Ухвала

від 19.12.2023 по справі 580/9709/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Черкаси

19 грудня 2023 року справа № 580/9709/23

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського районного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Звенигородського районного суду (20200, м. Звенигородка, вул. Шевченка, 12а) в якому просить:

-визнати протиправним розпорядження - без номера - від 14.09.2023 Звенигородського районного суду та скасувати його;

-зобов`язати Звенигородський районний суд винести розпорядження про передачу справи №705/4897/22 до найбільш територіально наближеного суду - Шполянського районного суду Черкаської області;

-стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Ухвалою від 23.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач в особі голови Д.Сакун 14 вересня 2023 року видав розпорядження без номеру про направлення матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області. Вказані дії позивач вважає такими, що суперечать нормам матеріального права, оскільки найбільш територіально наближеним до Звенигородського районного суду є Шполянський районний суд Черкаської області.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що спірне розпорядження про передачу цивільної справи до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області винесене в наслідок задоволення відводів (самовідводів) і неможливість утворити новий склад суду для розгляду справи. Наголошено, що передача цивільної справи до іншого суду не є публічно-правовими відносинами, які пов`язані з реалізацією публічної влади, а є реалізацією обов`язку, визначеного процесуальним законом з метою забезпечення дотримання права на судовий захист особи, яка звертається до суду. За таких обставин відповідач вважає, що вимоги позивача не підлягають окремому розгляду як у порядку адміністративного судочинства, а провадження підлягає закриттю.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 - 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Тобто публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Таким чином, суд повинен з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

У даному випадку передача за підсудністю цивільної справи не є публічно-правовими відносинами, оскільки вони не є пов`язаними з реалізацією публічної влади.

Разом з тим, передумовою видання спірного розпорядження, слугувало те, що у Звенигородському районному суду здійснює правосуддя лише одна суддя Скакун Д.І., якою заявлено самовідвід від розгляду цивільної справи №705/4897/22 і є головою суду та одночасно єдиним представником цього суду. Таким чином є неможливим утворити новий склад суду для розгляду вказаної справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 31 ЦПК України, передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

З наведеного правового регулювання вбачається, що у випадку задоволення відводів та неможливості утворити новий склад суду, ЦПК України передбачає процедуру передачі справи за підсудністю до іншого суду.

Отже, процедура передачі справи до іншого суду врегульована процесуальними нормами ЦПК України, тому в даному випадку голова суду не здійснює повноваження пов`язані з реалізацією публічної влади та не наділений дискреційними повноваженнями, а реалізує обов`язок визначений процесуальним законом з метою забезпечення дотримання права на судовий захист особи, яка звертається до суду.

Згідно матеріалів справи, підставами для скасування розпорядження позивач зазначив, що передача справи №705/4897/22 здійснена не до найбільш територіально наближеного суду - Шполянського районного суду Черкаської області.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

З огляду на викладене, у разі якщо позивач вважає, що справу розглянуто неповноважним складом суду, то вона повинна захищати свої права шляхом подачі апеляційної скарги на відповідне судове рішення в цивільній справі, а не шляхом звернення за судовим захистом в порядку адміністративного судочинства про оскарження розпорядження голови суду щодо передачі справи.

Більш того, ЦПК України не передбачає процедури повернення справи до суду у випадку скасування розпорядження про її передачу.

При цьому, поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічний правовий висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №803/3/18 та №820/1203/17 та Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі №580/2605/22, від 31 травня 2023 року у справі № 580/6456/22, від 11 серпня 2023 року у справі № 580/6423/22.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів також слідує, що предметом даного спору є вчинені відповідачем дії, що спричинили виникнення моральної шкоди.

Згідно ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Однак, оскільки суд дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим, то відносини щодо відшкодування моральної шкоди є цивільними правовідносинами, тому такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Виходячи з наведеного, провадження в даній адміністративній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 238, 242, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського районного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Копію ухвали направити сторонам, які брали участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дати її підписання.

Суддя Петро ПАЛАМАР