Рішення

від 15.12.2023 по справі 280/8461/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2023 року Справа № 280/8461/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра (вул. Осіння, буд.8, м.Дніпро, 49051; код ЄДРПОУ 02909938) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, буд.4, м.Дніпро, 49001; код ЄДРПОУ 38598371)

до Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вул. Добролюбова, буд.20, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 00130872),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відокремлений підрозділ «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ «Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вул. Гаванська, буд.1, м.Дніпро, 49112; код ЄДРПОУ 38024604)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач) до Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відокремлений підрозділ «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ «Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №12215, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гаванська, 1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

2) зобов`язати відповідача привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №12215, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гаванська, 1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно листа Дніпровської міської ради щодо результатів обстеження в 2023 року фактичного стану захисних споруд цивільного захисту розташованих на території м. Дніпра від 13.07.2023 за вих. № 7/11-1469 з`ясовано, що захисна споруда №12215, що розташована за адресою: м.Дніпро, вул. Гаванська, 1 є сирою, захаращеною, санітарний стан є незадовільним, покажчики руху відсутні, загальний стан незадовільний та є обмежено придатним до використання для укриття. На запит Лівобореженої окружної прокуратури міста Дніпра до Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області отримано лист, за змістом якого останнім не вживались заходи щодо приведення вказаної споруди у вищі ступені готовності, через що органом прокуратури внесено відомості до ЄРДР за фактом невиконання балансоутримувачами вимог щодо належного утримання захисних споруд населення. При цьому за наявною інформацією організацією, яка експлуатує сховище в мирний час є ДТЕК Придніпровська ТЕС ПАТ «ДНІПРОЕНЕРГО». Вказано, що зазначене сховище в умовах військової агресії Російської Федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є не готовим до використання за призначенням, через що не здатне забезпечити захист цивільного населення, мешканцям Самарського району м. Дніпра, а також персоналу Придніпровської ТЕС, які перебувають за межами території станції. Зауважено, що спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом № 1697-VII повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії. Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра скеровано лист до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області щодо звернення до суду із позовом про зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести її у стан готовий для використання, проте останнім повідомлено, що згідно з постановою КМУ від 13.03.2022 №303 контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням на період дії режиму воєнного стану в Україні не здійснюється. Представник звертає увагу, що тривале невжиття заходів щодо спонукання до приведення у готовність до використання сховища № 12215 безумовно свідчить про тривалу бездіяльність, а систематична агресія з боку РФ вимагає негайного втручання та вжиття дієвих заходів реагування. Вказано, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено, зокрема, частиною 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України. Відтак, на даний час відповідачем не забезпечено готовності до використання захисної споруди цивільного захисту № 12215, а ГУ ДСНС у Дніпропетровській області не вжито дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням, що вказує на бездіяльність даного органу, у зв`язку з чим просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 16.10.2023 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою від 20.11.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Куприянського Б.О. про повернення позовної заяви Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відокремлений підрозділ «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ «Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 28.11.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Куприянського Б.О. про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

29.11.2023 надійшли пояснення Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вх.№53002), в яких зазначено, що орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області є єдиним уповноваженим законом органом на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідача, у тому числі щодо проведення перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства з питань утримання та експлуатації захисних споруд. Ймовірне встановлення факту порушень відповідачем вимог законодавства з питань утримання та експлуатації захисних споруд можливе лише за наслідками проведення ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області планової або позапланової перевірки відповідача. При цьому, результати тієї чи іншої перевірки відповідача строго мають бути зафіксовані позивачем лише в акті встановленої форми. Тобто, лише відповідний акт планової (позапланової) перевірки може бути носієм інформації про ймовірні порушення відповідачем вимог законодавства. за наслідками проведення планової чи позапланової перевірки ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області має скласти відповідний розпорядчий документ, зокрема припис щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, який і є обов`язковими для виконання суб`єктом господарювання, оскільки акт перевірки сам по собі не створює жодних юридичних наслідків. Представник звертає увагу, що жодного належного, допустимого та достовірного доказу щодо начебто вчинення відповідачем порушень законодавства з питань утримання та експлуатації захисної споруди матеріали справи не містять. Крім того, вкотре наголошує на відсутності у прокурора повноважень на звернення до суду із позовом інтересах держави від імені ГУ ДСНС у Дніпропетровській області.

Ухвалою від 15.12.2023 суд повернув без розгляду клопотання представника відповідача адвоката Куприянського Б.О. про залишення позовної заяви без розгляду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Згідно з додатком до листа Дніпровської міської ради від 13.07.2023 за № 7/11-1469 до переліку непридатних об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту на території міста Дніпра належить захисна споруда цивільного захисту сховище № 12215, розташоване за адресою: м.Дніпро, вул. Гаванська, 1. Причина непридатності: сховище сире, санітарний стан незадовільний, покажчики руху відсутні, загальний стан незадовільний, обмежено придатний (а.с.29 зворотній бік - 33).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з`ясовано, що власником захисної споруди обліковий №12215, загальною площею 160,6 кв.м, літ. «91-1», розташованого по вул. Гаванська, буд.1 є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на підставі Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності за №10-15-9 від 02.01.2018 (реєстровий номер об`єкта нерухомого майна - 1547893412101) (а.с.60).

За змістом витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна (додаток 4 до листа ФДМУ від 02.012018 № 10-15-9) балансоутримувачем сховища ЦО, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, 1, площею 160,6 кв.м, є ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО». Суб`єкт управління Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (а.с.61).

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до структури Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» відноситься й Відокремлений підрозділ «Придніпровська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (а.с.68-80).

20.04.20.23 Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра до начальника Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області направлено лист, в якому заявник просив надати інформацію щодо умови використання споруд цивільного захисту, що розташовані в Індустріальному та Самарському районі міста Дніпра (а.с.17).

На зазначений лист надано відповідь, за якою надано задля ретельного вивчення фактів порушення чинного законодавства з питань утримання захисних споруд цивільного захисту на території Індустріального та Самарського районів міста Дніпра та вжиття подальших заходів відносно проведення перевірок органами прокуратури надано перелік зазначених захисних споруд цивільного захисту, місця їх розташування, інформація про балансоутримувача, стану готовності тощо. Зазначено, що у 2021 році та протягом січня-березня 2022 року від балансоутримувачів захисних споруд звернень щодо проведення огляду стану готовності захисних споруд на розглядуваній території не надходило. Також надано акти стану готовності захисних споруд цивільного захисту, які були отримані від балансоутримувачів захисних споруд та складені без залучення фахівців структурних підрозділів ДСНС (а.с.18-19).

04.08.2023 Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра звернулась до Дніпровського РУ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, в якій заявник просив надати інформацію, акти, будь-які документи, в яких зафіксовано результати перевірки на території, у тому числі, укриття № 12215, м. Дніпро, вул. Гаванська, 1; повідомити, чи вживались заходи відносно власників та балансоутримувачів укриттів (а.с.20-21).

09.08.2023 Дніпровським РУ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області надано відповідь (вих.№492601-4251/4926), за якою зазначено, що з 01.06.2023 Кабінет Міністрів України доручив Міністерствам та відомствам провести оперативну перевірку стану утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, за результатами оперативної перевірки були складені відповідні акти. Вказано, що на території міста Дніпра існує низка проблемних питань щодо утримання та відновлення об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, а саме: переважна більшість підприємств, на балансі яких перебувають захисні споруди за результатами огляду, були визначені як не готові до використання за призначенням, ігнорують вимоги чинного законодавства відносно приведення захисних споруд цивільного захисту у готовність до використання за призначенням; відсутні покажчики руху до більшості об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту тощо (а.с.22).

Листом від 04.09.2023 № 04/52-7031 вих.23 представник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, в якому зазначив, що в ході здійснення представницьких повноважень прокуратурою було встановлено, що на балансі Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» перебуває споруда цивільного захисту № 12215, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, 12, клас сховища 2, місткість на 100 осіб, загальною площею 73 кв.м, яка станом на 14.08.2023 знаходиться в обмежено готовому стані. Невиконання балансоутримувачами вимог ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 10 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою КМУ від 10.03.2017 № 13.8, та неприведення захисних споруд у стан готовності після початку бойових дій свідчить про порушення інтересів держави. Просив надати до прокуратури ґрунтовну інформацію про умови використання споруди цивільного захисту № 12215, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, 1, а також про вжиті заходи щодо приведення споруди у стан готовності (а.с.23-25).

Листом від 19.09.2023 № 4902-7838/4907 ГУ ДСНС у Дніпропетровській області повідомив керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра про те, що за даними електронного обліку власником захисної споруди цивільного захисту № 12215 є Держава в особі ВП «Придніпровська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Дніпро, вул. Гаванська, 1. За результатами наданих актів, складених без участі фахівців структурного підрозділу Головного управління, стан готовності захисної споруди цивільного захисту № 12215 з 2021 по 2023 рік був визначений як обмежено готове та не готове до використання за призначенням. Структурним підрозділом Головного управління було направлено листи щодо складання плану приведення у готовність захисної споруди № 12215, проте станом на 19.09.2023 відповідь на запит не надходила (а.с.26-27).

Так, до вказаного листа долучені листи Дніпровського РУ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області від 24.04.2023 № 49 2601-2158/4926, від 16.05.2022 № 2468/03-22 про надання планів приведення захисних споруд в готовність, направлених генеральному директору ВП «Придніпровська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (а.с. 27 зворотній бік - 29).

Згідно з обліковою карткою сховища № НОМЕР_1 , зазначене належить ДТЕК Придніпровська ТЕС, укривається найбільша робоча зміна ТЕС, розраховане на 25 чол. (а.с.35).

Відповідно до паспорту сховища № 12215, захисна споруда розташована за адресою: м. Дніпро, Самарський район, вул. Гаванська, 1, загальною площею 106,6 кв.м, загальним об`ємом 632 куб.м, місткістю 25 чол. Вказане сховище окремо розміщене, має 1 вхід та 1 аварійний вихід. Введено в експлуатацію у 1975 році. Час приведення укриття у готовність 12 годин (а.с.36).

Відповідно до пункту 4 глави 2 Розділу VI Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, уповноваженими працівниками Департаменту з охорону праці та промислової безпеки ДТЕК Придніпровська ТЕС у 2022-2023 роках проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 12215, за результатами якої складено акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 15.02.2022, від 09.03.2023. Зі змісту вказаних актів вбачається, що станом на 15.02.2022 та 09.03.2023 укриття № 12215 оцінюється як не готове до використання за призначенням (а.с.39-46).

03.06.2023 комісією у складі фахівця ВЗЗ з ПНС Дніпровського району ЦЗД ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області проведено огляд укриття № 12215, за результатом складено акт оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення. За висновком акту вказано не придатне для укриття населення (а.с.47).

Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра 12.07.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023042010000187 від 12.07.2023 за фактом неналежного виконання балансоутримувачами обов`язку із забезпечення належного утримання захисних споруд, невжиття уповноваженими особами балансоутримувачами заходів для забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та неналежних заходів нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог зазначеного законодавства, що може свідчити про службову недбалість за частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України (а.с.48).

Постановою прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра від 10.08.2023 залучено інспектора Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, що володіє спеціальними знаннями і навичками у сфері техногенної та пожежної безпеки з питань, що стосуються забезпечення готовності до використання за призначенням захисної споруди до участі в кримінальному провадженні № 42023042010000187 від 12.07.2023 в якості спеціаліста; забезпечити прибуття залученого спеціаліста 14.08.2023 для перевірки готовності до використання за призначенням захисної споруди № 12215 (а.с.50-51).

14.08.2023 проведено огляд захисної споруди цивільного захисту укриття № 12215, розташованого адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, 1. За результатами проведеної слідчої дії встановлено, що це укриття є не готовим до використання за призначенням. Відповідно до протоколу огляду виявлені наступні порушення законодавства: відсутнє електропостачання, відсутній пандус для маломобільних груп населення, відсутнє водопостачання, відсутнє опалення, відсутній санвузол (на момент огляду знищений), відсутня вентиляція, відсутні первинні засоби пожежогасіння, відсутність зв`язок та оповіщення, відсутні медикаменти, харчі та запас води технічної та питної, відсутні місця для сидіння тощо (а.с.52-58).

Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про те, що на теперішній час захисна споруда цивільного захисту - укриття № 12215, розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, 1, є неготовою до використання за призначенням, а тому з метою вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення вказаної захисної споруди цивільного захисту керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі Закон №1697-VII) передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 по справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке: «…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону №1697-VII.

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 року у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

Згідно з пунктом 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства.

Як визначено у пункті 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Приписами пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України із змінами, внесеними згідно із Законом № 2655-IX від 06.10.2022, передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Тобто, у розумінні статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України) та відповідно до наділених повноважень, таким органом є ГУ ДСНС в Запорізькій області.

Разом із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Отже, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 13.03.2022 № 303 на період дії воєнного стану у Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області відсутні повноваження з перевірки укриття на стан придатності для використання за призначенням для захисту населення, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.

Таким чином, у зв`язку з тимчасовою відсутністю у ГУ ДСНС у Дніпропетровській області повноважень на звернення до суду із даним позовом та суспільну значимість порушеного питання, суд дійшов висновку про наявність у прокурора підстав для звернення до суду із цим позовом.

Суд зазначає, що питання щодо наявності у прокурора підстав для звернення до суду із цим позовом було також детально досліджено судом в ухвалі суду від 20.11.2023 у цій справі.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023. Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.

Суд підкреслює, що саме збройна агресія проти України, необхідність збереження життя та здоров`я людей є ключовою обставиною яка дає підстави визнати, що позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав громадян та інтересів держав.

У даному випадку прокурор звертається з позовом на захист інтересів держави в зв`язку із невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я в умовах збройної агресії Російської Федерації.

Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII (далі Закон № 1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Відповідно до статті 3 Закону 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Статтею 4 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що цивільний захист комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Пунктом 11 частини першої статті 18 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності.

Відповідно до частини першої статті 20 вказаного Кодексу до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Громадяни України, у силу пункту 2 частини першої статті 21 Кодексу цивільного захисту України, мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Частиною четвертою статті 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Отже, основним завдання сховища та/або протирадіаційного укриття є захист людей, а тому такі безумовно повинні перебувати у належному стані, придатному для їх використання за їх цільовим призначенням.

Відповідно до частини п`ятої статті 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів частин сьомої, восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, який визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Згідно з пунктом 9 Порядку утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Відповідно до пункту 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Так, наказом МВС України від 09.07.2018 № 579 затверджено Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, якими внормовано питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі - Вимоги).

Пунктом 1 розділу ІІ Вимог передбачено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Вимог споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані.

Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Згідно пункту 1 глави 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно пункту 3 глави 2 розділу VI Вимог за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимоги визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено частиною восьмою статті 32 Кодексу цивільного захисту України та пунктом 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138.

Отже, невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди №78504 до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічні правові позиції за позовами прокурора висловлені Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі №826/12192/16 та у постанові від 25.07.2019 у справі №820/5164/15.

Слід зауважити, що після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Більш того, суд зазначає, що з урахуванням введення на території України воєнного стану, а також з урахуванням того, що місто Дніпро знаходиться на близькій відстані від зони активних бойових дій, то всі укриття, у тому числі і спірне, повинні безумовно перебувати у стані придатному для його використання за цільовим призначенням. Крім того, при прийнятті даного судового рішення, суд бере до уваги те, що на даний час в умовах воєнного стану та систематичних обстрілів Дніпропетровської області питання належного утримання, використання та функціонування захисних споруд цивільного захисту населення є дуже нагальним, актуальним та необхідним.

Судом встановлено, що захисна споруда цивільного захисту - укриття № 12215, розташоване за адресою: вул. Гаванська, буд. 1 у м. Дніпро перебуває на балансі відповідача, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відтак, саме відповідач зобов`язаний утримувати протирадіаційне укриття № 12215 у стані, необхідному для приведення у готовності до використання за призначенням згідно з Вимогами № 579.

Стан непридатності захисної споруди цивільного захисту - укриття №12215 до використання за призначенням підтверджено актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту 12215 від 15.02.2022, від 09.03.2023, а також складеним у межах кримінального провадження № 42023042010000187 протоколом огляду укриття № 12215 від 14.08.2023.

Суд наголошує, що в умовах військової агресії Російської Федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

На момент вирішення спору в матеріалах справи відсутні докази того, що захисна споруда цивільного захисту - укриття № 12215, розташована за адресою: вул. Гаванська, буд. 1 у м. Дніпро, приведена у готовність до використання за призначенням та здатна забезпечити захист цивільного населення.

Відповідно до статті 7 Кодексу цивільного захисту України основні принципи здійснення цивільного захисту цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: 1) гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, а також виконання у воєнний час норм міжнародного гуманітарного права; 2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту; 3) пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; 4) максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 5) централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб; 6) гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом; 7) добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов`язаних з ризиком для їхнього життя і здоров`я; 8) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту; 9) виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Пунктом 2 частини першої статті 21 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (статті 43 Конституції України).

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що держава, зобов`язана забезпечувати громадян засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання, особливо під час ведення на території України бойових дій та загрози ракетних обстрілів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16 зробила висновки про обґрунтованість позовних вимог прокурора щодо зобов`язання утримувачів цивільних споруд (сховищ) забезпечувати їх належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення).

Вищенаведене у сукупності, на думку суду, свідчить, що позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту у вигляді зобов`язання відповідача привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту укриття №12215 у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (параграф 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Беручи до уваги положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №12215, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гаванська, 1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Зобов`язати Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №12215, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гаванська, 1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, місцезнаходження: вул. Короленка, буд.4, м.Дніпро, 49001; код ЄДРПОУ 38598371.

Відповідач Акціонерне товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», місцезнаходження: вул. Добролюбова, буд.20, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 00130872.

Третя особа Відокремлений підрозділ «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ «Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», місцезнаходження: вул. Гаванська, буд.1, м.Дніпро, 49112; код ЄДРПОУ 38024604.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.12.2023.

Суддя К.В.Мінаєва