Ухвала

від 11.12.2023 по справі 947/38919/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/38919/23

Провадження № 1-кс/947/15859/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваного адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023160000001492 від 05.12.2023 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, не одруженого, із вищою освітою, не маючого зареєстрованого місця проживання на території України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023160000001492 від 05.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 307 КК України.

Як зазначає у клопотанні слідчий, досудовим розслідуванням установлено, що 05.12.2023 року у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу обіг якого обмежено у особливо великих розмірах кокаїну, особам схильним до їх вживання з метою отримання за це грошових коштів та особистого збагачення, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, незаконно, в порушення вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у невстановлені досудовим розслідуванням дати, часу, місця, обставин та невстановленої особи придбав наркотичну речовину обіг якої обмежено кокаїн у особливо великих розмірах, яку зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту.

Усвідомлюючи незаконність такої злочинної діяльності ОСОБА_6 запропонував гр. ОСОБА_9 збувати наркотичний засіб обіг якого обмежено - кокаїн, та попросив підшукати клієнта, якому мав намір збути 750 грам вартістю 40000 доларів США.

У подальшому, ОСОБА_9 залучено до конфіденційного співробітництва в ході проведення негласної слідчої дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів обіг яких обмежено з метою документування злочинної діяльності ОСОБА_6 .

Так, 09.12.2023 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, реалізовуючи свій злочинний намір на збут наркотичних засобів ОСОБА_6 , знаходячись на розі вулиць Сонячній та вулиці Генуезькій в місті Одесі взяв частину раніше придбаного наркотичного засобу обіг якого обмежено кокаїну вагою до 1 грама, запакував його до паперового конверту та передав ОСОБА_9 для подальшої передачі потенційному покупцю.

Далі, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул.Івана Франка, 40, корпус 1 ОСОБА_9 добровільно надав співробітникам поліції паперовий конверт в якому знаходилась кристалоподібна речовина, білого кольору з якої відібрано 1 зразок для проведення експрес-тесту.

У відповідності до результатів експрес-тесту марки «IDT 9000Т General Screening Drugs» установлено, що в паперовому конверту, вилученому 09.12.2023 року знаходилась речовина, що згідно до інструкції по використанні експрес тесту відноситься до наркотичної речовини кокаїн або крек.

Крім того, ОСОБА_6 , діючи повторно, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи настання наслідків, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення домовився про збут наркотичної речовини, обіг якої обмежено кокаїну у кількості 750 грамів, використовуючи у якості посередника ОСОБА_10 .

У подальшому, ОСОБА_9 залучено до конфіденційного співробітництва в ході проведення негласної слідчої дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів обіг яких обмежено з метою документування злочинної діяльності ОСОБА_6 .

Далі, 09.12.2023 року приблизно о 15 годині 10 хвилин перебуваючи біля свого будинку за адресою: м.Одеса, проспект Шевченко, 12/1, сівши до автомобіля марки «Hundai» д/н НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_9 , передав останньому поліетиленовий пакет в якому знаходились скляні банки приблизним об`ємом 200 грамів, 470 грамів, 750 грамів, які були заповнені порошкоподібною речовиною білого кольору.

Після здійснення ОСОБА_6 збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено, 09.12.2023 року о 15 годині 24 хвилині останній був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України.

Після чого, 09.12.2023 року в період часу з 16 годині 01 хвилини по 17 годину 05 хвилин під час проведення обшуку автомобіля марки «Hundai» д/н НОМЕР_1 який знаходився за адресою: м.Одеса, проспект Шевченко, 12/1 співробітниками поліції було виявлено поліетиленовий пакет в якому перебували скляні банки приблизно об`ємом 200 грамів, 470 грамів, 750 грамів, які були заповнені порошкоподібною речовиною білого кольору. Далі, зі скляної банки приблизним об`ємом 200 грамів, в якій містилась речовина білого кольору у спресованому стані відібрано 1 зразок для проведення експрес-тесту.

У відповідності до результатів експрес-тесту марки «IDT 9000Т General Screening Drugs» установлено, що в скляній банці приблизним об`ємом 200 грамів в якій знаходилась речовина білого кольору у спресованому стані, вилученій 09.12.2023 року в ході обшуку з автомобіля марки «Hundai» д/н НОМЕР_1 ., знаходилась речовина, що згідно до інструкції по використанні експрес тесту відноситься до наркотичної речовини кокаїн або крек вагою 11,17 грамів.

За викладених обставин, 10.12.2023 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 307 КК України.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

У судовому засіданні -

Прокурор ОСОБА_3 оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисникпідозрюваного ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на те, що підозра пред`явлена його підзахисному є необгрунтоуваною, долучені до клопотання матеріали не свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення злочинів. Більш того, кваліфікація злочинів є невірною, на його думку. Стороною обвинувачення було порушено право на захист його підзахисного. Ризики зазначені у клопотання є не доведеними.

Захисникпідозрюваного ОСОБА_4 підтримав думку захисника ОСОБА_5 та звернув увагу на те, що у протоколі затримання безоплатний захисник зазначив свої зауваження, в яких повідомляв про те, що до забезпечення ОСОБА_6 захисника з ним проводилися слідчі дії, що є порушенням права на захист особи.

Підозрюваний ОСОБА_6 з пред`явленою йому підозрою не погодився, зазначив, що знає ОСОБА_9 більше п`ятнадцяти років, останній просив його іноді забирати його посилки/конверти, він їх отримував, проте їх вміст не перевіряв, щодо знаходженням там наркотичних засобів йому було невідомо. ОСОБА_9 заїзджав до нього декілька місяців тому та пропонував йому кокаїн, на що він відмовлявся. ОСОБА_9 його підставив, при затриманні працівники СБУ змусили його зізнатися у вчиненні злочинів, погрожуючи йому тим, що заарештують його цивільну дружину. Просив визначити йому заставу, так як у його бувають приступи епілепсії, а тому він не може перебувати в умовах слідчого ізолятора.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти доволів сторони захисту та звернув увагу на те, що наразі матеріали НСРД є не розсекреченими, при розгляді клопотання встановлюється не винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, а встановлюється причетність останнього до вчинення злочинів. Щодо порушення права на захист, то вказані посилання не відповідають дійсності, адже ОСОБА_6 було забезпечено безоплатного захисника при затриманні, що підтвердується матеріалами, доданим до клопотання. Також зазначив, що за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_6 також було вилучено наркотичні засоби, а тому твердження останнього про те, що його підставили та сфальсифікували обставини викладені у повідомленні про підозру не відповідають фактичним обставинам встановленим органом досудового розслідування.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно дост. 178 КПК України, повиннен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 10.12.2023 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 307 КК України.

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Відповідно до п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочинів,передбачених ч.ч.1,3ст.307КК Українипідтверджується: протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій, протоколами обшуку, результатами експрес тестів, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 307 КК України.

Заперечення сторони захисту в тій частині, що пред`явлена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою з огляду на те, що до матеріалів клопотання не долучено матеріали НСРД, слідчий суддя відхиляє та звертає увагу на те, що, як зазначає прокурор, станом на теперішній час в органу досудового розслідування наявні матеріали проведення НСРД, які знаходяться на розсекречуванні та слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження не встановлює винуватість чи не винуватість ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, а лише вирішує питання про наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків для застосування відповідного запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1ст. 94 КПК України.

Відповідно до ст. ст.89,94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті у випадку направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_6 до суду.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому,КПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так,враховуючи обґрунтованістьпідозри увчиненні ОСОБА_6 злочинів,передбачених ч.ч.1,3ст.307КК України,тяжкість покарання,що загрожуєпідозрюваному уразі визнанняйого винниму їхвчиненні (позбавленняволі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна), а також враховуючи те, що підозрюваний з пред`явленою йому підозрою категорично не погоджується, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, також офіційно не працює та не має зареєстрованого місця проживання на території України і є громадянином іншої держави, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування також наявний ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити речі/інформацію, які мають важливе значення для встановлення обставин вчинення злочинів в рамках кримінального провадження, так як ОСОБА_6 має віддалений доступ до свого мобільного телефону, в якому може міститися інформація щодо порядку реалізації збуту наркотичних засобів, тощо. Відповідно до чого ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України також наявний в рамках даного провадження.

Також, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_6 на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності, зокрема, ОСОБА_6 знайомий зі свідком ОСОБА_9 , про що він зазначав у судовому засіданні, а наразі сторона обвинувачення в обґрунтування пред`явленої ОСОБА_6 підозри посилається на показання вказаної особи, що в свою чергу може призвести до незаконного впливу підозрюваним на показання даного свідка.

Проте, в частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає, що стороною обвинувачення такий ризик необґрунтований з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та стороною обвинувачення не було надано будь-якої інформації з приводу того, що останній є підозрюваним/обвинуваченим в рамках інших кримінальних проваджень, а тому приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування такого ризику та про його фактичну відсутність.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_6 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Стороною захисту у судовому засіданні недоведено можливість та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш мякого запобіжного заходу.

Встановлені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_6 , зокрема, особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, наявні в рамках даного кримінального провадження ризики, з огляду на особу підозрюваного, який не має сталих соціальних зв`язків, є громадянином іншої держави та з пред`явленою йому підозрою категорично не погоджується, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

За таких обставин, в рамках даного провадження неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід.

Відповідно доп.5ч.4ст.183КПК слідчийсуддя,суд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,враховуючи підставита обставини,передбаченістаттями 177та178цьогоКодексу,має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженн щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Слідчий суддя враховує те, що підозрюваному ОСОБА_6 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що створює загрозу для життя та здоров`я суспільства, прийшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 без визначення розміру застави.

З урахуванням викладеного, клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176-178,183-184,193-194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023160000001492 від 05.12.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 06.02.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1