Постанова

від 12.12.2023 по справі 910/3070/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. Справа№ 910/3070/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

арбітражного керуючого Гаращенка І.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Плюс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 30.08.2023 (повний текст складено 05.09.2023, суддя Мандичев Д.В.)

у справі №910/3070/21

за заявою Акціонерного товариства "Асвіо банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" (код 31956217)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 задоволено частково клопотання арбітражного керуючого Гаращенка І.В. та затверджено звіт арбітражного керуючого Гаращенка І.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат за період виконання повноважень ліквідатора з 24.11.2021 по 21.10.2022 на суму 171 030,00 грн, в іншій частині відмовлено, відмовлено арбітражному керуючому Гаращенку І.В. у задоволенні клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат за період виконання повноважень ліквідатора з 01.02.2023 по 24.04.2023 на суму 56 280,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Плюс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат за період виконання повноважень ліквідатора з 24.11.2021 по 21.10.2022 на суму 171 030,00 грн, прийняти нове рішення, яким відмовити в затвердженні звіту в цій частині, в іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі фактично здійснив переоцінку висновків, зроблених у постанові Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2023 у даній справі про відсторонення арбітражного керуючого Гаращенка І.В. від виконання повноважень ліквідатора банкрута та частково задовольнив клопотання про затвердження та виплату грошової винагороди за період виконання ним повноважень ліквідатора з 24.11.2021 по 21.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3070/21, розгляд справи призначено на 07.11.2023.

23.10.2023 арбітражний керуючий Гаращенко І.В. подав відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 відкладено розгляд справи на 12.12.2023.

04.12.2023 Акціонерне товариство "Асвіо банк" подало пояснення, у яких просило здійснити розгляд справи без участі його представника, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

12.12.2023 ліквідатор боржника арбітражний керуючий Реверук П.К. надіслав клопотання про розгляд справи без його участі в судовому засіданні.

Представник ТОВ "Фактор-Плюс" в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 визнано кредиторами боржника:

Акціонерне товариство "Асвіо Банк" з грошовими вимогами на суму 3 357 514,75 грн., з яких 76 700,00 грн. - вимоги першої черги, 3 067 847,63 грн. - вимоги четвертої черги, 212 967,12 грн. - вимоги шостої черги;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" з грошовими вимогами на суму 2 939 400,16 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 2 934 860,16 грн. - вимоги четвертої черги;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудбудпостач" з грошовими вимогами на суму 308 407,74 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 303 864,74 грн. - вимоги четвертої черги;

Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з грошовими вимогами на суму 27 795,78 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 17 063,49 грн. - вимоги четвертої черги, 6 192,29 грн. - вимоги шостої черги;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Плюс" з грошовими вимогами на суму 3 575 523,77 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 3 418 110,39 грн. - вимоги четвертої черги, 152 873,38 грн. - вимоги шостої черги;

Акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської" з грошовими вимогами на суму 4 688 555,59 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 3 375 996,46 грн. - вимоги четвертої черги, 1 308 019,13 грн. - вимоги шостої черги;

Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" з грошовими вимогами на суму 4 054 989,08 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 4 050 449,08 грн. - вимоги четвертої черги.

Постановою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гаращенка І.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2022 затверджено звіт арбітражного керуючого Гаращенка І.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат під час виконання повноважень розпорядника майна у справі за період з 12.04.2021 по 08.11.2021 у розмірі 124 200 грн.

06.02.2023 арбітражний керуючий Гаращенко І.В. подав клопотання ліквідатора про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень у справі з 24.11.2021 по 21.10.2022 на загальну суму 171 030 грн. та з 22.10.2022 по 01.02.2023 на загальну суму 66 783 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-Плюс" у задоволенні клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Гаращенка І.В. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Реверука П.К.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Плюс" задоволено, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2023, ухвалено нове рішення, яким клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" задоволено та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича.

Таким чином, арбітражний керуючий Гаращенко І.В. виконував повноваження ліквідатора боржника у даній справі з 24.11.2021 по 24.04.2023.

Частиною 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Нормами ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 6 ст. 30 Кодексу України арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необгрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження з відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 5011-50/438-2012 від 17.05.2018.

При цьому відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Відтак, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ним у цей період.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі № 29/5005/468/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Хоча нормою частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства і передбачено схвалення комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, відмова комітету кредиторів у схваленні такого звіту не є безумовною підставою для подальшої відмови судом у затвердженні такого звіту.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, а роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 ["Cantoni v. Frace", заява № 17862/91, §31-32), "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 ("Vyerentsov v. Ukraine", заява № 20372/11, §65)].

Суд при розгляді звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, вирішуючи питання про його затвердження, за умови відмови комітету кредиторів від його схвалення, надає оцінку обґрунтованості такої відмови, вжитим арбітражним керуючим заходам у відповідній процедурі, доказам понесених витрат, правильності арифметичного розрахунку грошової винагороди тощо. Завданням суду є дотримання балансу прав та законних інтересів як арбітражного керуючого (право на оплату праці), так і кредиторів (недопущення покладення на кредиторів обов`язку з оплати винагороди арбітражного керуючого у необґрунтованому розмірі).

Арбітражний керуючий Гаращенко І.В. подав звіт про вжиті у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" заходи за період з 24.11.2021 по 21.10.2022.

Згідно з розрахунком основної грошової винагороди арбітражного керуючого Гаращенка І.В. за період з 24.11.2021 по 21.10.2022 нарахована винагорода у розмірі 171030 грн.

Суд першої інстанції, затверджуючи звіт арбітражного керуючого Гаращенка І.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат за період виконання повноважень ліквідатора з 24.11.2021 по 21.10.2022 на суму 171 030,00 грн, виходив з того, що

арбітражним керуючим Гаращенком І.В. вживалися усі заходи, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, під час виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет". При цьому, судом враховано, що ліквідатором за період з 24.11.2021 по 21.10.2022 не було подано заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності керівників/засновників боржника у зв`язку з доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" до банкрутства. Суд зазначає, що розмір субсидіарної відповідальності визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (ч. 2 ст. 62 КУзПБ). У зв`язку з тим, що 24.01.2022 відбулося неправомірне списання коштів з одного із банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" на користь Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за виконавчими провадженнями у розмірі 493 813,22 грн., арбітражним керуючим вживалися заходи щодо їх повернення. За таких обставин, розмір субсидіарної відповідальності було неможливо визначити без розміру ліквідаційної маси;

- арбітражним керуючим Гаращенком І.В. подано до суду заяву про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" Марченка О.Ю., яку було задоволено ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.07.2023;

- арбітражним керуючим було подано скаргу на дії/бездіяльність державного виконавця у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет", яку було частково задоволено ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022;

- арбітражним керуючим було подано позовну заяву про стягнення коштів з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яку було задоволення рішенням Господарського суду м. Києва від 28.06.2023 по справі № 910/3070/21 (910/723/23). Крім того, після звернення ліквідатора до суду із вказаним позовом відповідачем у даній справі було добровільно погашено більшу частину заборгованості;

- матеріали справи не містять задоволених судом скарг на дії/бездіяльність арбітражного керуючого Гаращенка І.В.

В апеляційній скарзі ТОВ "Фактор-Плюс" посилається на те, що комітет кредиторів (протокол від 21.10.2022) вирішив не приймати звіт ліквідатора про проведену роботу за період з 24.11.2021 по 21.10.2022, визнано роботу ліквідатора неналежною та вирішено відсторонити арбітражного керуючого Гаращенка І.В. від виконання обов`язків ліквідатора боржника. В подальшому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Люнет" задоволено та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича.

Як вбачається з постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023, єдиною обставиною, яка стала підставою для увільнення арбітражного керуючого Гаращенка І.В. від виконання повноважень ліквідатора, це те, що арбітражний керуючий неналежно виконав свої повноваження в частині не проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою порушення процедури притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності. Звернення арбітражного керуючого із заявою про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника відбулося лише 04.10.2022, тобто із значним зволіканням.

У зв`язку з цією обставиною апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість аргументрів скаржника про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень, зокрема, в частині не проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою порушення процедури притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності.

Інших обставин неналежного виконання повноважень ліквідатором у даній справі не встановлено, а скаржником не зазначено та не доведено.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції належним чином встановив всі обставини належного виконання ліквідатором своїх повноважень протягом ліквідаційної процедури, в тому числі і обставини звернення із заявою про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута. При цьому, такі обставини скаржником в апеляційній скарзі не заперечуються та не спростовані, у зв`язку з чим належить відхилити єдиний довід апеляційної скарги про переоцінку судом першої інстанції висновків апеляційного суду у постанові від 24.04.2023, позаяк у вказаному судовому рішенні не були встановлені обставини неналежного виконання арбітражним керуючим Гаращенком І.В. повноважень ліквідатора, окрім як несвоєчасне проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою порушення процедури притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності. При цьому, такі обставини не можуть свідчити про невиконання арбітражним керуючим Гаращенком І.В. інших обов`язків, що покладені законом на ліквідатора у період з 24.11.2021 по 21.10.2022 та є підставою для нарахування винагороди арбітражного керуючого.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Плюс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі № 910/3070/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.12.2023.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

О.М. Остапенко