Постанова

від 06.12.2023 по справі 910/13658/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2023 р. Справа№ 910/13658/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Алданової С.О.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - Шутий Д.С.,

від відповідача - Хачікян С.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 у справі №910/13658/22 (суддя - Смирнова Ю.М., повний текст складено - 10.04.2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмора" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін" про розірвання договору та про стягнення 561224,10 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмора" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін", в якому просить суд розірвати договір №4.1.65 (Welfare) від 07.07.2020 оренди нежитлового об`єкта за адресою: м.Київ, проспект Правди, 47, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мартін" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмора", з 05.05.2022 та стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 561224,10 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що існуючі форс-мажорні обставини перешкоджали йому здійснювати підприємницьку діяльність в орендованому за вищевказаним договором приміщенні понад 60 календарних днів, що відповідно до умов вказаного правочину, є підставою для розірвання цього договору та повернення гарантійного платежу у загальному розмірі 561224,10 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 у справі №910/13658/22 позовні вимоги задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача гарантійний платіж на суму 422423 (чотириста двадцять дві тисячі чотириста двадцять три) грн 99 коп. та судовий збір у розмірі 6336 (шість тисяч триста тридцять шість) грн. 36 коп.; в іншій частині позову відмовлено.

Місцевий господарський суд, встановивши обставини розірвання з ініціативи позивача договору оренди з підстав, встановлених п. 8.16 загальної частини договору, дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання цього договору, та визнав наявним у відповідача обов`язок з повернення позивачу гарантійного платежу, розмір якого, з урахуванням наявної заборгованості орендаря в сумі 138800,11 грн., складає 422423, 99 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є належним та допустимим доказом існування форс - мажорних обставин.

Також, скаржник посилається на невірність визначення строку з якого договір оренди вважаться розірваним (05.05.2022 замість вірного - 12.05.2022) та вказує про дострокове розірвання договору за ініціативою орендодавця.

В судовому засіданні представник апелянта - відповідача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

07.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мартін" (орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмора" (орендар, позивач) укладено договір №4.1.65 (Welfare) оренди нежитлового об`єкта за адресою: м.Київ, проспект Правди, 47 (договір), який складається із спеціальної та загальної частин.

За змістом п.п.2.1, 3.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.5, 5.1, 5.2, 6, 6.1 спеціальної частини даного правочину, орендодавець передав орендарю об`єкт оренди - приміщення (лот №4.1.65), загальною площею 170,70 кв.м., на першому поверсі, за адресою: м.Київ, проспект Правди, 47, для продажу взуття та аксесуарів Welfare, дата початку оренди - не пізніше 05.09.2020, строк оренди - 35 місяців.

Пунктом 8.4.2 спеціальної частини договору сторони погодили, що розмір гарантійного платежу становить 561224,10 грн з урахуванням ПДВ, що еквівалентно 20668,84 у.о. з урахуванням ПДВ по курсу обміну на дату укладення цього договору.

Згідно п.10.48 спеціальної частини договору сторонами викладено п.8.16 загальної частини договору у наступній редакції: сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у разі настання форс-мажорних обставин, які, як обґрунтовано вважається, не залежать від сторін і безпосередньо перешкоджають будь-якій стороні виконувати взяте на себе зобов`язання за цим договором. Форс-мажорні обставини включають (але не обмежуються): стихійні лиха, пожежі, повені, землетруси просідання або зсув ґрунту, урагани, бурі, нагромадження снігу, ожеледь, військові дії, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, вибух, озброєні конфлікти, епідемії, терористичні акти, страйки, раптове припинення постачання води, тепла, електроенергії, газу, не пов`язаного з несплатою їх вартості тощо. Потерпіла від форс-мажорної обставини сторона при першій нагоді повідомляє іншу сторону письмово про початок і характер дії форс-мажорних обставин та їх вплив на неможливість виконання зобов`язання за договором. Потерпіла від форс-мажорної обставини сторона підтверджує наслідки такої обставини відповідно до законодавства. У разі наявності форс-мажорних обставин дія цього договору може бути припинена в повному об`ємі або частково на термін дії такої обставини. Якщо дія форс-мажорних обставин продовжується більше 60 (шістдесяти) календарних днів, кожна сторона має право розірвати цей договір шляхом подачі письмового повідомлення, принаймні за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до очікуваної дати дострокового розірвання. У разі такого розірвання платежі вносяться по дату фактичного повернення об`єкта орендарем орендодавцю по акту передання-прийняття (повернення) об`єкта. В такому випадку, орендодавець повертає орендарю гарантійний платіж в порядку, передбаченому п.5.4.1 даного договору.

За змістом п.10.49 спеціальної частини договору сторонами викладено п.10.3 загальної частини договору у наступній редакції: орендодавець має право відмовитися від договору (розірвати договір в односторонньому порядку) і вимагати повернення об`єкта, зокрема, у випадках: в) орендар допустив прострочення сплати всіх або будь-якого з платежів, що передбачені договором більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, окрім гарантійного платежу, що зазначено в п.п.а цього пункту; г) орендар допустив систематичне (два та більше рази) прострочення сплати всіх або будь-якого з платежів, що передбачені договором; м) порушення орендарем п.6.10 або п.6.14 загальної частини договору і не усунення такого порушення на вимогу орендодавця.

У п.п.5.4, 5.4.1 загальної частини договору сторонами погоджено, що орендар повинен сплатити орендодавцю гарантійний платіж в розмірі, вказаному в п.8.4 спеціальної частини договору, до дати, вказаної в п.9.4 спеціальної частини договору, а якщо така дата не вказана, то протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання цього договору обома сторонами. Гарантійний платіж буде утримуватися орендодавцем протягом строку дії цього договору. За рахунок гарантійного платежу орендодавець вправі погашати (компенсувати) свої збитки, понесені внаслідок невиконання чи неналежного виконання орендарем зобов`язань за договором, заборгованості по будь-яким платежам, іншим грошовим зобов`язанням орендаря за договором, неустойки, штрафів та інших штрафних санкцій, та/або покрити/погасити будь-які витрати, стягнення, відшкодування, пов`язані з позовами третя осіб, заявленими проти орендодавця у зв`язку з порушеннями цього договору, допущеними орендарем, а також може бути зарахований в якості штрафу за дострокове розірвання/припинення цього договору, (відмови від цього договору) в односторонньому порядку орендодавцем у зв`язку з порушенням умов договору та/або чинного законодавства України орендарем, що передбачено в п.5.4.7 договору. Не використаний орендодавцем гарантійний платіж (його частина) повертається орендарю протягом 30 (тридцяти) робочих днів після підписання сторонами акту повернення прийняття-передачі об`єкта із оренди орендодавцю, за умови виконання орендарем наступних вимог: a) погашення заборгованості орендаря перед орендодавцем по цьому договору; б) відсутності підстав для застосування орендодавцем гарантійного платежу згідно договору; в) звільнення об`єкта від майна орендаря, суборендарів, користувачів та інших осіб, залучених орендарем для діяльності в об`єкті або у зв`язку з ним, а також від віддільних та невіддільних змін за цим договором та повернення орендодавцю об`єкта в порядку, передбаченому договором, а також повернення орендодавцю всіх ключів від об`єкта.

Згідно п.5.4.7 загальної частини договору у випадку дострокового розірвання/припинення цього договору (відмови від цього договору) в односторонньому порядку орендодавцем у зв`язку з порушенням умов договору та/або чинного законодавства України орендарем, гарантійний платіж не повертається орендарю, а залишається у орендодавця в якості штрафу. Дане положення має пріоритет у застосуванні по відношенню до всіх інших положень договору.

За змістом п.п.10.1, 10.2 загальної частини договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін, скріплення його печатками обох сторін. Цей договір припиняє свою дію у таких випадках, зокрема, за рішенням суду, розірвання договору у відповідності до законодавства або за ініціативою однієї зі сторін на умовах цього договору.

У п.10.5 загальної частини договору зазначено, що у разі відмови сторони від договору (розірвання договору в односторонньому порядку) у передбачених договором випадках, цей договір розірваним/припиненим з моменту одержання іншою стороною повідомлення про відмову від договору (розірвання договору) або на дату яка вказана в такому письмовому повідомленні.

Відповідно до п.11.7 загальної частини договору, якщо інше не передбачено договором, всі повідомлення, передбачені цим договором, складаються в письмовій формі і надсилаються адресами, що наведені нижче в договорі або за іншими адресами, які сторони можуть вказати письмово: а) по телефаксу; або б) за допомогою електронної пошти, вказаної в цьому договорі або повідомленої стороною письмово; або в) рекомендованим листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення; або г) доставкою кур`єрською службою; або д) нарочно під розписку повноважного представника сторони-отримувача, в тому числі співробітнику орендаря, суборендаря або іншої особи, залученої для здійснення діяльності у об`єкті оренди.

Згідно платіжних доручень №116 від 13.07.2020 на суму 280612,05 грн та №244 від 27.08.2020 на суму 280612,05 грн позивачем сплачено на користь відповідача гарантійний платіж у загальному розмірі 561224,10 грн.

27.04.2022 позивачем з адреси електронної пошти retail@welfare.ua було направлено на електронну пошту відповідача, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1, лист від 27.04.2022 за вих.№01/04, в якому останній на підставі п.8.16 договору повідомив відповідача про існування форс-мажорних обставин, що тривають 62 дні, неможливість використання об`єкту оренди через пошкодження будівлі торгівельного центру, у зв`язку з чим просив розірвати укладений між сторонами договір з 05.05.2022 та повернути сплачений орендарем гарантійний платіж.

Листом у відповідь за вих.№04/05/2022-01 від 04.05.2022 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для розірвання договору з причин, що вказані орендарем у листі від 27.04.2022 за вих.№01/04.

05.05.2022 на електронну пошту позивача надійшов лист відповідача від 04.05.2022 за вих.№04/05/22-01, в якому орендодавець повідомив орендаря про дострокове розірвання укладеного між сторонами договору на підставі п.10.3 договору (з підстав порушення умов договору орендарем) з моменту одержання орендарем даного повідомлення про розірвання договору (п.10.5 договору), в результаті чого орендар, в порядку, передбаченому п.4.7 загальної частини договору, зобов`язаний звільнити і повернути об`єкт орендодавцю протягом 5 робочих днів з моменту отримання даного повідомлення, а фактично сплачений орендарем гарантійний платіж у розмірі 561224,10 грн буде використаний для погашення заборгованості орендаря, наявну станом на дату розірвання договору, залишок гарантійного платежу залишається у орендодавця в якості штрафу на підставі п.5.4.7 загальної частини договору оренди.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив про те, що існуючі форс-мажорні обставини перешкоджали орендарю здійснювати підприємницьку діяльність в орендованому за вищевказаним договором приміщенні понад 60 календарних днів, що відповідно до умов вказаного правочину, є підставою для розірвання цього договору та повернення гарантійного платежу у загальному розмірі 561224,10 грн.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 Цивільного кодексу України).

Як вже вказувалось судом, п.8.16 загальної частини договору сторонами було погоджено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у разі настання форс-мажорних обставин, які, як обґрунтовано вважається, не залежать від сторін і безпосередньо перешкоджають будь-якій стороні виконувати взяте на себе зобов`язання за цим договором. Форс-мажорні обставини включають (але не обмежуються): стихійні лиха, пожежі, повені, землетруси просідання або зсув ґрунту, урагани, бурі, нагромадження снігу, ожеледь, військові дії, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, вибух, озброєні конфлікти, епідемії, терористичні акти, страйки, раптове припинення постачання води, тепла, електроенергії, газу, не пов`язаного з несплатою їх вартості тощо. Потерпіла від форс-мажорної обставини сторона при першій нагоді повідомляє іншу сторону письмово про початок і характер дії форс-мажорних обставин та їх вплив на неможливість виконання зобов`язання за договором. Потерпіла від форс-мажорної обставини сторона підтверджує наслідки такої обставини відповідно до законодавства. У разі наявності форс-мажорних обставин дія цього договору може бути припинена в повному об`ємі або частково на термін дії такої обставини. Якщо дія форс-мажорних обставин продовжується більше 60 (шістдесяти) календарних днів, кожна сторона має право розірвати цей договір шляхом подачі письмового повідомлення, принаймні за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до очікуваної дати дострокового розірвання. У разі такого розірвання платежі вносяться по дату фактичного повернення об`єкта орендарем орендодавцю по акту передання-прийняття (повернення) об`єкта. В такому випадку, орендодавець повертає орендарю гарантійний платіж в порядку, передбаченому п.5.4.1 даного договору.

27.04.2022 позивач, скориставшись своїм правом згідно п.8.16 договору, з адреси електронної пошти retail@welfare.ua, направив на електронну пошту відповідача, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1, лист від 27.04.2022 за вих.№01/04, в якому повідомив відповідача про існування форс-мажорних обставин, що тривають 62 дні, неможливість використання об`єкту оренди через пошкодження будівлі торгівельного центру, у зв`язку з чим просив розірвати укладений між сторонами договір з 05.05.2022 та повернути сплачений орендарем гарантійний платіж.

Листом у відповідь за вих.№04/05/2022-01 від 04.05.2022 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для розірвання договору з причин, що вказані орендарем у листі від 27.04.2022 за вих.№01/04, про що відповідачем також зазначено у відзиві на позов.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону "Про ТПП в Україні").

Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором.

Зважаючи на такі висновки, сформовані Верховним Судом, колегія суддів зазначає, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні. Водночас колегія суддів звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Колегією суддів не встановлено, що закон або договір імперативно вимагають засвідчувати існування форс-мажорних обставин виключно сертифікатом ТПП.

Отже доводи скаржника про відсутність форс-мажорних обставин через неотримання стороною договору сертифіката ТПП не можуть бути підставою для задоволення вимог апеляційної скарги.

Правовідносини сторін спору у цій справі ґрунтуються на договорі оренди.

Частиною 1 ст.759 ЦК передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, з вказаної норми права вбачається, що в таких правовідносинах орендодавець має основний обов`язок - передати орендареві майно в користування, а останній - здійснювати плату за таке користування.

Тому орендар, посилаючись на форс-мажорні обставини як на підставу для розірвання орендних правовідносин, має довести: (1) існування у спірний період обставин, що є надзвичайними і невідворотними; (2) зв`язок таких обставин безпосередньо із неможливістю належного виконання грошового зобов`язання.

27.04.2022 позивач, скориставшись своїм правом згідно п.8.16 договору, з адреси електронної пошти retail@welfare.ua, направив на електронну пошту відповідача, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1, лист від 27.04.2022 за вих.№01/04, в якому повідомив відповідача про існування форс-мажорних обставин, що тривають 62 дні, неможливість використання об`єкту оренди через пошкодження будівлі торгівельного центру (весь ТРЦ був зачинений), у зв`язку з чим просив розірвати укладений між сторонами договір з 05.05.2022 та повернути сплачений орендарем гарантійний платіж.

У ч.1 ст.75 ГПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Крім того, відповідно до ч.3 ст.75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Сторонами не заперечується, що торгівельно-розважальний центр Retroville за адресою: м.Київ, вул.Правди, 47, починаючи з 24.02.2022 не працював, 20.03.2022 в зазначене приміщення влучила російська ракета, що є загальновідомим фактом, частина приміщень торгівельно-розважального центру Retroville була зруйнована, в тому числі непридатним до здійснення господарської діяльності є приміщення, орендоване позивачем.

Крім цього, сторонами не заперечується те, що торгівельно-розважальний центр Retroville за адресою: м.Київ, вул.Правди, 47 частково відновив свою роботу з 15.06.2022, а станом як на дату звернення позивача з відповідним позовом до суду, так і станом на 11.01.2023 (дата надання відповідачем відповіді на письмове опитування учасника справи) провадження господарської діяльності у приміщенні, яке орендував позивач є неможливим.

Враховуючи наведене є обґрунтованими доводи позивача про неможливість використання орендованого приміщення за цільовим призначенням, тобто станом на дату звернення позивача з листом від 27.04.2022 за вих.№01/04 до відповідача існували обставини, що є форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Вказані обставини тривали більше ніж 60 календарних днів, внаслідок чого позивач, з огляду на умови п.8.16 договору, скористався своїм правом та направив на адресу відповідача відповідне письмове повідомлення, у зв`язку з чим договір є достроково розірваним за волевиявленням позивача.

Посилання скаржника на невірність визначення строку з якого договір оренди вважаться розірваним (05.05.2022 замість вірного - 12.05.2022) жодним чином не впливають на результат розгляду спору та, зокрема, на обґрунтованість висновку суду першої інстанції в частині того, що договір є достроково розірваним (станом як на момент подання позову, так і на дату прийняття оскаржуваного наразі судового рішення) за волевиявленням позивача.

Таким чином, позивач реалізував своє право на розірвання договору №4.1.65 (Welfare) від 07.07.2020 оренди нежитлового об`єкта за адресою: м.Київ, проспект Правди, 47, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мартін" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмора" шляхом подачі письмового повідомлення, принаймні за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до очікуваної дати дострокового розірвання, у зв`язку з чим вказаний договір оренди вважається розірваним.

З огляду на те, що позивач скористався своїм правом на розірвання договору раніше аніж відповідач та така відмова є обґрунтованою, доводи скаржника про те, що договір оренди є розірваним з огляду на ініціативу відповідача відхиляються апеляційним судом.

Враховуючи встановлення обставин розірвання договору з ініціативи позивача його позовна вимога про розірвання договору №4.1.65 (Welfare) від 07.07.2020 оренди нежитлового об`єкта за адресою: м.Київ, проспект Правди, 47, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мартін" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмора" з 05.05.2022 обґрунтовано залишена місцевим господарським судом без задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача гарантійного платежу у загальному розмірі 561224,10 грн відповідно до умов п.8.16 договору, суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

У п.п.5.4, 5.4.1 загальної частини договору сторонами погоджено, що орендар повинен сплатити орендодавцю гарантійний платіж в розмірі, вказаному в п.8.4 спеціальної частини договору, до дати, вказаної в п.9.4 спеціальної частини договору, а якщо така дата не вказана, то протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання цього договору обома сторонами. Гарантійний платіж буде утримуватися орендодавцем протягом строку дії цього договору. За рахунок гарантійного платежу орендодавець вправі погашати (компенсувати) свої збитки, понесені внаслідок невиконання чи неналежного виконання орендарем зобов`язань за договором, заборгованості по будь-яким платежам, іншим грошовим зобов`язанням орендаря за договором, неустойки, штрафів та інших штрафних санкцій, та/або покрити/погасити будь-які витрати, стягнення, відшкодування, пов`язані з позовами третя осіб, заявленими проти орендодавця у зв`язку з порушеннями цього договору, допущеними орендарем, а також може бути зарахований в якості штрафу за дострокове розірвання/припинення цього договору, (відмови від цього договору) в односторонньому порядку орендодавцем у зв`язку з порушенням умов договору та/або чинного законодавства України орендарем, що передбачено в п.5.4.7 договору. Не використаний орендодавцем гарантійний платіж (його частина) повертається орендарю протягом 30 (тридцяти) робочих днів після підписання сторонами акту повернення прийняття-передачі об`єкта із оренди орендодавцю, за умови виконання орендарем наступних вимог: a) погашення заборгованості орендаря перед орендодавцем по цьому договору; б) відсутності підстав для застосування орендодавцем гарантійного платежу згідно договору; в) звільнення об`єкта від майна орендаря, суборендарів, користувачів та інших осіб, залучених орендарем для діяльності в об`єкті або у зв`язку з ним, а також від віддільних та невіддільних змін за цим договором та повернення орендодавцю об`єкта в порядку, передбаченому договором, а також повернення орендодавцю всіх ключів від об`єкта.

У п.8.16 загальної частини договору сторони погодили, що якщо дія форс-мажорних обставин продовжується більше 60 (шістдесяти) календарних днів, кожна сторона має право розірвати цей договір шляхом подачі письмового повідомлення, принаймні за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до очікуваної дати дострокового розірвання. В такому випадку, орендодавець повертає орендарю гарантійний платіж в порядку, передбаченому п.5.4.1 даного договору.

Оскільки договір оренди розірвано з підстав, встановлених п. 8.16 загальної частини договору, наявні підстави для повернення позивачу сплаченого на користь відповідача гарантійного платежу.

При цьому, за твердженнями відповідача, які з боку позивача не спростовані, у позивача існує заборгованість зі сплати платежів за договором №4.1.65 (Welfare) від 07.07.2020 оренди нежитлового об`єкта за адресою: м.Київ, проспект Правди, 47 за період січень - лютий 2022 року на суму 138800,11 грн.

Отже, в контексті положень п.п. "а" п. 5.4.1 загальної частини договору, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають грошові кошти на суму 422423,99 грн (561224,10 грн гарантійного платежу - 138800,11 грн заборгованості).

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення гарантійного платежу на суму 422 423 грн 99 коп.

Колегією суддів при прийнятті даної постанови враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.09.2023 №910/7679/22.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 у справі №910/13658/22 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 20.12.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

С.О. Алданова