Рішення

від 17.11.2023 по справі 125/102/21

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/102/21

2/125/597/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2023 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Салдан Ю. О.,

секретар судового засідання Захарчук С. О.,

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Барська міська рада Вінницької області, про усунення перешкод у користуванні приватною власністю,

У С Т А Н О В И В :

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

У січні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позову вказував, що він є власником нежитлового приміщення магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і земельної ділянки, на якій розташоване приміщення. Позивачем було дотримано законність процедури будівництва нежитлового приміщення. Однак суміжний землекористувач ОСОБА_2 самочинно побудувала впритул до належного позивачу приміщення забудову площею 50 кв. м. Забудовою відповідача обмежується доступ до будівлі позивача, зокрема, порушується вільний доступ до задньої стіни магазину, прохід та відсутність прилеглої території для його обслуговування, до лінії електромереж, порушено пожежні та санітарні норм, що порушує його право власності. Крім того, внаслідок розташування забудови впритул до приміщення позивача на прилягаючій стіні магазину позивача з`явилася волога і завівся грибок, відлущується штукатурка та фарбове покриття.

За заявою позивача комісією Барської міської ради встановлено факт розташування новозбудованого приміщення із газобетонних блоків притул до магазину позивача і надано рекомендації відповідачу привести територію земельної ділянки до початкового стану або оформлення дозвільних документів на будівництво.

Посилаючись на те, що у відповідача відсутні будь-які дозвільні документи на здійснення будівництва, самочинна забудова створює йому перешкоди у користуванні своєю власністю, позивач просив усунути перешкоди з боку відповідача у користуванні позивачем нерухомо майном, що належить йому на праві приватної власності, а саме будівлею магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та земельною ділянкою, на якій він розташований, площею 0,0031 га, кадастровий номер 0520210100:01:111:0030, шляхом знесення самочинного новозбудованого приміщення із газобетонних блоків площею 50 кв. м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач також просив стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору у сумі 908 грн і витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Відповідач відзиву не подала.

У судовому засіданні 17.11.2023 позивач позов підтримав повністю і просив його задовольнити. Додатково пояснив, що станом на момент судового засідання, ще до моменту огляду експертом, який проводив експертизу, відповідач покращила доступ до будівлі позивача і тепер є доступ до магазину позивача, однак у тому місці, де є прохід, є хвіртка, яка закривається на ключ. Позивач вважає, що будівля повинна бути знесена, бо вона є незаконною капітальною спорудою, крім того, позивач бажає, щоб у майбутньому відповідач не перешкоджала у доступі до будівлі магазину позивача з метою проведення ремонту. Позивач також стверджував, що висновок експерта є незаконним, не погоджується з тим, що спірний об`єкт є навісом, як вказано у висновку, оскільки спірний об`єкт є самочинним капітальним будівництвом, це приміщення, яке має стіни, вікна і двері і його не можна вважати навісом.

У судовому засіданні 17.11.2023 відповідач проти позову заперечила, вважала його безпідставним. Пояснила, що спірний об`єкт не є капітальним будівництвом, не має фундаменту, є навісом, який був зазначений у технічному паспорті, і облаштований він на належній відповідачу на праві власності земельній ділянці. Вона має право використовувати свою земельну ділянку на власний розсуд. Під час облаштування навісу відповідач консультувалася із фахівцями, щоб правильно облаштувати об`єкт таким чином, щоб він не був капітальним будівництвом, на яке потрібно отримувати дозволи. Там дійсно є стіни з легких конструкцій, у якій є отвори для вікна і дверей, це зроблено для зручності відвідувачів і для збереження майна, яке знаходиться всередині. Вказувала, що доступ до будівлі позивача обмежений, оскільки він забудував свою ділянку впритул до межі, не залишивши собі простору для обслуговування будівлі. Навіть якщо знести споруду відповідача, то у позивача не з`явиться вільна земельна ділянка для обслуговування його магазину, оскільки паркан розташовано по межі приватної території і він не має права використовувати земельну ділянку відповідача для власних цілей позивача.

Позивач також пояснив, що ще до появи ОСОБА_2 , як суміжного землекористувача, міська рада самовільно змінила межу земельної ділянки позивача таким чином, що межа проходила по межі стіни будівлі магазину позивача, і не залишалося достатньо простору для обслуговування будівлі. Вказаних дій він не оскаржував, оскільки був лише орендарем земельної ділянки, а власником була міська рада.

Позивач також зазначив, що йому повинні бути відшкодовані витрати на оплату проведення експертизи, оскільки лише завдяки цій експертизі відповідач усунула перешкоди у доступі до будівлі позивача.

Третя особа Барська міська рада, свого представника до суду не скерувала, у письмовій формі своєї позиції щодо позову не висловила.

Про час і місце судового розгляду третя особа повідомлена належним чином.

2. Рух справи у суді, клопотання учасників, процесуальні дії

Провадження у справі було відрито іншим складом суду 16.02.2021.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 05.08.2021 провадження у справі закрито. Постановою Вінницького апеляційного суду від 30.09.2021 вказану ухвалу скасовано і справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 21.02.2022 в іншому складі суду постановлено провести процедуру врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою від 17.03.2022 постановлено припинити врегулювання спору за участю судді, поновити провадження у справі і передано справу на розгляд іншому судді.

Ухвалою судді Салдан Ю. О. від 22.03.2022 справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання, постановлено проведення підготовчого засідання розпочати спочатку з урахуванням поданих раніше матеріалів.

Ухвалою суду від 27.04.2022 за клопотанням позивача призначено судову будівельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Ухвалою суду від 14.06.2022 провадження у справі поновлено і призначено судове засідання для вирішення питання про надання експерту додаткових матеріалів, необхідних для складання висновку.

Ухвалою суду від 16.05.2023 постановлено поновити провадження у справі, продовжити розгляд справи у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 24.07.2023 закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду щодо суті.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, і зміст спірних правовідносин

Згідно з рішенням виконавчого комітету Барської міської ради Народних депутатів Барського району Вінницької області від 02.09.1993 №549 ОСОБА_3 (батьку позивача) було виділено земельну ділянку розміром 20 кв. м на території, що межує з автовокзалом для встановлення кіоску по продажу товарів народного споживання.

За даними будівельного паспорта на забудову земельної ділянки індивідуальним забудовником ОСОБА_3 , а саме встановлення торгівельного кіоску, виданого Відділом містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Барської райдержадміністрації і зареєстрованого 07.04.2003 за №14, на вказаній земельній ділянці було встановлено торгівельний кіоск з легких конструкцій.

Рішенням Виконавчого комітету Барської міської раді Барського району Вінницької області від 10.12.2004 №892 позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення капітального ремонту кіоску розміром 6,0 х 2,3 м в м. Бар по вул. Св. Миколая (біля автовокзалу), який був встановлений його батьком.

23.08.2005 позивачем ОСОБА_1 отримано дозвіл на проведення будівельних робіт № 336 на виконання будівельних робіт з капітального ремонту кіоску розміром 6,0 х 2,3 м в АДРЕСА_1 , який видано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Відділу містобудування, архітектури Барської районної державної адміністрації Вінницької області.

Рішенням Виконавчого комітету Барської міської раді Барського району Вінницької області від 26.06.2006 №498 дозволено позивачу ОСОБА_1 провести збір матеріалів попереднього погодження на будівництво магазину по АДРЕСА_1 , а рішенням від 14.11.2006 №949 надано позивачу дозвіл на виготовлення проектної документації для будівництва офіс-магазин по АДРЕСА_1 .

Рішенням Барської міської ради 12 сесії 5 скликання від 16.03.2007 надано юридичну адресу новобудові офіс-магазину АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Барської районної державної адміністрації Вінницької області від 02.22.2007 №511 було затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію магазину площею 32,0 кв. м, який розміщений в АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Барської міської ради №409 від 01.10.2009 вирішено оформити за позивачем ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення «магазин» в АДРЕСА_1 , загальною площею 32 кв.м івидати йомусвідоцтво проправо власностіна вказане приміщення.

На підставівказаного рішеннявиконавчого комітетупозивачу ОСОБА_1 було виданосвідоцтво проправо власностіна нежитловеприміщення «магазин»(об`єктнерухомого майна),розташований в АДРЕСА_1 , яке складається з будівлі магазину літера «А» загальною площею 32 кв.м.Вказане правовласності навказане нежитлове приміщення було зареєстровано у КП «Барське районне бюро технічної інвентаризації» за записано в реєстрову книгу №2 17.12.2009. Наведене підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 25.11.2009.

Виділеній позивачу земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 0520210100:01:111.0015, що підтверджується довідкою від 21.06.2005 №02-1-13-611, виданою Барським районним відділом земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах.

Рішенням Барської міської ради 24 позачергової сесії 4 скликання від 03.10.2005 міська рада затвердила проект землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 0,0021 в АДРЕСА_1 , що знаходилася в користуванні ОСОБА_1 , а рішенням 21 сесії 5 скликання від 25.01.2008 №49 надано позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо посвідчення документів, що посвідчують право на земельну ділянку орієнтовною площею 32 кв. м в АДРЕСА_1 для обслуговування магазину за рахунок земель запасу міста.

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 29.01.2015 за ОСОБА_1 було зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,0031 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520210100:01:111:0030, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

28.09.2016 за договором купівлі-продажу позивач ОСОБА_1 набув у власність вказану земельну ділянку кадастровий номер 0520210100:01:111.0030 було придбано земельну ділянку прощею 0,0031 га кадастровий номер земельної ділянки 0520210100:01:111.0030, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.09.2016, нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28.09.2016.

Згідно з актом комісії від 04.09.2020 Барської міської ради по перевірці скарги ОСОБА_1 щодо забудови приватної території по АДРЕСА_1 , комісія у складі начальника відділу будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, головного спеціаліста відділу архітектури та містобудування, головного спеціаліста відділу земельних відносин, головного інспектора КЗ ЗБМР «Муніципальна варта» та в присутності власників земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 провела огляд земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення «Магазин з добудовою вбиральні», що належить ОСОБА_2 на праві власності та розташований за адресою: АДРЕСА_2 . в акті вказано, що під час роботи комісії було виявлено впритул новозбудоване приміщення до побудованого раніше магазину, площею біля 50 м кв., матеріал газобетонні блоки, вставлені пластикові вікна, приміщення дійсно побудоване впритул до задньої стіни магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », власником якого є ОСОБА_1 . В акті також вказано, що відразу після обстеження комісія направила запит в Державну архітектурно-будівельну інспекцію України щодо законності розпочатого будівництва ОСОБА_2 . Комісією рекомендовано ОСОБА_2 привести територію земельної ділянки до початкового стану або оформити дозвільні документи на будівництво в повному обсязі згідно чинного законодавства, призупинити усі види будівельних робіт до отримання дозвільних документів згідно з законодавством України.

03.09.2020 міський голова звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області із листом №1720, у якому для об`єктивного розгляду заяви ОСОБА_1 щодо будівництва без відповідних довільних документів його сусідкою ОСОБА_2 добудови до нежитлового приміщення магазин з добудовою вбиральні по АДРЕСА_2 , виконком Барської міської ради просив направити державного інспектора з ДАБІ з метою визначення законності капітального будівництва вказаної добудови.

Згідно з листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області від 10.09.2020, який адресовано Барській міській раді у відповідь на лист міської ради від 03.09.2020 щодо здійсненої ОСОБА_2 добудови до нежитлового приміщення, інспекція повідомила, що е здійснює заходи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду з 18.03.2020 у зв`язку з ліквідацією.

Відповідач ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення магазину з добудовою вбиральні, загальною площею 23.1 кв. м, який складається з магазину «А», прибудови вбиральні «А1», навісу «а», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності зареєстровано 22.02.2018, підстава виникнення права власності свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення «Торгівельний павільйон» № НОМЕР_2 , видане 09.02.2006. Вказане підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 115577457 від 28.02.2018.

Відповідач ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 24.06.2020 придбала земельну ділянку площею 0,0246 га, призначену для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520210100:01:111:0009, і 24.06.2020 зареєструвала право власності на неї, що підтверджується нотаріально посвідченим договором та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 213848240 від 24.06.2020.

Згідно з висновком експерта від 24.04.2023 № СЕ-19/102-22/5886-БТ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи , на підставі проведеного дослідження, з урахуванням наданих матеріалів встановлено, що на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено реконструкцію навісу, що позначена у матеріалах технічної інвентаризації літ. «а». Які саме виконані роботи та характеристики об`єкту - наведено у дослідницькій частині цього висновку. Повний перелік та об`єми виконаних будівельних робіт встановити не вбачається за можливе.

На підставі проведеного дослідження з урахуванням наданих матеріалів встановлено, що реконструйований навіс літ. «а», розташований за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає вимогам нормативних документів в галузі будівництва, а саме п. 15.2.2 та таблиці 15.2 ДБН Б 2.2-12:2019 в частині недотримання протипожежної відстані. На підставі проведеного дослідження встановлено, що в будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , наявні пошкодження, а саме наявні розшарування оздоблювального шару фарби та штукатурки, наявні плями чорного кольору. Причинами таких пошкоджень можуть бути наступні чинники: розташування низу цегляної стіни магазину нижче верхнього рівня бетонного мощення та розташування цегляної стіни в контакті з бічною поверхнею цього мощення; відсутність або пошкодження вертикальної гідро та теплоізоляції фундаменту та цегляної стіни магазину в місці контакту з бетонним мощенням. Причинно-наслідковий зв`язок між реконструкцією навісу літ. «а» за адресою АДРЕСА_1 , та зазначеними пошкодженнями будівлі магазину «Караван» не встановлено.

Також встановлено, що має місце обмеження доступу для обслуговування будівлі магазину по АДРЕСА_1 та/або реконструйованого навісу літ. «а» по АДРЕСА_1 в частині недотримання необхідної відстані до межі земельної ділянки, яка має становити 1 м. Для якої саме будівлі та в якій мірі обмежено доступ для обслуговування в межах проведення будівельно-технічної експертизи встановити не вбачається за можливе.

У висновку експерта вказано, що клопотання експерта задоволено не повністю.

Вказано, що термін «навіс» означає покрівля на стовпах або інших опорах для захисту кого-, чого-небудь від сонці, негоди, та ін.

У дослідницькій частині вказано, що під час проведення натурного обстеження об`єкту нерухомого майна (08.11.2022),розташованого по АДРЕСА_1 було встановлено, що основні будівлі літера «А» та літера «А1» відповідають зазначеним у висновку відомостям технічної інвентаризації. Щодо навісу літера «а», то наявні відмінності, які полягають у наступному: стовпи, що станом на 19.12.2017 зазначені як металеві, виконані (або підсилені за рахунок обкладання) з кам`яного матеріалу (цегла, штучні газобетонні блоки тощо); між стовпами з двох зовнішніх сторін влаштовані огороджуючи конструкції стіни, виконані з газобетонних блоків. В цих стінах наявні дверні та віконні прорізи, які заповнені металопластиковими блоками. Наявні перегородки; утворене приміщення в навісі вужче за ширину навіса (під шириною розуміється розмір між стіною прибудови літера «А») та протилежної стіни з полегшених матеріалів (ззовні металеві листи, зсередини древесні плити), що станом на 2017 рік становила 8,29 м, а станом на час, а станом на час проведення огляду 7,3 м; третя стіна (що ближня до магазину по АДРЕСА_1 ) виконана з полегшених матеріалів ззовні металеві листи, зсередини приміщення плити з деревини типу OSB; всередині навісу поверхні підлоги оздоблені плитками, стін та стовпів декоративне покриття та фарбування, стеля оздоблена вагонкою. Наявне освітлення. Опалення відсутнє.

Встановити, чи влаштовувався фундамент під вищезазначені конструктивні елементи або вони влаштовувались на наявне бетонне мощення неможливо, оскільки дані роботи є прихованими, тобто закриті іншими оздоблювальними роботами. Первинна звітна документація (акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних та витрати) за клопотанням експерта надана не була, виконавча документація в наданих на дослідження в матеріалах відсутня.

Експерт зазначив, що за умови відсутності фундаментів конструктивних елементів, навіс літера «а» можна віднести до тимчасової споруди згідно статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

4. Оцінка суду і норми права, застосовані судом

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з нормами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власникана забудовуздійснюється нимза умовидодержання архітектурних,будівельних,санітарних,екологічних таінших нормі правил,а такожза умовивикористання земельноїділянки заїї цільовимпризначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу (частини 3, 4 статті 375 ЦК України).

Згідно з частиною 3 статті 6 «Про регулювання містобудівної діяльності» доорганів державногоархітектурно-будівельногоконтролю належать: структурніпідрозділи зпитань державногоархітектурно-будівельногоконтролю Київськоїта Севастопольськоїміських державнихадміністрацій; виконавчіоргани зпитань державногоархітектурно-будівельногоконтролю сільських,селищних,міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно зчастиною 7статті 376Цивільного кодексуУкраїни уразі істотноговідхилення відпроекту,що суперечитьсуспільним інтересамабо порушуєправа іншихосіб,істотного порушеннябудівельних нормі правилсуд запозовом відповідногооргану державноївлади абооргану місцевогосамоврядування можепостановити рішення,яким зобов`язатиособу,яка здійснила(здійснює)будівництво,провести відповіднуперебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

З урахуванням змісту вище наведеної правової норми в поєднанні з положеннями статей16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Відповідно до вимог частини сьомої статті 376 ЦК України для задоволення позову у цій категорії справ (про знесення самочинно збудованого нерухомого майна) необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкта або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Зазначені висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 653/104/19, від 31.05.2021 у справі № 320/1889/17-ц.

Таким чином, обставини щодо здійснення особою будівництва з порушенням вимог законодавства, не є підставою для задоволення вимог позивача про знесення такого будівництва, оскільки цьому крайньому заходу передує виконання частини сьомої статті 376 ЦК України.

Матеріали справи не містять доказів щодо звернень позивача до відповідних контролюючих органів після відновлення повноважень щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, чи будь-яких доказів щодо того, що уповноважені органи мали претензії до відповідача щодо незаконності облаштування нею спірного об`єкту на належній їй земельній ділянці.

Акт комісії Барської міської ради не є належним доказом самочинності будівництва без дозвільних документів, оскільки комісія не є органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, і вказаний акт не містить однозначних висновків щодо необхідності отримання відповідних дозволів на будівництво, навпаки, у ньому вказано, що комісія направила запит щодо законності будівництва в Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Експерту, який проводив судову експертизу, не вдалося встановити, чи має спірний об`єкт фундамент, відтак чи відноситься він до тимчасових споруд, що спричинено прихованим характером цих робіт, а також ненаданням відповідачем ОСОБА_2 первинної звітної документації щодо виконаних для реконструкції навісу робіт, які повинні були б бути у неї в наявності, оскільки облаштуванням об`єкту займалася саме вона згідно з наданими нею поясненнями.

Водночас, не погоджуючись із висновками експерта про те, що спірний об`єкт створено шляхом здійснення реконструкції навісу, що позначений у матеріалах технічної інвентаризації літ. «а», зазначаючи, що експерт мав дійти висновку, що це є новозбудована капітальна споруда, позивач належними доказами висновку експерта не спростував, альтернативного висновку експерта, виготовленого на замовлення позивача, суду не надав, клопотання про проведення додаткової чи повторної експертизи суду не подав.

Вимагаючи знесення спірного об`єкта, обґрунтовуючи порушення його прав, позивач посилався на те, що належний відповідачу об`єкт обмежує доступ до будівлі магазину позивача через розташування впритул до задньої стіни магазину, а також на пошкодження будівлі позивача у зв`язку з вологістю і пліснявою.

Однак висновком експерта не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між реконструкцією навісу та зазначеними пошкодженнями будівлі магазину позивача, і зазначено інші причини таких пошкоджень, пов`язані з конструктивними елементами і характеристиками будівлі саме позивача.

Щодо обмеження доступу до будівлі позивача, експерт вказав, що відстань між будівлею і реконструйованим навісом дійсно менше норми і становить 1,08-1,10 м, а мала б становити мінімум 2 метри, якби кожен дотримувався нормативної відстані не менше 1 метр до межі суміжної земельної ділянки.

Як вбачається із встановлених судом обставин справи, площа належного позивачу магазину становить 32 кв. м, а наданої для його розміщення та обслуговування земельної ділянки 31 кв. м, тобто магазин займає навіть більшу площу, ніж земельна ділянка. Як пояснив сам позивач, першою проблемою є те, що ще до того, як відповідач стала суміжним землекористувачем, міська рада змістила межу ділянки, яка була у нього в оренді, таким чином, що межа ділянки проходила по межі стіни будівлі.

Водночас, у судовому засіданні 20.11.2023 позивач визнав, що перешкоди у виді обмеження доступу до будівлі магазину самостійно усунуті відповідачем і доступ до будівлі позивача наразі не є обмеженим.

Отже перешкоди для позивача наразі відсутні, а з урахуванням даних висновку експерта нема підстав для висновку, що перешкоди в обслуговуванні будівлі позивача спричинені відповідачем.

При цьому позивач наполягав на знесенні спірного об`єкта через формальну підставу а саме те, що зведений він, на думку позивача, незаконно, крім того, у позивача є побоювання, що у майбутньому відповідач перешкоджатиме йому у доступі до будівлі.

Однак вказане не є підставою для задоволення вимоги позивача про знесення об`єкта, оскільки станом на момент розгляду справи перешкод для вільного користування своєю власністю спірний об`єкт для позивача не створює, відтак його права власності не порушуються, а вимога про знесення об`єкта у зв`язку з ймовірністю чинення відповідачем перешкод у майбутньому не є співмірним способом захисту інтересів позивача.

Отже, позов є необґрунтованим і підстави для його задоволення відсутні.

З викладених мотивів у задоволенні позову належить відмовити повністю.

5. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до частини 1,2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, то судові витрати позивача, у тому числі витрати на оплату експертизи, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України, за результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами. Дляцілей розподілусудових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано: договір про надання правової допомоги у цивільній справі з адвокатом Чубар О. В., додаток до договору від 08.07.2021, у якому сторони погодили оплату гонорару за надання адвокатом правничої допомоги у розмірі 4000 гривень.

15.11.2023 представником відповідача подано уточнений розрахунок витрат на правничу допомогу, згідно з яким загальна вартість витрат становить 6000 грн,з яких: 1000 грн гонорар за ознайомлення з матеріалами справи, консультації, підготовку документів для відзиву, вивчення судової практики, 2500 грн гонорар за складання пояснень по справі та інших процесуальних документі, 2500 грн гонорар за безпосередню участь у судових засіданнях в суді за період з 08.07.2021 по 15.11.2023 включно.

Адвокат Чубар О. В. дійсно брала участь у судових засіданнях у справі, подавала письмові заяви та клопотання.

Позивач не оспорював співмірності судових витрат та їх обґрунтованість.

Оскільки відповідачем підтверджено реальність витрат на правничу допомогу та їх обґрунтованість, вказані витрати підлягають стягненню на користь відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Барська міська рада Вінницької області, про усунення перешкод у користуванні приватною власністю.

Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч гривень).

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27.11.2023.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Барська міська рада Жмеринського району Вінницької області, ідентифікаційний код 04051017, місцезнаходження: вул. Святого Миколая 18, м. Бар, Жмеринський район, Вінницька область.

Суддя Юлія САЛДАН