ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
м. Чернівці
14 грудня 2023 року Справа № 926/4617/23
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Західний офіс Державної аудиторської служби України (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код 40479801),
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівціавторесурс» (58015, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Фастівська, 30Б, код 22842001)
про розірвання договору,
Суддя І.В. Марущак
Секретар судового засідання В.В. Максимюк
представники:
від позивача не з`явився;
від відповідача не з`явився;
від третьої особи Андріюк К.Г.
ВСТАНОВИВ:
Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівціавторесурс» про розірвання договору купівлі-продажу №349/23 від 21.07.2023, укладеного між сторонами по факту проведеної процедури публічних закупівель «Двигуни та їх частини (ідентифікатор закупівлі: UA-2023-07-04-007572-а)» шляхом відкритих торгів, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 652 ЦК України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено зазначений вище договір, предметом якого є товар, код ДК 021:2025:34310000-3 Двигуни та їх частини, згідно наведеного переліку.
Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області за результатами моніторингу вищевказаної закупівлі виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: позивачем визначено переможцем торгів ТОВ «Чернівціавторесурс», пропозиція якого не відповідала умовам тендерної документації, оскільки не містила документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), про що складено Висновок про результати моніторингу закупівлі від 13.09.2023. Зобов`язано Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору купівлі-продажу від 21.07.2023 №349/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 27.10.2023 позовну заяву Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства залишено без руху через її не відповідність вимогам частини пункту 2 частини першої статті 164 та зобов`язано позивача надати суду докази сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн.
Після усунення недоліків позовної заяви суд ухвалою від 09.11.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Західний офіс Державної аудиторської служби України, призначив підготовче засідання на 30.11.2023 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, позивачу запропонував надати відповідь на відзив, а третій особі пояснення по суті позову.
27.11.2023 третьою особою до суду подано пояснення по суті спору, в яких Західний офіс Держаудитслужби позовні вимоги підтримав.
Ухвалою від 30.11.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 14.12.2023 за клопотанням позивача у зв`язку з перебуванням його представника Гречин І.Б. у щорічній відпустці.
До початку судового засідання 14.12.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з тих підстав, що представник відповідача юрисконсульт Гречин І.Б. перебуває у службовому відрядженні, в якому просить визнати поважною причину неявки представника позивача та відкласти підготовче засідання. До клопотання додано скан-копію наказу «Про відрядження» №10-ВД від 11.12.2023. Клопотання скріплено електронним цифровим підписом.
Сторони явку своїх представників в підготовче судове засідання не забезпечили, позивач з причин, указаних в його заяві. Згідно трекінгу Укрпошти поштове відправлення відповідачу з ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2023 не вручене під час доставки, причина невручення інші причини.
Присутня в судовому засіданні представник третьої особи проти відкладення розгляду справи не заперечувала.
Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд зазначає таке.
Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Разом з тим, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частиною 1 статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 202 ГПК України. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини 1 статті 226 ГПК України правилом, за яким суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Слід зазначити, що вказані норми процесуального законодавства не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся з заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Згідно із частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У контексті наведеного суд зазначає, що в розумінні процесуального закону позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до господарського суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді господарської справи.
Так, перше підготовче засідання було відкладено за клопотанням позивача у зв`язку з перебуванням його представника у відпустці.
У підготовче судове засідання 14.12.2023 позивач вдруге поспіль явку свого представника не забезпечив, зазначивши причину перебування представника Гречин І.Б. в службовому відрядженні.
Суд вважає, що вказана позивачем причина неможливості забезпечити участь свого представника в судове засідання є неповажною.
По-перше, представляти інтереси в суді юридична особа може сама в порядку самопредставництва, зокрема, в особі її директора.
По-друге, у позивача наявні інші представники, що вбачається з наказу «Про прийняття на роботу Ірини Гречин» № 14-К від 07.02.2023, який підписаний директором підприємства та юрисконсультом Тетяною Сухар. Крім того, в матеріалах справи наявна Посадова інструкція юрисконсульта Чернівецького міськ ШЕП, яка містить підписи про ознайомлення з нею юрисконсультів Сухар Т., Вензовського А.О. та Гречин І.Б.
Відтак, позивач мав чи міг мати можливість забезпечити участь свого представника у розгляді справи. При цьому, ним не спростовано можливість участі інших представників чи власної участі у розгляді справи.
Суд також зауважує, що позовна заява не містить клопотання про розгляд справи за його відсутності та така заява на адресу суду від позивача не надходила.
Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 226 ГПК України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, та диспозитивності, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина 1 статті 226 ГПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України «…якщо нез`явлення позивача не перешкоджає вирішенню спору» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).
Зважаючи на те, що частиною 1 статті 183 ГПК України передбачено застосування до порядку проведення підготовчого засідання положень статей 196-205 ГПК України, враховуючи неявку представника позивача у судове засідання з причин, які не визнані судом поважними, відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позову Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства без розгляду.
Згідно з частиною 2 статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи те, що залишення позову без розгляду у зв`язку неявкою в судове засідання, згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченого ним судового збору, у суду відсутні правові підстави для повернення судового збору в сумі 2684,00 грн в судовому порядку.
Керуючись ст. ст. 13, 202, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 19 грудня 2023 року.
Суддя І.В. Марущак
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2023 |
Оприлюднено | 21.12.2023 |
Номер документу | 115746077 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Розірвання договорів (правочинів) купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Марущак Ілля Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні