Рішення

від 27.11.2023 по справі 758/3361/20

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3361/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014» - Стеців Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014», про визнання договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) - адвокат Чепусов Юрій Андрійович у березні 2020 року звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (надалі за текстом - відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014» (надалі за текстом - відповідач 2), про визнання договору недійсним.

Позов обґрунтовано тим, що 09.07.2008 р. між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» укладено кредитний договір № 68/П/63/2008-840 (надалі за текстом - Кредитний договір), за яким позивач отримав кредит в сумі 87890,00 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим договором за програмою Нове житло зі сплатою 15,49 % процентів річних, згідно узгодженого графіку в строк до 08.07.2038 р.

Водночас, у забезпечення вимог за Кредитним договором, 09.07.2008 р. було підписано договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1839 (надалі за текстом - Договір іпотеки). Предметом іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань позивача за Кредитним договором є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка загальною площею 0.0623 Га, кадастровий номер якої 8000000000:91:467:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому, до Кредитного договору сторонами було підисано Додакову угоду №1 від 07.08.2009 р., якою Кредитний договір викладено в новій редакції. Додатковий договір №1 від 29.11.2012 р. до Кредитного договору, яким змінено валюту зобов`язання, встановлено фіксовану (16% річних) та стандартну процентну ставку (UIRD+фіксований процент 5%) та додано (змінено) інші умови та положення.

30.11.2012 р. укладено Додатковий договір №1 до Договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г.Ю.

Відповідно до Постанови Правління НБУ від 4.06.2015 р. №356, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - Фонд) прийнято рішення від 5.06.2015 р. №113, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації відповідача 1 та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію відповідача 1.

У зв`язку з припиненням платежів за Кредитним договором, у позивача утворилась заборгованість у розмірі 230 019,91 грн., в тому числі, за тілом кредиту у розмірі 215 954,00 грн. та залишок за відсотками у розмірі 14 065,91 грн.

Відповідно до рішення Фонду про затвердження умов продажу активів № 400 від 12.04.2019 р., права вимоги за Кредитним договором було виставлено на відкриті електронні торги (голандський аукціон) з продажу активів. Згідн з до протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-04-19-000109-b, який було проведено 07.06.2019 р., переможцем аукціону став відповідач 2.

08.07.2019 р. між відповідачем 1 в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію відповідача 1 та відповідачем 2 було укладено Договір № 68/П/63/2008-840 купівлі-продажу (відступлення) майнових прав за Кредитним договором (надалі за текстом - Договір відступлення прав вимоги).

У подальшому, позивачем отримано від відповідача 2 вимогу (повідомлення) про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до Договору іпотеки, шляхом погашенням існуючої заборгованості, та про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки у разі непогашення заборгованості.

Листом від 09.07.2019 р. (за вих. 05-6233) за підписом представників відповідача 1 та відповідача 2 позивача було повідомлено про відступлення права вимоги за Кредитним договором та договорами забезпечення.

Позивач вважає, що існують очевидні ознаки недійсності Договору про задоволення вимог іпотекодержателя (застереження про задоволення вимог іпотекодержателя), оскільки відсутнє з посиланням на належні докази підтвердження переходу прав вимоги, наявна невідповідність суми заборгованості у вимозі сумам заборгованості, зазначеним у Публічному паспорті активу. Позивач вважає, що не зважаючи на його право не виконувати зобов`язання за Кредитним договором до надання підтверджень переходу права вимоги та справжнього розміру заборгованості, відповідач 2 фактично має право та можливість звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку відповідно до положень статті 6 Договору іпотеки (в новій редакції), що значно порушить права та законні інтереси позивача, які полягають у непорушності права власності на предмет іпотеки, створить можливість протиправного позбавлення цього права, права на мирне володіння майном та прав споживача. У зв`язку з цим, позивач просив визнати договір про задоволення вимог іпотекодержателя у формі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке викладене у статті 6 Договору іпотеки (з урахуванням Додаткового договору № 1 від 30.11.2012 р. до Договору іпотеки), недійсним в цілому.

