Рішення

від 24.11.2023 по справі 753/11262/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/11262/23

провадження № 2/753/5749/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДАНЬКО В.В.

за участю сторін

представника позивача ОСОБА_5;

представника відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Смерековий Гай» Поліщук Ю.В.;

відповідач 2 не з`явилась;

представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ПАРК» Мельниченка С.О.;

представники третіх осіб - Київської міської ради та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пелех Зоряни Богданівни не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смерековий Гай» та ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ПАРК» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пелех Зоряни Богданівни, про визнання правочинів недійсними

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смерековий Гай» (далі по тексту - ТОВ «Смерековий Гай», відповідач 1) та ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач 2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Київської міської ради (далі по тексту - КМР) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ПАРК» (далі по тексту - ТОВ «АРТ ПАРК») та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пелех З. Б., про визнання договорів недійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 листопада 2006 року КМР (орендодавець) та ТОВ «Новара-К» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 5,2557 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:63:502:0001, із цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об`єктами соціального призначення.

12 травня 2015 року був укладений договір № 12-05/15 «про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 ». З урахуванням додаткових угод від 22 грудня 2017 року, 20 червня 2019 року та 15 жовтня 2020 року сторонами договору є п`ять фізичних осіб та шість юридичних осіб, у тому числі відповідачка ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1 . Згідно умов договору № 12-05/15 сторони зобов`язуються спільно діяти для досягнення господарської мети - будівництва комплексу (сукупність багатоквартирних житлових будинків) на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001), площею 5,2557 га, яка розташована на АДРЕСА_1 . Результат спільного проекту досягається сторонами шляхом набуття ними у власність квартир, нежитлових приміщень в збудованих конкретних багатоквартирних житлових будинках у складі комплексу в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

ОСОБА_2 на праві приватної власності належали об`єкти нерухомого майна, що є частиною у майновому комплексі загальною площею 7 622,5 кв.м. та які знаходяться на земельній ділянці комунальної власності із кадастровим номером 8000000000:63:502:0001, площею 5,2557 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, частка розміром 3/100 (нежитлова будівля магазин (літ. Б) загальною площею 208,8 кв.м., частка розміром 4/100 (нежитлова будівля овочесховище - 2 (літ. Д) загальною площею 304,60 кв.м. Додатковою угодою від 22 грудня 2017 року було погоджено, що ОСОБА_2 не буде вчиняти будь-які дії, які можуть спричинити зміну замовника будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків (його черг), передачу земельної ділянки чи її частини для забудови іншій особі, аніж позивачка та інші сторони договору.

Позивачка зазначає, що за умовами вищезазначеного договору про спільну діяльність, ОСОБА_2 надала згоду на знесення належного їй на праві власності нерухомого майна.

Усупереч умовам договору про спільну діяльність ОСОБА_2 відчужила належне їй на праві власності нерухоме майно на користь ТОВ «Смерековий Гай» на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 08 грудня 2021 року.

Позивачка вважає, що вказані оспорювані договори купівлі-продажу укладені усупереч вимогам чинного законодавства України, порушують її охоронювані права та є всі підстави для визнання їх недійсними.

Неправомірні дії ОСОБА_2 щодо відчуження належного їй на праві власності нерухомого майна, яке використовувалося у процесі здійснення спільної діяльності, призвели до втрати позивачкою можливості користування земельною ділянкою, а відтак можливості виконувати свої зобов`язання за договором № 12-05/15 «про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 », оскільки спірна земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Смерековий Гай», так як останнім набуто у власність нерухоме майно, яке є предметом оспорюваних договорів.

Отже, укладення оспорюваних договорів між ОСОБА_2 та ТОВ «Смерековий Гай», фактично є односторонньою відмовою ОСОБА_2 від виконання обов`язків та порушує умови договору про спільну діяльність, оскільки перехід майна від ОСОБА_2 до ТОВ «Смерековий Гай», який не є стороною № 12-05/15 «про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 », унеможливлює виконання цього договору, а також робить неможливим отримання позивачкою житлової площі, передбаченої пунктом 11 акту розподілу площ від 20 червня 2019 року до договору про спільну діяльність.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Смерековий Гай» та посвідчений 08 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пелех З. Б., номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 45536730; визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Смерековий Гай» та посвідчений 08 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пелех З. Б., номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 45536856.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 липня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

У серпні 2023 року від позивачки надійшла заява про забезпечення позову, яку ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року повернуто останній.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року, за клопотанням позивачки, витребувано докази у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пелех З. Б.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У листопаді 2023 року представник КМР - Поліщук М. В. подала до суду письмові пояснення, у яких зазначала про те, що земельна ділянка площею 5,2557 га (кадастровий номер 8000000000:63:502:0001) відповідно до рішення КМР від 28 вересня 2006 року була передана в оренду ТОВ «Навара-К» строком на п`ять років, право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 21 вересня 2016 року, термін дії якого закінчився 12 вересня 2021 року. Відповідно до статей 9, 83, 93, 116, 122, 123, 124 ЗК України, Закону України «Про оренду землі», пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи те, що зазначена земельна ділянка перебуває у комунальній власності, КМР розглянувши заяву ТОВ «Смерековий Гай» вирішила передати останньому в оренду на п`ять років земельну спірну земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об`єктами соціального призначення на АДРЕСА_1 у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Ураховуючи зазначене КМР мала усі достатні правові підстави для прийняття вищевказаного рішення.

У листопаді 2023 року представник ТОВ «Смерековий Гай» - адвокат Поліщук Ю. В. подала до суду письмові пояснення на позовну заяву, у яких посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, просила суд відмовити у задоволенні позову. Також зазначила, що земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:63:502:0001 перебувала у короткостроковій оренді ТОВ «Навара-К», строк оренди якої закінчився 12 вересня 2021 року, у зв`язку із чим подальше виконання договору № 12-05/15 «про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 » було неможливим. Припинення строку оренди земельної ділянки та неможливість подальшого виконання договору № 12-05/15 жодним чином не пов`язані із укладанням оспорюваних договорів купівлі-продажу, відтак оспорювані правочини не порушують права та інтереси позивачки.

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бешлега А. В. подав до суду письмові пояснення, у яких вказує на те, що оспорювані договори купівлі-продажу суперечать положенням цивільного законодавства та умовам договору № 12-05/15 «про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 », оскільки укладені ОСОБА_2 та ТОВ «Смерековий Гай» на шкоду інтересам позивачки, а відтак - є фраудаторними та мають бути визнані судом недійсними.

В судовому засіданні, яке відбулося 23 листопада 2023 року, представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Представник ТОВ «Смерековий Гай» Поліщук Ю. В. заперечувала проти заявлених позовних вимог та просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Також від представника відповідача - ТОВ «Смерековий Гай» надійшло клопотання про повернення до підготовчого засідання та залучення до справи третіх осіб, таке ж клопотання надійшло від ТОВ «Навара-К» про залучення у якості третьої особи, у задоволенні яких судом було відмовлено.

В судове засідання відповідач - ОСОБА_2 , а також представники третіх осіб - КМР та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пелех З. Б. не з`явились, будучи повідомленими про розгляд справи належним чином, будь-яких клопотань процесуального характеру до суду не направили.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд зобов`язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Частиною 3 ст. 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Суд бере до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або з інших процесуальних питань від них не надходило, враховуючи строки розгляду справи, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутності відповідача - ОСОБА_2 , а також представників третіх осіб, які були належним чином повідомлені про день та час судового засідання.

Суд, заслухавши представників позивача, відповідача 1, третьої особи - ТОВ «АРТ ПАРК», дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд встановив, що земельна ділянка площею 5,2557 га (кадастровий номер 8000000000:63:502:0001) відповідно до рішення КМР від 28 вересня 2006 року була передана в оренду ТОВ «Навара-К» строком на п`ять років.

12 травня 2015 року був укладений договір № 12-05/15 «про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 ». З урахуванням додаткових угод від 22 грудня 2017 року, 20 червня 2019 року та 15 жовтня 2020 року сторонами договору є п`ять фізичних осіб та шість юридичних осіб, у тому числі відповідачка ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1 . Згідно умов договору № 12-05/15 сторони зобов`язуються спільно діяти для досягнення господарської мети - будівництва комплексу (сукупність багатоквартирних житлових будинків) на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001), площею 5,2557 га, яка розташована на АДРЕСА_1 .

На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001 розташований майновий комплекс, який перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 (2/100, 7/100 та 2/1000 часток), ОСОБА_2 (3/100, 4/100 часток) та ОСОБА_4 (4/100, 50/100 часток), ТОВ «Навара-К» 28/1000 часток.

Згідно умов договору 12-05/15 «про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 », ТОВ «Навара-К» зобов`язаний поновити договір оренди землі (пункти 1.3.2., 5.1.2) та передати будівельний майданчик підряднику для забудови (пункт 5.1.1.)

Відповідно до пункту 5.1. договору 12-05/15 «про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 », ТОВ «Навара-К» зобов`язується вжити заходів щодо поновлення договору оренди ділянки, вказаної в пункті 1.3 цього договору.

На виконання умов пункту 5.1.2 договору 12-05/15 «про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 », для поновлення договору оренди земельної ділянки № 4786, 12 вересня 2016 року між ТОВ «Навара-К» та КМР було укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки № 889. Згідно пункту 1.1 договору № 889, поновлено на п`ять років договір оренди земельної ділянки № 4786, строк його оренди до 12 вересня 2021 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 889, земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди (пункт 8.4).

Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (пункт 11.3).

Відповідно до пункту 11.7 договору № 889, після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має переважне право перед іншими особами на поновлення договору.

У разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених цим договором (пункт 11.8).

Листом вих. № 05716-18886 від 02 серпня 2021 року Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу КМДА повідомив ТОВ «Навара-К», що оскільки на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001 розташований майновий комплекс, який перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 (2/100, 7/100 та 2/1000 часток), ОСОБА_2 (3/100, 4/100 часток) та ОСОБА_4 (4/100, 50/100 часток), в той час як за ТОВ «Навара-К» зареєстровано право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, розмір частки якого складає 28/1000, тому поновлення ТОВ «Навара-К» договору оренди земельної ділянки від 04 грудня 2006 року буде порушенням прав інших власників майна, розташованого на земельній ділянці.

Отже, орендодавець КМР відмовив ТОВ «Новара-К» у поновленні договору оренди земельної ділянки, строк дії якого припинився 12 вересня 2021 року.

Суд також установив, що ОСОБА_2 08 грудня 2021 року на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу відчужила об`єкти нерухомості на користьТОВ « Смерековий Гай », які перебували у її власності, а саме частку розміром 3/100 (нежитлова будівля магазин (літ. Б) загальною площею 208,8 кв.м., та частку розміром 4/100 (нежитлова будівля овочесховище - 2 (літ. Д) загальною площею 304,60 кв.м.

Рішенням КМР від 18 травня 2023 року передано ТОВ «Смерековий Гай» в оренду на п`ять років земельну ділянку площею 5,2557 га, кадастровий номер 8000000000:63:502:0001) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) на АДРЕСА_1 у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього ж Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

Обов`язковою умовою задоволення позову про визнання правочину недійсним є встановлення судом факту порушення у зв`язку із його вчиненням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися способом захисту свого права, який має відповідати встановленим законом і крім того, забезпечувати ефективний захист порушеного права.

Згідно із частиною третьою статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Закон не обмежує коло осіб, які мають право вимагати визнання недійсним оспорюваного правочину, лише сторонами. Ними можуть бути будь-які заінтересовані особи, права або охоронювані інтереси яких порушені таким правочином. За визнанням недійсним правочинів до суду звертаються не тільки сторони, а й інші особи, на стані яких негативно відбивається цей правочин, або які з інших причин зацікавлені в його недійсності.

Позов особи, яка не була учасником правочину, про визнання недійсним оспорюваного правочину може бути задоволений лише в тому разі, якщо таким правочином порушено право цієї особи - не учасника правочину, і воно може бути відновлене шляхом повернення сторін цього правочину до первісного стану.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння.

Вимоги заінтересованої особи, яка звертається з позовом про визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала; у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Отже, чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, тому, виходячи аналізу положень статті 16 ЦК України, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути, в тому числі й будь-яка фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Окрім того, як зазначалося вище відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Зазначеною нормою передбачено можливість оскарження правочину зацікавленою особою, яка не є стороною договору.

Позивачка вважаючи порушеними свої права та законні інтереси, просила суд визнати недійсними договори купівлі-продажу від 08 грудня 2021 року (стороною яких вона не є), указуючи на те, що відчуження ОСОБА_2 належного їй на праві власності нерухомого майна на користь ТОВ «Смерековий Гай» призводить до порушення її прав та законних інтересів, адже унеможливлює виконання договору 12-05/15 «про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 », тобто унеможливлює в майбутньому (після завершення будівництва) набуття у власність квартири загальною площею 465 кв.м., що розташована у житловому двосекційному багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд дійшов висновку про те, що звертаючись до суду із позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, позивачка не надала суду достатніх доказів на підтвердження наявності в діях чи рішеннях відповідачів при укладенні оспорюваних правочинів порушень прав позивачки, оскільки, спірні договори були укладені ОСОБА_2 та ТОВ «Смерековий Гай» 08 грудня 2021 року майже через три місяці після того, як припинив свою дію договір оренди земельної ділянки - 12 вересня 2021 року, а неможливість виконання договору 12-05/15 «про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 » є наслідком закінчення строку дії договору оренди землі, а не наслідком укладення спірних правочинів.

За наведених обставин, суд вважає, що під час укладення спірних договорів відповідачами не було порушено прав та обов`язків позивача у даній справі.

Інші доводи та обґрунтування позову не дають підстав для висновку про те, що оскаржувані договори, укладені без додержання норм матеріального права, а відтак наявні підстави для визнання їх недійсними.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, та доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про недійсність оспорюваних правочинів, а також, які б підтверджували наявність порушеного права позивача укладенням зазначених договорів, а тому суд вважає позовні вимоги безпідставними та недоведеними, в зв`язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

На підставі викладеного та керуючись стст. 15-16, 215 ЦК України, стст. 2, 10, 13, 48, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 247, 263, 265, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смерековий Гай» та ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ПАРК» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пелех Зоряни Богданівни, про визнання правочинів недійсними - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.