Постанова

від 19.12.2023 по справі 580/3872/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 580/3872/19

адміністративне провадження № К/990/14909/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 (головуючий суддя Рідзеля О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 (головуючий суддя Файдюк В.В., судді: Беспалов О.О., Мєзєнцев Є.І.) у справі № 580/3872/19 за позовом Уманської міської ради до Виконавчого комітету Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області, Виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Міністерство внутрішніх справ України, Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

У 2019 році Уманська міська рада (далі також позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області (далі також відповідач), в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Родниківської сільської ради від 18.04.2018 № 38 «Про проведення нумерації об`єкту нерухомого майна».

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 залучено до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство внутрішніх справ України та Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області (далі також треті особи).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Виконавчий комітет Паланської сільської ради.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Виконавчий комітет Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області 15.05.2022 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

15.07.2022 та 19.07.2022 від позивача надійшли відзиви на касаційну скаргу, у яких просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2022 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 1.3. рішення виконавчого комітету Уманської міської ради від 13.08.1998 № 351 Уманській окремій роті дорожньо-патрульної служби державної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (попередник Територіального сервісного центру 7142 РСЦ МВС в Черкаській області) було надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,8204 га по Ленінградському шосе, 12 для охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЧР №000024, виданого виконавчим комітетом Уманської міської ради 27.10.1998, земельна ділянка, де знаходиться вищезазначена адміністративна будівля, надавалась Уманській окремій роті дорожньо-патрульної служби державної інспекції управління МВС України в Черкаській області за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Ленінградське Шосе, 12.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 02.06.2016 адміністративна будівля, де надаються адміністративні послуги Територіальним сервісним центром 7142 РСЦ МВС в Черкаській області, була зареєстрована за власником: Міністерством внутрішніх справ України; правонабувач: Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області.

Зазначене нерухоме майно (будівля) було зареєстроване за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Бандери Степана, будинок 12. Підставою виникнення права власності значиться: Наказ МВС України № 322 від 05.05.2016; акт приймання- передачі від 03.08.2016.

Водночас, згідно із інформацією, зазначеною у Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, адміністративна будівля розташована за тією ж адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Бандери Степана, будинок 12 (до перейменування вул. Ленінградське Шосе, 12).

Згідно з інформацією, зазначеною у довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, виданої управлінням Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області від 26.08.2016, місце розташування земельної ділянки, де знаходиться адміністративна будівля, значиться як: м. Умань, вул. Степана Бандери, 12.

Проте, рішенням Виконавчого комітету Родниківської сільської ради від 18.04.2018 № 38 «Про проведення нумерації об`єкту нерухомого майна» (далі також Рішення № 38) присвоєно адресу об`єкту нерухомого майна, місцезнаходження установи Територіального Сервісного центру 7142 Регіонального Сервісного Центру МВС в Черкаській області, в адміністративних межах Родниківської сільської ради, присвоївши таку адресу: автодорога Київ Одеса 203км+800м (ліворуч).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у липні 2019 року фінансовим управлінням Уманської міської ради було проведено аналіз надходжень «Плати за надання інших адміністративних послуг» ККДБ 22012500 за 2018 рік та І півріччя 2019 року. За результатами аналізу було виявлено відсутність надходжень до міського бюджету від Територіального сервісного центру МВС, розташованого за адресою: 20300, м. Умань, вул. С. Бандери, 12. Плата за надання інших адміністративних послуг не зараховується до міського бюджету з липня 2018 року. В зв`язку з цим, міським головою м. Умань було направлено відповідний запит до Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області.

22.07.2019 з Регіонального сервісного центру в Черкаській області надійшов лист, в якому зазначено, що кошти від надання адміністративних послуг Територіальним сервісним центром 7142 РСЦ МВС в Черкаській області зараховуються до бюджету Родниківської сільської ради на підставі Рішення № 38.

На підставі Рішення № 38 реєстратором Виконавчого комітету Родниківської сільської ради (Данилюк Л.А.) було внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1065484571108) - Опис змін: Адреса: Черкаська обл., м. Умань, вул. Бандери Степана, будинок 12 змінено на Черкаська обл., Уманський р., с/рада Родниківська, автодорога Київ-Одеса, 203 км+800 м, будинок без номера.

Листом від 05.09.2019 №6764/01/01-35 Уманська міська рада звернулась до Родниківської сільської ради з вимогою скасувати Рішення № 38, проте остання листом від 11.10.2019 №02-11/519 відмовила у його скасуванні.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із позовом до суду про скасування Рішення № 38.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позов мотивовано тим, що Рішення № 38 є незаконним та прийняте з порушенням відповідного порядку.

Так, на офіційному сайті сільської ради не було оприлюднено ні проекту рішення, ні його тексту після прийняття.

Позивач вважає, що відповідач вийшов за межі власних повноважень під час прийняття спірного рішення.

Стверджує, що приписи статті 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на яку міститься посилання у рішенні, не регламентують питання присвоєння нумерації об`єктам нерухомості.

На думку позивача, відповідач не наділений повноваженнями (не має компетенції) присвоювати адреси будівлям, які знаходяться в м. Умань, яким вже присвоєно іншу адресу. Також позивач стверджує, що нерухоме майно - адміністративна будівля ТСЦ 7142 РСЦ МВС в Черкаській області мала адресу: Черкаська обл., м. Умань, вул. Степана Бандери, буд.12 (до перенайменування Ленінградське Шосе).

Вважає, що Рішенням № 38 відповідач фактично змінив приналежність нерухомого майна до іншого населеного пункту.

Родниківська сільська рада Уманського району Черкаської області позов не визнала, у відзиві на позов зазначила, що Рішення № 38 прийняте в межах повноважень сільської ради та на підставі затвердженого рішенням ради Положення про порядок найменування та перенайменування назв вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів та будівель, об`єктів нерухомого майна с. Родниківка.

Відповідач наголосив, що на час прийняття Рішення № 38 вимоги законодавства щодо визначення меж м. Умань не були виконані, що призвело до певних випадків подвійного адміністративно-територіального підпорядкування.

Водночас зазначив, що земельна ділянка, на якій розташовані будівлі ТСЦ 7142 РСЦ МВС, яким присвоєно адресу спірним рішенням, перебуває у державній власності, а не у комунальній власності позивача, що свідчить про знаходження її за межами міста Умань.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Виконавчий комітету Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області, незважаючи на назву рішення «Про проведення нумерації об`єкту нерухомого майна», фактично присвоїв об`єкту нерухомого майна (ТСЦ 7142 РСЦ МВС в Черкаській області) нову адресу (автодорога Київ Одеса 203км+800м (ліворуч)).

Також суд першої інстанції констатував, що Виконавчий комітет Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області здійснив присвоєння адреси нерухомому майну на території с. Родниківка за наявності у такого майна відповідної адреси у м. Умань.

Вказане, на переконання суду, призвело до зміни територіальної підпорядкованості вищевказаного об`єкта нерухомого майна.

Водночас рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, а рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад. Отже, за висновками судів попередніх інстанцій, Виконавчий комітет Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області вийшов за межі власних повноважень (компетенції) під час прийняття спірного рішення, фактично перейнявши на себе повноваження визначення меж населеного пункту.

Щодо наявності або відсутності порушених прав позивача та дотримання правил підсудності, яку апелянт пов`язав із втратами надходження до місцевого бюджету плати за надання адміністративних послуг ТСЦ 7142 РСЦ МВС в Черкаській області та відповідним майновим інтересом, суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника Виконавчого комітету Паланської сільської ради про закриття провадження у справі та вказана ухвала суду відповідачем не оскаржувалася.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

Виконавчий комітет Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області у касаційній скарзі наголосив на порушені судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та не врахуванні відсутності порушеного права чи законного інтересу позивача, який би підлягав судовому захисту.

Щодо неповного з`ясування обставин скаржник зазначив таке.

Родниківської сільською радою було прийнято рішення № 32-l/VII «Про затвердження назв іменованих об`єктів на території Родниківської сільської ради».

Пунктом 3 цього рішення встановлено адресу розташування об`єкту нерухомого майна, який знаходиться в адміністративних межах Родниківської сільської ради за межами населеного пункту с. Родниківка автодорога Київ - Одеса 203 км + 800 м.

Пунктом 4 рішення затверджено перелік іменованих об`єктів на території Родниківської сільської ради. Серед яких - об`єкт автодорога Київ - Одеса км + 800 м. Вказаний іменований об`єкт було занесено до словника іменованих об`єктів та словника адміністративно-територіального устрою України Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Черкаська регіональна філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи» листом від 09.11.2021 за № 2663/46-40 підтвердила, що відомості про іменовані об`єкти в словнику по громаді приведені у відповідність, і серед записів наявний іменований об`єкт автодорога Київ - Одеса 203 км + 800 м. по Родниківській сільській раді, який перенесений до Паланської територіальної громади.

Також скаржник стверджує, що об`єкт нерухомого майна, якому присвоєно адресу, розташований на іменованому об`єкті Паланської сільської ради.

Скаржник наголосив, що рішення Родниківської сільської ради № 32-l/VII «Про затвердження назв іменованих об`єктів на території Родниківської сільської ради» є чинним.

За таких обставин, скаржник вважає, що присвоєння адреси здійснювалось на вказаному іменованому об`єкті, в межах повноважень відповідача, а судам першої та апеляційної інстанцій надано достатньо доказів на підтвердження цього.

Наголосив, що позивач не заперечує той факт, що межі м. Умань не встановлені, відповідно у судів не було підстав стверджувати, що оскарженим рішенням змінені межі населеного пункту.

Отже, на думку скаржника, позовні вимоги, з підстав порушення відповідачем меж адміністративно-територіальної одиниці - міста Умань є безпідставними та незаконними.

Також із покликанням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 07.08.2019 у справі №200/16168/17), Верховного Суду (постанова від 03.12.2019 року у справі №361/803/14-а), скаржник стверджує, що неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи призвело до помилкових висновків про розгляд спору в порядку адміністративного судочинства.

Додатково скаржник покликався на висновки Верховного Суду, зроблені у справі № 361/803/14-а, у якій в ухвалі суду від 31.03.2020 роз`яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Стверджує, що у правовідносинах щодо оскарження дій суб`єктів владних повноважень стосовно присвоєння адрес є напрацьована судова практика, зокрема, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оскарження. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оскарження та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 справі № 145/2047/16-ц, від 20.06.2018 року у справі № 727/10968/17, від 03.04.2019 у справі № 727/1002/17.

Уманська міська рада подала відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просить Верховний Суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Міністерство внутрішніх справ України та Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Надаючи правову оцінку в контексті спірних правовідносин та доводів касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Першим ключовим доводом касаційної скарги є вирішення питання щодо дотримання правил юрисдикції.

Колегія суддів звертає увагу, що за приписами частини першої статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За приписами пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

У цій справі Уманська міська рада звернулася із позовом до суду, в якому просила встановити відсутність компетенції (повноважень) у суб`єкта владних повноважень - Виконавчого комітету Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області стосовно прийняття рішення щодо віднесення об`єкта нерухомого майна до меж населеного пункту на територію якого розповсюджуються повноваження Родниківської сільської ради, проте який, за твердженням позивача, знаходяться в м. Умань та має відповідну адресу в цьому місті.

Пунктом 3 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положеннями частини 6 статті 346 КАС України встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення, з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Водночас в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 380/1122/20, від 16.02.2022 у справі № 140/17244/20, від 15.09.2022 у справі № 380/9209/20, від 02.11.2023 у справі № 560/1347/23 сформульовано правовий висновок про те, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 346 КАС України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. У разі наявності хоча б одного з перелічених у цій нормі випадків справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинна направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України, а Велика Палата Верховного Суду зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що при відсутності різних правових позицій касаційних судів у справах з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах процесуальне законодавство надає всі можливості суду касаційної інстанції узгодити існуючу практику в межах своєї юрисдикції або ж заповнити її прогалини.

Правові висновки щодо порядку застосування наведених норм права викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 та від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17, а також у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 826/6228/17.

Відповідно до правового висновку, викладеного у вищенаведених постановах, спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління - компетенційні спори, під якими слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача, та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

В подальшому зазначені висновки були застосовані та деталізовані Верховним Судом в постанові від 16.08.2023 у справі № 440/3862/18, в якій сформований правовий висновок, відповідно до якого «компетенційний спір» - це спір за позовом одного суб`єкта владних повноважень до іншого, в якому позивач захищає свої права шляхом доведення в суді, що певні повноваження за законом належать йому (встановлення судом наявності компетенції), але протиправно привласнюються відповідачем, або шляхом доведення, що певні повноваження за законом належать відповідачу (встановлення судом відсутності компетенції), який не визнає цього та наполягає на тому, що такі повноваження покладені законом на позивача. Метою вирішення такого спору є гарантування принципу правової визначеності, унеможливлення дублювання однакових повноважень декількома суб`єктами владних повноважень або ухилення держави в особі створених нею органів від виконання певних функцій. Вирішуючи такий спір, адміністративний суд втілює в життя конституційну норму, згідно з якою «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» (частина друга статті 19 Основного Закону України).

Колегія суддів вважає зазначені висновки необхідно застосувати при розгляді цієї справи.

Водночас Верховний Суд звертає увагу, що позивач обґрунтовував свою позицію відсутністю у відповідача компетенції приймати рішення про присвоєння адреси будівлі, яка, за його твердженням, знаходяться в м. Умань та вже має іншу адресу.

Суди при прийнятті оскаржених рішень також керувались, в першу чергу, заявленими позивачем підставами позову та оцінювали дії відповідача-1 крізь призму повноважень приймати таке рішення, водночас звертали увагу, що оскаржене рішення впливає на визначення меж населених пунктів.

В касаційній скарзі наголошено на порушені правил підсудності, перевірка дотримання яких має бути здійснена в першу чергу під час касаційного перегляду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Родниківської сільської ради від 18.04.2018 № 38 «Про проведення нумерації об`єкту нерухомого майна» присвоєно адресу об`єкту нерухомого майна, місцезнаходження установи Територіального Сервісного центру 7142 Регіонального Сервісного Центру МВС в Черкаській області, в адміністративних межах Родниківської сільської ради, присвоївши таку адресу: автодорога Київ Одеса 203км+800м (ліворуч).

Також судами попередніх інстанцій на підставі інформації, зазначеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, встановлено, що 02.06.2016 адміністративна будівля, де надаються адміністративні послуги Територіальним сервісним центром 7142 РСЦ МВС в Черкаській області, була зареєстрована за власником: Міністерством внутрішніх справ України; правонабувач: Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області. Дане нерухоме майно (будівля) було зареєстроване за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Бандери Степана, будинок 12 до перейменування вул. Ленінградське Шосе, 12.

Підставою виникнення права власності значиться: Наказ МВС України № 322 від 05.06.2016; акт приймання-передачі від 03.08.2016.

Водночас судами встановлено, що об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці площею 0,8204 га (кадастровий номер 7110800000:01:005:0384), власником якої є Черкаська обласна державна адміністрація, що свідчить про відсутність прав відповідача на вказану земельну ділянку.

При оцінці підстав позову судами встановлено, що Рішенням № 38 змінена територіальна підпорядкованість об`єкта нерухомого майна з міста адреси м. Умань, Ленінградське Шосе, 12 (нині вул. Степана Бандери, 12) на Черкаській області - автодорога Київ Одеса 203км+800м (ліворуч).

Отже, судами встановлено, що Рішенням № 38 «Про проведення нумерації об`єкту нерухомого майна» присвоєно адресу об`єкту нерухомого майна та не вирішувалось питання щодо власності нерухомого майна або земельної ділянки, на якій розташоване це нерухоме майно. Водночас при розгляді справи суди виходили з того, що питання права власності вже вирішено у визначений законодавством спосіб та сторонами не оспорюється.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій дотримані правила предметної підсудності спору та відсутні визначені законом підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

При вирішенні спору по суті, колегія суддів враховує, що в Рішенні № 38 в якості нормативного обґрунтування відповідач покликався на пункт 2 статті 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі також Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 1 Закону № 280/97-ВР визначені основні терміни, які використовуються в цьому Законі та визначено їх значення.

Цією статтею із відповідним значенням у тому числі (…) визначені такі терміни: територіальною громадою є жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; адміністративно-територіальна одиниця область, район, місто, район у місті, селище, село.

адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село;

представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;

виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 5 Закону № 280/97-ВР визначена система місцевого самоврядування, яка

включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

За приписами частини 1 статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Своєю чергою, за приписами статті 11 цього Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Отже, відповідач є виконавчим органом Родниківської сільської ради.

Частиною 3 статті 24 Закону № 280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до пунктів 34, 41 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин та прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Водночас, за приписами статті 37 Закону № 280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження:

1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту;

2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Колегія суддів враховує, що за змістом наведених норм повноваження органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення поширюються на відповідну обмежену територію (села, селища, міста), на якій вони діють від імені громади.

Водночас стаття 37 Закону № 280/97-ВР, якою керувався відповідач при прийнятті оскарженого рішення, передбачає повноваження виконавчого комітету лише щодо підготовки внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою та не містить повноважень останнього щодо самостійного прийняття рішення про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна.

Також зазначена норма не містить повноважень відповідача скасовувати або змінювати рішення уповноваженого органу, яким вже була визначена адреса певного майна.

Відповідно до статей 173-175 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.

Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону.

Згідно із пунктом 29 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що змінивши територіальну підпорядкованість адміністративної будівлі з адреси м. Умань, вул. Степана Бандери, 12 на адресу автодорога Київ Одеса 203км+800м (ліворуч), відповідач вийшов за межі власних повноважень (компетенції) під час прийняття такого рішення.

Отже, виконавчий комітет Родниківської сільської ради прийняв оскаржене рішення поза межами компетенції, визначеної Конституцією України та Законом № 280/97-ВР.

Колегія суддів враховує, що на підставі інформації, зазначеної в листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28.05.2019 №18-28-0.21-4680/2-19, суди дійшли висновку, що межі м. Умань та с. Родниківка у порядку, визначеному чинним законодавством України, не визначені. Проте зазначене не наділяє відповідача повноваженнями приймати рішення щодо віднесення об`єкту нерухомого майна до меж населеного пункту, на територію якого розповсюджуються повноваження Родниківської сільської ради.

Колегія суддів наголошує, що зазначення позивачем в якості доводів наявності порушених прав інформації щодо не отримання доходу у вигляді плати за надані адміністративні послуги Регіональним Сервісним Центром МВС не змінює підстав позову в частині оскарження повноважень реалізованих відповідачем, які позивач вважає власними повноваженнями.

Доводи касаційної скарги про те, що позиція судів попередніх інстанцій не відповідає висновкам, викладеним в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №200/16168/17 та постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №361/803/14-а, оцінюються судом касаційної інстанції критично з огляду на таке.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 вказано, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин.

Отже, наведені скаржником правові висновки, викладені у вищенаведених постановах Верховного Суду, не приймаються Судом та відхиляються, оскільки останні були прийняті у схожих правовідносинах, проте за інших фактичних обставин та підстав позову, тому вказане не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства, та, відповідно, правові позиції у цій справі.

Також Верховний Суд критично оцінює покликання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 727/10968/17, від 03.04.2019 у справі № 727/1002/17 виходячи із наступного.

У справі № 338/180/17 товариство звернулося з позовом до фізичної особи про стягнення безпідставно отриманих коштів та інфляційних виплат; у справі № 905/1926/16 Публічне акціонерне товариство звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства про зобов`язання виконати умови договору; у справі № 569/17272/15-ц фізична особа та Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося з позовом до Приватного підприємства про зобов`язання опублікувати на своєму офіційному сайті повідомлення про порушення авторських прав та стягнення компенсації; у справі № 487/10132/14-ц прокурор звернувся з позовом до міської ради та фізичних осіб про визнання незаконним рішення в частинні надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування запису про державну реєстрацію права власності; у справі №145/2047/16-ц фізична особа звернулася до Селянського фермерського господарства про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними; у справі № 727/10968/17 Дочірнє підприємство до міської ради про визнати незаконним та скасування пункт рішення про відмову в продовженні терміну оренди земельних ділянок, у справі № 727/1002/17 фізична особа - підприємець звернулася з позовом до міської ради про визнання протиправними дії щодо прийняття пунктів рішення про розгляд звернень юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань» та їх скасування.

Проте предмет спору, учасники спірних правовідносин, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин та їх правове регулювання є різними, це виключає подібність спірних правовідносин у цих справах зі справою, що переглядається.

Отже, доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду, фактично зводяться до переоцінки доказів. Проте таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.

Верховний Суд наголошує, що до його повноважень не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відтак, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх норм матеріального права та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у наведених скаржником постановах Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження.

За змістом статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі № 580/3872/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Шарапа