Ухвала

від 19.12.2023 по справі 462/9315/13-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Єдиний унікальний номер судової справи 462/9315/13-ц

Номер провадження 4-с/462/37/23

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

19 грудня 2023 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Галайко Н. М.,

за участю секретаря судового засідання Шиманської Д. Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові письмову скаргу уповноваженого представника Акціонерного товариства «Укрсиббанк» - адвоката Агабалаєвої Яни Валеріївни на рішення, дії посадової особи відділу державної виконавчої служби стосовно примусового виконання рішення суду згідно виконавчого листа,

встановив:

Фактичні обставини справи та суть скарги, яка розглядається судом.

Уповноважений представник АТ «Укрсибббанк» - адвокат Агабалаєва Я. В., 23.08.2023 року (вх. № 17431) звернулася у Залізничний районний суду м. Львова із письмовою скаргою у порядку ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у якій просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (станом на 22.12.2015 року назва - Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції) у вигляді нездійснення дій щодо надсилання стягувачу постанови від 22.12.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження разом із виконавчим документом стосовно виконавчого листа у цивільній справі № 462/9315/13-ц щодо боржника ОСОБА_1 про наступне:

«Звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно з договором іпотеки від 14 травня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та договором іпотеки від 19 березня 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 40,2 квадратних метра та кухні, загальною площею квартири АДРЕСА_2 квадратних метра, що належить, на праві приватної власності ОСОБА_1 , з метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» на загальну суму 669 417, 24 (шістсот шістдесят дев`ять тисяч чотириста сімнадцять гривень двадцять чотири копійки) шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та встановити початкову ціну, визначеною на підставі оцінки майна здійсненої суб`єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства»;

- зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення прав стягувана АТ «Укрсиббанк», допущенні у зв`язку із вказаною бездіяльністю відділу державної виконавчої служби, шляхом надсилання стягувачу постанови від 22.12.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження разом із виконавчим документом.

Скарга обґрунтована зокрема тим, що така подається з метою оскарження стягувачем АТ «Укрсиббанк» триваючої бездіяльності посадових осіб Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Так, 10.07.2023 року представник АТ «Укрсиббанк» засобами електронної пошти звернувся до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місії Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою-запитом про стан виконавчого провадження № 48918900. У відповіді, на даний запит відділ ДВС направив засобами електронної пошти лист від 28.07.2023 року за № 48087/В-3, в якому повідомив, що в межах виконавчого провадження № 48918900 начальником відділу ДВС 22.12.2015 року скасовано постанову від 09.10.2015 року про відкриття виконавчого провадження, і 22.12.2015 року державним виконавцем даного відділу ДВС винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 26 чинного на той момент Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV. Одночасно в даному листі відділ ДВС повідомив, що він не має можливості надати докази направлення постанови від 22.12.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження. Також до даного листа відділу ДВС не було додано копії постанови від 22.12.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження. Даний лист-відповідь відділу ДВС представник АТ «Укрсиббанк» одержав 07.08.2023 року на електронну пошту, що була зазначена у заяві-запиті представника АТ «Укрсиббанк». Натомість станом на сьогодні стягувач не одержував жодним чином постанови від 22.12.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження разом із виконавчим документом, а отже дана постанова вважається не доведеною до відома стягувача, а виконавчий документ є неповернутим стягувачу. Стягувач не володіє інформацією про те, які обставини виключали здійснення виконавчого провадження та стали підставою для винесення постанови від 22.12.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження. Таким чином, відділом ДВС допущене порушення у вигляді триваючої бездіяльності щодо нездійснення дій щодо надсилання стягувачу постанови від 22.12.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження разом із виконавчим документом.

Рух справи в суді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М. (а.с. 44).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28.11.2023року у задоволенні письмового клопотання уповноваженого представника ОСОБА_1 адвоката Осіва П. В. про участів судовомузасіданні врежимі відеоконференції у цивільній справі за скаргою уповноваженого представника АТ «Укрсиббанк» адвоката Агабалаєвої Я. В. на рішення, дії, бездіяльність посадової особи відділу державної виконавчої служби стосовно примусового виконання рішення суду згідно виконавчого листа відмовлено (а.с. 108-110).

Позиція осіб, які беруть участь у справі.

Представник стягувача АТ «Укрсиббанк», будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, однак, 03.10.2023 року (вх. № Еп-4414/23) подала письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника стягувача, просить суд розглянути справу без участі представника, скаргу підтримала у повному обсязі (а.с. 53), аналогічну заявуподала 31.10.2023року (вх.№ Еп-4959/23) (а.с. 75) та від 19.12.2023 року.

Боржник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак, представник ОСОБА_1 , 01.11.2023 року (вх. № 23119) подав до суду письмове заперечення на скаргу, у якій, зокрема просить суд скаргу повернути залишити без розгляду, окрім цього відмовити у задоволенні скарги (а.с. 85-89).

Представник Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак, від представника - начальник відділу Стасишин А., 02.11.2023 року (вх. № 23227) на адресу суду надійшов письмовий відзив на скаргу, із змісту якого вбачається, що остання просить суд у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі (а.с. 95-96).

Так, суд вважає за необхідне проводити розгляд скарги за відсутності учасників справи, які у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, оскільки згідно із положенням ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали скарги, надавши оцінку доводам такої у сукупності із заявленими скаржником вимогами, вивчивши матеріали виконавчого провадження № 48918900 дійшов наступних висновків.

Встановлені судом обставини.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова № 462/9315/13-ц від 10.07.2014 року позов задоволено повністю. Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсиббанк» 355 158, 32 заборгованості за кредитом, 76 686, 92 заборгованості по процентам за користування кредитом, 13 008, 04 пені за не своєчасність погашення заборгованості за кредитом, 5 953, 51 пені за насвоєчасність погашення заборгованості по процентах за кредитним договором № 11152510000 від 08.05.2007 року, 168 335, 46 - заборгованості за кредитом, 40 457, 37 заборгованості по процентам за користування кредитом, 67 63, 89 пені за не своєчасність погашення заборгованості за кредитом, 3 053, 73 - пені за не своєчасність погашення заборгованості по процентах за кредитним договором № 11316743000 від 19.03.2008 року. Також, ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно з договором іпотеки від 14.05.2007 року укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та договором іпотеки від 19.03.2008 року укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посвідчених приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т. Л., квартиру АДРЕСА_3 , яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 40, 2 квадратних метра та кухні, загальною площею квартири АДРЕСА_2 квадратних метра, що належить, на праві приватної власності ОСОБА_1 , з метою задоволення вимог ПАТ «Укрсиббанк» на загальну суму 669 417, 24 шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та встановити початкову ціну, визначеною на підставі оцінки майна здійсненої суб`єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» 3 441, 00 сплаченого судового збору.

Судом встановлено, що 24.09.2014 року Залізничним районним судом м. Львова було видано виконавчий лист у справі № 462/9315/13-ц за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.11.2014 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду міста Львова від 10.07.2014 року у справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15.06.2016 рокускаргу задоволено. Постановлено скасувати постанову державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015 року (а.с. 90).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 30.06.2023 року у задоволенні скарги представника ПАТ «Укрсиббанк» Агабалаєвої Я. В. на рішення, дії посадової особи відділу державної виконавчої служби стосовно примусового виконання рішення суду - відмовлено.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 04.07.2023 року у задоволенні скарги представника ПАТ «Укрсиббанк» - адвоката Агабалаєвої Я. В. на рішення, дії посадової особи відділу державної виконавчої служби стосовно примусового виконання рішення суду згідно виконавчого листа - відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08.08.2023 рокуу відкритті апеляційного провадження у справіза апеляційною скаргою АТ «Укрсиббанк» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15.06.2016 року відмовлено (а.с. 91).

Із змісту вказаної ухвали встановлено, що «Як убачається з матеріалів справи, копію ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 15.06.2016 року ПАТ «Укрсиббанк» отримало 29.06.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 179). При цьому, колегія суддів враховує, що ПАТ «Укрсиббанк» було повідомлено у визначеному законом порядку про розгляд скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток про виклик у судові засідання з розгляду зазначеної скарги (а.с. 145, 159, 169, 173)».

Також, судом досліджено письмову відповідь начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стасишин А. Р., скерованої ПАТ «Укрсиббанк» за № 48087/В-3 від 28.07.2023 року, згідно якої вказано, що згідно відомостей АСВП у Залізничному відділі державної виконавчої служби м. Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП № 48918900 з примусового виконання виконавчого листа № 462/9315/13-ц від 24.09.2014 року виданого Залізничним районним судом м. Львова. 09.10.2015 року, державним виконавцем Сахман Х. В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 22.12.2015 року начальником Залізничного ВДВС ЛМУЮ у відповідності до п. 2 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» скасовано постанову старшого державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ Сахман Х. В. ВП № 48918900 від 09.10.2015 року про відкриття виконавчого провадження. На підставі п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», 22.12.2015 року, державним виконавцем винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (в редакції Закону, чинній на час винесення постанови). Повторно виконавчий документ на виконання до відділу не пред`являвся та на виконанні не перебуває (а.с. 99).

Застосоване судом законодавство при розгляді скарги.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у державі, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (справа «Жовнер проти України» від 29.06.2004 року, заява № 56848/00, § 33). Право на звернення до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система держав-учасниць Конвенції допускала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, залишалося би невиконаним по відношенню до однієї зі сторін всупереч її інтересам. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 451 ЦПК України визначено, що в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже підставою для визнання рішення, дії чи бездіяльності виконавця неправомірними в порядку судового контролю за виконанням судових рішень є порушення державним виконавцем прав учасника виконавчого провадження.

Якщо ж рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені виконавцем відповідно до закону, в межах своїх повноважень і право заявника не було порушено, суд має відмовити в задоволенні скарги.

Так, згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також суд приймає до уваги, що згідно п. 1 Розділу X «Передача до архіву виконавчих проваджень» Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями (затверджено наказом Міністерства юстиції України № 1829/51 від 07.06.2017 року) завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року.

Згідно п. 1-3 Розділу XI «Знищення справ та виконавчих проваджень» Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, наступного за роком завершення їх діловодством (наприклад, обчислення строку зберігання виконавчого провадження, яке завершене (виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання) у 2016 році, починається з 01 січня 2017 року.

Мотиви та висновки суду.

Сторона виконавчого провадження, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв`язку із чим, посилання скаржника на те, що їй не було відомо про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та наявність постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, як на підставу для визнання неправомірною бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не надсилання постанови від 22.12.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, є безпідставним.

Суд зазначає, що відповідь на звернення представника стягувача надано у повному обсязі, з приводу повторного надсилання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.12.2015 року скаржник до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не звертався, а докази неотримання у 2015 році стягувачем такої постанови скаржником не надано.

Скаржником не надано доказів, що державним виконавцем було порушено вимоги закону та його дії на час вчинення виконавчої дії були неправомірними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими, а наведені скаржником обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду скарги, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст.452ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову у задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

На підставі наведеного та керуючись ст. 258-259, 263-268, 272, 353, 355, 447-453 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенніскарги уповноваженого представника Акціонерного товариства «Укрсиббанк» - адвоката Агабалаєвої Яни Валеріївни на рішення, дії посадової особи відділу державної виконавчої служби стосовно примусового виконання рішення суду згідно виконавчого листа відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко