Ухвала

від 15.12.2023 по справі 711/9229/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9229/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2023 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Сервіс» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та договору недійсним, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів» звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Сервіс», у якому просить: визнати дії ТОВ «Дом Сервіс» щодо надання послуг з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 такими, що здійснені з використанням нечесної підприємницької практики; визнати недійсним договір про надання послуг з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ТОВ «Дом Сервіс»; визнати, що тариф/ціна/вартість послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , за якою ТОВ «Дом Сервіс» нараховувало та нараховує зобов`язання ОСОБА_1 у періоді з 01.11.2017 по дату подання позовної заяви, визначена неналежним чином; визнати, що у правовідносинах між ТОВ «Дом Сервіс» та ОСОБА_1 щодо надання послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 порушується принцип рівності сторін договору; визнати порушеними права споживача ОСОБА_1 , внаслідок надання йому, як співвласнику багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , послуг з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Дом Сервіс» у періоді з 01.11.2017 року по дату подання позовної заяви; зобов`язати ТОВ «Дом Сервіс» припинити здійснювати нарахування ОСОБА_1 за послугу з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , та припинити надавати послуги, від яких ОСОБА_1 відмовився листом від 09.09.2021 року, а саме - послуги, щодо яких не узгоджені умови і не укладено письмового договору між ОСОБА_1 і ТОВ «Дом Сервіс»; зобов`язати ТОВ «Дом Сервіс» відновити становище, яке існувало до порушення прав ОСОБА_1 щодо надання йому послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: скасувати нарахування зобов`язання ОСОБА_1 за вказану послугу за весь період, коли тариф/ціна/вартість послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 була визначена неналежним чином; визнати припиненими правовідносини між ОСОБА_1 і ТОВ «Дом Сервіс» щодо надання останнім послуг, від яких ОСОБА_1 відмовився листом від 09.09.2021 року, а саме - послуг, щодо яких не узгоджені умови і не укладено письмового договору між ОСОБА_1 і ТОВ «Дом Сервіс»; стягнути з ТОВ «Дом Сервіс» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної (немайнової) шкоди у сумі 50000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Наталія Миколаївна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/9229/23.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Придніпровським районним судом м. Черкаси та підлягає направленню за підсудністю з таких підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 125 Конституції України, ч. 1ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.

Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до правил загальної підсудності, які встановлені в статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно положень ч. 5 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.

Обґрунтовуючи звернення з вказаним позовом саме до Придніпровського районного суду м. Черкаси, позивач посилається на Закон України «Про захист прав споживачів» та керується ч. 5 ст. 28 ЦПК України.

Однак, щодо визначення територіальної підсудності Придніпровському районному суду м. Черкаси слід зазначити, що з позовної заяви вбачається, що спірні відносини виникли щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 , яка належить позивачу ОСОБА_1 . Підставами позову, на думку позивача, є невідповідне, здійснене з порушенням прав споживача - власника квартири, надання послуг з обслуговування житлового будинку та прилеглої території та визначення тарифів щодо оплати за житлово-комунальні послуги за вказаною вище адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» передбачено, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

Як вказано вище, даний спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, що належить на праві власності позивачу, а саме, обслуговування будинку та прибудинкової території відповідачем ТОВ «Дом Сервіс» за адресою: АДРЕСА_3 , що не належить до юрисдикції Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Правовий стан нерухомості ґрунтується на необхідності забезпечення особливого стану цих речей, стійкість правовідносин з їх обігу задля чого застосовується окрема реєстрація прав на нерухоме майно та нотаріальна форма правочинів щодо нерухомості.

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року по справі № 368/352/18 зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з нерухомим майном повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності, що застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно (земельні ділянки, будинки, квартири тощо), зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Крім того, у позовній заяві позивачем вказано, що цивільну справу за позовом ТОВ «Дом Сервіс» до ОСОБА_1 (позивача у цій справі) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3 , 02.09.2020 було розглянуто саме Голосіївським районним судом м. Києва (справа № 752/13161/19), тобто за місцем знаходження майна.

Отже, на думку суду, вказаний спір має бути вирішено за правилами виключної підсудності згідно положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Вирішуючи питання можливості розгляду позовної заяви Придніпровським районним судом міста Черкаси суд зауважує, що відповідно до частини 1статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких правил підсудності, встановленихЦПК.

За усталеною практикою ЄСПЛ, термін право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).

У рішенні ЄСПЛ "Сокуренко і Стригун проти України" суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні раніше згадуваної справи "Занд проти Австрії", зазначено, що термін "судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3ст. 31 ЦПК України).

Крім того, нормамистатті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладеневище,вважаю,що цивільнасправа запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ДомСервіс» прозахист правспоживачів,визнання дійнезаконними тадоговору недійсним,зобов`язання вчинитипевні діїта стягненняморальної шкодимає бутипередана доГолосіївського районногосуду м.Києва (вул. Полковника Потєхіна, 14А, Київ, 03127).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 27, 28, 30-32, 187, 353, 354 ЦПК України

у х в а л и в:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Сервіс» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та договору недійсним, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди передати до Голосіївського районного суду м. Києва (вул. Полковника Потєхіна, 14А, Київ, 03127).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 15.12.2023.

Суддя: Н. М. Кондрацька