Ухвала

від 29.09.2010 по справі 20-4/153

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2010 р. К-16410/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Бр айка А.І.

Ланченко Л.В.

Н ечитайла О.М.

за участю представників

позивача Махновець О.Г.

відповідача Гінтєр К.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Держа вної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севасто поля

на постанову Господарс ького суду м. Севастополя від 15.05.2007

та ухвалу Севастопольс ького апеляційного господар ського суду від 04.07.2007

у справі № 20-4/153

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виджио»

до Державної податково ї інспекції у Ленінському ра йоні м.Севастополя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рі шення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарсь кого суду м. Севастополя від 15 .05.2007, залишеною без змін ухвало ю Севастопольського ап еляційного господарського с уду від 04.07.2007, позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-ріше ння ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 000029235/0 від 19.12.2006 пр о зменшення ТОВ «Виджио»бюдж етного відшкодування з подат ку на додану вартість в сумі 18 4965,00 грн. Зобов' язано ДПІ у Лен інському районі м. Севастопо ля надати органу державного казначейства висновок для бю джетного відшкодування з под атку на додану вартість в сум і 184965,00 грн. Стягнуто з Державног о бюджету України на користь ТОВ «Виджио»3,40 грн. судового з бору.

ДПІ у Ленінському районі м.С евастополя подала касаційну скаргу, якою просить скасува ти вказані судові рішення та відмовити у позові, посилаюч ись на порушення судом п.п. 7.4.1 п . 7.4, п.п. 7.7.1, п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість», ч. 2 ст. 159, ст. 86 та ст. 70 Код ексу адміністративного судо чинства України.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення предс тавників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, ма теріали справи, перевіривши правильність застосування с удами попередніх інстанцій н орм матеріального та процесу ального права, правової оцін ки обставин у справі, суд каса ційної інстанції дійшов висн овку, що касаційна скарга під лягає частковому задоволенн ю.

Судами попередніх інстанц ій встановлені такі обставин и.

Довідкою від 10.08.2006 № 73/23-5/25148979/16137/10 пі дтверджено заявлені ТОВ «Від жио»суми бюджетного відшкод ування за квітень 2006 року.

Податкове повідомлення-рі шення № 000029235/0 від 19.12.2006 про зменшен ня ТОВ «Виджио»бюджетного ві дшкодування з податку на дод ану вартість в сумі 184965,00 грн. за квітень 2006 року прийнято на пі дставі акту перевірки № 127/23-5/2514897 9/22343/10 від 19.12.2006, яким зафіксовано п орушення позивачем вимог п.п . 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість ».

Підставою для позиції про в ідсутність права у позивача на бюджетне відшкодування ст али висновки акту перевірки про непідтвердження на час п еревірки зустрічними переві рками у ланцюгу постачання п остачальників продукції ная вність або відсутність сплат и податку на додану вартість до бюджету.

Суд касаційної інстанції п огоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо н еправомірності зменшення по датковим органом позивачеві суми бюджетного відшкодуван ня.

Для надання правової оцінк и щодо заявлення позивачем д о бюджетного відшкодування в ід' ємного значення з податк у на додану вартість необхід но застосовувати положення З акону України «Про податок н а додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кред иту та заявлення податку на д одану вартість до бюджетного відшкодування), якими реглам ентується порядок визначенн я податкового кредиту та пор ядок визначення суми податк у, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За виникненням від' ємног о значення, визначеного вихо дячи із вимог п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (у редакції, чинній на час вин икнення спірних відносин), ві дсутністю законодавчо визна чених обставин, які б позбавл яли платника податку (покупц я) права на формування податк ового кредиту, зокрема за від сутністю з боку платника под атку порушення приписів п.п. 7. 4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кред иту, за наявності факту дотри мання платником податку вимо г п.п. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заяв лення до бюджетного відшкоду вання частини від' ємного зн ачення у межах суми податку, ф актично сплаченої ним у попе редньому податковому період і постачальникам товару, та в имог п.п. 7.7.4 щодо подання подат ковому органу податкової дек ларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетн ого відшкодування, позивач м ає право на бюджетне відшкод ування податку на додану вар тість.

Доводи податкового органу , викладені у касаційній скар зі, щодо необхідності зменше ння заявлених позивачем до б юджетного відшкодування сум з підстав непідвердження зу стрічними перевірками поста чальників товару у ланцюгу п остачання сплати податку не ґрунтуються на нормах Закону України «Про податок на дода ну вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Податковий орган не врахов ує, що порядок формування под аткового кредиту, підстави й ого виникнення та порядок ви значення сум податку, що підл ягають відшкодуванню з Держа вного бюджету України, регла ментований п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-В Р (у редакції, чинній на час фо рмування податкового кредит у та заявлення суми до бюджет ного відшкодування), якого пл атник податків зобов' язани й дотримуватися і виключно з а умови порушення якого, форм ування податкового кредиту т а заявлення від' ємного знач ення з податку на додану варт ість до бюджетного відшкодув ання може бути визнано непра вомірним.

Актом перевірки та судами п опередніх інстанцій не встан овлено жодного фактичного по рушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавл яло позивача права на формув ання податкового кредиту та права на заявлення до відшко дування від' ємного значенн я з податку на додану вартіст ь.

Відсутність документально го підтвердження сплати пода тку на додану вартість попер едніми постачальниками у лан цюгу постачання товару не вп ливає на право позивача (поку пця) на віднесення до складу п одаткового кредиту сплачено го податку на додану вартіст ь при придбанні товару та зая влення до бюджетного відшкод ування від' ємного значення з податку на додану вартість , оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час форм ування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) н е ставив таке право платника податку в залежність від отр имання документального підт вердження щодо належного вик онання усіма постачальникам и у ланцюгу постачання своїх податкових зобов' язань зі сплати ними сум податку.

Чинним законодавством Укр аїни на сторону цивільно-пра вової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платнико м податків, не покладено обов ' язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постач альниками у ланцюгу постачан ня вимог законодавства щодо здійснення господарської ді яльності, сплати податку і в п одальшому за можливі будь-як і неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу п остачання або через відсутні сть висновків зустрічних пер евірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавл ення права на отримання бюдж етного відшкодування податк у на додану вартість, заявлен ого у межах сум податку, факти чно сплачених ним у попередн іх податкових періодах поста чальникам товару (робіт, посл уг).

Лише встановлення в ході су дового розгляду факту узгодж еності дій платника податків з такими постачальниками з м етою незаконного отримання п одаткових вигод або його обі знаності з такими діями чи сп рияння ухиленню постачальни ками товару у ланцюгу постач ання від виконання податкови х зобов' язань може слугуват и підставою для відмови в отр иманні бюджетного відшкодув ання.

Податкова інспекція не нав ела жодних доводів щодо наяв ності в діях позивача ознак т аких дій, а наведені податков ою інспекцією у касаційній с карзі доводи не є такими, що сп ростовують правильність вис новків судів попередніх інст анцій, в тому числі і висновкі в про фактичне здійснення по зивачем господарських опера цій, у зв' язку з чим суд касац ійної інстанції вважає за пр авильне залишити без змін ос каржені судові рішення в час тині задоволення позову про визнання недійсним податков е повідомлення-рішення про з меншення бюджетного відшкод ування з податку на додану ва ртість в сумі 184965,00 грн.

Разом з тим, суд, вирішивши п озовні вимоги про зобов' яза ння податкової інспекції над ати органу державного казнач ейства висновок із зазначенн ям суми, що підлягає відшкоду ванню з бюджету, не врахував, щ о така вимога є неналежним сп особом захисту прав платника податку на додану вартість.

У разі невідшкодування бюд жетної заборгованості з пода тку на додану вартість право платника податку фактично п орушується внаслідок неодер жання коштів з бюджету. Відпо відно, способом захисту тако го порушеного права має бути вимога про стягнення зазнач ених коштів (бюджетне відшко дування заборгованості). Вра ховуючи наведене, суд касаці йної інстанції вважає за пра вильне скасувати оскаржені с удові рішення у частині вказ аних вимог та закрити провад ження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністрати вного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 228, 230, 231 К одексу адміністративного су дочинства України, суд касац ійної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Держ авної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севаст ополя задовольнити частково .

Постанову Господарського суду м. Севастополя від 15.05.2007 та ухвалу Севастопольського ап еляційного господарського с уду від 04.07.2007 скасувати у частин і задоволення позову про зоб ов' язання ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя надати органу державного казначейс тва висновок для бюджетного відшкодування з податку на д одану вартість в сумі 184965,00 грн. та закрити провадження у спр аві у цій частині.

В решті постанову Господар ського суду м. Севастополя ві д 15.05.2007 та ухвалу Севастопольсь кого апеляційного господарс ького суду від 04.07.2007 залишити бе з змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення та може бути переглянута Верхо вним Судом України з підстав , передбачених статтею 237 Коде ксу адміністративного судоч инства України, за заявою про перегляд даної ухвали, подан ої через Вищий адміністратив ний суд України у порядку, пер едбаченому статтями 236-2391 Кодек су адміністративного судочи нства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.І. Бившева

А.І. Брайко

Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло