ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 544/1941/23 Номер провадження 22-ц/814/5006/23Головуючий у 1-й інстанції Сайко О. О. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючої судді Прядкіної О.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
розглянувшив м.Полтаві цивільнусправу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2023 року, прийнятої під головуванням судді Сайко О.О. в м.Пирятині
запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про змінурозміруаліментівта стягненнядодатковихвитратна дітей, -
в с т а н о в и в:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з даним позовом.
Просила змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, визначивши їх у твердій грошові сумі у розмірі 2833 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 та стягнути з відповідача 50% фактично понесених витрат на навчання повнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 20375 грн. та на лікування доньки ОСОБА_3 в розмірі 8384,76 грн.
Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дітей - зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №544/1900/23 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання.
Ухвала суду мотивована об`єктивною неможливістю розгляду даної справи до вирішення іншої справи.
Ухвалу оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду.
Вважає, що суд першої інстанції не зазначив яким чином розгляд справи №544/1900/23 унеможливлює розгляд справи №544/1941/23, оскільки відповідач до моменту пред`явлення позову сплачував аліменти на утримання сина, а тому винесення рішення по справі №544/1900/23 не вплине на зміну його матеріального стану.
Вказує, що зупинення провадження у справі фактично призводить до безпідставного затягнення провадження у справі та надає змогу відповідачу і надалі ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків, а також порушує права дітей на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.3 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в ст.353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2023 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на дітей.
12 жовтня 2023 року представник відповідача у судовому засіданні в суді першої інстанції подав клопотання про зупинення провадження по даній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до розгляду іншої цивільної справи №544/1900/23 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання.
Рішення суду у вказаній справі не набрало законної сили та відповідач має намір його оскаржити.
Заявляючи клопотання про зупинення розгляду у справі, представник відповідача посилався на те, що рішенням у справі №544/1900/23 з відповідача стягнуто аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, з тих підстав, що повнолітній син сторін потребує матеріальної допомоги від батьків, а позивач одноособово несе витрати на його утримання. З тих самих підстав були заявлені вимоги позивача в цій цивільній справі. Вважає, що ухвалення рішення у даній справі призведе до подвійного тягаря несення відповідачем витрат, пов`язаних з навчанням сина.
Районний суд, зупиняючи провадження у справі, ухвалу мотивував тим, що розглядати дану справу надалі є неможливим, оскільки при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, суд повинен перевірити наскільки змінився матеріальний стан платника аліментів. Рішення суду про стягнення з відповідача аліментів в частці від його заробітку на утримання повнолітнього сина є одним із доказів, що підтверджують вказані обставини.
Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зупинення провадження у справі здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, яка справа розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.
Предметом позову у даній справі №544/1941/23 є зміна розміру та способу стягнення аліментів на неповнолітню доньку та стягнення додаткових витрат на утримання дітей.
У справі №544/1900/23 предметом позову є стягнення аліментів на користь повнолітнього сина, який навчається у вищому навчальному закладі.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що наявність рішення про обов`язок сплати аліментів на користь повнолітнього сина до закінчення ним навчання у вищому навчальному закладі, не вплине на право стягувача аліментів на зміну способу стягнення аліментів на неповнолітню доньку, а також враховуючи те, що відповідач зобов`язаний виконувати свій батьківський обов`язок по утриманню своїх дітей.
Сучасний підхід до вирішення сімейних спорів за участі дитини передбачає, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 року у справі №234/10082/18.
Отже, зважаючи на вищевикладене апеляційний суд вважає, що в ухвалі Пирятинського районного суду Полтавської області не наведено доводів, які б давали підстави дійти висновку щодо відсутності можливості при наявності іншого спору самостійно встановити всі обставини, які необхідно з`ясувати для правильного вирішення даного спору.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Пирятинського районногосуду Полтавськоїобласті від12жовтня 2023року скасувати,направивши справудля продовженнярозгляду досуду першоїінстанцї.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 20.12.2023 року.
Головуюча суддя О.В. Прядкіна
Судді: С.Б. Бутенко
О.І. Обідіна
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2023 |
Оприлюднено | 22.12.2023 |
Номер документу | 115779599 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні