Ухвала

від 11.12.2023 по справі 520/26143/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питань залишення позовної заяви без розгляду

11 грудня 2023 року Справа № 520/26143/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

при секретарі судового засідання Логачовій К.А.

у присутності

представника позивача Єремченко О.М.

представника відповідача Фелоненко К.О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп. НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

установив

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.05.2020 року № 4706-5505-2027 на суму податкового зобов`язання 7468,02 грн. за платежем «орендна плата з фізичних осіб 18010900», № 47034-5505-2027 на суму податкового зобов`язання 16633,45 грн. за платежем «орендна плата з фізичних осіб 18010900», № 47035-5505-2027 на суму податкового зобов`язання 42989,22 грн. за платежем «орендна плата з фізичних осіб 18010900» за податковий період 2020 рік, прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Ухвалою від 21.11.2023 адміністративний позовів порядку ч.13,14 ст.171 КАС України залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання клопотання про поновлення строку на звернення до суду.

В судовому засіданні представником позивача заявлено відповідне клопотання та зазначено, що позивач неодноразово звертався до відповідача та суду з клопотанням и про надання розрахунку до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень , проте останні отримані у липні поточного року, що обумовило звернення до суду.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, оскаржувані рішення отримані у 2020 році, позов подано до суду у 2023; проти визначеної суми грошових зобов`язань позивач не заперечував.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа 520/17855/2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.05.2020 року № 4706-5505-2027 на суму податкового зобов`язання 7468,02 грн. за платежем «орендна плата з фізичних осіб 18010900», № 47034-5505-2027 на суму податкового зобов`язання 16633,45 грн. за платежем «орендна плата з фізичних осіб 18010900», № 47035-5505-2027 на суму податкового зобов`язання 42989,22 грн. за платежем «орендна плата з фізичних осіб 18010900» за податковий період 2020 рік та скасування податкової вимоги від 23 вересня 2020 року №163802-55 на суму податкового боргу 67090,69 грн.

Підставою подання адміністративного позову, зокрема, в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.05.2020 № 47036-5505-2027 на суму 7468,02 грн, №47034-5505-2027 на суму 16633,45 грн та № 47035-5505-2027 на суму 42 989,22 грн, слугувала відсутність обов`язку щодо плати орендної плати. При цьому, позивач не заперечував проти суми нарахованих зобов`язань.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкової вимоги від 23 вересня 2020 року №163802-55 на суму податкового боргу 67090,69 грн. В решті позовних вимог - відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відмовлено у відкритті, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 залишено без змін. ОСОБА_1 12.12.2021 було подано заяву про перегляд рішення № 520/17855/2020 за нововиявленими обставинами, яким Позивач просив визнати протиправними та скасувати вищезазначені податкові повідомлення рішення від 07.05.2020 № 4706-5505-2027, № 47034-5505-2027, № 47035-5505-2027.

У листопаді 2021 року у справі 520/17855/2020 позивачем подано заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, через неправильне визначення контролюючим органом податкових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік, зокрема, на застосування ГУ ДПС невірної нормативно грошової оцінки земельних ділянок, що на думку позивача підтверджується розрахунком та додатковими поясненнями відповідача (по цим самим земельним ділянкам по податковим повідомленням-рішенням за 2021 рік по справі №520/16072/21).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 року по справі № 520/17855/2020 залишено без задоволення.

Другим апеляційним адміністративним судом винесено вступну та резолютивну частину постанови від 26.07.2023, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у цій справі без змін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.05.2020 року № 4706-5505-2027, № 47034-5505-2027, № 47035-5505-2027.

Як зазначено позивачем податкові повідомлення - рішення отримані 30.10.2020 року.

Судом встановлено, що позивач звертався до Харківського окружного адміністративного суду із заявою від 21.11.2021 року переглянути судове рішення від 09 лютого 2021 року по справі № 520/17855/2020, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. У вищевказаній заяві позивач посилався на те, що по 3 договорам оренди відповідно по ставці 4,0% орендна плата повинна складати 30486,2 грн.

Зазначено, що сума податкового зобов`язання 67090,69 грн., вказана відповідачем в податкових повідомленнях-рішеннях від 07.05.2020 року № 4706-5505-2027, № 47034-5505-2027, № 47035-5505-2027 не правильна та нічим не підтверджена. Вказано, що саме відповідачем по справі при формуванні податкових повідомлень-рішень сума податкового зобов`язання була визначена не правильно.

Отже, на день складання вищевказаної заяви від 21.11.2021 року позивач був обізнаний про обставини, які слугували підставою для звернення до суду з даним позовом та вважав вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними в тому числі і у визначенні суми податкового зобов`язання.

Суд зазначає, що згідно висновку Верховного Суду постанові від 09.10.2019 року по справі №826/8233/17, звернення до суду з одними і тими ж позовними вимогами однак з інших підстав не може розцінюватися судом як поважні підстави пропуску строку, оскільки чинним законодавством не заборонено одночасне звернення з декількома позовними заявами, що містять різні підстави та предмет позову.

Враховуючи, дату отримання позивачем оскаржуваних рішень, дату звернення до суду із позовом у справі 520/17855/2020 суд дійшов висновку, що позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк на звернення до суду.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка та Шереметьєв проти України, заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі Меньшакова проти України, заява №377/02).

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain (Перез де Рада Каванілес проти Іспанії), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року Osman v. the United Kingdom (Осман проти Сполученого Королівства), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року Kreuz v. Poland (Круз проти Польщі), заява №28249/95).

У рішенні ЄСПЛ у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, відповідно до практики ЄСПЛ застосування національними судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.10.2019 року по справі №826/8233/17 та від 11.12.2019 року по справі №826/19577/15.

Керуючись ст.122,123,171,240 КАС України, суд

ухвалив

Заяву про поновлення строку на звернення до суду залишити без задоволення.

Адміністративний позов залишити без розгляду

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

У повному обсязі ухвала виготовлена 18.12.2023

Суддя Зоркіна Ю.В.