Рішення

від 11.06.2024 по справі 711/9229/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №711/9229/23

Провадження №2/752/3254/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі суддіКордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом сервіс» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом сервіс» (далі - ТОВ «Дом сервіс») про захист прав споживачів.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що з 11.08.2017 він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Будинок, в якому знаходиться його квартира з 19.08.2017 знаходиться на балансі у відповідача, якому він направив пропозицію укласти з ним договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

ТОВ «Дом сервіс» надіслав для укладання тимчасовий договір №46/1, на який він направив свої заперечення та вказав на невідповідність запропонованого проекту тимчасового договору типовому договору, затвердженому постановою КМУ від 20.05.2009 №529.

Відповідач не вчинив жодних дій щодо затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги, не підготував проект та не уклав зі споживачами договір про надання житлово-комунальних послуг.

В жовтні 2019 року йому стало відомо, що відповідач подав до нього позов про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 15680,72 за період з грудня 2017 року по червень 2019 року. З розрахунку, доданого до позову вбачається, що вартість послуги за 1 кв.м коливається від 34,07 грн. до 42,87 грн. на місяць.

В серпні 2021 року він знову звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, проте запропонований проект договору, наданий відповідачем знову не відповідав вимогам, визначеним постановою КМУ від 20.05.2009 №529, оскільки не містив істотних умов договору.

Листом від 09.09.2021 він повідомив відповідача про відмову від отримання послуг, яке останній отримав 13.09.2021.

В січні 2022 року ТОВ «Дом сервіс» знову подав до нього позов, як до власника квартири, про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги станом на 01.12.2021 в сумі 22292,22 грн. З розрахунку заборгованості, доданого до позову, вбачається, що вартість послуги за 1 кв.м коливається від 5,96 грн. до 19,03 грн. на місяць.

За інформацією відповідача тариф на послуги у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , щомісячно затверджується наказом, виходячи з розрахунку фактично понесених витрат та первинних документів.

Фактично відповідач використовує декілька тарифів, затверджених власним наказом, за якими йому нараховувалась плата за житлово-комунальні послуги.

В листопаді 2023 року він на електронну пошту отримав квитанцію про нарахування йому за жовтень 2023 року плати за житлово-комунальні послуги в розмірі 765,30 грн. та загалом на суму 16763,79 грн. Проте як визначена ціна послуги, йому невідомо.

Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між ним та відповідачем є неукладеним.

Інформація, надана відповідачем, яка спонукала його укласти тимчасовий договір, була надана у нечіткий та двозначний спосіб, що є введенням його в оману, зокрема в частині визначення ціни та порядку розрахунків. Погодившись на укладання цього тимчасового договору, він розраховував, що відповідач виконає свої зобов`язання щодо затвердження тарифу на житлово-комунальні послуги та укладе зі споживачами типовий договір, або він зможе розірвати його та відмовитись від послуг відповідно до п.7.1. типового договору. Фактично відмовитись від послуг відповідача виявилось неможливим, у цих правовідносинах порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином, тариф з надання послуги не затверджений органом місцевого самоврядування.

Відсутні документи, які регулюють відносини між відповідачем та співвласниками багатоквартирного будинку. В період з листопада 2017 року по 10.06.2018 рішенням органу місцевого самоврядування тариф на послуги відповідача не затверджувався, рішення з визначення управителя будинку не приймались, Київською міською радою або її уповноваженим органом конкурс на визначення управителя в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не оголошувався, відтак управитель відсутній.

В порушення приписів чинного законодавства відповідач щомісячно в односторонньому порядку затверджує своїм наказом вартість послуги, тобто у спосіб, не передбачений чинним законодавством України.

Зазначене свідчить про здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності та порушення його прав як споживача послуг.

Просив:

визнати дії ТОВ «Дом сервіс» щодо надання йому послуг з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності;

визнати недійсним договір про надання послуг з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 між ним та ТОВ «Дом сервіс»;

визнати, що тариф/ціна/вартість послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , за якою ТОВ «Дом сервіс» нарахувало та нараховує йому зобов`язання у період з 01.11.2017 по дату подання позовної заяви, визначена неналежним чином;

визнати, що у правовідносинах між ним та ТОВ «Дом сервіс» щодо надання послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , порушується принцип рівності сторін договору;

визнати порушеними права споживача ОСОБА_1 внаслідок надання йому, як співвласнику багатоквартирного будинку адресою: АДРЕСА_1 , послуг з обслуговування житлового будинку прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 ТОВ «Дом сервіс» у період з 01.11.2017 по дату подання позовної заяви;

зобов`язати ТОВ «Дом сервіс» припинити здійснювати нарахування йому за послугу з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , та припинити надавати послуги, від яких він відмовився листом від 09.09.2021, а саме послуги, щодо яких не узгоджені умови і не укладено письмового договору між ним та ТОВ «Дом сервіс»;

зобов`язати ТОВ «Дом сервіс» відновити становище, яке існувало до порушення його прав щодо надання йому послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - скасувати йому нарахування зобов`язання за вказану послугу за весь період, коли тариф/ціна/вартість з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , була визначена неналежним чином;

визнати припиненими правовідносини між ним та ТОВ «Дом сервіс» щодо надання останнім послуг, від яких він відмовився листом від 09.09.2021 а саме послуг, щодо яких не узгоджені умови і не укладено письмового договору між ним та ТОВ «Дом сервіс»;

стягнути з ТОВ «Дом сервіс» на його користь моральну шкоду у сумі 50000 грн.

15.12.2023 справу передано для розгляду за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

03.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.06.2024 постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для подання заперечень на відповідь на відзив та про відмову в переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.

Зазначив, що він є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Акту приймання-передачі житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , з балансу ТОВ «УМК» на баланс ТОВ «Дом сервіс» від 19.08.2017.

ТОВ «Дом сервіс» забезпечує житлово-комунальними послугами квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є відповідач.

Між ТОВ «Дом сервіс» та ОСОБА_1 письмовий договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався, однак між сторонами склалися фактичні договірні відносини, за якими у належну відповідачу власність надавалися житлово-комунальні послуги, які він був зобов`язаний оплачувати, відповідно до норм законодавства, оскільки фактично користувався ними, як власник квартири у багатоквартирному житловому будинку.

Відсутність письмового договору не звільняє ОСОБА_1 від обов`язку з оплати за отримані житлово-комунальні послуги.

Позивач не надав до суду доказів на підтвердження нечесної підприємницької практики з боку відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 6 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Оскільки, ТОВ «Дом сервіс» при наданні послуг з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , не використовує нечесну підприємницьку практику, підстави для визнання правочину недійсним відсутні.

Тариф та складова вартості тарифу за послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території щомісячно затверджується наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом сервіс» з розрахунку фактично понесених витрат та первинних документів.

На підтвердження факту затвердження тарифу та його складової ОСОБА_1 надавалися копії наказів про затвердження складової вартості за послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території, копії яких долучені позивачем до матеріалів позовної заяви.

Нарахування, здійсненні на підставі затверджених ТОВ «Дом сервіс» тарифів за послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території, були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанції при розгляді справ № 752/13161/19 і №752/655/22 за позовом ТОВ «Дом сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово- комунальні послуги, судовими рішеннями у справах №752/13161/19 та № 752/655/22 встановлено, що нарахування є правомірними і здійсненими у відповідності до вимог Закону України «Про житлово- комунальні послуги», стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дом сервіс» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги. Судові рішення у справах № 752/13161/19 та № 752/655/22 виконані ОСОБА_1 в добровільному порядку.

Також судовими рішеннями, що набрали законної сили у судових справах №752/13161/19 та №752/655/22 встановлено, що ТОВ «Дом сервіс» є належним суб`єктом правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, здійснює свою діяльність належним чином, що відповідно підтверджує не використання нечесної підприємницької практики; здійснює нарахування за послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території відповідно до фактичному обсягу наданих послуг.

Припинення цивільних правовідносин це сукупність способів та юридичних засобів досягнення мети їх правового регулювання у виді припинення суб`єктивних цивільних прав, юридичних обов`язків або правовідносин у цілому.

ТОВ «Дом сервіс» здійснює обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , як співвласник у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника, та зобов`язання щодо оплати за наданні житлово-комунальні послуги.

Наявність зобов`язання, що виникає у ОСОБА_1 , як власника квартири АДРЕСА_1 , передбачено ст. 322, 360 Цивільного кодексу України, ст. 10, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Правилами користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8.10.1992.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що ТОВ «Дом сервіс» не припиняло свою діяльність, що полягає у наданні послуг з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , і що управитель багатоквартирного будинку не змінювався, відсутні підстави для припинення правовідносин між сторонами.

Враховуючи вищезазначені обставини, порушення прав позивача в діях відповідача відсутні, у зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при ньому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

ОСОБА_1 звертаючись до суду, не зазначив, в чому полягає заподіяна йому моральна шкода, не конкретизував якими саме діями чи бездіяльністю і в який момент відповідачем заподіяна дана шкода, також, позивачем не надано обґрунтування, як визначався розмір суми, яка заявлена до стягнення та не надано доказів, що підтверджують заподіяння моральної шкоди і розмір суми, що підлягає до відшкодування.

У зв`язку з тим, що у позовній заяві не зазначено, в чому саме полягає заподіяна моральна шкода, не конкретизовано момент заподіяння шкоди та не надано належних та достатніх доказів, що підтверджують факт заподіяння моральної шкоди та її проявів, неможливо встановити наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відсутні докази визначення управителя будинку відповідно до чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач з 11.08.2017 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Будинок, в якому знаходиться квартира позивача, знаходиться на балансі у ТОВ «Дом сервіс», що підтверджується актом приймання-передачі житлового комплексу з балансу ТОВ «УМК» на баланс ТОВ «Дом сервіс» від 19.08.2017.

ТОВ «Дом Сервіс» є юридичною особою.

Згідно з р.3 Статуту ТОВ «Дом Сервіс» метою та предметом діяльності товариства є здійснення функцій утримання на балансі, переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна; виконання функцій замовника та виконавця житлово-комунальних послуг; забезпечення експлуатації житлових будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами.

В період з грудня 2017 року по січень 2023 року ТОВ «Дом сервіс» наказами щомісячно затверджує складову вартості за послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території, виходячи зі складової вартості за послугу з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території по АДРЕСА_1 .

10.02.2021 Київським апеляційним судом у справі №752/13161/19 винесено постанову, згідно з якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дом Сервіс» заборгованість за надання послуг з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території за період з грудня 2017 року по червень 2019 року у загальному розмірі 17600,66 грн.

У зазначеній постанові суд вказав, що у даному конкретному випадку між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, за якими у належне ОСОБА_1 житло надавалися житлово-комунальні послуги, які він був зобов`язаний оплачувати, оскільки фактично користувався ними як власник квартири у багатоквартирному житловому будинку.

01.03.2022 Голосіївським районним судом міста Києва було ухвалено рішення у справі №752/655/22, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дом Сервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період станом на 01.12.2021 в розмірі 22292,72 грн., 3% річних в розмірі 783,20 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2174,38 грн. Рішення набрало законної сили 18.04.2023.

Відомості про обрання управителя житлового будинку по АДРЕСА_1 відсутні.

Щодо вимог визнати дії ТОВ «Дом сервіс» щодо надання позивачу послуг з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , такими, що здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності, та визнати недійсним договір про надання послуг з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 між ним та ТОВ «Дом сервіс», суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється.

Нечесна підприємницька практика включає:

1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;

2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про:

1) основні характеристики продукції, такі як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару;

2) гарантійний строк та гарантійне обслуговування продукції;

3) будь-які застереження щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції;

4) спосіб продажу, ціну або спосіб розрахунку ціни, наявність знижок або інших цінових переваг;

5) умови оплати, доставки, виконання договору купівлі-продажу;

6) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті;

7) місце розташування і повну назву продавця, а в разі потреби - місце розташування і повну назву особи, від імені якої виступає продавець;

8) характер, атрибути та права продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди;

9) небезпеку, що загрожує споживачу у зв`язку з покупкою та/або використанням продукції;

10) права споживача, у тому числі право відмовитися від продукції (для відповідних видів товарів, робіт і послуг), право на заміну продукції або відшкодування збитків.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Підприємницька практика, яка істотно спотворює або може істотно спотворити економічну поведінку лише чітко визначеної (окремої) групи споживачів, особливо вразливих до такої діяльності через їх розумові або фізичні вади, вік чи довірливість, у разі якщо продавець мав об`єктивну можливість передбачити їх поведінку та особливості, має оцінюватися з точки зору середньостатистичного представника такої групи, а також з урахуванням припущення, що, зважаючи на викладені обставини, можливість здійснити свідомий і компетентний вибір відсутня і споживач помиляється при вчиненні правочину щодо обставин, які мають істотне значення. Зазначені умови не стосуються законної рекламної діяльності, у тому числі створення заяв або виразів, які не можуть бути сприйняті буквально.

Забороняються як такі, що вводять в оману:

1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції;

2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої;

3) відмова від пред`явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару;

4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості продукції або про продаж продукції протягом обмеженого строку, що спонукає споживачів до прийняття швидкого рішення і позбавляє їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення;

5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;

6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім`ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію;

7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;

8) використання повідомлення про розпродаж у зв`язку із припиненням суб`єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності;

9) маркування продукції знаком довіри, знаком якості або знаком відповідності без отримання на це відповідного дозволу уповноваженої особи чи власника таких знаків;

10) пропонування продажу продукції за спеціальною ціною, якщо:

а) у продажу така продукція відсутня;

б) продавець відмовляється прийняти замовлення на таку продукцію або доставити її у прийнятний строк;

в) продавець пропонує неякісні екземпляри такої продукції з наміром продати іншу продукцію;

11) представлення встановленого законодавством права споживача як наданого продавцем продукції привілею;

12) неправдива заява про припинення продавцем торговельної діяльності або його переїзд;

13) заява про те, що придбання продукції може сприяти виграшу у лотереї;

14) поширення недостовірної інформації про стан ринку або можливість придбати продукцію з метою спонукати споживача придбати продукцію на менш вигідних для нього умовах;

15) заява про проведення конкурсу або розіграшу подарунків без наступного вручення таких подарунків або їх еквівалента;

16) недостовірне твердження про те, що продавець діє не в торговельних, ділових чи професійних інтересах, або представлення продавцем себе як споживача.

Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:

1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;

2) вживання образливих або загрозливих висловів;

3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача;

4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб`єктом господарювання;

5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.

Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:

1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;

2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;

3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;

4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Суб`єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

Статтею 12 Закону україни «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.

Позивач свої доводи, що відповідач здійснює нечесну підприємницьку діяльність обґрунтовує тим, що останній спонукав його укласти договір, а інформація, надана ним, була видана у нечіткий та двозначний спосіб, що є введенням його, як споживача, в оману.

Суд відзначає, що докази спонукання відповідачем укласти договір з позивачем відсутні. З матеріалів, доданих до позову вбачається, що ініціатором укладання договору був саме ОСОБА_1 . Між сторонами тривала переписка з питання укладання договору про надання послуг, проте такий договір так і не був укладений, оскільки сторони не узгодили всі істотні умови договору.

Суд вважає, що докази здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності відсутні. Оскільки судом встановлено, що договір в письмовій формі між сторонами не укладався, а між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, за якими у належне ОСОБА_1 житло надавалися житлово-комунальні послуги, які він був зобов`язаний оплачувати, оскільки фактично користувався ними як власник квартири у багатоквартирному житловому будинку, то відсутні підстави для визнання неукладеного договору недійсним.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні зазначених позовних вимог.

