Рішення

від 18.12.2023 по справі 944/6130/21

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/6130/21

Провадження №2/944/247/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

з участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Яворівської міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконними та скасування рішень, скасування записів про державну реєстрацію,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лука Т.М. звернувся до суду із заявою, у який просить ухвалити додаткове рішення у справі № 944/6130/21, яким стягнути із відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 57 000 гривень 00 копійок.

На обґрунтування заяви покликається на те, в провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа № 944/6130/21. Рішенням суду від 03 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю. На підставі укладеного договору від 03 січня 2020 року ним надавалась професійна правнича допомога позивачу ОСОБА_1 . Представник позивача в обґрунтування понесених витрат надав: договір про надання правової допомоги, ордер на надання правової допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, узгодження оплати правової допомоги, акт приймання виконаних робіт.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Дзидз А.В. подав письмові заперечення щодо стягнення судових витрат. На обґрунтування заперечень зазначає, що рішенням від 03 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Яворівської міської ради Львівської області від 12 серпня 2011 року № 344 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 »; визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області від 25 січня 2018 року № 10 «Про розгляд земельного спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 »; скасовано запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4625810100:04:002:0759, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0087 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 16 жовтня 2019 року Відділом в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, скасовано запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4625810100:04:001:0114, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0458 га, цільове призначення для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 16 жовтня 2019 року Відділом в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. З наведеного вбачається, що жодна із позовних вимог не стосується безпосередньо ОСОБА_2 , відповідно витрати на правову допомогу не підлягають стягненню з нього. Крім того, зазначив, що витрати у 57000, 00 грн жодним чином не обґрунтовані.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області подав письмові заперечення щодо стягнення судових витрат, у якому просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат. На обґрунтування заперечень вказав, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області безпосередньо не порушувало прав та законних інтересів позивача по справі, а вимоги про скасування державних реєстрацій земельних ділянок з кадастровим номером 4625810100:04:002:0759 та з кадастровим номером 4625810100:04:001:0114,є похідними, відповідно судові витрати не підлягають стягненню з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Яворівська міська рада Львівської області подала письмові заперечення щодо стягнення судових витрат, у якому просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

В судове засідання учасники справи не прибули, хоч належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду заяви.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи, що учасники подали свої письмові заперечення, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 11 грудня 2023 року, є дата складення повного судового рішення 18 грудня 2023 року.

Суд, дослідивши та оцінивши доводи заяви та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи, дійшов такого висновку.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 03 серпня 2023 року задоволено позов ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано рішення Яворівської міської ради Львівської області від 12 серпня 2011 року № 344 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 »; визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області від 25 січня 2018 року № 10 «Про розгляд земельного спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 »; скасовано запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4625810100:04:002:0759, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0087 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 16 жовтня 2019 року Відділом в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, скасовано запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4625810100:04:001:0114, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0458 га, цільове призначення для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 16 жовтня 2019 року Відділом в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

В ході розгляду справи, до початку судових дебатів, представник позивача повідомив про те, що докази витрат позивача на професійну правничу допомогу будуть подані після ухвалення судом рішення у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 - 3 статті 134 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з вимогами ст.137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст.137Цивільного процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 915/1654/19.

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду адвокатом Лукою Т.М. було подано такі письмові докази: договір про надання правової допомоги, ордер на надання правової допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, узгодження оплати правової допомоги, акт приймання виконаних робіт.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Таким чином суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (вивчення норм законодавства, обсягу доказів), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, а також змісту позовних вимог та порядку захисту порушеного права позивача, суд вважає, що розмір судових витрат у сумі 57000, 00 грн є завищеним, та таким, що не відповідає критеріям розумності та пропорційності, а тому суд вважає за доцільне зменшити такий до 26000, 00 грн та розподілити їх між сторонами таким чином, а саме стягнути з ОСОБА_2 7000, 00 грн, з Яворівської міської ради Львівської області 7000, 00 грн, Виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області 7000, 00 грн, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 5000, 00 грн, що буде відповідати критеріям розумності та справедливості.

Керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 138, 140, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України,

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Яворівської міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконними та скасування рішень, скасування записів про державну реєстрацію, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Яворівської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Б. Поворозник