Ухвалою суду від 17.03.2020 р. позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

19.03.2020 р. представником позивача адвокатом Чепусовим Ю.А. було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким реєстраторам вчиняти дії щодо об`єкта нерухомого майна: земельної ділянки, загальною площею 0,0623 Га, кадастровий номер якої 8000000000:91:467:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер 03-7-02964 (бланк серії КВ №141048), виданий 16.06.2009 р. видавник: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в Договорі іпотеки.

Ухвалою суду від 20.03.2020 р. заяву представника позивача адвоката Чепусова Юрія Андрійовича, про забезпечення позову у цивільній справі, було повернуто.

24.03.2020 р. позивачем було повторно подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким реєстраторам вчиняти дії щодо наступного об`єкта нерухомого майна: земельна ділянка, загальною площею 0,0623 Га, кадастровий номер якої 8000000000:91:467:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер 03-7-02964 (бланк серії КВ №141048), виданий 16.06.2009 р., видавник: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в Договорі іпотеки.

Ухвалою суду від 26.03.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

06.05.2020 р. позивачем у черговий раз було подано заяву про забезпечення позову з тими ж вимогами.

Ухвалою суду від 12.05.2020 р. заяву позивача про забезпечення позову було задоволено, накладено арешт на земельну ділянку, загальною площею 0,0623 Га, кадастровий номер 8000000000:91:467:0019, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

12.05.2020 р. представником позивача адвокатом Чепусовим Ю.А. було подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.05.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

10.08.2021 р. на адресу суду надійшли письмові пояснення від відповідача 1, відповідно до яких, Фонд безпосередньо здійснює виведення відповідача 1 з ринку з 28.09.2020 р. Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку, серед іншого, здійснює повноваження щодо відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених Законом. Також було зазначено, що право вимоги за Кредитним договором було відступлено відповідачу 2. Інформація та документи щодо відступлення прав вимоги розміщена на загальному доступі на веб-сайті PROZORRO. У зв`язку з вищевикладеним, відповідач 1 просив суд врахувати інформацію про зміну кредитора при розгляді справи.

В судове засідання позивач не з`явився, явку своїх представників не забезпечив, на адресу суду надійшло від адвоката Чепусова Ю.А. клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з розгядом справи за його участі у цей же день в іншому суді, проте, останній не заперечував про розгляд даної справи за його відсутності.

Відповідач 1 в судове засідання не з`явився, явку своїх представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити в їх задоволенні з підстав необгрунтованості позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки розгляд справи неодноразово відкладався, позивач та його представники належним чином повідомлені про розгляд справи, вислухавши думку представника відповідача 2 про можливіть розгляду справи за відсутності позивача (його представників) та відповідача 1, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

09.07.2008 р. між позивачем та відповідачем 1 укладено Кредитний договір, за яким позивач отримує кошти в розмірі 87 890,00 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим договором, за програмою «Нове житло» зі сплатою 15,49 % процентів річних згідно узгодженого графіку в строк до 08.07.2038 р. для проведення розрахунків за договором купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0623 Га, кадастровий номер 8000000000:91:467:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-18).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, між позивачем та відповідачем 1 було укладено Договір іпотеки, вдповідно до п. 1.1. якого, позивач (іпотекодавець) передає відповідачу 1 (іпотекодержателю) в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором належний йому на праві власності об`єкт нерухомості - земельну ділянку загальною площею 0,0623 Га, кадастровий номер 8000000000:91:467:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26-30).

Додатковим договором № 1 від 29.11.2012 р. до Кредитного договору було змінено валюту зобов`язання, встановлено фіксовану (16% річних) та стандартну процентні ставки (UIRD+фіксований процент 5%) та додано (змінено) інші умови та положення (а.с. 19-25).

30.11.2012 р. укладено Додатковий договір №1 до Договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г.Ю., та зареєстрований в реєстрі за № 2850. Предметом іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань позивача за Кредитним договором, зазначено нерухоме майно, а саме: земельна ділянка загальною площею 0.0623 Га, кадастровий номер якої 8000000000:91:467:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Положеннями статті 6 Додаткового договору №1 від 30.11.2012 р. сторони узгодили питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Відповідно до п. 9.7 ст. 9 Додаткового договору №1 від 30.11.2012 р., відступлення прав за цим договором здійснюється без необхідності отримання згоди позивача, з одночасним відступленням права вимоги за Кредитним договором (а.с. 30-35).

На підставі Постанови Правління НБУ від 05.02.2015 №83, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05.02.2015 N? 26, згідно з яким з 06.02.2015 у відповідача 1 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до Постанови Правління НБУ від 4.06.2015 р. №356, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05.06.2015 р. №113, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації відповідача 1 та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію відповідача 1.

У зв`язку з припиненням платежів за кредитним договором, у позивача утворилась заборгованість за несвоєчасне внесення платежів за Кредитним договором.

Відповідно до Рішення Фонду про затвердження умов продажу активів № 400 від 12.04.2019 р., права вимоги за Кредитним договором було виставлено на відкриті електронні торги (голандський аукціон) з продажу активів. Як вбачається з протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-04-19-000109-b, який було проведено 07.06.2019 р., переможцем ауцкціону став відповідач 2 (а.с. 37-39).

08.07.2019 р. між відповідачем 1 в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію відповідача 1 та відповідачем 2 було укладено Договір відступлення прав вимоги (а.с. 41-44).

У подальшому, листом від 09.07.2019 р. вих. 05-6233 за підписом представників відповідача 1 та відповідача 2, позивача повідомлено про відступлення права вимоги за Кредитним договором та договорами забезпечення (а.с. 57).

Позивачем отримано вимогу (повідомлення) відповідача-2 від 10.07.2019 р. про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до Договору іпотеки, шляхом погашенням існуючої заборгованості, та про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не погашення заборгованості (а.с. 48-50).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з пунктом 1 частини другою статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин), іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок премета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо приорітет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має приорітет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення до моменту державної реєстрації іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання (ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 2 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов`язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення, вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення.

Суд звертає увагу, що Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним у Постанові від 02.12.2015 р. у справі № 6-1341цс15 та правовим висновком Верховного Суду, наведеним у Постанові від 2.10.2019 р. у справі № 640/2755/16-ц.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Додатком №1 до Додаткового договору від 29.11.2012 р. до Кредитного договору від 09.07.2008 р. сторони встановили графік платежів, відповідно до якого позивач кожного місяця повинен сплачувати регулярні платежі, а за умови несвоєчасного внесення щомісячного платежу у позивача виникає заборговарість із несплати чергового платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобо`вязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що положення ст. 6 Додаткового договору №1 до Договору іпотеки від 09.07.2008 р., викладені відповідно до вимог законодавства чинного на момент підписання оспорюваного Додаткового договору №1 до Договору іпотеки від 09.07.2008 р., та ніяким чином не порушують права та інтереси позивача.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України установлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене вище, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до переконання, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами, викладені у позовній заяві доводи, а відтак, позов не підлягає задоволенню за недоведеністю.

Будь-яких інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та доказів на їх підтвердження суд під час розгляду справи не встановив.

Згідно ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачами не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже, у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014» про визнання договору недійсним - залишити без задоволення;

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 12.05.2020 року у справі № 758/3361/20, а саме: арешт, накладений на земельну ділянку, загальною площею 0,0623 Га, кадастровий номер 8000000000:91:467:0019, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ./20, номер запису про обтяження: 36999365, підстава внесення обтяження: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52783591 від 23.06.2020;

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач-1 - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, код ЄДРПОУ 20025456);

відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014» (адреса: 08132, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код ЄДРПОУ 39262141);

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк