Рішення

від 19.12.2023 по справі 480/5145/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2023 року Справа № 480/5145/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/5145/23 за позовом Приватного малого виробничого підприємства "Юніта" до Головного Управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне мале виробниче підприємство "Юніта" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління ДПС у Сумській області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не погоджується з прийнятими комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196 ПМВП «ЮНІТА» та вважає їх протиправними. Позивач вказує, що податковому органу надані документи, достатні для врахування таблиці даних платника податку на додану вартість та на підтвердження правомірності господарської діяльності. Позивач вважає, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року. На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.06.2023р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає, що за результатами розгляду матеріалів, наданих ПМВП «Юніта» до Таблиць даних платника податку на додану вартість №9106119561 від 09.05.2023, № 9110889493 від 12.05.2023 та інформації, що містить в інформаційних системах ДПС комісією ТУ ДПС у Сумській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковим органом були прийняті рішення:

- № 8815308/14001196 від 16.05.2023 та № 8815307/14001196 від 16.05.2023 про неврахування Таблиць даних платника податку на додану вартість № 9110889493 від 12.05.2023 та № 9106119561 від 09.05.2023 у зв`язку з наявністю в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: за період з 01.01.2022 по 16.05.2023 платник придбавав послуги за кодом ДКПП 50.20 - Послуги морського та каботажного вантажного транспорту, 50.10 - Послуги морського та каботажного пасажирського транспорту, 49.41 - Перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами, 52.29 - Послуги допоміжні щодо транспортування інші, 52.24 - Послуги щодо транспортного обробляння вантажів, у контрагента ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код 40705426) по якому прийнято рішення про відповідність Критеріям ризиковості платника податку (рішення від 08.11.2022 № 31102 про відповідність ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» критеріям ризиковості платника податку додано відповідачем до відзиву).

Таким чином, на переконання відповідача, оскаржувані рішення прийняті в межах здійснення податковим органом функцій податкового контролю, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, складено за формою, наведеною у додатку до Порядку № 1165.

Крім цього, у відзиві відповідач зазначає, що ГУ ДПС у Сумській області заперечує щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь ПМВП «Юніта» витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, відповідач посилається на положення ст.134 КАС України, згідно якої розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідач звертає увагу суду на те, що у матеріалах справи відсутній договір про надання правничої допомоги, на підставі якого визначається розмір витрат на таку допомогу, також відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та розрахунок їх вартості.

27.06.2023р. представником позивача подано до справи відповідь на відзив в якому представник зазначає, що відповідач у відзиві так і не навів жодних доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваних рішень. Більше того, відзив на позовну заяву взагалі не містить будь-якого обґрунтування зі сторони відповідача щодо правомірності та законності оскаржуваних рішень та містить лише повторне викладення обставин, які вже були зазначені відповідачем в самих оскаржуваних рішеннях.

Таким чином, на переконання представника позивача, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву так і не обґрунтував законність своїх дій з посиланням на конкретні норми законодавства.

17.07.2023р. від представника позивача надано до суду заяву про розподіл судових витрат згідно якої позивач просить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області

- судовий збір в розмірі 5 368,00 грн.;

- витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 500,00 грн.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

1.1.Щодо рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196.

Як свідчить з матеріалів справи, 09 травня 2023 року Приватне мале виробниче підприємство «Юніта» (далі - позивач) подало до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач) Таблицю даних платника податку на додану вартість за кодом 3924100000 згідно з УКТЗЕД.

До пакету документів з реєстраційним номером 9106119561, наданих відповідачу входили:

-таблиця даних платника податку на додану вартість (код 3924100000 згідно з УКТЗЕД);

-додаток № 1 від 09.05.2023, лист про надання інформації для таблиці даних платника податку № 37 від 09.05.202.3;

-додаток № 2 від 09.05.2023, технічний паспорт на будівлю, дозвіл на вантажні роботи;

-додаток № 3 від 09.05.2023, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ;

-додаток № 4 від 09.05.2023, свідоцтво про державну реєстрацію підприємства;

-додаток № 5 від 09.05.2023, свідоцтво про право власності на виробничу будівлю;

-додаток № 6 від 09.05.2023, список ОСВ по рахунку 100 за 1 квартал 2023;

-додаток № 7 від 09.05.2023, договір оренди об`єкту нерухомості № 2 від 31.12.2021;

-додаток № 8 від 09.05.2023, договір оренди земельної ділянки;

-додаток № 9 від 09.05.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 5655;

-додаток № 10 від 09.05.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2012;

-додаток № 11 від 09.05.2023, подорожні листи на автотранспортний засіб;

-додаток № 12 від 09.05.2023, список штатних працівників на 01.03.2023;

-додаток № 13 від 09.05.2023, розрахунково платіжна відомість за березень 2023;

-додаток № 14 від 09.05.2023, документи постачальника основної сировини полістирол ТОВ Артлекс;

-додаток № 15 від 09.05.2023, ОСВ по рахунку 631, 3711 по ТОВ Артлекс за 03-04.2023;

-додаток № 16 від 09.05.2023, документи постачальника ТОВ ТД ТАНА;

-додаток № 17 від 09.05.2023, документи поточної виробничої зміни за 03.03.2023;

-додаток № 18 від 09.05.2023, документи постачальника тари ТОВ Модерн пак;

-додаток № 19 від 09.05.2023, документи постачальника п/е тари ТОВ АКЄА полімер;

-додаток №20 від 09.05.2023, документи постачальника пігмента ТОВ Технопласт;

-додаток № 21 від 09.05.2023, документи постачальника оренди склада КП Торгцентр;

-додаток № 22 від 09.05.2023, документи постачальника скотчу ТОВ Матерія;

-додаток № 23 від 09.05.2023, документи постачальника тмц ТОВ Гідропневмосистеми;

-додаток № 24 від 09.05.2023, документи постачальника тмц ТОВ Техносервіс;

-додаток № 25 від 09.05.2023, документи постачальника хомутів ФОП ОСОБА_1 ;

-додаток № 26 від 09.05.2023, документи постачальника електро тмц. ТОВ ДП СВ Альтера-Суми;

-додаток № 27 від 09.05.2023, документи постачальника тмц ТОВ Тагос;

-додаток № 28 від 09.05.2023, документи постачальника електро тмц ТОВ СУМИЕЛЕКТРОСНАБ;

-додаток № 29 від 09.05.2023, документи замовника ТОВ КУХОВАР;

-додаток № 30 від 09.05.2023, документи замовника ТОВ Підприємство «Агропром»;

-додаток № 31 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 201;

-додаток № 32 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 26 за 1 квартал 2023;

-додаток № 33 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 231;

-додаток № 34 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 361;

-додаток № 35 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 6811;

-додаток № 36 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 631;

-додаток № 37 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 3711;

-додаток № 38 від 09.05.2023, опис технології виробництва посуду з полістиролу;

-додаток № 39 від 09.05.2023, висновок держсанепідемстанції про пластиковий посуд;

-додаток № 40 від 09.05.2023, декларація на прибуток за 2022;

-додаток № 41 від 09.05.2023, фінансовий звіт за 2022.

Після розгляду пакету документів, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача було прийняте р і ш е н н я про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196, відповідно до якого: за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 09.05.2023 р. за № 9106119561, відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, прийнято рішення про її неврахування.

П і д с та в о ю для н е в р а х у в а н н я відповідачем визначено наступне:

-наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій та заповнена відповідна таблиця:

1.2.Щодо рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196 судом встановлено наступне:

Як свідчить з матеріалів справи, 12 травня 2023 року позивачем було подано до Головного управління ДПС у Сумській області Таблицю даних платника податку на додану вартість за кодом 3923900000 згідно з УКТЗЕД.

До пакету документів з реєстраційним номером 9110889493, наданих відповідачу входили:

-таблиця даних платника податку на додану вартість (код 3923900000 згідно з УКТЗЕД);

-додаток № 1 від 12.05.2023, лист про надання інформації для таблиці даних платника податку УКТЗЕД 3923900000;

-додаток № 2 від 12.05.2023, технічний паспорт на будівлю, дозвіл на вантажні роботи;

-додаток № 3 від 12.05.2023, свідоцтво про пдв платника;

-додаток № 4 від 12.05.2023, свідоцтво про держ реєстрацію підприємства;

-додаток № 5 від 12.05.2023, свідоцтво про право власності на вироб. будівлю;

-додаток № 6 від 12.05.2023, список ОСВ рах. 100 основних засобів за 1 квартал 2023;

-додаток № 7 від 12.05.2023, договір оренди додатк. склад приміщення сировини;

-додаток № 8 від 12.05.2023, договір оренди земельної ділянки біля цеху;

-додаток № 9 від 12.05.2023, технічний паспорт на автотранспортний засіб 5655;

-додаток № 10 від 12.05.2023, документи на автотранспортний засіб 2012;

-додаток № 11 від 12.05.2023, подорожній лист поточний автотранспортного засобу підприємства;

-додаток № 12 від 12.05.2023, список штатних працівників на 01.03.2023;

-додаток № 13 від 12.05.2023, розрах-платіжна відомість ф.П-7 за березень 2023;

-додаток № 14 від 12.05.2023, документи постачальника осн. сировини полістирол ТОВ Артлекс;

-додаток № 15 від 12.05.2023, ОСВ рах. 631, 3711 по ТОВ Артлекс за 03-04.2023;

-додаток № 16 від 12.05.2023, документи постачальника ТОВ ТД ТАНА;

-додаток № 17 від 12.05.2023, документи поточної виробничої зміни за 03.03.2023;

-додаток № 18 від 12.05.2023, документи постачальника тари ТОВ Модерн пак;

-додаток № 19 від 12.05.2023, документи постачальника п/е тари ТОВ АКЄА полімер;

-додаток № 20 від 12.05.2023, документи постачальника пігмента ТОВ Технопласт;

-додаток № 21 від 12.05.2023, документи постачальника оренди склада КП Торгцентр;

-додаток № 22 від 12.05.2023, документи постачальника скотчу ТОВ Матерія;

-додаток № 23 від 12.05.2023, документи постачальника тмц ТОВ Гідропневмоситсеми;

-додаток № 24 від 12.05.2023, документи постачальника тмц ТОВ Техносервіс;

-додаток № 25 від 12.05.2023, документи постачальника хомутів ФОП ОСОБА_1 ;

-додаток № 26 від 12.05.2023, документи постачальника електро тмц ТОВ ДП СВ Альтера-Суми;

-додаток № 27 від 12.05.2023, документи постачальника тмц ТОВ Тагос;

-додаток № 28 від 12.05.2023, документи постачальника електро тмц ТОВ Сумиелектроснаб;

-додаток № 29 від 12.05.2023, договір постачальника полістиролу ТОВ Артлекс;

-додаток № ЗО від 12.05.2023, дод.угода до договору постачальника полістиролу ТОВ Артлекс;

-додаток № 31 від 12.05.2023, договір постачальника полістиролу осн.сировини ТОВ ТД ТАНА;

-додаток № 32 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 26 за 1 квартал 2023;

-додаток № 33 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 201;

-додаток № 34 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 361;

-додаток № 35 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 6811;

-додаток № 36 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 631;

-додаток № 37 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 3711;

-додаток № 38 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 231;

-додаток № 39 від 12.05.2023, документи замовника ТОВ Петруцалек, вн, рах, ттн, дог., плат, ОСВ;

-додаток № 40 від 12.05.2023, документи автоперевізника ФОП ОСОБА_2 до ВН 88 від 22.02.2023;

-додаток № 41 від 12.05.2023, документи замовника ТОВ Стетс пластик всі до ВН 20.03.2023;

-додаток № 42 від 12.05.2023, документи замовника ТОВ Зінеко;

-додаток № 43 від 12.05.2023, документи автоперевізника ФОП ОСОБА_3 до ТТН на Зінеко від 14.02.2023;

-додаток № 44 від 12.05.2023, документи замовника ТОВ Феррет;

-додаток № 45 від 12.05.2023, технологія виробництва/лиття пластик.продукції з полістиролу;

-додаток № 46 від 12.05.2023, висновок держсанепідемстанції по пластик.продукції з харчового полістиролу;

-додаток № 47 від 12.05.2023, декларація на прибуток за 2022;

-додаток № 48 від 12.05.2023, фінансовий звіт за 2022.

Після розгляду пакету документів, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача було прийняте р і ш е н н я про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196, відповідно до якого: за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 12,05.2023 р. за № 9110889493, відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, прийнято рішення про її неврахування.

П і д с т а в о ю для н е в р а х у в а н н я відповідачем визначено наступне:

-наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій та заповнена відповідна таблиця:

З прийнятими комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023р. № 8815307/14001196 позивач - ПМВП «ЮНІТА» не погодився в повному обсязі та звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту

41.1статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту

41.2статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165).

У Порядку №1165 визначено, що таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктом 12 Порядку №1165 передбачено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Згідно з пунктом 13 Порядку №1165 у таблиці даних платника податку зазначаються:

-види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

-коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

-коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, (п.14 Порядку №1165)

Відповідно до пункту 15 Порядку №1165 таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Згідно з пунктом 16 Порядку №1165 комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

Пунктом 17 Порядку №1165 визначено, що у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД / ДКПП / умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 18 Порядку №1165 передбачено, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

-зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників Р та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: Р >0,02, Р

Відповідно до пункту 19 Порядку №1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, якщо:

-стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1 - 5 додатка 1;

-до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються(отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

Зі змісту наведених норм вбачається, що:

-в першу чергу, при розгляді поданої таблиці платника податку на додану вартість комісія регіонального рівня повинна перевірити її на відповідність умовам щодо автоматичного врахування, передбачених пунктом 18 Порядку № 1165 і у випадку відповідності умовах здійснити автоматичне врахування поданої таблиці;

-у випадку її невідповідності умовам визначеним в пункті 18 Порядку № 1165 (які передбачають автоматичне врахування таблиці), продовжити її розгляд щодо її відповідності іншим вимогам Порядку № 1165 та прийняти відповідне рішення про врахування або неврахування поданої таблиці;

-у випадку врахування поданої таблиці платника податків, в тому числі в автоматичному режимі, комісія центрального рівня може прийняти рішення про неврахування поданої таблиці платника податку, в порядку визначеному пунктом 19 Порядку № 1165 з винесенням рішення згідно з додатком № 7 до Порядку № 1165.

Суд вважає за доцільне зазначити, що позивачем було надано відповідачу таблицю даних платника податку на додану вартість від 09.05.2023 з реєстраційним номером 9106119561 (код 3924100000 згідно з УКТЗЕД) та таблицю даних платника податку на додану вартість від 12.05.2023 з реєстраційним номером 9110889493 (код 3923900000 згідно з УКТЗЕД) у повній відповідності до вимог пунктів 12, 33 та 14 Порядку № 1165.

Ці таблиці були подані за формою визначеною в пункті 12 Порядку № 1165.

Ці таблиці містили дані про: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку № 1165).

До таблиць були додані відповідні пояснення, в яких були зазначені види діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку та до яких були додані копії відповідних документів (пункт 14 Порядку № 1165).

Як було зазначено вище, пункт 18 Порядку № 1165 визначає, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли в тому числі: зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників Б та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: Б >0,02, Р

Необхідно зазначити, що відповідно до даних Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) платника податків ПМВП «Юніта» станом на травень 2023 року (період подання позивачем відповідних таблиць та прийняття відповідачем оскаржуваних рішень) були визначені наступні показники Б та Р, про що свідчить роздруківка з Електронного кабінету ПМВП «ЮНІТА» від 25.05.2023:

-показник «Б» 0,14;

-показник «Р» 11 506,73.

При цьому, в таблицях даних платника податку на додану вартість, поданих позивачем відповідачу були зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

Отже, суд погоджується з позицією позивача стосовно того, що подані ПМВП «ЮНІТА» таблиця даних платника податку на додану вартість з реєстраційним номером 9106119561 (код 3924100000 згідно з УКТЗЕД) та таблиця даних платника податку на додану вартість з реєстраційним номером 9110889493 (код 3923900000 згідно з УКТЗЕД) повинні були бути враховані відповідачем в автоматичному режимі, відповідно до вимог пункту 18 Порядку № 1165. Дані твердження позивача відповідачем не спростовані.

Крім цього, в оскаржуваних рішеннях відповідач зазначив, що підставою для неврахування поданих таблиць є «наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій» та у відповідних таблицях зазначив дані про підприємство, яке здійснює на думку відповідача ризикові операції, а саме ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426).

З цього приводу необхідно зазначити наступне:

В додатку № 6 «РІШЕННЯ про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» до Порядку № 1165 серед підстав, які надають змогу податковому органу для неврахування поданих таблиць платника податку на додану вартість, міститься наступна: «наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій».

Конструкція викладення цієї підстави дає можливість визначити, що ця підстава стосується випадків, коли саме ПМВП «Юніта» здійснює ризикові операції, а не будь-який контрагент позивача.

В той же час, позивач стверджує, що не здійснив жодної господарської операції, яка за період з 01.01.2022по 16.05.2023 були визначені чи визнані податковим органом або судом ризиковими.

При цьому, як вказує позивач, всі господарські операції, здійснені ПМВП «Юніта» в період з 01.01.2022 по 16.05.2023не відповідали жодному з 6 критеріїв визначених в додатку № З «КРИТЕРІЇ ризиковості здійснення операцій» до Порядку № 1165.

Відповідачем жодним чином та будь-яким доказом не спростовано дані твердження позивача.

Отже, твердження відповідача у оскаржуваних рішеннях, про наявність в контролюючих органах податкової інформації яка свідчить про здійснення позивачем в період з 01.01.2022 по 16.05.2023 ризикових операцій є безпідставною.

При цьому, слід зазначити, що пункт 17 Порядку № 1165 визначає, що у разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення вказується детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання). період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як свідчить з матеріалів справи, в таблицях оскаржуваних рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196 н е в к а з а н і дані про:

-Код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова;

-Умовний код товару операції, визначеної як ризикова.

Таким чином, відповідач при складенні оскаржуваних рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196, не вказав всієї обов`язкової інформації, яка визначена пунктом 17 Порядку № 1165, що є підставою для визнання таких рішень неправомірними та їх скасування.

В таблицях оскаржуваних рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196, відповідач зазначив наступне:

-графа «Період здійснення господарської операції» - з 01.01.2022 по 16.05.2023;

-графа «Податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції» - 40705426;

-графа «Дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку» - 08.11.2022.

З наведеного можливо зробити висновок, що:

-відповідач має претензії до операцій здійснених позивачем з ТОВ «ФЬОРСТ В ЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) в період з 01.01.2022 по 16.05.2023;

-відповідач включив ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості 08.11.2022р.

Щодо даних обставин, позивач посилався на те, що в період з 01.01.2022 по 08.11.2022 (коли відповідач включив контрагента позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості), позивачем та ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) було здійснено 11 господарських операцій, які стосувались транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів позивача, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених сторонами супутніх послуг. Після здійснення відповідних господарських операцій, зі сторони ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) у строки та в порядку визначеному Податковим кодексом України були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, а саме:

-Податкова накладна №102 від 18.01.2022;

-Податкова накладна №103 від 18.01.2022;

-Податкова накладна №142 від 18.01.2022;

-Податкованакладна№143 від 18.01.2022;

-Податкова накладна №13 від 02.02.2022;

-Податкова накладна №14 від 07.02.2022;

-Податкова накладна №15 від 14.02.2022;

-Податкова накладна №36 від 16.02.2022;

-Податкова накладна №32 від 23.05.2022;

-Податкова накладна №47 від 23.06.2022;

-Податкова накладна №21 від 12.07.2022.

Отже, сам факт реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, є беззаперечним та однозначним підтвердженням, що такі господарські операції перевірені податковим органом і не можуть визнаватися відповідачем ризиковими.

Суд погоджується з даними твердженнями позивача і вважає їх правомірними і обґрунтованими .

По-друге, позивач обґрунтовано просив суд врахувати, що в період з 08.11.2022 (коли відповідач включив контрагента позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості) по 16.05.2023, позивач не здійснив жодної господарської операції з ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426).

Отже, інформація викладена відповідачем в графі «Період здійснення господарської операції» оскаржуваних рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023р. №8815307/14001196, про здійснення позивачем операцій з ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) в період з дати визнання останнього ризиковим по 16.05.2023року, є такою що не відповідає дійсності. При цьому, відповідачем не доведено правомірність своєї позиції щодо інформації викладеної відповідачем в графі «Період здійснення господарської операції» оскаржуваних рішень.

Необхідно зазначити, що оскаржувані рішення відповідача є актами індивідуальної дії. При цьому, головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме:

- чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти;

-розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління;

-чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб;

-виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Конституційний Суд України в рішенні від 8 червня 2016 року № З-рп/2016 зазначив, що принцип юридичної визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

В даному конкретному випадку, наведений механізм полягає в обов`язку податкового органу визначити, чому подана платником податку інформація не прийнята, яка конкретно інформація, зазначена позивачем в таблиці даних платника податку є, на думку відповідача, недостовірною.

При цьому наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: в даному випадку придбання товарів (робіт, послуг) у ризикових контрагентів в період з 01.01.2022 по 16.05.2023, також не дає можливість оцінити наявну у відповідачів інформацію без її деталізації, стосовно порушень позивача та його контрагентів.

Отже, сама по собі податкова інформація, що свідчить про ймовірність здійснення контрагентом (ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ», код ЄДРПОУ 40705426) ризикових операцій не є підставою для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої позивачем, оскільки така інформація має бути підтверджена відповідними доказами.

Крім цього, суд вважає слушним та обґрунтованим посилання позивача у позові на те, що на даний час ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426), яке податковий орган 08.11.2022 року включив до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, оскаржує таке рішення податкового органу в судовому порядку. Про це факт свідчить інформацію, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо справи № 420/18267/22, відповідно до якої ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, в якій позивач просить суд:

-Визнати протиправним та скасувати рішення регіонального рівня ТУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.11.2022 року № 31102 та від 25.11.2022 року № 31973 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ВЕЙ» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

-Зобов`язати комісію Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ВЕЙ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

18 травня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд прийняв рішення відповідно до якого позовні вимоги позивача по справі № 420/18267/22 були задоволені, внаслідок чого рішення ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.11.2022 року № 31102 та від 25.11.2022 року № 31973 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ВЕЙ» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку визнані судом протиправним та скасовані, про що свідчить відповідне рішення суду (№ 111133390 рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Таким чином, дані обставини також свідчать про те, що оскаржувані рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023р. № 8815307/14001196, прийняті відповідачем на підставі припущень та не містять правового обґрунтування їх прийняття.

Підсумовуючи вищевикладене:

-твердження відповідача у оскаржуваних рішеннях, про наявність в контролюючих органах податкової інформації яка свідчить про здійснення позивачем в період з 01.01.2022 по 16.05.2023 ризикових операцій є такою, що не відповідає дійсності;

-відповідач при складенні оскаржуваних рішень не вказав всієї обов`язкової інформації, яка визначена пунктом 17 Порядку № 1165;

-факт реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних № 102 від 18.01.2022, № 103 від 18.01.2022, № 142 від 18.01.2022, № 143 від 18.01.2022, № 13 від 02.02.2022, № 14 від 07.02.2022, № 15 від 14.02.2022, № 36 від 16.02.2022, № 32 від 23.05.2022, № 47 від 23.06.2022, № 21 від 12.07.2022 щодо господарських операцій з ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426), є беззаперечним та однозначним підтвердженням, що такі господарські операції перевірені податковим органом і не можуть вважатися ризиковими;

-інформація, зазначена відповідачем у оскаржуваних рішеннях інформацію про здійснення позивачем операцій з ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) з 08.11.2022 (дати визнання останнього ризиковим) по 16.05.2023 року, є такою що не відповідає дійсності;

-сама по собі податкова інформація, що свідчить про ймовірність здійснення контрагентом (ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ», код ЄДРПОУ 40705426) ризикових операцій не є підставою для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої позивачем, оскільки така інформація має бути підтверджена відповідними доказами;

-станом на дату подання цієї позовної заяви, ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) оскаржує рішення податкового органу про його відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку в судових органах.

Вказані обставини беззаперечно свідчать про протиправність оскаржуваних рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196, як таких, що прийняті відповідачем з порушеннями положень Порядку № 1165, без належного обґрунтування (на підставі припущень).

Додатково необхідно зазначити, що 25 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/22832/15, досліджував питання щодо принципу індивідуальної відповідальності платника податків та здійснив наступні висновки.

Норми права не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення постачальником товару (робіт, послуг/ у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об`єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв`язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Тобто нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Рішенням ЄСПЛ у справі Інтерсплав проти України визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність за місцезнаходження не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Відповідно до цієї позиції, не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій саме по собі:

лише наявність вироку щодо контрагента платника податків;

лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства;

лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання;

лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо).

Так само Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023р. №8815307/14001196, слід прийти до висновку, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи збудь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

До того ж, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Таким чином саме відповідач повинен довести правомірність своїх рішень про неврахування даних платника податку на додану вартість.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідачем не доведено правомірність своєї позиції у даній справі.

За сукупності викладених обставин, позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судових витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати в т.ч. на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву

Судові витрати в даній справі складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 24.05.2023р. до договору про надання правової допомоги №16112022 від 16.11.2022р. визначений розмір гонорару Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги Клієнту в рамках судової справи та матеріали справи містять документи та детальний опис правової допомоги з визначенням її переліку та вартості що свідчить про реальність надання правової допомоги.

У відповідності до вимог частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а саме:

-Правовий аналіз документів, поданих Державній податковій службі України (Головному управлінню ДПС у Сумській області) з фіксованою вартістю 2 000,00 грн.;

-Підготовка позовної заяви від 30.05.2023 з фіксованою вартістю 10 000,00 грн.;

-Підготовка відповіді від 27.06.2023 на відзив відповідача (5 сторінок), загальною вартістю 3 750,00 грн.;

-Підготовка заяви від 17.07.2023 про розподіл судових витрат (5 сторінок), загальною вартістю 3 750,00 грн.

Вищевказані витрати підтверджуються наступними документами:

-додаткова угода № 2 від 24.05.2023р. до договору про надання правової допомоги № 16112022 від 16.11.2022р.;

-рахунок-фактура № 144 від 17.07.2023р.;

-платіжна інструкція № 17/07/2023 від 17.07.2023р.;

-акт прийому-передачі наданої правової допомоги № 2 від 17.07.2023р.

Таким чином, загальна сума витрат на правничу допомоги становить суму в розмірі 19 500,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, вивчення документів (матеріалів), надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач просив суд, при вирішенні питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, врахувати позицію Верховного Суду яку було викладено у Постанові від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. При цьому, відповідач звертав увагу суду на те, що ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року по справі №160/6899/20.

З урахуванням зазначеного та розрахунку витрат часу за договором про надання правової допомоги № 16112022 від 16.11.2022р. та додаткової угоди № 2 від 24.05.2023р. до договору, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 19500 грн. є непропорційним до предмета спору та складності справи.

Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи, суд вважає за можливе присудити з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 10 000 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.

Крім цього, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь позивача підлягають до стягнення витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 5 368,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного малого виробничого підприємства "Юніта" до Головного Управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області.

Стягнути на користь Приватного малого виробничого підприємства «Юніта» (вул.Ковпака, буд. 14/1, м. Суми, 40031, Код ЄДРПОУ 14001196) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, Код ЄДРПОУ ВП: 43995469) судовий збір в розмірі 5 368,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець