Рішення

від 14.12.2023 по справі 336/368/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

спр. № 336/368/22

пр. № 2/336/220/2023

м. Запоріжжя 14 грудня 2023 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Бублій Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), представник ОСОБА_2 , до КНП «Міська лікарня №8» ЗМР (місцезнаходження: вул. Харчова, 2, м. Запоріжжя), третя особа ОСОБА_3 , про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Запоріжжя звернулась ОСОБА_4 із позовною заявою до КНП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради, третя особа ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, в якій зазначила, що 09.11.2020 року близько 11.00 години вона впала та отримала побутову травму: стався вивих та перелом зі зміщенням лівого плечового суглоба. За медичною допомогою вона звернулась до медичного закладу ха місцем проживання КМП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради. Лікар-ортопед-травматолог вищої категорії ОСОБА_3 здійснила огляд її лівого плеча та на підставі власного і рентгенографічного обстежень встановила діагноз: закритий перелом верхньої третини лівої плечової кістки. Її зауваження, що ліва рука в плечовому суглобі знаходиться не на своєму місці та випадає із плечового суглоба, можливий вивіх, лікар проігнорувала. Лікар запропонувала позивачу оперативне лікування і зазначила його вартість: 35 тис.грн.. Позивач повідомила лікаря про відсутність і неї таких грошей. Лікар запропонувала придбати та накласти пов`язку Дезо і призначила дату наступного огляду 19.11.2020 року. Також лікар призначила їй таблетки фламідез в якості знеболювального препарату. Однак після прийому фламідезу в перший же день у неї стався гіпертонічний криз і вона ліки більше не приймала.

19.11.2020 року позивач на прийомі довела до відома лікаря ОСОБА_3 , що її стан не змінився. Після огляду та рентгенографічного обстеження лікар діагноз не змінила, зазначила як і попередній: закритий перелом верхньої третини лівої плечової кістки, хірургічне лікування лівої плечової кістки. При цьому вона проігнорувала дані рентгенографії: вивих головки плечової кістки (?). Лікар продовжила носіння пов`язки ОСОБА_5 і призначила дату наступного огляду 09.12.2020 року.

11.12.2020 року на прийомі позивач знову довела до відома лікаря ОСОБА_3 , що її стан не змінився, існує постійно сильний біль в області лівого плечового суглоба та руки в цілому, рука випадає з плечового суглоба, набряк руки не проходить, шкіра на руці тріскається, оніміння пальців лівої кісті та обмеження в ній і в руці в цілому. Після огляду та обстеження лікар визначила діагноз: закритий оскольчатий перелом головки плечової кістки, та призначила подальше лікування.

28.12.2020 року на прийомі позивач в черговий раз довела до відома лікаря ОСОБА_3 , що стан її лівої руки не змінився, існує постійно сильний біль в області лівого плечового суглоба та інше. Після огляду та обстеження лікар визначила діагноз: закритий перелом верхньої третини лівої плечової кістки, та призначила подальше лікування.

12.01.2021 року при черговому рентгенологічному обстеженні встановлено: уламковий перелом верхньої третини плечової кістки зі зміщенням уламків в стадії консолідації. Вивих голівки плечової кістки. Однак лікар ОСОБА_3 знову ігнорує рентгенологічні дослідження щодо вивиху та 12.01.2021 року при черговому огляді знову пише в амбулаторній картці діагноз без змін: закритий оскольчатий перелом верхньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням.

Оскільки лікування, яке призначала лікар ОСОБА_3 , не покращувало фізичний стан позивача, а навпаки, значно його погіршувало, та фактично були втрачені функціональні можливості лівої руки, позивач вимушена була звернутись до інших лікарів в області травматології та ортопедії задля консультацій і лікування.

Згідно консультативному висновку лікаря-ортопеда-травматолога вищої категорії ОСОБА_6 відділення ортопедії та травматології МСЧ «Мотор-Січ» від 09.03.2021 року, у позивача діагностовано наявність застарілого переломо-вивиха лівого плечового суглоба.

Згідно висновку лікаря-рентгенолога вищої категорії медичного діагностичного центру медичної компанії «Діасервіс» ОСОБА_7 від 24.03.2021 року, у позивача за наслідками обстеження на КТ діагностовано наявність консолідованого перелому шийки лівої плечової кістки з отривним переломом бугорка, нижнім вивихом головки та формуванням неоартрозу з посттравматично деформованим суглобним відростком лівої лопатки.

Згідно консультативному висновку спеціаліста поліклінічного відділення ТОВ «Клініка Мотор Січ» №001238 від 15.04.2021 року, доцент, КМН, завідувач відділення ОСОБА_8 діагностував наявність у позивача застарілого перелому головки лівого плеча зі зміщенням суглобової пов.лопатки… вивих головки лівого плеча.

До аналогічного діагнозу дійшли після огляду позивача та дослідження медичних документів лікар-ортопед-травматолог КНП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради ОСОБА_9 та лікар-ортопед-травматолог вищої категорії КНП «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради ОСОБА_10 . Зазначені спеціалісти, до яких позивач зверталась із власної ініціативи, вважають, зо нинішня втрата рухових функцій лівої руки викликана помилкою, допущеною на початку лікування травми, коли не було негайно усунуто вивих плечового суглоба лівої руки, внаслідок чого відбулось формування неоартрозу з посттравматично деформованим суглобовим відростком лівої лопатки та розвилась контрактура суглоба лівого плеча.

Позивач вважає, що вона стала фактично інвалідом внаслідок неналежного та неправильного лікування, проведеного лікарем-ортопедом-травматологом вищої категорії ОСОБА_3 в КНП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради, яка на початковій стадії лікування не діагностувала вивих лівого плечового суглоба, що в подальшому спричинило тяжкі наслідки для її здоров`я: втрату рухових функцій правої руки та інші негативні наслідки для її здоров`я. Єдиним виходом з цього стану на думку спеціалістів в області ортопедії та травматології є ендопротезування плечового суглоба лівої руки заміна пошкодженого суглоба імплантованим протезом. Такий протез та операція коштують значних грошових коштів.

У зв`язку з цим позивач вважає, що внаслідок надання некваліфікованої медичної допомоги працівником КНП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради їй було завдано моральної шкоди, яка полягає у тривалих моральних і психологічних стражданнях, у тривалому розладі здоров`я, що призвело до стресу на грунті переживань і психологічного перенавантаження, що викликало нервове виснаження, загострення наявних у неї хронологічних хвороб тощо. Неналежне виконання лікарем своїх обов`язків призвело до різкої, несподіваної і тривалої в негативний бік зміни звичного способу та якості її життя і як наслідок фактичну інвалідність: втрату функцій рухливості лівої руки.

Просить стягнути з відповідача на свою користь 300000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ураженням здоров`я.

В судовому засідання позивач заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити на підставі того, що встановлення невірного діагнозу та призначення неналежного лікування лікарем-травматологом ОСОБА_3 призвело до того, що її ліва рука частково втратила функціональні можливості, що завдало їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 300000 гривень.

Представник відповідача позов не визнала, в судовому засіданні пояснила, що згідно медичної документації, пацієнтка була обстежена на достатньому рівні, на амбулаторно-поліклінічному рівні надання медичної допомоги КНП «Міська лікарня №8» ЗМР лікарем ОСОБА_3 консервативне лікування було призначено вірно, в межах технічних можливостей та наявних умов медичної допомоги. Діагностика та призначення лікування відбувалися у відповідності до вимог Наказу МОЗ України від 07.02.2008 року № 57 та Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пацієнтам із переломами проксимального відділу плечової кістки, 2017р. Порушень вимог законодавства у діях лікаря олійник О.В. не встановлено. Просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 проти позову заперечує, в судовому засіданні пояснила, що 09.11.2020 року до неї на прийом з`явилась пацієнтка ОСОБА_1 зі скаргами на біль в ділянці верхньої третини лівої верхньої кінцівки. Зі слів хворої травма 09.11.2020 року, впала на вулиці з упором на ліву руку. Нею був проведений стандартний ортопедичний огляд хворої, оцінка судинних та неврологічних порушень дистальної частини кінцівки, та хвора була спрямована на R-графію лівого плечового суглоба. На R-грамі від 09.11.2020 року в суглобовій передньо-задній проекції визначається осколковий перелом проксимального відділу плечової кістки зі зміщенням відломків, фрагменти голівки плечової кістки знаходяться в суглобової западини. Пахвову (аксилярну) проекцію, яка вимагає відведення плеча, не можливо було виконати із-за больового відчуття у пацієнтки. Комп`ютерна томографія плечового суглоба не є обов`язковим обстеженням на амбулаторному рівні надання медичної допомоги, її проводять на третинному рівні надання медичної допомоги в травматологічному відділенні лікарні при вирішення тактики оперативного втручання. На основі стандартного ортопедичного та рентгенологічного обстеження був встановлений діагноз - закритий осколковий перелом проксимального відділу лівої плечової кістки зі зміщенням уламків (за міжнародним класифікатором хворіб МКХ-10-АМ S42.2 Перелом верхнього кінця плечової кістки). Згідно з уніфікованим клінічним протоколом первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги Української асоціації ортопедів-травматологів пацієнтам з переломами проксимального відділу плечової кістки, розробленого з урахуванням сучасних вимог доказової медицини, пацієнтка була ознайомлена з сутністю перелому, можливих наслідках, послідуючого консервативного чи хірургічного лікування. Зважаючи на нестабільність перелому хворій було пропоновано стаціонарне оперативне лікування від котрого вона категорично відмовилась, про що був зроблений відповідний запис в карточці. Хворій почато консервативне лікування: накладена стандартна м`яка пов`язка «Дезо», призначена фармакотерапія препаратом «Фламідез», препарати кальцію. Згідно з рекомендаціями всесвітньої організації здоров`я в основу фармакотерапії при больовому синдромі в 1996 році покладено принцип «сходин» з застосуванням лікарських засобів різних фармакологічних груп. Препарат «Фламідез» відповідає зазначеним вимогам «Український Медичний Часопис №5 (73), 9-10 2009 рік». Надані рекомендації, призначений повторний прийом згідно клінічного протоколу через 10 діб для контролю вторинних зміщень.

19.11.2020 року хвора з`явилась на прийом зі скаргами на періодичний біль в верхній третини лівої верхній кінцівки. Було проведено стандартне ортопедичне обстеження, оцінка судинних та неврологічних порушень дистальної частини кінцівки, проведено рентгенологічний контроль перелому. В стандартній прямій передне-задній проекції на рентгенограмі лівого плечового суглоба лікар-рентгенолог встановила заключення: зміщення уламків зберігається, вивих голівки плечової кістки? Згідно клінічного протоколу, поява невеликого нижнього підвивиху голівки плечової кістки або "pseudosubluxation" не є показником дислокації або вторинного зміщення голівки плечової кістки. Цей феномен пояснюють такі фактори, як гемартроз, атонія дельтоподібного м`язу, дисфункція м`язів обертальної манжети плеча, що було доказано повторною рентгенографією лівого плечового суглоба зі зменшенням м`язового навантаження, де встановлено відсутність вивиху голівки плечової кістки, зміщення відломків перелому зберігаються. Хворій повторно пропоновано оперативне лікування, від котрого вона відмовилась, про що був зроблений запис в карточці. Надані рекомендації.

11.12.2020 року хвора з`явилась на прийом для контроля лікування зі скаргами на періодичний біль в ділянці верхній третини лівої верхньої кінцівки. Хворій проведено контроль за якістю іммобілізації перелому, оцінка судинних та неврологічних порушень дистальної частини лівої верхньої кінцівки. Лікування продовжено.

18.12.2020 року хвора з`явилась на прийом для контроля лікування зі скаргами на незначний періодичний біль в ділянці верхній третини лівої верхньої кінцівки, підвищені цифри АТ, які вона пов`язувала з прийомом таблетки «Фламідез» 09.11.2020 року. Хворій роз`яснено що в інструкції застосування препарату та переліку протипоказань нема її хронічних захворювань (цукрового діабету), та як побічна дія з боку судинних розлад зазначено артеріальну гіпотензію. Хворій рекомендована консультація сімейного лікаря по поводу лікування артеріальної гіпертензії. Хворій проведено контроль за якістю іммобілізації перелому, оцінка судинних та неврологічних порушень дистальної частини лівої верхньої кінцівки. Хворій рекомендовано почати розробку рухів в лівому променево-зяп`ясному суглобі, лівому ліктьовому суглобі та пальців лівої кісті за допомогою лікаря ЛФК.

28.12.2020 року хвора з`явилась на прийом для контроля лікування. Хворій проведено контроль за якістю іммобілізації перелому, оцінка судинних та неврологічних порушень дистальної частини лівої верхньої кінцівки. Лікування продовжено. Хворій рекомендовано продовжити розробку рухів в лівому променево-зяп`ясному суглобі, лівому ліктьовому суглобі та пальців лівої кісті з переходом до плечового суглоба з періодичними контрольними оглядами травматолога. Хвора спрямована на лікування в фізіотерапевтичне відділення.

12.01.2021 року проведене контрольне рентгенологічне обстеження, заключення: уламковий перелом верхньої третини плечової кістки зі зміщенням в стадії консолідації, вивих голівки плечової кістки. Нею розцінена, як атонія дельтоподібного м`язу. Нижній підвивих зникає в процесі відновлення функції в плечовому суглобі. Рекомендовано продовжити лікувальну фізкультуру.

02.02.2021 року хвора з`явилась на прийом. При стандартному ортопедичному обстежені хворої голівка лівої плечової кістки пальпуєтся в типовому місці. В результаті проведеного лікування амплітуда рухів в променево-зап`ясному суглобі, лівому ліктьовому суглобі відновились в повному обсязі. В лівому плечовому суглобі рухи обмежені, при сповільненій чи малоефективній самостійній реабілітації пацієнт направляється в реабілітаційне відділення що є допустимим. Відновлення нормальної функції та об`єму рухів в плечовому суглобі може вимагати 3-6 місяців згідно середніх строків перебігу даного захворювання . Хвора повідомила що вона була на консультації у зав.відділенням травматології міської лікарні №9, де було пропоновано оперативне лікування, на що вона погодилась. Хворій було надано направлення на аналізи, які потребують при оперативному лікуванні. На стаціонарне лікування хвора не з`явилась.

25.02.2021 року хворій пропоновано рентген-контроль лівого плечового суглоба та консультація доцента кафедри травматології та ортопедії Запорізької медичної академії післядипломної освіти, головного позаштатного спеціаліста департаменту охорони здоров`я Запорізької міської ради ОСОБА_11 , на що вона погодилась. На рентген-контролі лівого плечового суглоба від 25.02.2022 року голівка лівої плечової кістки в суглобової западині, консолідація уламків плечової кістки задовільна. Консультативне заключення: Діагноз консолідуючий перелом головки лівої плечової кістки. Надані рекомендації: продовжити лікувальну фізичну культуру, розробку рухів, препарати кальцію. Рентгенологічний контроль через два місяці. Пацієнтка була спрямована та оглянута мультидісциплінарною реабілітаційною командою, було пропоновано фізіофункціональне лікування від котрого вона відмовилась.

24.03.2021 року ОСОБА_1 самостійно пройшла комп`ютерну томографію, висновок: КТ-ознаки консолідованого перелому шийки лівої кістки з отривним переломом бугорка, нижнім вивихом голівки та формування неоартрозу з посттравматично деформованим (внаслідок консолідованого перелому) суглобовим відростком лівої лопатки. З результатом комп`ютерної томографії на DVD диску ОСОБА_1 повторно оглянута доцентом кафедри травматології та ортопедії Запорізької медичної академії післядипломної освіти, головним позаштатним спеціалістом департаменту охорони здоров`я Запорізької міської ради Труфановим І.І. Діагноз та рекомендація залишилися попередні.

Вважає, що розбіжності у встановленому діагнозі немає. Рентгенологічне обстеження та комп`ютерна томографія - це допоміжні методи обстеження для лікуючого лікаря, які не є діагнозом та потребують консультації лікаря. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що 09.11.2020 року на прийом лікаря-ортопеда-травматолога вищої категорії КНП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради олійник О.В. звернулась позивач ОСОБА_1 з побутовою травмою. Лікарем після відповідних обстежень був встановлений діагноз: закритий осколковий перелом проксимального відділу лівої плечової кістки зі зміщенням уламків (перелом верхнього кінця плечової кістки). Хворій було запропоноване стаціонарне лікування, від якого вона відмовилась, про щ обув зроблений відповідний запис в карточці. Після чого було розпочато консервативне лікування та призначені лікарські препарати.

Згідно даних, зазначених в медичній карті хворої ОСОБА_1 , остання з`являлась на прийоми до лікаря 19.11.2020 року, 11.12.2020 року, 18.12.2020 року, 28.12.2020 року, 12.01.202у року, 02.02.2021 року, 25.02.2021 року. Лікарем призначалися рентгенологічні дослідження, проводилися ортопедичні обстеження, надавалися відповідні рекомендації. 25.02.2021 року надана консультація доцента кафедри травматології та ортопедії Запорізької медичної академії післядипломної освіти, головного позаштатного спеціаліста департаменту охорони здоров`я Запорізької міської ради ОСОБА_11 , який підтвердив раніше встановлений діагноз та надані рекомендації. Також пацієнтка була спрямована та оглянута мультидисплінарною реабілітаційною командою, було пропоновано фізіофункціональне лікування, від якого ОСОБА_1 відмовилась.

Допитаній в якості свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі судового засідання заявив, що на даний час перебуває на службі в ЗСУ, є кандидатом медичних наук, доцентом кафедри ортопедії та травматології Запорізької медичної академії післядипломної освіти, головним позаштатним ортопед-травматологом департаменту охорони здоров`я Запорізької міської ради. Позивача, ОСОБА_1 знає у зв`язку з тим, що вона була направлена лікарем поліклініки ОСОБА_3 до нього на консультацію. На час огляду дана пацієнтка перебувала на етапі консервативного лікування. Лікар ОСОБА_3 рекомендувала пацієнтці оперативне втручання, ОСОБА_1 - відмовилась.

ОСОБА_11 заявив, що травма плечового суглоба є тяжкою, і тому потребує оперативного лікування, що було і запропоновано в даному випадку пацієнтці. Оскільки дана травма не загрожувала життю ОСОБА_1 , то в даному випадку оперативне лікування призначається виключно за її згодою, що було і зроблено ОСОБА_3 ОСОБА_1 зверталась до ОСОБА_11 ще на контрольні огляди і призначене лікування надавало свої результати: в неї збільшився об`єм рухів, біль в плечовому суглобі зменшився. Також ОСОБА_11 підтвердив свою участь у комісіях, які були організовані закладом охорони здоров`я, де лікувалась пацієнтка. В них приймав участь також інший лікар-травматолог де визначалась тактика лікування пацієнтці. «Маршрут пацієнта» при даній травми закладом охорони здоров`я, лікарем ОСОБА_3 був виконаний. Рентгенологічне дослідження призначене вчасно, а всі інші дослідження (КТ) - є додатковими методами, і не є обов`язковими.

Допитана в залі судового засідання медична сестра КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявила, що працює з ОСОБА_3 . ОСОБА_13 знає давно, оскільки та постійно звертається за медичною допомогою та до лікарів різного профілю. Проблем щодо надання медичної допомоги ніколи не виникало. Були, можна так визначити, добрі відносини, оскільки ОСОБА_14 пригощала лікарів випічкою. Щодо даного випадку, у зв`язку з чим викликана в якості свідка, ОСОБА_12 заявила, що лікар оглянула дану пацієнтку і надала електронне направлення на оперативне лікування: одне направлення було видано ОСОБА_1 особисто, інше залишено в амбулаторній картці. Їй було запропоновано оперативне лікування, у зв`язку з виявленою травмою, роз`яснено все, неодноразово, але вона відмовилась. Також ОСОБА_12 заявила, що ОСОБА_3 було окремо роз`яснено наслідки відмови від оперативного лікування. Щодо питання про вартість оперативного втручання, про яке заявила ОСОБА_14 , ОСОБА_12 категорично заявила, що такого не було.

Згідно висновку експерта № 1106/к від 19.06.2023 року, судово-медична експертна комісія встановила, що тактика ведення пацієнта під час первинного звернення до лікувального закладу була вірною та виходила із характеру травми, віку та стану здоров`я пацієнтки. Консервативне лікування перелому у пацієнтів похилого віку на фоні хронічних захворювань рекомендовано у випадках, коли має місце відмова від оперативного втручання, або об`єктивні протипоказання для її проведення. В даному випадку, згідно запису у медичній карті амбулаторного хворого про відмову пацієнтки від оперативного втручання, розпочате лікування консервативне у відповідності до стандартів амбулаторної (поліклінічної) допомоги. Проведення оперативного втручання проводиться в умовах спеціалізованого (травматологічного) стаціонару. Нижній вивих плеча загалом не є характерним для виникнення внаслідок падіння на руку через те, що при заявленому механізмі плечова кістка зміщується вгору, вперед або назад в залежності від кута контакту травмованої кінцівки із травмуючим предметом (контактною поверхнею) Крім того, під час первинного клінічного (коли, зокрема, визначається правильність розташування голівки плечової кістки у суглобі) та рентгенологічного дослідження (визначає не лише наявність порушення цілісті кісткових структур, а й взаємне зміщення структур суглобу) ознак вивиху зафіксовано не було. Вищевказане свідчить, що зафіксований у пацієнтки нижній вивіх розвинувся вже у післятравматичному періоді внаслідок порушення (зниження) тонусу м`язів та зв`язкового апарату через обмеження функціонування суглобу. На фоні травилої іммобілізації кінцівки пов`язкою Дезо та явищ вікової саркопенії. В наданій медичній документації, у ранньому та віддаленому післятравматичному періодах, пацієнтка була неодноразово обстежена клінічно (спеціалістами в галузі ортопедії-травматології) та рентгенологічно (рентгенографія, комп`ютерна томограція), при цьому певні зміни у формулюваннях діагнозів відображали зміни перебігу травми (консолідація перелому, виникнення ознак нижнього вивиху плеча), що є цілком природним при аналізі перебігу травми у динаміці. Хірургічні методи лікування перелому плечової кістки на сучасному етапі медичної науки мають пріоритет через те, що відновлення здоров`я відбувається швидше, зменшується кількість післятравматичних ускладнень. Допускається проведення ранньої фізичної активації пацієнта, більш якісно відновлюються фізіологічні функції. Проте, проведення даного лікування не є можливим на поліклінічному етапі лікування, а проводиться тільки у спеціалізованих профільних стаціонарних лікувальних відділеннях. На амбулаторно-поліклінічному рівні надання медичної допомоги КМП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради лікарем ортопедом-травматологом консервативне лікування призначене вірно в межах технічних можливостей та наявних умов надання медичної допомоги. Можливості діагностики динаміки післятравматичного періоду в умовах КМП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради були достатніми. Під час обстеження лікарем-ортопедом-травматологом КМП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради проведені збір скарг та анемнезу захворювання (травми), об`єктивне клінічне обстеження, рентгенологічні дослідження травмованого сегмента у динаміці. 09.11.2020 року у пацієнтки під час рентгенографії не було діагностовано ознак вивиху плечової кістки. Під час повторного (динамічного) рентгенографічного дослідження 19.11.2020 року запідозрено вивих головки плечової кістки, проте дослідженням, проведеним в умовах «зі зменшеним навантаженням», встановило, що даних за вивих плеча немає. Таким чином, пацієнтка була обстежена на достатньому рівні, виходячи із можливостей амбулаторно-поліклінічного етапу. При підозрі на перелом кісток (зокрема й плечової) обов`язково проводиться рентгенологічне дослідження у відповідності до Наказу МОЗ України від 07.02.2008р. №57. Під час рентгенологічного дослідження визначаються ознаки того чи іншого патологічного процесу, які інтерпретуються лікарем при встановленні діагнозу. Сам по собі висновок рентгенологічного дослідження діагнозом не є. В переліку діагностичних обстежень у випадках переломів плечової кістки, затверджених Наказом МОЗ України від 07.02.2008р. №57, проведення комп`ютерної томографії не зазначено в якості обов`язкового. Основною причиною порушення функції плечового суглобу у ОСОБА_1 є характер та локалізація наявного у неї перелому плечової кістки. Проведення запропонованого оперативного втручання могло знизити ризик незадовільних результатів відновлення та інвіалідізації. Прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями лікарів КМП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради та розвитком негативних наслідків травми, яку хвора отримала 09.11.2020 року не вбачається. Пацієнтці лікарем призначено носіння «пов`язки Дезо». Ця пов`язка може бути бинтовою. Тканинною чи гіпсовою, застосовується в якості самостійного засобу лікування та забезпечує функціональний спокій плеча та верхнього плечового поясу при наступних травмах вивих плеча, у тому числі рецидивуючий, переломи плечової кістки, ключиці, лопатки, ушкодження зв`язкового апарату плечового суглобу. Тривале насіння пов`язки забезпечує умови для зрощення (загоєння) пошкоджених кісткових структур. Крім того, призначена медикаментозна терапія: «фламідез» нестероїдний протизапальний препарат, який здійснює знеболювальну, жарознижуючу та власне протизапальну дію; «супракал», який є допоміжним засобом, зокрема й при лікуванні переломів як компонент гідроксіапатиту кальцію. Таким чином, призначене лікування відповідає принципам консервативної терапії та забезпечує умови для загоєння перелому у пацієнтки. КТ-дослідження підтвердило, принаймні часткову консолідацію, що вказує на досягнення клінічного ефекту призначеної терапії. У процесі лікування пацієнтка ОСОБА_1 неодноразово проходила обстеження лівого плечового суглобу: «…09.11.2020р. Р-графія лівого плечового суглобу+в/з Р-висновок: Перелом хірургічної шийки та великого бугра лівої плечової кістки зі зміщенням. 19.11.2020р. Р-графія лівого плечового суглоба+в/з плеч.к. Смещение отломков сохраняется. Вывих головки плечевой кости (?). 19.11.2020р. Р-графія лівого плечового суглоба +в/з пл.к. зі зміщенням навантаження Данных за вывих нет. 12.01.2021р. Р-графия лівого плечового суглоба Уламковий перелом в/з плечової кістки зі зміщенням уламків в стадії консолідації. Вивих голівки плечової кфіфстки…». Порушення вимог «Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пацієнтам із переломами проксимального відділу плечової кістки, 1017р.» та Наказу МОЗ України від 07.02.2008р. №57 в діях лікаря не зафіксовано: проведено збір скарг та анамнезу захворювання; проведене клінічне обстеження; пацієнтку направлено на рентгенологічне обстеження; рекомендовано проведення оперативного лікування перелому; у зв`язку з відмовою пацієнтки від оперативного лікування (за даними записів у медичній документації) лікарем проведене консервативне лікування наявної травми; надавалися рекомендації. Тобто лікувально-діагностична тактика обрана лікарем коректно. Результати рентгенологічного дослідження та КТ-дослідження оформлюються у вигляді переліку рентгенологічних ознак того чи іншого патологічного стану, не є діагнозом у медичному розумінні цього поняття. На основі комплексу обстежень та з урахуванням висновків додаткових та інстроментальних методів дослідження лікарем проводиться діагностика патологічного процесу та надається медична допомога за його результатами. Зважаючи на те, що лікарем не був діагностований вивих, а навпаки, у її поясненнях окремо вказано, що головка плечової кістки визначається (пальпаторно) в типовому місці, медичних показань на проведення процедури «виправлення вивиху» не було. За результатами КТ-дослідження лівого плечового суглобу від 24.03.2021р. встановлено: «КТ-ознаки консолідованого перелому шийки лівої плечової кістки з відривним переломом бугорка…» причина розвитку несприятливого перебігу перелому у пацієнтки ОСОБА_1 вказані у п.14 даних підсумків.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Під власне моральною шкодою маються на увазі душевні страждання, пов`язанні із заподіянням як фізичної, так і майнової шкоди, а також душевні страждання, не пов`язанні ні з тією, ні з іншою.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями ч бездіяльністю , відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб`єктивного особистого немайнового права особи, яка має абсолютний характер права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров`я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров`я та нормативним локальним актам.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Досліджені судом докази, в тому числі висновки експерта, свідчать про те, що лікувально-діагностична тактика була обрана лікарем ОСОБА_3 коректно, порушень вимог законодавства в сфері охорони здоров`я в діях лікаря не встановлено прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями лікарів КНП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради та розвитком негативних наслідків травми, яку позивачка ОСОБА_1 отримала 09.11.2020 року, не вбачається.

Дані рентгенографічних та КТ-досліджень , на які позивачка посилається як на докази невірно встановленого лікарем ОСОБА_3 діагнозу та подальшого неправильного лікування, не відрізняються один від одного, проте лише ілюструють картину посттравматичного перебігу у динаміці.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивачка, а саме, надання лікарем ОСОБА_3 неналежної медичної допомоги, що призвело до втрати функціональних можливостей лівої руки, не були підтверджені в судовому засіданні, та більш того, спростовуються дослідженими судом доказами, в т.ч. й висновками експертної комісії.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких підстав суд дійшов висновку щодо відмови позивачці ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у повному обсязі у зв`язку з недоведеністю вини відповідача та третьої особи у завданні шкоди здоров`ю позивачки.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до КНП «Міська лікарня №8» ЗМР (місцезнаходження: вул. Харчова, 2, м. Запоріжжя), третя особа ОСОБА_3 , про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.

Роз`яснити учасникам справи, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Визначена дата складання повного рішення суду 22.12.2023 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другійстатті 358 ЦПК України.

Суддя П.В Зарютін