Ухвала

від 18.12.2023 по справі 520/6866/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/6866/19

Провадження № 1-кс/947/15906/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , дослідивши матеріали за клопотанням представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12017160000000892 від 13.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_2 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.03.2019 року.

До початку розгляду вказаного клопотання по суті на адресу слідчого судді надійшла заява начальника відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , з якої вбачається, що кримінальне провадження №12017160000000892 від 13.11.2017 року об`єднано з кримінальним провадженням №42016160000000429 від 31.05.2016 року та в подальшому кримінальне провадження №42016160000000429 від 31.05.2016 року передано за підслідністю до Національного антикорупційного бюро України та прокурорами Одеської обласної прокуратури не здійснюється процесуальне керівництво у означеному кримінальному провадженні.

Дослідивши подане клопотання з доданими до нього матеріалами, а також вказану заяву представника Одеської обласної прокуратури, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

З аналізу статей 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт. Також, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження також подається та розглядається слідчим суддею за правилами виключної підсудності за місцем розташування органу, яким проводиться досудове розслідування.

Слідчий суддя зазначає, що згідно заяви, скерованої представником Одеської обласної прокуратури, на теперішній час досудове розслідування кримінального провадження №42016160000000429 від 31.05.2016 року здійснюється Національним антикорупційним бюро України, що не відноситься до територіальної юрисдикції Київського районного суду м. Одеси.

Підсудністьце сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених уГлаві 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених урозділі 1 ЗУ«Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.

Стаття 34 КПК Українирегулює порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого тільки після надходження до суду обвинувального акту для розгляду по суті за правилами глави27та28 КПК України.

Клопотання у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, які подані до суду (слідчим суддям) з порушенням правил підсудності, не вирішуються шляхом зміни підсудності судом та/або закриття судового провадження.

При цьому, ст. 34 КПК Українине наділяє суди повноваженнями направляти такі клопотання для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.

Отже, оскільки питання направлення клопотань, поданих під час досудового розслідування за підсудністю,кримінально-процесуальним законом не передбачено, відтак, клопотання, слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК Українизакони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Згідно ч. 6ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення Кримінально-процесуального кодексуУкраїни не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1ст. 7 цього Кодексу. Застосування аналогії процесуального закону, Кримінально-процесуальним кодексом України не передбачено.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання підлягає поверненню заявнику.

Таким чином, керуючись ст. ст. 172, 174 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12017160000000892 від 13.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України - повернути заявнику разом з доданими до нього документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1