Постанова

від 02.04.2024 по справі 336/368/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 02.04.2024 Справа № 336/368/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 336/4120/22 Головуючий у 1 інстанції: Зарютін П.В.

№ 22-ц/807/527/24 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Онищенко Е.А.

секретар: Бєлова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КНП «Міська лікарня №8» ЗМР, третя особа ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,

ВСТАНОВИВ

В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до КНП «Міська лікарня №8» ЗМР, третя особа ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,

Вобґрунтування позовних вимог зазначала, що 09.11.2020 року близько 11.00 години вона впала та отримала побутову травму: стався вивих та перелом зі зміщенням лівого плечового суглоба. За медичною допомогою вона звернулась до медичного закладу за місцем проживання КМП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради. Лікар-ортопед-травматолог вищої категорії ОСОБА_2 здійснила огляд її лівого плеча та на підставі власного і рентгенографічного обстежень встановила діагноз: закритий перелом верхньої третини лівої плечової кістки. Її зауваження, що ліва рука в плечовому суглобі знаходиться не на своєму місці та випадає із плечового суглоба, можливий вивіх, лікар проігнорувала. Лікар запропонувала позивачу оперативне лікування і зазначила його вартість: 35 тис.грн.. Позивач повідомила лікаря про відсутність і неї таких грошей. Лікар запропонувала придбати та накласти пов`язку ОСОБА_3 і призначила дату наступного огляду 19.11.2020 року. Також лікар призначила їй таблетки фламідез в якості знеболювального препарату. Однак після прийому фламідезу в перший же день у неї стався гіпертонічний криз і вона ліки більше не приймала.

19.11.2020 року позивач на прийомі довела до відома лікаря ОСОБА_2 , що її стан не змінився. Після огляду та рентгенографічного обстеження лікар діагноз не змінила, зазначила як і попередній: закритий перелом верхньої третини лівої плечової кістки, хірургічне лікування лівої плечової кістки. При цьому вона проігнорувала дані рентгенографії: вивих головки плечової кістки (?). Лікар продовжила носіння пов`язки ОСОБА_3 і призначила дату наступного огляду 09.12.2020 року.

11.12.2020 року на прийомі позивач знову довела до відома лікаря ОСОБА_2 , що її стан не змінився, існує постійно сильний біль в області лівого плечового суглоба та руки в цілому, рука випадає з плечового суглоба, набряк руки не проходить, шкіра на руці тріскається, оніміння пальців лівої кісті та обмеження в ній і в руці в цілому. Після огляду та обстеження лікар визначила діагноз: закритий оскольчатий перелом головки плечової кістки, та призначила подальше лікування.

28.12.2020 року на прийомі позивач в черговий раз довела до відома лікаря ОСОБА_2 , що стан її лівої руки не змінився, існує постійно сильний біль в області лівого плечового суглоба та інше. Після огляду та обстеження лікар визначила діагноз: закритий перелом верхньої третини лівої плечової кістки, та призначила подальше лікування.

12.01.2021 року при черговому рентгенологічному обстеженні встановлено: уламковий перелом верхньої третини плечової кістки зі зміщенням уламків в стадії консолідації. Вивих голівки плечової кістки. Однак лікар ОСОБА_2 знову ігнорує рентгенологічні дослідження щодо вивиху та 12.01.2021 року при черговому огляді знову пише в амбулаторній картці діагноз без змін: закритий оскольчатий перелом верхньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням.

Оскільки лікування, яке призначала лікар ОСОБА_2 , не покращувало фізичний стан позивача, а навпаки, значно його погіршувало, та фактично були втрачені функціональні можливості лівої руки, позивач вимушена була звернутись до інших лікарів в області травматології та ортопедії задля консультацій і лікування.

Згідно консультативному висновку лікаря-ортопеда-травматолога вищої категорії ОСОБА_4 відділення ортопедії та травматології МСЧ «Мотор-Січ» від 09.03.2021 року, у позивача діагностовано наявність застарілого переломо-вивиха лівого плечового суглоба.

Згідно висновку лікаря-рентгенолога вищої категорії медичного діагностичного центру медичної компанії «Діасервіс» ОСОБА_5 від 24.03.2021 року, у позивача за наслідками обстеження на КТ діагностовано наявність консолідованого перелому шийки лівої плечової кістки з отривним переломом бугорка, нижнім вивихом головки та формуванням неоартрозу з посттравматично деформованим суглобним відростком лівої лопатки.

Згідно консультативному висновку спеціаліста поліклінічного відділення ТОВ «Клініка Мотор Січ» №001238 від 15.04.2021 року, доцент, КМН, завідувач відділення ОСОБА_6 діагностував наявність у позивача застарілого перелому головки лівого плеча зі зміщенням суглобової пов.лопатки… вивих головки лівого плеча.

До аналогічного діагнозу дійшли після огляду позивача та дослідження медичних документів лікар-ортопед-травматолог КНП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради ОСОБА_7 та лікар-ортопед-травматолог вищої категорії КНП «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради ОСОБА_8 . Зазначені спеціалісти, до яких позивач зверталась із власної ініціативи, вважають, зо нинішня втрата рухових функцій лівої руки викликана помилкою, допущеною на початку лікування травми, коли не було негайно усунуто вивих плечового суглоба лівої руки, внаслідок чого відбулось формування неоартрозу з посттравматично деформованим суглобовим відростком лівої лопатки та розвилась контрактура суглоба лівого плеча.

Позивач вважає, що вона стала фактично інвалідом внаслідок неналежного та неправильного лікування, проведеного лікарем-ортопедом-травматологом вищої категорії ОСОБА_2 в КНП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради, яка на початковій стадії лікування не діагностувала вивих лівого плечового суглоба, що в подальшому спричинило тяжкі наслідки для її здоров`я: втрату рухових функцій правої руки та інші негативні наслідки для її здоров`я. Єдиним виходом з цього стану на думку спеціалістів в області ортопедії та травматології є ендопротезування плечового суглоба лівої руки заміна пошкодженого суглоба імплантованим протезом. Такий протез та операція коштують значних грошових коштів.

У зв`язку з цим позивач вважає, що внаслідок надання некваліфікованої медичної допомоги працівником КНП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради їй було завдано моральної шкоди, яка полягає у тривалих моральних і психологічних стражданнях, у тривалому розладі здоров`я, що призвело до стресу на грунті переживань і психологічного перенавантаження, що викликало нервове виснаження, загострення наявних у неї хронологічних хвороб тощо. Неналежне виконання лікарем своїх обов`язків призвело до різкої, несподіваної і тривалої в негативний бік зміни звичного способу та якості її життя і як наслідок фактичну інвалідність: втрату функцій рухливості лівої руки.

Посилаючись на вищезазначене просила суд, стягнути з відповідача на свою користь 300000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ураженням здоров`я.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.11.2020 року на прийом лікаря-ортопеда-травматолога вищої категорії КНП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради олійник О.В. звернулась позивач ОСОБА_1 з побутовою травмою. Лікарем після відповідних обстежень був встановлений діагноз: закритий осколковий перелом проксимального відділу лівої плечової кістки зі зміщенням уламків (перелом верхнього кінця плечової кістки). Хворій було запропоноване стаціонарне лікування, від якого вона відмовилась, про щ обув зроблений відповідний запис в карточці. Після чого було розпочато консервативне лікування та призначені лікарські препарати.

Згідно даних, зазначених в медичній карті хворої ОСОБА_1 , остання з`являлась на прийоми до лікаря 19.11.2020 року, 11.12.2020 року, 18.12.2020 року, 28.12.2020 року, 12.01.202у року, 02.02.2021 року, 25.02.2021 року. Лікарем призначалися рентгенологічні дослідження, проводилися ортопедичні обстеження, надавалися відповідні рекомендації. 25.02.2021 року надана консультація доцента кафедри травматології та ортопедії Запорізької медичної академії післядипломної освіти, головного позаштатного спеціаліста департаменту охорони здоров`я Запорізької міської ради Труфанова І.І., який підтвердив раніше встановлений діагноз та надані рекомендації. Також пацієнтка була спрямована та оглянута мультидисплінарною реабілітаційною командою, було запропоновано фізіофункціональне лікування, від якого ОСОБА_1 відмовилась.

Згідно висновку експерта № 1106/к від 19.06.2023 року, судово-медична експертна комісія встановила, що тактика ведення пацієнта під час первинного звернення до лікувального закладу була вірною та виходила із характеру травми, віку та стану здоров`я пацієнтки. Консервативне лікування перелому у пацієнтів похилого віку на фоні хронічних захворювань рекомендовано у випадках, коли має місце відмова від оперативного втручання, або об`єктивні протипоказання для її проведення. В даному випадку, згідно запису у медичній карті амбулаторного хворого про відмову пацієнтки від оперативного втручання, розпочате лікування консервативне у відповідності до стандартів амбулаторної (поліклінічної) допомоги. Проведення оперативного втручання проводиться в умовах спеціалізованого (травматологічного) стаціонару. Нижній вивих плеча загалом не є характерним для виникнення внаслідок падіння на руку через те, що при заявленому механізмі плечова кістка зміщується вгору, вперед або назад в залежності від кута контакту травмованої кінцівки із травмуючим предметом (контактною поверхнею) Крім того, під час первинного клінічного (коли, зокрема, визначається правильність розташування голівки плечової кістки у суглобі) та рентгенологічного дослідження (визначає не лише наявність порушення цілісті кісткових структур, а й взаємне зміщення структур суглобу) ознак вивиху зафіксовано не було. Вищевказане свідчить, що зафіксований у пацієнтки нижній вивіх розвинувся вже у післятравматичному періоді внаслідок порушення (зниження) тонусу м`язів та зв`язкового апарату через обмеження функціонування суглобу.

На фоні тривалої іммобілізації кінцівки пов`язкою Дезо та явищ вікової саркопенії. В наданій медичній документації, у ранньому та віддаленому післятравматичному періодах, пацієнтка була неодноразово обстежена клінічно (спеціалістами в галузі ортопедії-травматології) та рентгенологічно (рентгенографія, комп`ютерна томограція), при цьому певні зміни у формулюваннях діагнозів відображали зміни перебігу травми (консолідація перелому, виникнення ознак нижнього вивиху плеча), що є цілком природним при аналізі перебігу травми у динаміці. Хірургічні методи лікування перелому плечової кістки на сучасному етапі медичної науки мають пріоритет через те, що відновлення здоров`я відбувається швидше, зменшується кількість післятравматичних ускладнень. Допускається проведення ранньої фізичної активації пацієнта, більш якісно відновлюються фізіологічні функції. Проте, проведення даного лікування не є можливим на поліклінічному етапі лікування, а проводиться тільки у спеціалізованих профільних стаціонарних лікувальних відділеннях. На амбулаторно-поліклінічному рівні надання медичної допомоги КМП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради лікарем ортопедом-травматологом консервативне лікування призначене вірно в межах технічних можливостей та наявних умов надання медичної допомоги. Можливості діагностики динаміки післятравматичного періоду в умовах КМП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради були достатніми.

Під час обстеження лікарем-ортопедом-травматологом КМП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради проведені збір скарг та анемнезу захворювання (травми), об`єктивне клінічне обстеження, рентгенологічні дослідження травмованого сегмента у динаміці. 09.11.2020 року у пацієнтки під час рентгенографії не було діагностовано ознак вивиху плечової кістки. Під час повторного (динамічного) рентгенографічного дослідження 19.11.2020 року запідозрено вивих головки плечової кістки, проте дослідженням, проведеним в умовах «зі зменшеним навантаженням», встановило, що даних за вивих плеча немає. Таким чином, пацієнтка була обстежена на достатньому рівні, виходячи із можливостей амбулаторно-поліклінічного етапу. При підозрі на перелом кісток (зокрема й плечової) обов`язково проводиться рентгенологічне дослідження у відповідності до Наказу МОЗ України від 07.02.2008р. №57. Під час рентгенологічного дослідження визначаються ознаки того чи іншого патологічного процесу, які інтерпретуються лікарем при встановленні діагнозу. Сам по собі висновок рентгенологічного дослідження діагнозом не є. В переліку діагностичних обстежень у випадках переломів плечової кістки, затверджених Наказом МОЗ України від 07.02.2008р. №57, проведення комп`ютерної томографії не зазначено в якості обов`язкового. Основною причиною порушення функції плечового суглобу у ОСОБА_1 є характер та локалізація наявного у неї перелому плечової кістки. Проведення запропонованого оперативного втручання могло знизити ризик незадовільних результатів відновлення та інвіалідізації. Прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями лікарів КМП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради та розвитком негативних наслідків травми, яку хвора отримала 09.11.2020 року не вбачається. Пацієнтці лікарем призначено носіння «пов`язки Дезо». Ця пов`язка може бути бинтовою. Тканинною чи гіпсовою, застосовується в якості самостійного засобу лікування та забезпечує функціональний спокій плеча та верхнього плечового поясу при наступних травмах вивих плеча, у тому числі рецидивуючий, переломи плечової кістки, ключиці, лопатки, ушкодження зв`язкового апарату плечового суглобу.

Тривале носіння пов`язки забезпечує умови для зрощення (загоєння) пошкоджених кісткових структур. Крім того, призначена медикаментозна терапія: «фламідез» нестероїдний протизапальний препарат, який здійснює знеболювальну, жарознижуючу та власне протизапальну дію; «супракал», який є допоміжним засобом, зокрема й при лікуванні переломів як компонент гідроксіапатиту кальцію. Таким чином, призначене лікування відповідає принципам консервативної терапії та забезпечує умови для загоєння перелому у пацієнтки. КТ-дослідження підтвердило, принаймні часткову консолідацію, що вказує на досягнення клінічного ефекту призначеної терапії. У процесі лікування пацієнтка ОСОБА_1 неодноразово проходила обстеження лівого плечового суглобу: «… ІНФОРМАЦІЯ_1 -графія лівого плечового суглобу+в/з Р-висновок: Перелом хірургічної шийки та великого бугра лівої плечової кістки зі зміщенням. ІНФОРМАЦІЯ_2 -графія лівого плечового суглоба+в/з плеч.к. Смещение отломков сохраняется. Вывих головки плечевой кости (?). ІНФОРМАЦІЯ_2 -графія лівого плечового суглоба +в/з пл.к. зі зміщенням навантаження ОСОБА_9 за вывих нет. 12.01.2021р. Р-графия лівого плечового суглоба Уламковий перелом в/з плечової кістки зі зміщенням уламків в стадії консолідації. Вивих голівки плечової кфіфстки…». Порушення вимог «Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пацієнтам із переломами проксимального відділу плечової кістки, 1017р.» та Наказу МОЗ України від 07.02.2008р. №57 в діях лікаря не зафіксовано: проведено збір скарг та анамнезу захворювання; проведене клінічне обстеження; пацієнтку направлено на рентгенологічне обстеження; рекомендовано проведення оперативного лікування перелому; у зв`язку з відмовою пацієнтки від оперативного лікування (за даними записів у медичній документації) лікарем проведене консервативне лікування наявної травми; надавалися рекомендації. Тобто лікувально-діагностична тактика обрана лікарем коректно.

Результати рентгенологічного дослідження та КТ-дослідження оформлюються у вигляді переліку рентгенологічних ознак того чи іншого патологічного стану, не є діагнозом у медичному розумінні цього поняття. На основі комплексу обстежень та з урахуванням висновків додаткових та інстроментальних методів дослідження лікарем проводиться діагностика патологічного процесу та надається медична допомога за його результатами. Зважаючи на те, що лікарем не був діагностований вивих, а навпаки, у її поясненнях окремо вказано, що головка плечової кістки визначається (пальпаторно) в типовому місці, медичних показань на проведення процедури «виправлення вивиху» не було. За результатами КТ-дослідження лівого плечового суглобу від 24.03.2021р. встановлено: «КТ-ознаки консолідованого перелому шийки лівої плечової кістки з відривним переломом бугорка…» причина розвитку несприятливого перебігу перелому у пацієнтки ОСОБА_1 вказані у п.14 даних підсумків.

Таким чином, суд першої інстанції, спираючись на висновок експерта, зробив переконливий висновок про те, що досліджені судом докази, в тому числі висновки експерта, свідчать про те, що лікувально-діагностична тактика була обрана лікарем ОСОБА_2 коректно, порушень вимог законодавства в сфері охорони здоров`я в діях лікаря не встановлено прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями лікарів КНП «Міська лікарня №8» Запорізької міської ради та розвитком негативних наслідків травми, яку позивачка ОСОБА_1 отримала 09.11.2020 року, не вбачається.

Як зазначив суд першої інстанції, дані рентгенографічних та КТ-досліджень , на які позивачка посилається як на докази невірно встановленого лікарем ОСОБА_2 діагнозу та подальшого неправильного лікування, не відрізняються один від одного, проте лише ілюструють картину посттравматичного перебігу у динаміці.

У відповідності до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У даній справі позивачкою не надано доказів на підтвердження неналежного лікування.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, та особистого тлумачення апелянтом фактичних обставин справи та норм закону.

З огляду на наведене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2024 р.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

Е.А. Онищенко