Щодо позовних вимог визнати, що тариф/ціна/вартість послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , за якою ТОВ «Дом сервіс» нарахувало та нараховує йому зобов`язання у період з 01.11.2017 по дату подання позовної заяви, визначена неналежним чином; визнати, що у правовідносинах між позивачем та ТОВ «Дом сервіс» щодо надання послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , порушується принцип рівності сторін договору; визнати порушеними права споживача ОСОБА_1 внаслідок надання йому, як співвласнику багатоквартирного будинку адресою: АДРЕСА_1 , послуг з обслуговування житлового будинку прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 ТОВ «Дом сервіс» у період з 01.11.2017 по дату подання позовної заяви, суд відзначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Види порушень прав споживачів та способи їх захисту визначені у статтях 6-17 Закону України «Про захист прав споживачів».

Також суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18).

Аналізуючи надані докази, можна зробити висновок, що позивачем не надано доказів порушення його вищезазначених прав як споживача. Крім того, порушені права або інтереси мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Враховуючи наведене суд вважає, що вищезазначені вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо вимог зобов`язати ТОВ «Дом сервіс» припинити здійснювати нарахування йому за послугу з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , та припинити надавати послуги, від яких він відмовився листом від 09.09.2021, а саме послуги, щодо яких не узгоджені умови і не укладено письмового договору між ним та ТОВ «Дом сервіс»; зобов`язати ТОВ «Дом сервіс» відновити становище, яке існувало до порушення його прав щодо надання йому послуги з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - скасувати йому нарахування зобов`язання за вказану послугу за весь період, коли тариф/ціна/вартість з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , була визначена неналежним чином; визнати припиненими правовідносини між ним та ТОВ «Дом сервіс» щодо надання останнім послуг, від яких він відмовився листом від 09.09.2021 а саме послуг, щодо яких не узгоджені умови і не укладено письмового договору між ним та ТОВ «Дом сервіс», суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з п. 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного перепланування спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

ОСОБА_1 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Будинок, в якому знаходиться ця квартира, знаходиться на балансі відповідача.

Суд повторно зауважує, що у даному конкретному випадку між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, за якими у належне ОСОБА_1 житло надавалися житлово-комунальні послуги, які він був зобов`язаний оплачувати, оскільки фактично користувався ними як власник квартири у багатоквартирному житловому будинку.

Згідно з судовими рішеннями від 10.02.2021 у справі №752/13161/19 та від 01.03.2022 у справі №752/655/22 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дом Сервіс» стягнута заборгованість за надання послуг з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території.

Відтак, відсутні підстави для скасування позивачу нарахування зобов`язання за фактично отримані ним послуги за весь період

Враховуючи, що право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 не припинилось, що позивач так і є власником цієї квартири, то правовідносини між ним та ТОВ «Дом сервіс» щодо надання останнім послуг не припинились, оскільки власність зобов`язує, а необхідність утримувати нерухоме майно в багатоквартирному будинку не зникла.

Відтак, відсутні і підстави для припинення здійснювати нарахування позивачу плати за послугу з обслуговування житлового будинку та прилеглої прибудинкової території, оскільки зобов`язальні правовідносини між сторонами тривають.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні зазначених позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення з ТОВ «Дом сервіс» на користь позивача моральної шкоди у сумі 50000 грн. суд відзначає наступне.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд вважає слушними доводи відповідача, який у відзиві зазначив, що звертаючись до суду, позивач не зазначив, в чому полягає заподіяна йому моральна шкода, не конкретизувала якими саме діями чи бездіяльністю і в який момент відповідачем заподіяна дана шкода, також, позивачем не надано обґрунтування, як визначався розмір суми, яка заявлена до стягнення та не надано доказів, що підтверджують заподіяння моральної шкоди і розмір суми, що підлягає до відшкодування.

Крім того, враховуючи, що суд відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог та не встановив порушення прав позивача, як споживача послуг, то підстави для стягнення моральної шкоди відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258- 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дом сервіс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайла Максимовича, б. 3-Д, прим. 528, код ЄДРПОУ 41532263.

Суддя Ж. І. Кордюкова