Постанова

від 17.06.2024 по справі 480/5145/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 р. Справа № 480/5145/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2023, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, по справі № 480/5145/23

за позовом Приватного малого виробничого підприємства "ЮНІТА"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне мале виробниче підприємство "ЮНІТА", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з прийнятими комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196 ПМВП «ЮНІТА» та вважає їх протиправними. Зауважив, що податковому органу надані документи, достатні для врахування таблиць даних платника податку на додану вартість та на підтвердження правомірності господарської діяльності. Позивач вважає, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року адміністративний позов Приватного малого виробничого підприємства "ЮНІТА" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області.

Визнано протиправним та скасовано рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області.

Стягнуто на користь Приватного малого виробничого підприємства «Юніта» (вул. Ковпака, буд. 14/1, м. Суми, 40031, Код ЄДРПОУ 14001196) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, Код ЄДРПОУ ВП: 43995469) судовий збір в розмірі 5 368,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що за результатами розгляду матеріалів, наданих ПМВП «Юніта» до Таблиць даних платника податку на додану вартість № 9106119561 від 09.05.2023, № 9110889493 від 12.05.2023 та інформації, що міститься в інформаційних системах ДПС комісією ГУ ДПС у Сумській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковим органом були прийняті рішення: № 8815308/14001196 від 16.05.2023 та № 8815307/14001196 від 16.05.2023 про неврахування Таблиць даних платника податку на додану вартість № 9110889493 від 12.05.2023 та № 9106119561 від 09.05.2023 у зв`язку з наявністю в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: за період з 01.01.2022 по 16.05.2023 платник придбавав послуги за кодом ДКПП 50.20 - Послуги морського та каботажного вантажного транспорту, 50.10 - Послуги морського та каботажного пасажирського транспорту, 49.41 - Перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами, 52.29 - Послуги допоміжні щодо транспортування інші, 52.24 - Послуги щодо транспортного обробляння вантажів, у контрагента ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код 40705426) по якому прийнято рішення про відповідність Критеріям ризиковості платника податку (рішення від 08.11.2022 № 31102 про відповідність ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» критеріям ризиковості платника податку.

На переконання відповідача, оскаржувані рішення прийняті в межах здійснення податковим органом функцій податкового контролю, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Спірні рішення складено за формою, наведеною у додатку до Порядку № 1165 із зазначенням конкретних підстав відмови у реєстрації Таблиці даних платника.

Апелянт звернув увагу, що судом першої інстанції невірно застосовано приписи постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 та наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, які регулюють Порядок роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування (далі ПН/РК) в ЄРПН щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що на думку відповідача суперечить положенням ст. 242 КАС України.

Також апелянт зауважив, що скасування рішення відповідача про неврахування таблиці даних платника податку - є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу зазначив, що розмір задоволених Сумським окружним адміністративним судом витрат на професійну правничу допомогу, а саме 10000,00 грн. є неспіврозмірним із складністю справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196, судом встановлено, що 09 травня 2023 року Приватне мале виробниче підприємство «Юніта» подало до Головного управління ДПС у Сумській області Таблицю даних платника податку на додану вартість за кодом 3924100000 згідно з УКТЗЕД.

До пакету документів з реєстраційним номером 9106119561, наданих відповідачу входили:

- таблиця даних платника податку на додану вартість (код 3924100000 згідно з УКТЗЕД);

- додаток № 1 від 09.05.2023, лист про надання інформації для таблиці даних платника податку № 37 від 09.05.202.3;

- додаток № 2 від 09.05.2023, технічний паспорт на будівлю, дозвіл на вантажні роботи;

- додаток № 3 від 09.05.2023, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ;

- додаток № 4 від 09.05.2023, свідоцтво про державну реєстрацію підприємства;

- додаток № 5 від 09.05.2023, свідоцтво про право власності на виробничу будівлю;

- додаток № 6 від 09.05.2023, список ОСВ по рахунку 100 за 1 квартал 2023;

- додаток № 7 від 09.05.2023, договір оренди об`єкту нерухомості № 2 від 31.12.2021;

- додаток № 8 від 09.05.2023, договір оренди земельної ділянки;

- додаток № 9 від 09.05.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 5655;

- додаток № 10 від 09.05.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2012;

- додаток № 11 від 09.05.2023, подорожні листи на автотранспортний засіб;

- додаток № 12 від 09.05.2023, список штатних працівників на 01.03.2023;

- додаток № 13 від 09.05.2023, розрахунково-платіжна відомість за березень 2023;

- додаток № 14 від 09.05.2023, документи постачальника основної сировини полістирол ТОВ Артлекс;

- додаток № 15 від 09.05.2023, ОСВ по рахунку 631,3711 по ТОВ Артлекс за 03-04.2023;

- додаток № 16 від 09.05.2023, документи постачальника ТОВ ТД ТАНА;

- додаток № 17 від 09.05.2023, документи поточної виробничої зміни за 03.03.2023;

- додаток № 18 від 09.05.2023, документи постачальника тари ТОВ Модерн пак;

- додаток № 19 від 09.05.2023, документи постачальника п/е тари ТОВ АКЄА полімер;

- додаток №20 від 09.05.2023, документи постачальника пігмента ТОВ Технопласт;

- додаток № 21 від 09.05.2023, документи постачальника оренди складу КП Торгцентр;

- додаток № 22 від 09.05.2023, документи постачальника скотчу ТОВ Матерія;

- додаток № 23 від 09.05.2023, документи постачальника тмц ТОВ Гідропневмосистеми;

- додаток № 24 від 09.05.2023, документи постачальника тмц ТОВ Техносервіс;

- додаток № 25 від 09.05.2023, документи постачальника хомутів ФОП ОСОБА_1 ;

- додаток № 26 від 09.05.2023, документи постачальника електро тмц. ТОВ ДП СВ Альтера-Суми;

- додаток № 27 від 09.05.2023, документи постачальника тмц ТОВ Тагос;

- додаток № 28 від 09.05.2023, документи постачальника електро тмц ТОВ СУМИЕЛЕКТРОСНАБ;

- додаток № 29 від 09.05.2023, документи замовника ТОВ КУХОВАР;

- додаток № 30 від 09.05.2023, документи замовника ТОВ Підприємство «Агропром»;

- додаток № 31 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 201;

- додаток № 32 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 26 за 1 квартал 2023;

- додаток № 33 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 231;

- додаток № 34 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 361;

- додаток № 35 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 6811;

- додаток № 36 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 631;

- додаток № 37 від 09.05.2023, ОСВ по рах. 3711;

- додаток № 38 від 09.05.2023, опис технології виробництва посуду з полістиролу;

- додаток № 39 від 09.05.2023, висновок держсанепідемстанції про пластиковий посуд;

- додаток № 40 від 09.05.2023, декларація на прибуток за 2022;

- додаток № 41 від 09.05.2023, фінансовий звіт за 2022.

Після розгляду пакету документів, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача було прийняте рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196, відповідно до якого: за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 09.05.2023 р. за № 9106119561, відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, прийнято рішення про її неврахування.

Підставою для неврахування відповідачем визначено наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій та заповнена відповідна таблиця.

Щодо рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196 судом встановлено що 12 травня 2023 року позивачем було подано до Головного управління ДПС у Сумській області Таблицю даних платника податку на додану вартість за кодом 3923900000 згідно з УКТЗЕД.

До пакету документів з реєстраційним номером 9110889493, наданих відповідачу входили:

- таблиця даних платника податку на додану вартість (код 3923900000 згідно з УКТЗЕД);

- додаток № 1 від 12.05.2023, лист про надання інформації для таблиці даних платника податку УКТЗЕД 3923900000;

- додаток № 2 від 12.05.2023, технічний паспорт на будівлю, дозвіл на вантажні роботи;

- додаток № 3 від 12.05.2023, свідоцтво про пдв платника;

- додаток № 4 від 12.05.2023, свідоцтво про держ. реєстрацію підприємства;

- додаток № 5 від 12.05.2023, свідоцтво про право власності на вироб. будівлю;

- додаток № 6 від 12.05.2023, список ОСВ рах. 100 основних засобів за 1 квартал 2023;

- додаток № 7 від 12.05.2023, договір оренди додатк. склад приміщення сировини;

- додаток № 8 від 12.05.2023, договір оренди земельної ділянки біля цеху;

- додаток № 9 від 12.05.2023, технічний паспорт на автотранспортний засіб 5655;

- додаток № 10 від 12.05.2023, документи на автотранспортний засіб 2012;

- додаток № 11 від 12.05.2023, подорожній лист поточний автотранспортного засобу підприємства;

- додаток № 12 від 12.05.2023, список штатних працівників на 01.03.2023;

- додаток № 13 від 12.05.2023, розрах-платіжна відомість ф.П-7 за березень 2023;

- додаток № 14 від 12.05.2023, документи постачальника осн. сировини полістирол ТОВ Артлекс;

- додаток № 15 від 12.05.2023, ОСВ рах. 631, 3711 по ТОВ Артлекс за 03-04.2023;

- додаток № 16 від 12.05.2023, документи постачальника ТОВ ТД ТАНА;

- додаток № 17 від 12.05.2023, документи поточної виробничої зміни за 03.03.2023;

- додаток № 18 від 12.05.2023, документи постачальника тари ТОВ Модерн пак;

- додаток № 19 від 12.05.2023, документи постачальника п/е тари ТОВ АКЄА полімер;

- додаток № 20 від 12.05.2023, документи постачальника пігмента ТОВ Технопласт;

- додаток № 21 від 12.05.2023, документи постачальника оренди складу КП Торгцентр;

- додаток № 22 від 12.05.2023, документи постачальника скотчу ТОВ Матерія;

- додаток № 23 від 12.05.2023, документи постачальника тмц ТОВ Гідропневмоситсеми;

- додаток № 24 від 12.05.2023, документи постачальника тмц ТОВ Техносервіс;

- додаток № 25 від 12.05.2023, документи постачальника хомутів ФОП ОСОБА_1 ;

- додаток № 26 від 12.05.2023, документи постачальника електро тмц ТОВ ДП СВ Альтера-Суми;

- додаток № 27 від 12.05.2023, документи постачальника тмц ТОВ Тагос;

- додаток № 28 від 12.05.2023, документи постачальника електро тмц ТОВ Сумиелектроснаб;

- додаток № 29 від 12.05.2023, договір постачальника полістиролу ТОВ Артлекс;

- додаток № 30 від 12.05.2023, дод.угода до договору постачальника полістиролу ТОВ Артлекс;

- додаток № 31 від 12.05.2023, договір постачальника полістиролу осн.сировини ТОВ ТД ТАНА;

- додаток № 32 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 26 за 1 квартал 2023;

- додаток № 33 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 201;

- додаток № 34 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 361;

- додаток № 35 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 6811;

- додаток № 36 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 631;

- додаток № 37 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 3711;

- додаток № 38 від 12.05.2023, ОСВ по рах. 231;

- додаток № 39 від 12.05.2023, документи замовника ТОВ Петруцалек, вн, рах, ттн, дог., плат, ОСВ;

- додаток № 40 від 12.05.2023, документи автоперевізника ФОП ОСОБА_2 до ВН 88 від 22.02.2023;

- додаток № 41 від 12.05.2023, документи замовника ТОВ Стетс пластик всі до ВН 20.03.2023;

- додаток № 42 від 12.05.2023, документи замовника ТОВ Зінеко;

- додаток № 43 від 12.05.2023, документи автоперевізника ФОП ОСОБА_3 до ТТН на Зінеко від 14.02.2023;

- додаток № 44 від 12.05.2023, документи замовника ТОВ Феррет;

- додаток № 45 від 12.05.2023, технологія виробництва/лиття пластик.продукції з полістиролу;

- додаток № 46 від 12.05.2023, висновок держсанепідемстанції по пластик.продукції з харчового полістиролу;

- додаток № 47 від 12.05.2023, декларація на прибуток за 2022;

- додаток № 48 від 12.05.2023, фінансовий звіт за 2022.

Після розгляду пакету документів, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача було прийняте рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196, відповідно до якого: за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 12.05.2023 р. за № 9110889493, відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, прийнято рішення про її неврахування.

Підставою для неврахування відповідачем визначено наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій та заповнена відповідна таблиця.

З прийнятими комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023р. № 8815307/14001196 позивач - ПМВП «ЮНІТА» не погодився в повному обсязі та звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржувані рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196 є протиправними, як такі, що прийняті відповідачем з порушеннями положень Порядку № 1165, без належного обґрунтування (на підставі припущень).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

У Порядку №1165 визначено, що таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (абз. 7 п. 2 Порядку).

Пунктом 12 Порядку №1165 передбачено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Згідно з пунктом 13 Порядку №1165 у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п.14 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1165 таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Згідно з пунктом 16 Порядку №1165 комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

Пунктом 17 Порядку №1165 визначено, що у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД / ДКПП / умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 18 Порядку №1165 передбачено, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників Р та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: Р >0,02, Р

Відповідно до пункту 19 Порядку №1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1 - 5 додатка 1;

до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що в першу чергу, при розгляді поданої таблиці платника податку на додану вартість комісія регіонального рівня повинна перевірити її на відповідність умовам щодо автоматичного врахування, передбачених пунктом 18 Порядку № 1165 і у випадку відповідності умовах здійснити автоматичне врахування поданої таблиці. У випадку її невідповідності умовам визначеним в пункті 18 Порядку № 1165 (які передбачають автоматичне врахування таблиці), продовжити її розгляд щодо її відповідності іншим вимогам Порядку № 1165 та прийняти відповідне рішення про врахування або неврахування поданої таблиці. У випадку врахування поданої таблиці платника податків, в тому числі в автоматичному режимі, комісія центрального рівня може прийняти рішення про неврахування поданої таблиці платника податку, в порядку визначеному пунктом 19 Порядку № 1165 з винесенням рішення згідно з додатком № 7 до Порядку № 1165.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем було подано відповідачу таблицю даних платника податку на додану вартість від 09.05.2023 з реєстраційним номером 9106119561 (код 3924100000 згідно з УКТЗЕД) та таблицю даних платника податку на додану вартість від 12.05.2023 з реєстраційним номером 9110889493 (код 3923900000 згідно з УКТЗЕД) у повній відповідності до вимог пунктів 12, 33 та 14 Порядку № 1165.

Таблиці були подані за формою, визначеною в пункті 12 Порядку № 1165 та містили дані про: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку № 1165).

До таблиць були додані відповідні пояснення, в яких були зазначені види діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку та до яких були додані копії відповідних документів (пункт 14 Порядку № 1165).

Як було зазначено вище, пункт 18 Порядку № 1165 визначає, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли в тому числі: зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, Р

Необхідно зазначити, що відповідно до даних Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) платника податків ПМВП «Юніта» станом на травень 2023 року (період подання позивачем відповідних таблиць та прийняття відповідачем оскаржуваних рішень) були визначені наступні показники D та Р, про що свідчить роздруківка з Електронного кабінету ПМВП «ЮНІТА» від 25.05.2023: показник «D» 0,14; показник «Р» 11 506,73.

При цьому, в таблицях даних платника податку на додану вартість, поданих позивачем відповідачу були зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно погодився з позицією позивача стосовно того, що подані ПМВП «ЮНІТА» таблиця даних платника податку на додану вартість з реєстраційним номером 9106119561 (код 3924100000 згідно з УКТЗЕД) та таблиця даних платника податку на додану вартість з реєстраційним номером 9110889493 (код 3923900000 згідно з УКТЗЕД) повинні були бути враховані відповідачем в автоматичному режимі, відповідно до вимог пункту 18 Порядку № 1165.

Дані твердження позивача відповідачем не спростовані.

В оскаржуваних рішеннях відповідач зазначив, що підставою для неврахування поданих таблиць є наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій та у відповідних таблицях зазначив дані про підприємство, яке здійснює на думку відповідача ризикові операції, а саме ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426).

Надаючи оцінку таким висновкам відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

В додатку № 6 «РІШЕННЯ про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» до Порядку № 1165 серед підстав, які надають змогу податковому органу для неврахування поданих таблиць платника податку на додану вартість, міститься наступна: «наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій».

Конструкція викладення цієї підстави дає можливість визначити, що ця підстава стосується випадків, коли саме ПМВП «Юніта» здійснює ризикові операції, а не будь-який контрагент позивача.

В свою чергу позивач стверджує, що не здійснив жодної господарської операції, яка за період з 01.01.2022 по 16.05.2023 була визначена чи визнана податковим органом або судом ризиковими. Всі господарські операції, здійснені ПМВП «Юніта» в період з 01.01.2022 по 16.05.2023 не відповідали жодному з 6 критеріїв визначених в додатку № 3 «КРИТЕРІЇ ризиковості здійснення операцій» до Порядку № 1165.

Відповідачем жодним чином та будь-якими належними доказами не спростовано дані твердження позивача.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях, про наявність в контролюючих органах податкової інформації, яка свідчить про здійснення позивачем в період з 01.01.2022 по 16.05.2023 ризикових операцій є безпідставним.

При цьому, судова колегія, звертає увагу на те, що пункт 17 Порядку № 1165 визначає, що у разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення вказується детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів вважає, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Як свідчить з матеріалів справи, в таблицях оскаржуваних рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196 не вказані дані про: Код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова; Умовний код товару операції, визначеної як ризикова.

Таким чином, відповідач при складенні оскаржуваних рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196, не вказав всієї обов`язкової інформації, яка визначена пунктом 17 Порядку № 1165, що є підставою для визнання таких рішень неправомірними та їх скасування.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що в таблицях оскаржуваних рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196, відповідач зазначив наступне:

- графа «Період здійснення господарської операції» - з 01.01.2022 по 16.05.2023;

- графа «Податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції» - 40705426;

- графа «Дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку» - 08.11.2022.

З наведеного можливо зробити висновок, що: відповідач має претензії до операцій здійснених позивачем з ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) в період з 01.01.2022 по 16.05.2023; відповідач включив ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості 08.11.2022р.

Щодо даних обставин, позивач вказав на те, що в період з 01.01.2022 по 08.11.2022 (коли відповідач включив контрагента позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості), позивачем та ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) було здійснено 11 господарських операцій, які стосувались транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів позивача, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених сторонами супутніх послуг.

Після здійснення відповідних господарських операцій, зі сторони ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) у строки та в порядку визначеному Податковим кодексом України були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, а саме: податкова накладна №102 від 18.01.2022; податкова накладна №103 від 18.01.2022; податкова накладна №142 від 18.01.2022; податкова накладна №143 від 18.01.2022; податкова накладна №13 від 02.02.2022; податкова накладна №14 від 07.02.2022; податкова накладна №15 від 14.02.2022; податкова накладна №36 від 16.02.2022; податкова накладна №32 від 23.05.2022; податкова накладна №47 від 23.06.2022; податкова накладна №21 від 12.07.2022.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно погодився з твердженнями позивача, що сам факт реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, є беззаперечним та однозначним підтвердженням того, що такі господарські операції перевірені податковим органом і не можуть визнаватися відповідачем ризиковими.

Позивач також вказав на те, що в період з 08.11.2022 (коли відповідач включив контрагента позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості) по 16.05.2023, позивач не здійснив жодної господарської операції з ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426).

Отже, інформація викладена відповідачем в графі «Період здійснення господарської операції» оскаржуваних рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023р. №8815307/14001196, про здійснення позивачем операцій з ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 40705426) в період з дати визнання останнього ризиковим по 16.05.2023 року, є такою що не відповідає дійсності.

При цьому, відповідачем не доведено правомірність своєї позиції щодо інформації викладеної відповідачем в графі «Період здійснення господарської операції» оскаржуваних рішень.

Необхідно зазначити, що оскаржувані рішення відповідача є актами індивідуальної дії. При цьому, головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Конституційний Суд України в рішенні від 8 червня 2016 року № З-рп/2016 зазначив, що принцип юридичної визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

В даному конкретному випадку, наведений механізм полягає в обов`язку податкового органу визначити, чому подана платником податку інформація не прийнята, яка конкретно інформація, зазначена позивачем в таблиці даних платника податку є, на думку відповідача, недостовірною.

При цьому наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: в даному випадку придбання товарів (робіт, послуг) у ризикових контрагентів в період з 01.01.2022 по 16.05.2023, також не дає можливість оцінити наявну у відповідачів інформацію без її деталізації, стосовно порушень позивача та його контрагентів.

Отже, сама по собі податкова інформація, що свідчить про ймовірність здійснення контрагентом (ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ», код ЄДРПОУ 40705426) ризикових операцій не є підставою для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої позивачем, оскільки така інформація має бути підтверджена відповідними доказами.

Крім цього, суд вважає слушним та обґрунтованим посилання позивача на те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2023, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023, адміністративний позов ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області 08.11.2022 року № 31102 та від 25.11.2022 року № 31973 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ВЕЙ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, дані обставини також свідчать про те, що оскаржувані рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023р. № 8815307/14001196, прийняті відповідачем на підставі припущень та не містять правового обґрунтування їх прийняття.

Додатково необхідно зазначити, що 25 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/22832/15, досліджував питання щодо принципу індивідуальної відповідальності платника податків та здійснив наступні висновки.

Норми права не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення постачальником товару (робіт, послуг/ у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об`єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв`язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Тобто нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Рішенням ЄСПЛ у справі Інтерсплав проти України визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність за місцезнаходження не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Відповідно до цієї позиції, не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо).

Так само Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023р. №8815307/14001196, судова колегія звертає увагу на те, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи збудь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

До того ж, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином саме відповідач повинен довести правомірність своїх рішень про неврахування даних платника податку на додану вартість.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що встановлені обставини свідчать про протиправність оскаржуваних рішень про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.05.2023 р. № 8815308/14001196 та від 16.05.2023 р. № 8815307/14001196, як таких, що прийняті відповідачем з порушеннями положень Порядку № 1165, без належного обґрунтування.

За сукупності викладених обставин, позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Отже, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер про надання правничої правової допомоги, додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги № 16112022 від 16.11.2022, платіжну інструкцію №17/07/2023 від 17.07.2023 у розмірі 19500,00 грн, рахунок-фактуру №44 від 17.07.2023, акт № 2 прийому-передачі наданої правової допомоги по договору про надання правової допомоги № 16112022 від 17.07.2023.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 24.05.2023р. до договору про надання правової допомоги №16112022 від 16.11.2022р. визначений розмір гонорару Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги Клієнту в рамках судової справи та матеріали справи містять документи та детальний опис правової допомоги з визначенням її переліку та вартості, що свідчить про реальність надання правової допомоги.

У відповідності до вимог частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а саме:

- Правовий аналіз документів, поданих Державній податковій службі України (Головному управлінню ДПС у Сумській області) з фіксованою вартістю 2 000,00 грн.;

- Підготовка позовної заяви від 30.05.2023 з фіксованою вартістю 10 000,00 грн.;

- Підготовка відповіді від 27.06.2023 на відзив відповідача (5 сторінок), загальною вартістю 3 750,00 грн.;

- Підготовка заяви від 17.07.2023 про розподіл судових витрат (5 сторінок), загальною вартістю 3 750,00 грн.

Отже, дійсність юридичного факту понесення витрат на професійну правничу допомогу з боку ПМВП "Юнта" у розмірі 19500,00 грн. підтверджено належними доказами.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що співмірною є сума 10000 (десять тисяч) грн для відшкодування витрат на правничу допомогу, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

При вирішенні заяви позивача судом першої інстанції було перевірено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвокатів із складністю справи та наданих адвокатами послуг, обсягом цих послуг, а також ціною позову, як цього вимагає частина п`ята статті 134 КАС України. Суд першої інстанції навів мотиви, з яких він виходив при частковому задоволенні заяви, й такі заявником апеляційної скарги не спростовані.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року по справі№ 480/5145/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 по справі № 480/5145/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко