Постанова

від 20.12.2023 по справі 199/2213/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/772/23 Справа № 199/2213/20 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

20 грудня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Барильської А.П.

за участю секретаря судового засідання - Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринської Олени Вячеславівни, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової Ольги Валеріївни про визнання протиправними дій, скасування рішень органу місцевого самоврядування, рішень про державну реєстрацію, записів про право власності, державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права на завершення процедури приватизації землі,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради - залишено без задоволення.

27 листопада 2023 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, оскільки у постанові апеляційного суду не вирішено питання щодо судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з отриманням правової допомоги в апеляційній інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши обґрунтованість вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпровського апеляційного суду питання розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу адвоката не вирішувалось.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст.59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, у якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

На підтвердження витрат за надану правничу допомогу відповідачем надано договір про надання правової допомоги від 27 січня 2020 року № 85, додаткова угода № 1 до договору про надання правової допомоги від 27 січня 2020 року № 85 від 30 грудня 2020 року, додаткова угода № 2 до договору про надання правової допомоги від 27 січня 2020 року № 85 від 30 грудня 2021 року, додаткова угода № 3 до договору про надання правової допомоги від 27 січня 2020 року № 85 від 29 грудня 2022 року, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю Серія ДП № 3491, ордер на надання правничої ( правової) допомоги Серія АЕ № 1228575, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 114 від 31 жовтня 2023 року, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 115 від 24 листопада 2023 року, рахунок № 27 від 23.10.2023 року, рахунок № 28 від 22.11.2023 року, виписка з рахунку від 31.10.2023 року, виписка з рахунку від 23.11.2023 року, квитанція від 23.11.2023 року, квитанція від 31.10.2023 року.

Дослідивши надані документи, колегія суддів вважає, що з Дніпровської міської ради та ОСОБА_2 на користь заявника слід стягнути судові витрати на правничу допомогу у розмірі по 4954,5 грн, з кожного.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринської Олени Вячеславівни, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової Ольги Валеріївни про визнання протиправними дій, скасування рішень органу місцевого самоврядування, рішень про державну реєстрацію, записів про право власності, державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права на завершення процедури приватизації землі - задовольнити частково.

Ухвалити у даній справі додаткову постанову, якою стягнути з Дніпровської міської ради та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі по 4 954,5 грн, з кожного.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Головуючий:

Судді: