ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
12 грудня 2023 рокуСправа №160/19563/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого суддіНіколайчук С.В. за участі секретаря судового засіданняЕмріх Ю.П. за участі: представників позивача представника відповідача Варданян Г.С., Норка Е.В. Ткаченко С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Східний офіс Держаудитслужби до Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради про стягнення коштів, -
УСТАНОВИВ:
04 серпня 2023 року Східний офіс Держаудитслужби звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради, у якій просить:
- стягнути з Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 44124263) у дохід місцевого бюджету кошти у сумі 2 302 320,21 гривень (два мільйони триста дві тисячі триста двадцять гривень 21 копійка) за наступними реквізитами: населений пункт: Дніпровська міська ТГ; отримувач: ГУК у Дн-кій обл/Дн-ка об/24060300; код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); номер рахунку (ІВАН) UA928999980314080544000004001; код класифікації доходів бюджету 24060300; найменування податку, збору, платежу - інші надходження.
Ухвалою від 11 серпня 2023 року суд відкрив провадження в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 31.08.2023 рік об 11:30.
В подальшому підготовче засідання суд переніс на 12.09.2023 року.
Ухвалою від 12 вересня 2023 року за клопотанням представника відповідача суд позовну заяву залишив без руху і надав строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом прибуття позивача до приміщення суду за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4 , м. Дніпро, 49089, для належного завірення додатків до позовної заяви; надання до суду виписки з пошти про відправлення позову з додатками із зазначеним повним найменуванням та адресою відповідача.
19 вересня 2023 року до приміщення суду за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4, м. Дніпро, 49089, прибув представник позивача для належного завірення додатків до позовної заяви.
26 вересня 2023 року до суду надійшла заява про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 12 вересня 2023 року.
Ухвалою від 02 жовтня 2023 року суд продовжив розгляд справи та призначив судове засідання на 10 жовтня 2023 року об 11:00.
В подальшому суд переніс підготовче провадження на 24.10.2023 року.
Ухвалою від 24.10.2023 року за клопотанням Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради позовну заяву Східного офісу Держаудитслужби до Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради про стягнення коштів - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом: надання суду доказів доплати судового збору в розмірі 950,00 грн, сплаченого за наступними реквізитами: (Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101 ; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155; Рахунок отримувача: UА 368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998 ; призначення платежу «судовий збір за позовом
Ухвалою від 06.11.2023 року суд продовжив розгляд справи за позовною заявою Східного офісу Держаудитслужби до Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради про стягнення коштів. Призначив справу до розгляду у судовому засіданні на 21.11.2023 року.
21.11.2023 року представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що позивач двічі без поважних причин не з`явився до судового засідання та не повідомив причини неявки, а саме: 10.10.2023 року та 24.10.2023 року. Неявка позивача, незалежно від її причини, свідчить про недобросовісне користування належними йому процесуальними правами.
Представник відповідача зазначив, що поведінка позивача не відповідає принципам конвенційного прецедентного права, які вимагають виявляти ретельність у проведенні процедурних заходів, утримуватись від користування такими зволікань та використовувати всі можливості, надані національним правом, для прискорення процесу.
28.11.2023 року о 11:38 оголошено повітряну тривогу через загрозу ракетних ударів, відтак суд в судовому засіданні зробив перерву на 12.12.2023 року о 11:30 год.
08.12.2023 року представник позивача подав до суду пояснення на клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в якому зазначив, що представник позивача прибув у судове засідання призначено на 10.10.2023 року, зокрема 10.10.2023 року через канцелярію суду представник позивача Варданян Гнель Сергійович надав клопотання, яким до матеріалів справи залучив поштовий опис форми 107, як доказ повторного направлення копії позовної заяви з додатками на адресу позивача та копію листа АТ «Укрпошта» від 02.10.2023 року №1.10.004-14981-23. Прибуття у судове засідання 10.10.2023 року також підтверджується випиской з журналу відвідувачів Дніпропетровського окружного адміністративного суду, з якого видно, що представник позивача Варданян Г.С. прибув до приміщення суду о 09.45 та о 12.15 залишив приміщення судової установи, що підтверджується копією журналу Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області. Судове засідання 10.10.2023 року не відбулось саме з вини представника відповідача, який не прибув у судове засідання.
Наступного судового засідання призначене на 24.10.2024 року представник відповідач подав до суду 2 клопотання про залишення без руху позовної заяви та клопотання про відвід судді, але на саме засідання не з`явився. Згідно із витягу журналу відвідувачів Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області представник позивача Варданян Г.С. 24.10.2023 року прибув у приміщення суду о 11.45 та о 13.55 залишив приміщення суду.
З урахуванням вищезазначеного, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду просить відмовити у повному обсязі.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються клопотання, дослідивши письмові пояснення, викладені у клопотанні по суті та у запереченнях на клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання, суд враховує таке.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
Згідно із частиною 3 статті 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Разом з тим будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Положення ст.5 КАС України щодо права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та ч. 2 ст.124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Усталеною практикою Європейського суду з прав людини унормовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Пунктом 3 ч.3 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст.205 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п`ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
З конструкції наведених норм процесуального закону слідує, що серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні: неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.
Водночас залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача.
Крім того залишення позовної заяви без розгляду із заявлених відповідачем підстав є правом, а не обов`язком суду.
З матеріалів справи видно, що представник позивача цікавився провадження у справі, зокрема 10.10.2024 року на адресу суду поштовим відправленням від Східного офісу Держаудитслужби надійшли додаткові докази у справі, 23.10.2023 року канцелярією суду від представника Східного офісу Держаудитслужби зареєстровано клопотання про долучення документів до матеріалів цієї справи, приходив на судові засідання призначені на 10.10.2024 року та на 24.10.2023 року.
Суд звертає увагу, що судові засідання 10.10.2024 року та 24.10.2023 року не відбувались з технічних причин, а саме:
-10.10.2023 року через канцелярію суду представник Східного офісу Держаудитслужби на виконання вимог ухвали від 12.09.2023 року надав докази на усунення недоліків, які долучені до матеріалів справи;
-24.10.2023 року через канцелярію суду представник Департаменту з питань самоорганізації населення подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без руху, яке суд задовольнив та постановив ухвалу від 24.10.2023 року в письмовому провадженні.
З урахуванням вищезазначеного, суд не міг розглядати справу по суті, оскільки проводив підготовчі засідання та здійснював свої повноваження згідно із ст. 173, 180 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: визначав предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог та склад учасників судового процесу, з`ясовував заперечення проти позовних вимог, вчиняв інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Зокрема вирішував клопотання відповідача про залишення позову без руху від 12 вересня 2023 року, за результатами розгляду якого суд постановив ухвалу від 12 вересня 2023 року, клопотання відповідача про залишення позову без руху по справі від 24 жовтня 2023 року, за результатами розгляду якого суд постановив ухвалу від 24 жовтня 2023 року.
Вирішуючи клопотання Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду суд враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі №9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19), та від 27.05.2020 у справі №9901/11/19 (провадження №11-122заі20) про те, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й зокрема суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності адміністративного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку визнавати дії позивача протиправними в розумінні ст. 205 та 240 КАС України не має підстав та призведе до порушенням принципу рівності та змагальності сторін, яке обмежить право позивача на доступ до суду та судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду на викладене, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 44, 243, 240, 256, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради про залишення позову без розгляду № 160/19563/23 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 19.12.2023 року.
Суддя С.В. Ніколайчук
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2023 |
Оприлюднено | 21.12.2023 |
Номер документу | 115753165 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні