істотних умов договору оренди землі, сторони договору складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду встановленої форми.

Підстави та порядок розірвання договору встановлені ст. 651 ЦК України та полягають у можливості розірвання договору лише за згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст. 79 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно зістаттею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

З матеріалів справи вбачається, що при укладені договору оренди ОСОБА_2 у порядку, встановленому законом передала об`єкт оренди орендарю у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі від 23.05.2007 (а.с.28). Згідно із вказаним актом визначено межі спірної земельної ділянки в натурі.

Судом встановлено, що сторони при укладанні договору оренди землі дійшли згоди щодо орендної плати, яка відповідачем протягом усього часу дії договору повністю виконувалась. Заборгованість з виплати орендної плати відсутня. Відповідач , як орендар по спірному договору ,свої обов`язки виконував належним чином.

Згідно висновку експерта № 19541 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи встановлено , що підписи від імені ОСОБА_2 у 2 примірниках додаткової угоди №1 від 18.02.2016 до договору оренди землі , зареєстрованого 16.05.2007 за № 040769900060 в рядку « Є.В.Бєлова» виконані ОСОБА_2 ( а.с. 170-173).

Таким чином твердження позивача, що ОСОБА_2 не підписувала додаткову угоду до договору оренди землі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд обґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем істотно порушено умови договору. Доказів про те, що відповідач використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, що він допускає погіршення екологічного стану та родючості земельної ділянки, позивачем також не надано.

Оскільки доводи апеляційної скарги викладених в рішенні суду висновки не спростовують, скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, питання щодо перерозподілу судових витрат відповідно достатті 141 ЦПК УкраїнитаЗакону України «Про судовий збір»не вирішувалося.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 16 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.12.2023.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В.Маміна

Н.П.Пилипчук