Ухвала

від 27.11.2023 по справі 234/49/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/49/22

Провадження № 2-а/202/120/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

27 листопада 2023 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П., ознайомившись із адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецької митниці ДФС Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0133/70000/17 від 24.11.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2022 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецької митниці ДФС Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0133/70000/17 від 24.11.2017 року .

Ухвалою судді Краматорськогоміського суду Донецької області від 24 січня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників судового розгляду.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України"Просудоустрій істатус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням голови Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 липня 2023 року № 747/0/15-23 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області» змінено з 07 серпня 2023 року територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Водночас згідно з цим рішенням Вищої ради правосуддя Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська належить продовжити розгляд справ, які надійшли до 06 серпня 2023 року включно на розгляд цього суду у порядку, визначеному частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22.

Отже, судові справи, які станом на день видання Верховним Судом розпорядження від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» перебували в провадженні Краматорського міського суду Донецької області, підсудні Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська, що узгоджується з позицією Ради суддів України, викладеною у рішенні від 17.08.2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2023 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П..

Згідно вимог ч.1 ст.5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом подання відповідного позову

Вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172цьогоКодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч.1ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 44 КАС Українипередбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить скасувати постанову Донецької митниці ДФС в справі про порушення митних правил №0133/70000/17 від 24.11.2017 року. З даним позовом позивач звернувся до Краматорського міського суду Донецької області 10.01.2022 року шляхом направлення позову засобами поштового зв`язку, більше ніж через 4 роки після її постановлення.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в поданій позовній заяві представник позивача заявив клопотання про поновлення строків для подання даного позову. В позовній заяві представник позивача обґрунтовує причини поважності пропуску строку на оскарження тим, що оскаржувана копія постанови позивачу не вручалась та не надсилалась, про її існування ОСОБА_1 дізнався лише в листопаді 2021 року, а його представник адвокат Литвиненко В.І. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №55496040 лише 15 грудня 2021 року, в яких містилась дана постанова. Враховуючи зазначене, вважає, причини пропуску поважними, та просить поновити строк для подачі позовної заяви.

Вирішуючи питання щодо визнання причини пропуску на звернення до суду з позовною заявою поважними та поновлення процесуального строку, суд виходить з такого.

Суд звертає увагу, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:

- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;

- це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За змістом частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд приймає до уваги, що позивачем не подано належно оформленої заяви із зазначенням об`єктивно непереборних та незалежних від волевиявлення позивача обставини, які дають можливість поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом є неповажними, відповідно, у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду.

Таким чином, позивачу рекомендовано подати до суду належним чином обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів вказаного.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, привівши у відповідність зміст позовних вимог зі змістом заяви, заяву про поновлення про пропущеного строку звернення до адміністративного суду, зазначивши причини його пропуску та докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частин першої-третьої статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 248 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку подання позовної заяви поважними та його поновлення - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Донецькоїмитниці ДФСДержавної фіскальноїслужби Українипро скасуванняпостанови усправі пропорушення митнихправил №0133/70000/17від 24.11.2017року- залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з зазначенням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.П. Слюсар