Ухвала

від 22.11.2023 по справі 357/7642/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власника майна ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу керівника Благодійної організації «Благодійний фонд «Штаб Добра» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.10.2023 задоволено клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, а саме: автомобілі MITSUBISHI SHOGUN SPORT WARRIOR TD, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; LAND ROVER FREELANDER, VIN: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , які 07.09.2023 передані ОСОБА_8 слідчому Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 в порядку ст. 93 КПК України, із забороною користуватися та розпоряджатися ними.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, керівник БО «БФ «Штаб Добра» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у накладенні арешту та повернути тимчасово вилучене майно власнику - БО «БФ «Штаб Добра», посилаючись на те, що автомобілі MITSUBISHI SHOGUN SPORT WARRIOR TD, VIN: НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; LAND ROVER

---

Справа № 357/7642/23 Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/7076/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

FREELANDER, VIN: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , вилучені 07.09.2023 у ході огляду території ПП «Валоїс», за адресою: м. Біла Церква, вул. Київська, б.33, з письмової згоди керівника ПП «Валоїс» ОСОБА_11 , а клопотання до суду вперше подано 05.10.2023.

Ухвалою слідчого судді від 06.10.2023 зазначене клопотання повернуто прокурору та надано строк в 72 години для усунення недоліків, з підстав порушення строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України, на звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та відсутності клопотання про поновлення такого строку.

Повторно із клопотання прокурор звернувся лише 18.10.2023.

Таким чином, прокурором пропущено строки на звернення із таким клопотанням.

Апелянт звертав увагу на те, що слідчий суддя дійшов безпідставного висновку про помилковість викладених в ухвалі слідчого судді від 06.10.2023 тверджень про те, що вилучені транспортні засоби набули статусу тимчасово вилученого майна.

Транспортні засоби вилучено не 06.09.2023, як вказано в клопотанні прокурора, а 07.09.2023.

Свідок ОСОБА_8 не мав ніякого відношення до транспортних засобів, вони перебували на закритій території, що охороняється, та вилучені з письмової згоди керівника ПП «Валоїс», який не мав права розпоряджатися або користуватися даним майном, ключів від автомобілів у нього не було.

Слідчим суддею не повідомлено про розгляд клопотання БО «БФ «Штаб Добра» та військовослужбовців ВЧ НОМЕР_6 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яким, згідно наявних в матеріалах судового провадження актів приймання-передачі автомобілів, БО «БФ «Штаб Добра» передало спірні автомобілі.

Також слідчим суддею не встановлено, хто є дійсним користувачем вказаних автомобілів та не досліджено документів, які підтверджують право власності на майно.

Власником майна, згідно декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 02.02.2023 та 07.08.2023, є БО «БФ «Штаб Добра». Дані автомобілі законним способом придбані та ввезені на територію України.

На переконання апелянта, передача військовослужбовцям транспортних засобів була законною.

БО «БФ «Штаб Добра» не отримувала прибутку, а навпаки понесла збитки у зв`язку із вилученням даних транспортних засобів.

Слідчим суддею не встановлено правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності.

Крім того, слідчим суддею не досліджені свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, та невірно вказано VIN номер автомобіля MITSUBISHISHOGUN SPORT WARRIOR TD, VIN: НОМЕР_5 .

Оскаржувана ухвала постановлена після спливу строку, встановленого ч. 1 ст. 172 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах БО «БФ «Штаб Добра», які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , який в режимі відеоконференцзв`язку заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 в інтересах БО «БФ «Штаб Добра» не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 22.02.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112030000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб причетна до незаконного використання та продажу гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку. Зокрема, встановлено, що особи, будучи учасниками Благодійної організації «Благодійний фонд «Штаб Добра» (ЄДРПОУ 44737179) (далі - БО «БФ «Штаб Добра»»), здійснюють доставку на територію України транспортних засобів в якості гуманітарної допомоги та у подальшому здійснюють їх реалізацію за готівкові кошти громадянам України, зокрема військовослужбовцям ЗСУ та використання з метою отримання прибутку.

06.09.2023 з метою отримання фактичних даних про протиправну діяльність, пов`язану з організацією використання, продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги під час дії воєнного стану та укладення правочинів щодо розпорядження таким майном з метою отримання прибутку, на підставі постанови прокурора проведено негласну слідчу (розшукову) дію «контроль за вчиненням злочину» у формі «контрольованої закупки» під час проведення якої ОСОБА_8 у ОСОБА_6 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 куплено 4 автомобілі, в тому числі MITSUBISHI SHOGUN SPORT WARRIOR TD, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та LAND ROVER FREELANDER, VIN: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

У подальшому ОСОБА_8 передав вказані автомобілі старшому слідчому слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_16 .

Постановою старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_16 від 07.09.2023 автомобілі MITSUBISHI SHOGUN SPORT WARRIOR TD, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; LAND ROVER FREELANDER, VIN: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42023112030000080.

18.10.2023 прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із клопотанням, в якому просив накласти арешт на автомобілі MITSUBISHI SHOGUN SPORT WARRIOR TD, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; LAND ROVER FREELANDER, VIN: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_8 , з метою забезпечення збереження речових доказів, із забороною володіння, користуватися та розпоряджатися ними.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.10.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, а саме: автомобілі MITSUBISHI SHOGUN SPORT WARRIOR TD, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; LAND ROVER FREELANDER, VIN: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , які 07.09.2023 передані ОСОБА_8 слідчому Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 в порядку ст. 93 КПК України, із забороною користуватися та розпоряджатися ними.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на автомобілі MITSUBISHI SHOGUN SPORT WARRIOR TD, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; LAND ROVER FREELANDER, VIN: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування ними, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 42023112030000080, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна, може призвести до його переховування, пошкодження, псування, втрати, використання, передачі чи відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна з порушенням 72-годинного строку для усунення недоліків, а також з порушенням положень ч. 5 ст. 171 КПК України, ретельно перевірялися слідчим суддею під час розгляду клопотання, в ході якого слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про те, що вилучене майно не є тимчасово вилученим, а відтак положення ч. 5 ст. 171 КПК України у даному випадку не застосовуються, з чим погоджується і колегія суддів.

Крім того, на переконання колегії суддів, доводи апелянта у цій частині не є визначеною КПК безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що власником майна, згідно декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 02.02.2023 та 07.08.2023, є БО «БФ «Штаб Добра», а свідок ОСОБА_8 не має відношення до автомобілів, не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доводи представника власника майна про те, що вилучені автомобілі придбані законним способом та ввезені на територію України, а передача військовослужбовцям транспортних засобів відповідала вимогам закону, є передчасними, оскільки такі доводи і є предметом досудового розслідування та підлягають встановленню і перевірці в ході подальшого досудового розслідування.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Посилання захисника на те, що слідчим суддею невірно вказано VIN номер автомобіля MITSUBISHISHOGUN SPORTWARRIOR TD, VIN: JMAО НОМЕР_7 ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів звертає увагу, що судом апеляційної інстанції перевіряється законність ухвали слідчого судді, постановленої в межах клопотання, поданого прокурором до суду першої інстанції.

Як убачається із матеріалів судового провадження, зазначений в оскаржуваній ухвалі VIN номер автомобіля MITSUBISHI SHOGUNSPORT WARRIORTD - НОМЕР_8 відповідає відомостям, наведеним в клопотанні прокурора, а також долученим до клопотання матеріалам, зокрема даним акту прийому-передачі гуманітарної допомоги від 06.09.2023, постанові про визнання майна речовим доказом, та іншим матеріалам. Даних на спростування зазначених відомостей стороною захисту не надано.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у випадку допущення слідчим суддею описки, учасник кримінального провадження не позбавлений можливості звернутись із відповідною заявою у порядку ст. 379 КПК України про виправлення описки.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу керівника Благодійної організації «Благодійний фонд «Штаб Добра» ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3