Ухвала

від 28.11.2023 по справі 404/3856/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3856/22

Номер провадження 1-кс/404/3912/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в м. Кропивницькому клопотання прокурора Кропивницької оружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по матеріалам кримінального провадження 12022121130000596 за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор, звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про накладення арешту на тимчасово вилучений ноутбук «Acrer Aspire ES1-531-R44F» власником та фактичним володільцем якого є ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано тим, що вилучений мобільний телефон визнаний речовим доказом, тому сторона обвинувачення буде використовувати тимчасово вилучене майно для доказування в суді. Мета арешту збереження речових доказів. Підставою накладення арешту є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Крім того, без відповідного обґрунтування в тексті клопотання роздруковані положення норми права якою врегульовано накладення арешту для забезпечення майбутньої конфіскації, як виду покарання.

Прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримав.

Власник і володілець та його представник подали заяву про розгляд клопотання без їх участі. Застосування арешту заперечують, оскільки власник ноутбука дав письмові згоди на копіювання відомостей з вилученого ноутбука.

За версією представників сторони обвинувачення директор ТОВ «Агродар-Україна» ОСОБА_5 та директор ТОВ «Агродар-Україна Плюс» ОСОБА_6 у співучасті з бенефеціарами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом зловживання своїм службовим становищем, використовуючи підроблені документи заволоділи земельними ділянками сільськогосподарського призначення розташованих на території Казарнянської сільської ради.

22.11.2023 року провели обшук та вилучили ноутбук ОСОБА_4 і просять накласти на нього арешт.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінально-процесуальним кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину (ч.1 ст.170 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд для прийняття законного та справедливого рішення згідно ст. ст. 94, 132 та ч. 2 ст. 173 КПК України, повинні врахувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Заявлена вимога про накладення арешту на мобільний телефон суперечить практиці застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Внаслідок накладення арешту стороння особа, яка є власником майна безпідставно втратить законно здобуте ним право на користування майном. У сучасному суспільстві особа втратить право на спілкування, що призведе до необґрунтованого докладання ними додаткових зусиль. Застосування запропонованого слідчим заходу забезпечення про накладення арешту на мобільний телефон суперечить загальній засаді кримінального розслідування як: розумність та співмірність.

Прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту, тоді як у цьому кримінальному провадженні відсутня потреба у застосуванні такого заходу забезпечення.

Хибні припущення прокурора про наявність ризиків і підстав для арешту, оскільки мобільний термінал з наявною у ньому інформацією достатньо оглянути з участю спеціаліста.

Частина друга ст. 168 КПК України забороняє вилучення мобільного терміналу.

У цьому провадженні :

1). власник мобільного терміналу надав письмовий дозвіл для копіювання всієї інформації з вилученого у нього мобільного терміналу.

2). Власник повідомив дійсний пароль для подолання системи логічного захисту вилученого мобільного терміналу.

3). Мобільний термінал не є предметом експертного дослідження.

4) Експертиза не призначена та не проводиться.

5) Експерт не звернувся з письмовим клопотанням, що надання мобільного терміналу є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Власник і володілець сприяє та не створює перешкод для проведення оглядів, повторних оглядів, процесуальної фіксації у тому числі з залученням будь-яких експертів і спеціалістів, про що свідчить його заява про надання добровільної згоди на огляд майна.

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий проводить огляд ( ч. 1 ст. 237 КПК України)

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України, у разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних терміналах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

За таких умов, слідчий мав і продовжує мати можливість ефективно організувати досудове розслідування, ретельно оглянути з використанням відеозапису, провести огляд, слідчий експеримент та експертизи без накладення арешту, без заборони користування та розпорядження у тому числі.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 цього Кодексу.

Ініціатор клопотання не подав доказів реальності ризику чи спроб приховування, пошкодження, зникнення, втрати інформації з вилученого мобільного телефону.

Фактична поведінка володільця переконує в сприянні проведенню досудового розслідування. Не надано доказів перешкоджання під час проведення досудового розслідуванні. Першочергові слідчі дії проведені, майно оглянуто, покази відібрано. Існує можливість доступу для проведення повторних оглядів, слідчих експериментів та експертиз.

Речовий доказ достатньо повторно ретельно оглянути з використанням аудіо та відеозапису. Арешт, заборона користування та розпорядження є вочевидь надмірним видом заходу забезпечення, неприйнятним і таким, що задоволенню не підлягає. Згідно з частиною 2 статті 100 КПК України речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.

Прокурор не надав достатніх даних, на підставі яких доводиться обґрунтована підозра щодо ознак кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту майна. (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника.

Згідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Так, у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» суд підкреслив, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, та зауважив, що у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Заявлений вид забезпечення суперечить ч. 8 ст. 170 КПК України, оскільки не забезпечить виконання завдань цього кримінального провадження. Слідчий не довів легітимну мету подальшого утримання тимчасово вилученого майна. Наслідком цього стане непропорційне втручання в особисте і сімейне життя власника та володільця майна. Припущення слідчого про необхідність арешту телефону, доказами не підтверджуються.

Передчасним стане арешт майна з підстав можливої конфіскації, оскільки власнику та володільцю ноутбука не вручено письмове повідомлення про підозру. Керуючись ст.ст. 132, 170-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Кропивницької оружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на «Acrer Aspire ES1-531-R44F» власником та фактичним володільцем якого є ОСОБА_4 , відмовити .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1