Ухвала

від 20.12.2023 по справі 307/656/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/656/23

Провадження №1-кс/307/887/23

УХВАЛА

про арешт майна

20 грудня 2023 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 за участю прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна,

встановила:

Старший слідчий СВ РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 19 грудня 2023 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12023078160000071, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 лютого 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 2 ст. 367 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що на території Солотвинської ОТГ невідомими особами, внаслідок підробки документів, незаконно оформлено право власності на ряд земельних ділянок. ОСОБА_5 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЗК №039059, оформив право власності на земельну ділянку площею 0,12 га в АДРЕСА_1 , без номеру, для розширення особистого підсобного господарства, хоча фактично рішення Солотвинської селищної ради з даного приводу не приймалося.

Також, ОСОБА_6 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії I-ЗК №023043, оформила право власності на земельні ділянки загальною площею 0,33 га, розташовані на території Солотвинської селищної ради, для ведення особистого підсобного господарства, хоча рішення Солотвинської селищної ради даного приводу також не приймалося.

ОСОБА_7 , перебуваючи відповідно до рішення сесії Солотвинської селищної ради від 07 грудня 2001 року на посаді заступника голови Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, являючись згідно примітки 1 до ст. 364 КК України в редакції на момент вчинення діяння службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади чи місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, та який у відповідності до ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зобов`язаний додержуватися Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів,

актів органів місцевого самоврядування, забезпечувати відповідно до його повноважень ефективну діяльність органу місцевого самоврядування, додержуватися прав та свобод людини і громадянина, сумлінно ставитися до виконання службових обов`язків, не допускати дії чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави, в порушення вищенаведених вимог Закону та п. 2.14 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. №43, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за № 354/3647, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

В невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених обставин, 03 вересня 2002 року, ОСОБА_7 , будучи службовою особою та неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не перевіривши інформацію щодо наявності підстав для надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, підписав та скріпив відтиском гербової печатки виконавчого комітету Солотвинської селищної ради, Державний акт на право приватної власності на землю, а саме на земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану в АДРЕСА_1 , без номеру, для розширення особистого підсобного господарства серії ІV-ЗК №039059 на ім`я ОСОБА_5 , мешканця АДРЕСА_1 , де підставою для видання Держаного акту на право приватної власності на землю стало рішення сесії Солотвинської селищної ради від 08 лютого 2002 року, хоча фактично, таке рішення 23 сесією ІІІ скликання Солотвинської селищної ради не приймалось.

Згідно висновку оціночно-земельної експертизи №СЕ-19/107-23/10723-ОЗ від 04 грудня 2023 року, ринкова вартість земельної ділянки для розширення особистого підсобного господарства, площею 0,12 га що розташована в АДРЕСА_1 із кадастровим номером 2124455900:02:002:0603, станом цін на 03 вересня 2002 року могла становити 6769,20 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, підписав Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №039059 та завірив його відтиском гербової печатки виконавчого комітету Солотвинської селищної ради без передбачених законом підстав у вигляді рішення, внаслідок чого вказана земельна ділянка незаконно перейшла у власність ОСОБА_5 та вибула з комунальної власності Солотвинської селищної ради, чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на суму 6769,20 грн.

09 лютого 2023 року відомості про вказані кримінальні правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12023078160000071 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч. 2 ст.367 КК України. 13 грудня 2023 року.

ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:002:0603, площею 0,08 га, розташована в АДРЕСА_1 , була зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії та номер: IV-ЗК №039059, в подальшому вказана земельна ділянка на підставі договору дарування, серія та номер 2614 від 20.03.2020, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 , була відчужена ОСОБА_9 , за яким право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано і на даний час.

В протоколі 23 сесії ІІІ скликання Солотвинської селищної ради від 08 лютого 2002 року, на підставі рішення якої ОСОБА_5 нібито набув право власності на вказану земельну ділянку та оформив Державний акт на право приватної власності на землю, відсутні відомості про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 . Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 набув право власності на вказану земельну незаконно, що стало можливим завдяки службовій недбалостя колишнього Солотвинського селищного голови ОСОБА_7

13 грудня 2023 року земельну ділянку з кадастровим номером 24455900:02:002:0603, площею 0,08 га, розташовану в АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023078160000071 від 09 лютого 2023.

Згідно п. 2) ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1) ч. 2 ст. 170 КПК України).

Враховуючи те, що земельна ділянка площею 0,08 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 24455900:02:002:0603, для розширення особистого підсобного господарства, на яку незаконно було набуто право власності громадянином ОСОБА_5 , та яку було відчужено ОСОБА_9 є безпосереднім предметом злочинного посягання, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на неї арешту з метою недопущення подальшого її відчуження, що надалі може призвести до труднощів при поверненні даної земельної ділянки до земель запасу Солотвинської селищної ради.

Під час розгляду клопотання прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в обґрунтування вказаного клопотання посилався на викладені у ньому обставини.

Власник майна ОСОБА_9 повідомлявся про розгляд клопотання, але у судове засідання не прибув без повідомлення причин, однак його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши думку прокурора та дослідивши документи, додані до клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання про арешт майна з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1) ч. 2 цієї статті КПК України арешт майна допускається серед іншого з метою забезпечення збереження речових доказів.

За правиламич.3ст.170КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено серед іншого: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, третіми особами таким майном.

Із зазначеного клопотання про арешт майна видно, що воно відповідає вимогам ст. 171 КПК України (а. с. 1-5).

Із витягуз ЄРДРвбачається,що старшимслідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 лютого 2023 року за № 12023078160000071 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 грудня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України ( а. с. 6).

Згідно інформації з Державного акту на право приватної власності на землю, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та паспорта громадянина України видно, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:002:0603, площею 0,08 га, розташована в АДРЕСА_1 , була зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії та номер: IV-ЗК №039059, в подальшому вказана земельна ділянка на підставі договору дарування, серія та номер 2614 від 20.03.2020, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 , була відчужена ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , за яким право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано і на даний час. (а. с. 18-24).

Так, державний акт на право приватної власності на землю серія та номер IV-ЗК039059 на ім`я ОСОБА_5 , виданий на підставі рішення сесії Солотвинської селищної ради від 08.02.2002 року.

Однак із рішення сесії Солотвинської селищної ради від 08.02.2002 року двадцять третьої сесії ІІІ скликання відсутні відомості, щодо виділення, або передачу у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_5 (а. с. 33-37).

Із повідомлення про підозру від 13 грудня 2023 року видно, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. (а. с. 10 12).

Згідно висновку експерта від 04 грудня 2023 року № СЕ-19/107-23/10723-ОЗ видно, що ринкова вартість земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , площею 0,12 га ( кадастровий номер: 2124455900:02:002:0603), цільове призначення (станом на 2002 рік) для розширення особистого підсобного господарства (ведення особистого підсобного господарства), яка була оформлена на ім?я ОСОБА_5 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-3K №039059, станом цін на 03 вересня 2002 року (дата реєстрації Державного акту на право приватної власності на землю) могла становити 6 769,20 (шість тисяч сімсот шістдесят дев?ять) грн.. 20 коп., без врахування ПДВ.

Ринкова вартість земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , площею 0,12 га (кадастровий номер: 2124455900:02:002:0603), цільове призначення для розширення особистого підсобного господарства (ведення особистого підсобного господарства), яка була оформлена на ім?я ОСОБА_5 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-3K №039059 станом цін на 26 лютого 2014 року (дата державної реєстрації земельної ділянки) могла становити 25 776,00 (двадцять п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн., без врахування ПІДВ.

Ринкова вартість 2/3 (двох третіх) земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , площею 0,12 гa (було присвоєно кадастровий номер: 2124455900:02:002:0603), цільове призначення для розширення особистого підсобного господарства (ведення особистого підсобного господарства), яка була оформлена на ім?я ОСОБА_5 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-3K №039059, станом цін 26 лютого 2014 року (дата державної реєстрації земельної ділянки) могла становити 17 184,00 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн.., без врахування ПДВ. (а. с.15-17).

Згідно висновку експерта від 18 жовтня 2023 року № СЕ-19/107-23/9978-ПЧ видно, що підпис у Державному акті на право приватної власності на землю серії IV-3K №039059 на земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану по АДРЕСА_1 , на території Солотвинської селищної ради, для розширення особистого підсобного господарства, поруч з надписом « ОСОБА_7 », виконаний громадянином ОСОБА_7 ; підпис у Державному акті на право приватної власності на землю серії IV-3K №039059 на земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану по АДРЕСА_1 , на території Солотвинської селищної ради, для розширення особистого підсобного господарства, в графі інженер- землевпорядник, поруч з надписом « ОСОБА_10 », виконаний не громадянкою ОСОБА_10 , а іншою особою (а. с.38, 39).

Із постанови провизнання земельноїділянки речовимдоказом від13грудня 2023року відомо,що земельнуділянку площею0,08га,яка розташованав АДРЕСА_1 ,визнано речовимдоказом укримінальному провадженню № 12023078160000071 від 09 лютого 2023 року (а. с. 41 - 44).

Відповідно до ч. 11ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує, зокрема, правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч.2 ст.173 КПК України.

Матеріалами клопотання доведено, що зазначене кримінальне правопорушення було вчинено, правову підставу для накладення арешту та можливість використання зазначених речей як доказів в даному кримінальному провадженні.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відповідно дочастин 4та 5статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) перелік майна, на яке накладено арешт;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;

4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Ураховуючи наведене, а також те, що вирішуючи питання щодо підставності клопотання про накладення арешту на земельну ділянку слід враховувати те, що невжиття заходів, зазначених у клопотанні, може утруднити чи унеможливити збереження речових доказів, відтак, такий спосіб обмеження права власності на даний час буде співмірним з метою і завданнями кримінального провадження та не порушує вимоги законодавства і положення Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а саме накладенню арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, шляхом заборони відчуження та розпорядження нею.

Керуючись ст. ст.371, 372, 376 КПК України,

постановила:

Клопотання слідчого СВТячівського РВПГУ НПв Закарпатській області ОСОБА_4 проарешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12023078160000071, внесеному до ЄРДР 09 лютого 2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 та ч. 2 ст. 367 КК України, шляхом заборонирозпорядження тавідчуження, асаме:на земельнуділянку площею0,08га,яка розташованав АДРЕСА_1 ,кадастровий номер 2124455900:02:002:0603,власником якоїє ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,мешканець АДРЕСА_2 .

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати власнику майна ОСОБА_9 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 20 грудня 2023 року о 15 год. 30хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1