Ухвала

від 18.12.2023 по справі 229/173/23

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 229/173/23

Провадження № 2/229/409/2023

УХВАЛА

іменем України

18 грудня 2023 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого суддіШевченко Л. В., при секретарі судового засідання Шипілової Г. І., з участю представника відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Остапенко О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» та Міністерства освіти і науки України,

про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди і судових витрат (гонорар адвоката),

У С Т А Н О В И В :

11.01.2023 адвокат Деменкова Євгенія Сергіївна, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 17.10.2022 року та ордеру серії АН № 1100613 від 29.10.2022 року, в інтересах позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» та Міністерства освіти та науки України, у якому просить стягнути солідарно з Державного Вищого навчального закладу «Донецький Національний технічний університет», Міністерства освіти та науки України на користь ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати. З урахуванням уточнених позовних вимог та поданої інформації Пенсійним фондом України за період з 01.05.2022 по 31.08.2022 (з урахуванням щорічної відпустки та матеріальної допомоги на оздоровлення до основної щорічної відпустки за робочий відпрацьований учбовий рік з 01.09.21 по 31.08.2022) в розмірі 31350,27 грн. Крім того, позивач просить стягнути солідарно з вищевказаних відповідачів на її користь моральну шкоду у розмірі 15000 грн та судові витрати в сумі 3000 грн як гонорар адвокату.

Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 13.03.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду.

14.11.2023 від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява (з урахуванням поданої інформації Пенсійним фондом України), у якій представник позивача просить стягнути солідарно з відповідачів заробітну плату за квітень, травень та червень в сумі 32829,60 грн. (10943,20 грн *на 3 міс.), 20427,12 грн. за відпустку за період з 01.09.2021 по 31.08.2022 56 днів, виходячи з розміру одноденної заробітної плати 364,77 грн розрахованої в період з 01.07.2022 по 06.07.2022, а також заробітну плату за період з 01.07.2022 по 06.07.2022, виплатити матеріальну допомогу в сумі 6746,30 грн., а всього 62191,64 (32829,60+2188,62+20427,12+6746,30) грн. Крім того, просить стягнути солідарно з відповідачів 15000 моральної шкоди, 3000 грн судових витрат. Долучити до справи відповідь ГУ ПФУ в Донецькій області № 500-0704-8/94707 від 06.11.2023, яку она отримала на свій запит.

Представник відповідача 1 - Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» Гончарова Ж.В. подала суду заяву, у якій просила відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про долучення та розгляд позову з урахуванням заяви (про уточнення - збільшення позовних вимог). Вказала, що, посилаючись на те, що станом на дату подання позову були відсутні дані від ГУ ПФУ в Донецькій області № 0500-0704-8/94707 від 06.11.20223, фактично позивачем змінюється не лише предмет, а й підстава позову, що не передбачено чинним процесуальним законодавством. Зазначає, що заробітна плата за квітень-травень 2022 року перерахувувалася на рахунок відділення ПУМБ в м. Бахмут.

Представник відповідача 2 - Міністерства освіти і науки України Остапенко Ю. подала заяву, у якій заперечувала проти долучення до матеріалів справи даної заяви та як наслідок задоволення останньої, на підставі ст.197 ЦПК України та з посиланням на п.2 ч.2 ст.49 України, якою визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Вважаючи, що складовими частинами позову є предмет, підстава та зміст, мотивуючи свою заяву постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020, правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21), постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 вказує, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення», «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо. Звертає увагу суду на те, що Верховний Суд при застосування процесуальних норм рекомендує судам уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (постанова ВС у справі 234/11607/20 від 12.01.2022). Наголошує, що період січень-травень 2022 року Міністерством був повністю профінансований, тому, на її переконання, позивач вводить в оману суд та відповідачів щодо неотримання заробітної плати за квітень та травень 2022 року. Додатково вказує, що позивач достеменно знала, що фактично не отримала заробітну плату за червень та липен6ь, оскільки за серпень 2022 заробітна плата профінансована міністерством. Також зазначає, що Східним міжрегіональним управлінням Держпраці було дано роз`яснення правомірності відмови в оплаті праці працівнику з яким немає зв`язку та який не має можливості працювати дистанційно.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_2 не з`явилися. ОСОБА_3 повідомила про необхідність бути присутньою в іншому судовому засіданні, дату якого узгоджено раніше. Не заперечували розглянути справу за їх відсутності, на задоволенні позову наполягала.

Представник відповідача Державного Вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» Гончарова Ж. В. підтримала свою позицію щодо заяви представника позивача ОСОБА_4 про стягнення 62191,64 грн.

Представник відповідача Міністерства освіти і науки України Остапенко Ю. О. просила відмовити в прийнятті заяви про збільшення (чи уточнення) позовних вимог на суму 62191,64 грн., стягнення солідарно з відповідачів 15000 моральної шкоди, 3000 грн судових витрат.

Суд при ухваленні судового рішення виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 5ст. 12 ЦПК Українисуд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21) зазначено, що згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК Українипозивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд виснував, що позовом у процесуальному сенсі є зверненням до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При поданні таких заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України. Також Верховний Суд наголосив, що при застосуванні норм процесуального права належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Подібні висновки викладені також і в постановах Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21) та від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/1 (провадження№ 61-2065св23).

У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2023 року у справі № 496/4529/18 провадження № 61-12275св22, зокрема, зазначається, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року зроблено висновок про те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. russia, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain»).

Позивач уклав договір з адвокатом Деменковою Є.С. 17.10.2022 року і мав можливість в період з 17.10.2022 по 25.05.2023 (перше судове засідання) звернутися до Пенсійного фонду України та отримати відповідь про нараховану та виплачені заробітну плату. Саме тому суд не приймає доводів представника ОСОБА_3 про те, що позивачка ОСОБА_2 є у даному спорі «слабшою стороною», тому начебто в неї є право на звернення до суду з заявою про збільшення позовних вимог тощо і після першого судового засідання.

Тобто, звертаючись до суду з заявою (зурахуванням поданоїінформації Пенсійнимфондом України),у якійпредставник позивачапросить стягнутисолідарно звідповідачів заробітнуплату заквітень,травень тачервень всумі 32829,60грн.(10943,20грн *на3міс.), 20427,12грн.за відпусткуза періодз 01.09.2021по 31.08.202256днів,виходячи з розміруодноденної заробітноїплати 364,77грн розрахованоїв періодз 01.07.2022по 06.07.2022,а такожзаробітну плату заперіод з01.07.2022по 06.07.2022,виплатити матеріальнудопомогу всумі 6746,30грн.,а всього62191,64(32829,60+2188,62+20427,12+6746,30)грн.Крім того,просить стягнутисолідарно звідповідачів 15000моральної шкоди,3000грн судовихвитрат,як позивачка, та і її представник, повинні були розраховувати на те, що судом будуть застосовані процесуальні обмеження у зв`язку з пропуском строку на її подання. Із заявою про поновлення строку позивачка до суду не зверталася.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Таким чином, оскільки станом на час подання 14.11.2023 ОСОБА_3 заяви (з урахуванням поданої інформації Пенсійним фондом України) перше судове засідання у спрощеному провадженні (з урахуванням заяв про відкладення судового засідання) відбулося 25.05.2023, а тому, згідно ст.49 ЦПК представник позивача мав подати заяву до цієї дати, суд дійшов висновку про залишення без розгляду даної заяви, що, на переконання суду, не є порушенням прав позивача.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Керуючись ст. 49, 127, 258-265 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву (з урахуванням поданої інформації Пенсійним фондом України), подану адвокатом Деменковою Є.С. до суду 14.11.2023 - залишити без розгляду. Згідно ст.353 ЦПК ухвала може бути оскаржена.

Суддя Л. В. Шевченко