Постанова

від 13.12.2023 по справі 922/2200/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/2200/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря Андерс О.К.

за участю представників сторін:

позивачів - Залеської А.С., ордери серії АН від 11.10.2023 № № 1268579, 1268580,1268581;

відповідача - Захарова П.В., ордер серії ВІ від 30.06.2023 № 1067162 (в режимі відео конференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" (вх. № 2252 Х/2-5) та відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг"(вх. № 2297 Х/2-5) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2023 (ухвалене у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Присяжнюком О.О., повний текст складено 10.10.2023 ) у справі № 922/2200/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп", м. Харків, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті", Харківська обл., Харківський р-н, с.м.т. Бабаї, Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг", м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп", Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті", Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг", в якій (з урахуванням уточнення позовної заяви) просить суд визнати право спільної часткової власності на об`єкт незавершеного будівництва - шестиповерхову нежитлову будівлю з підвалом за адресою: м. Харків, вул. Серпова, 4, що будувалась як блок громадського призначення у складі комплексу житлових будинків та об`єктів торгово-адміністративного та соціально-культурного призначення з підземною парковкою (II, III черги будівництва) по вулиці Серповій, 4 в місті Харкові (II черга) на земельних ділянках із кадастровими номерами: 6310136300:07:006:0050 та 6310136300:07:006:0051, за Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Сіті" (ідентифікаційний код юридичної особи 39655917), Товариством з обмеженою відповідальністю Ріал Кепітал Груп (ідентифікаційний код юридичної особи 42663027) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріал Кепітал Груп Товариством з обмеженою відповідальністю ІНБІКО (ідентифікаційний код юридичної особи 20177445) із наступним розподілом часток: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" (ідентифікаційний код юридичної особи 39655917) - 51 % (п`ятдесят один відсоток) у праві спільної часткової власності, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп" (ідентифікаційний код юридичної особи 42663027) - 33 % (тридцять три відсотки) у праві спільної часткової власності, Товариство з обмеженою відповідальністю ІНБІКО (ідентифікаційний код юридичної особи 20177445) - 16 % (шістнадцять відсотків) у праві спільної часткової власності на об`єкт незавершеного будівництва - шестиповерхову нежитлову будівлю з підвалом за адресою: м. Харків, вул. Серпова, 4, що будувалась як блок громадського призначення у складі комплексу житлових будинків та об`єктів торгово- адміністративного та соціально-культурного призначення з підземною парковкою (ІІ, III будівництва) по вулиці Серповій, 4 в місті Харкові (II черга) на земельних ділянках за кадастровим номером: 6310136300:07:006:0050 та за кадастровим номером 6310136300:07:006:0051 за адресою: м. Харків, вул. Серпова, 4.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі № 922/2200/23 в позові відмовлено.

02.10.2023 відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" подало через систему Електронний суд до Господарського суду Харківської області заяву про розподіл понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 920 862 грн.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/2200/23 зазначену заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" від 02.10.2023 про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто солідарно з позивачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО", м. Харків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 58 375 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

В обґрунтування часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" про розподіл судових витрат суд послався на те, що заявлена відповідачем до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 920 862, 38 грн., відображена в акті прийому - передачі наданих послуг № 1 від 27.09.2023, є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспівмірною з часом, витраченим на їх надання, а обґрунтованим та співмірним із складністю справи і предметом позову у відповідності до вимог ст. 126 Господарського процесуального кодексу України є розмір зазначених витрат в сумі 58 375 грн.

При цьому суд, погодившись із доводами клопотання позивачів про зменшення витрат відповідача на правову допомогу, зазначив їх в обґрунтування вказаного висновку, а саме:

- правнича допомога, викладена в п. 1-6 Акту фактично представляє собою формулювання правової позиції у справі, тривалість подання якої нібито становило в цілому 25 годин; результатом цієї допомоги став відзив на позовну заяву та письмові пояснення, які за змістом є майже тотожними; час, витрачений адвокатами для надання цієї правничої допомоги, є суттєво завищеним;

- правнича допомога, визначена п. 8 Акту, а саме: відправлення поштової кореспонденції, є безпідставною, оскільки представнику позивачів всі документи у справі направлялись через підсистему Електронний суд;

- час, витрачений на судові засідання, також невірно розрахований (п. 9 Акту), зокрема, судове засідання від 29.08.2023 відповідно до протоколу судового засідання тривало з 11:25:52 до 11:58:18, тобто менше, ніж 33 хвилини, а не 2 години, як зазначено в акті; судове засідання від 12.09.2023 відповідно до протоколу судового засідання тривало з 12:50:26 до 14:11:01, тобто 1 годину 21 хвилину, а не 2 години, як зазначено в Акті; судове засідання від 27.09.2023 відповідно до протоколу судового засідання тривало з 12:40:11 до 13:55:18, тобто 1 годину 15 хвилин, а не 2 години, як зазначено в Акті.

Крім цього суд зазначив, що вартість погодинної ставки, визначена в п. 4.2 договору про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06, є необґрунтовано завищеною навіть по відношенню до розміру адвокатського гонорару, визначеного рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021, в сумі 1675 грн.

Також суд зазначив про відсутність підстав для покладення на позивача витрат "гонорару успіху", пославшись на те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

26.10.2023 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" через систему Електронний суд подано на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі № 922/2200/23 до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить це рішення змінити, відмовивши в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" від 02.10.2023 про розподіл судових витрат в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач послався, зокрема, на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що договором про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06 не визначено строку оплати відповідачем наданих послуг, а тому на момент подання відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат строк оплати цих послуг не настав, у зв`язку з чим, відповідні послуги не є такими, що сплачені або підлягають сплаті, як це передбачено абз. 3 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, як наслідок, заявлена відповідачем до розподілу вартість вказаних послуг не підлягає стягненню з позивачів.

Крім цього позивач зазначив про відсутність в оскаржуваному додатковому рішенні розрахунку та обґрунтування суми витрат на професійну правничу допомогу, яка була стягнута судом першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" (вх. № 2252 Х/2-5) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/2200/23 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням сторін на 13.12.2023 о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104 .

30.10.2023 відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" через систему Електронний суд подано на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі № 922/2200/23 до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" від 02.10.2023 про розподіл судових витрат в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач послався, зокрема, на необґрунтованість висновку суду в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, зокрема суперечність викладеної судом в оскаржуваному додатковому рішенні в обґрунтування такого висновку правової позиції рішенням Верховного Суду у справах за участю тих самих сторін, зокрема висновкам, що викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 922/4183/21, в тому числі щодо того, що:

- розмір гонорару адвоката визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, а неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 922/4183/21);

- у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, які суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат (постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17);

- не є обов`язковим для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Погоджений сторонами в договорі «гонорар успіху» є складовою частиною гонорару адвоката, а тому належить до судових витрат.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (вх. № 2297 Х/2-5) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/2200/23. Об`єднано в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду апеляційні скарги позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" (вх. № 2252 Х/2-5) та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (вх. № 2297 Х/2-5) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/2200/23. Розгляд апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/2200/23 призначено на 13.12.2023 о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104 .

17.11.2023 від позивача - ТОВ «Альфа Сіті» через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач заперечив проти доводів зазначеної апеляційної скарги з підстав невизначення договором про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06 строку оплати наданих послуг, їх штучно завищеної вартості, про яку зазначено в оскаржуваному рішенні, відсутності в наданих суду документах обґрунтування необхідності участі під час розгляду справи від імені відповідача двох адвокатів, які фактично дублювали надання правничої допомоги, необов`язковості для суду зобов`язань, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, необхідності при вирішенні відповідного питання виходити з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов`язаним з розглядом справи, які визначені адвокатським бюро та оцінені судом, зокрема з точки зору складності справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи, адже саме розмір витрат, понесених відповідачем на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін - відмови позивачеві у позові, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь відповідач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок позивача (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 915/294/21).

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу позивача та заперечив проти апеляційної скарги відповідача, а представник відповідача підтримав апеляційну скаргу відповідача та заперечив проти апеляційної скарги позивача.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг та відзиву на на апеляційну скаргу відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 123 Господарського процессуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу за заявою іншої сторони;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші ніж судовий збір судові витрати покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.2023 у справі № 922/2200/23, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023, в позові відмовлено, розмір обґрунтованих витрат відповідача на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, відповідно до наведених положень, покладаються на позивачів.

Відповідно до положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2).

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позов відповідач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме з оплати наступних юридичних послуг, наданих АТ «ВАЙЗ ЛО ГРУП»:

1. Правовий аналіз документів - 100000 грн.;

2. Підготовка та складання відзиву на позовну заяву 50 000 грн.;

3. Правовий аналіз судової практики -100000 грн.;

4. Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Кепі тел Білдинг» в судових засіданнях (орієнтовно 2 судових засідання по 4000 грн. кожне) - 8000 грн.

Передбачений Договором про надання правової допомоги «гонорар успіху».

Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Кепітел Білдинг» 02.10.2023, тобто у встановлений частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк, до господарського суду Харківської області було подано заяву (вх. № 26714), в якій він просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивачів витрат на професійну правничу допомогу в сумі 920 862,38 грн., разом із доказами таких витрат (їх розміру), а саме копіями:

- Акту від 27.09.2023 № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06;

- Кінцевого розрахунку вартості витрат на правничу допомогу та детального опису робіт, виконаних під час надання правової допомоги в рамках справи № 922/2200/23;

- Договору про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Оскільки судом першої інстанції при прийнятті рішення по суті справи не вирішено питання розподілу витрат сторін на професійну правничу допомогу адвоката, суд на підставі вказаної вище норми вирішував вказане питання шляхом ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат відповідача, призначивши розгляд вказаної заяви в судове засідання з повідомленням сторін на 09.10.2023.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.19 у справі № 922/445/19 та постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.06.20 у справі № 906/598/19, від 24.11.20 у справі № 911/4242/15.

Позивачі 08.10.2023 подали до Господарського сууд Харківської області клопотання (вх. № 27268), в якому просили суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу або зменшити ромір таких витрат до 5000,0 грн., посилаючись на те, що вартість правничої допомоги, що заявляється до стягнення з позивачів у межах цієї справи, не відповідає критеріям співмірності, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, оскільки є явно завищеною, неспівмірною зі складністю справи та значенням для відповідача (зокрема, позиція відповідача базувалась на тому, що йому не належить спірний об`єкт незавершеного будівництва, отже результат розгляду справи, очевидно, не міг вплинути на відповідача), визначеною шляхом включення до обсягу послуг таких, що не були фактично надані.

При цьому позивачі зазначили, що:

- правнича допомога, викладена в п. 1-6 Акту фактично представляє собою формулювання правової позиції у справі, тривалість подання якої нібито становило в цілому 25 годин; результатом цієї допомоги став відзив на позовну заяву та письмові пояснення, які за змістом є майже тотожними; час, витрачений адвокатами для надання цієї правничої допомоги, є суттєво завищеним;

- правнича допомога, визначена п. 8 Акту, а саме відправлення поштової кореспонденції, є безпідставною, оскільки представнику позивачів всі документи у справі направлялись через підсистему Електронний суд;

- час, витрачений на судові засідання, також невірно розрахований (п. 9 Акту), зокрема, судове засідання від 29.08.2023 відповідно до протоколу судового засідання тривало з 11:25:52 до 11:58:18, тобто менше, ніж 33 хвилини, а не 2 години, як зазначено в акті; судове засідання від 12.09.2023 відповідно до протоколу судового засідання тривало з 12:50:26 до 14:11:01, тобто 1 годину 21 хвилину, а не 2 години, як зазначено в Акті; судове засідання від 27.09.2023 відповідно до протоколу судового засідання тривало з 12:40:11 до 13:55:18, тобто 1 годину 15 хвилин, а не 2 години, як зазначено в Акті;

- вартість погодинної ставки, визначена в п. 4.2 договору про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06, є необґрунтовано завищеною навіть по відношенню до розміру адвокатського гонорару, визначеного рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021, в сумі 1675 грн.;

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що суд має оцінити відповідні витрати на предмет їх реальності та обгрунтованості.

Так, згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.08.23 у справі № 911/3586/21 викладено висновок про те, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону №5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 5.44 постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Відповідно до предмету договору про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06, укладеного між ТОВ «Юкрейніен Кепітел Білдинг» (Клієнтом) та Адвокатським об`єднанням «WISE LOW GROUP» (Адвокатським об`єднанням), Клієнт доручає, а Адвокатське Об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу у господарській справі № 922/2200/23.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що на підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розмір гонорару визначається в залежності від обсягу наданих Адвокатським об`єднанням послуг згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг з розрахунку 4000 грн. за 1 годину на кожного адвоката.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що у випадку вирішення господарської справи № 922/2200/23 на користь Клієнта, тобто у разі досягнення Адвокатським об`єднанням позитивного або частково позитивного результату на користь Клієнта, що включає в себе: залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі, відмову у задоволенні позову (незалежно від набрання рішенням законної сили чи наступного його скасування судом апеляційної чи касаційної інстанції), Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню «гонорар успіху» в розмірі 1% від ціни позову у відповідній справі за кожну інстанцію окремо.

У наданому відповідачем Акті від 27.09.2023 № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06 зазначено наступні послуги із зазначенням часу, витраченого на їх надання та їх вартості :

1. Інтерв`ювання Клієнта (його керівника), збір та правовий аналіз інформації, що стосується господарського спору в рамках справи № 922/2200/23, перспектив її розгляду та способів судового захисту інтересів Клієнта, первинний збір наявної у Клієнта документації, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань-3 години, вартість -12000 грн.;

2. Ознайомлення з матеріалами справи 10.07.2023 - 2 години, 29.08.2023 - 1 година, вартість - 12000 грн.;

3. Вивчення та детальний правовий аналіз документації Клієнта, збір додаткової необхідної для надання належної правової допомоги інформації та документації, уточнення та підсумкове узагальнення фактичних обставин спору у справі № 922/2200/23 - 2 години, вартість - 8000 грн.;

4. Пошук та аналіз судової практики з питання можливих способів захисту у справах, подібних до спору у справі № 922/2200/23- 10 годин, вартість - 40 000 грн.;

5. Підготовка та складання відзиву на позовну заяву - 4 години, вартість -16 000 грн.;

6. Підготовка письмових пояснень -3 години, вартість 12 000 грн.;

7. Підготовка, складання та подання до суду клопотань: про долучення доказів - 2 години, про продовження процесуальних строків для подання відзиву -1 година, про продовження строків підготовчого провадження -30 хв., загальна вартість- 14 000 грн.;

8. Відправка поштової кореспонденції (процесуальних документів) поштою - 2 години, вартість - 8000 грн.;

9. Представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях - 1 адвокат, 1 судове засідання, (29.08.2023) - 2 години, 2 адвоката , 2 судових засідання (12.09.2023 та 27.09.2023) по 2 години кожне, загальна вартість - 32 000 грн.;

Оплата Клієнтом «гонорару успіху» за вирішення справи на користь Клієнта - 1 відсоток від ціни позову (76286238 грн.) - 762862,38 грн.

Загальна вартість послуг - 920862,38 грн.

Як правомірно зазначили позивачі в клопотанні про зменшення розміру витрат відповідача на правову допомогу та суд першої інстанції в оскаржуваному додатковому рішенні, заявлена відповідачем до розподілу вартість послуг з правової допомоги є явно завищеною, оскільки не відповідає встановленим ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України критеріям реальності (дійсності і необхідності), розумності і співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, та обсягом наданих послуг.

При цьому колегія суддів виходить з відсутності необхідності у наданні аналогічних послуг двома адвокатами, враховуючи при цьому, що адвокат, який отримав свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю, повинен мати достатній рівень кваліфікації.

Так, значна частина окремо вказаних в Акті послуг охоплює одна одну або не є необхідними для представництва інтересів Клієнта.

Зокрема, вказані в пунктах 1-4 Акту послуги за своєю суттю зводяться до вказаної в пункті 5 Акту послуги з підготовки, складання та подання до суду відзиву на позовну заяву. Час на підготовку відзиву з урахуванням середньої складності справи, необхідності збирання невеликого обсягу доказів не перевищує 5 годин.

Підготовка письмових пояснень від 12.09.2023 (вх. № 24674) (п. 7 Акту), в яких представником відповідача наведено аналіз нерелевантності зазначеної у позові судової практики Верховного Суду, не є необхідним, з огляду на те, що відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Таким чином, письмові пояснення не передбачено ГПК України в якості заяви по суті справи, в той час як відповідач вже подав відзив на позов, в якому відповідно до зазначеної норми він і мав викласти свої пояснення та міркування щодо судової практики, на яку послався позивач в позовній заяві. При цьому слід враховувати те, що позивачами не подавалось відповіді на відзив, в якій могли бути викладені додаткові до наведених в позовній заяві пояснення чи аргументи (судова практика) і які б зумовили необхідність надання відповідачем пояснень щодо них вже після подання відзиву на позов.

Підготовка необхідних для представництва інтересів Клієнта клопотань адвокатом відповідача у справі також за своєю складністю не повинна перевищувати 2 годин.

Відправка поштової кореспонденції за своєю сутю не є послугою з надання правової допомоги. До того ж, як правомірно зазначив суд першої інстанції, представнику позивачів всі документи у справі направлялись через підсистему Електронний суд.

Також, як правомірно зазначив суд першої інстанції, час, витрачений на судові засідання, невірно розрахований (п. 9 Акту), зокрема, судове засідання від 29.08.2023 відповідно до протоколу судового засідання тривало з 11:25:52 до 11:58:18, тобто менше, ніж 33 хвилини, а не 2 години, як зазначено в акті; судове засідання від 12.09.2023 відповідно до протоколу судового засідання тривало з 12:50:26 до 14:11:01, тобто 1 годину 21 хвилину, а не 2 години, як зазначено в Акті; судове засідання від 27.09.2023 відповідно до протоколу судового засідання тривало з 12:40:11 до 13:55:18, тобто 1 годину 15 хвилин, а не 2 години, як зазначено в Акті.

Отже, час витрачений адвокатом на надання правової допомоги у даній справі не перевищує 10 годин, а тому, з урахуванням погодинної ставки, що встановлена Договором обґрунтованим є розмір таких послуг - 40 0000 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Разом з цим, передбачений п. 4.6. Договору та зазначений в п. 10 Акту розмір «гонорару успіху» -1 % від суми позову, очевидно не відповідає критеріям розумності та співмірності зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та часом, витраченим адвокатом на їх надання і значенням справи для сторони, враховуючи середню складність даної справи, невеликий обсяг доказів і подання відповідачем однієї заяви по суті справи у вигляді відзиву на позов, заперечення якого проти позову не обґрунтовані наявністю у нього речових прав на спірний об`єкт, визначення суми позову від вартості Об`єкта будівництва, 1% від якої становить занадто велику суму для включення її до вартості юридичних послуг, обґрунтований розмір якої (40 000 грн.) в кілька разів менше відповідної суми «гонорару успіху».

З врахуванням наведеного, на думку колегії суддів, розумним та співмірним є розмір «гонорару успіху» в сумі 25 000 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача щодо відсутності підстав для покладення на позивачів витрат відповідача на правову допомогу з посиланням на те, що договором про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06 не визначено строку оплати відповідачем відповідних послуг, а тому на момент подання відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат строк оплати наданих йому послуг з правової допомоги не настав, і, як наслідок, відповідні послуги не є такими що сплачені або підлягають сплаті.

Як зазначено вище, в постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Статтею 11 Цивільного кодексу України договори визначено серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наведеного вбачається, що невстановлення в оплатному Договорі про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06 строку виконання відповідачем обов`язку з оплати вартості таких послуг не зумовлює відсутність у відповідача відповідного обов`язку, оскільки він виник на підставі відповідного Договору, не припинився, але настане і має бути виконаний у встановлений ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України строк на відповідну вимогу Адковатського Об`єднаня, яка може бути пред`явлена в будь-який час.

Отже, обґрунтованим на думку колегії суддів, є розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 65 000 грн. Натомість суд першої інстанції визнав обґрунтованим розмір відповідних витрат в сумі 58 375 грн., не зазначивши будь-яких конкретних даних, з яких він виходив при розрахунку такого розміру та розподілив їх між позивачами солідарно, що не відповідає чинному законодавству.

З аналізу вищенаведених норм ГПК України вбачається, що солідарне стягнення витрат на професійну правничу допомогу чинним ГПК України не передбачено.

Солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм ЦК України, який визначає це поняття через «солідарну вимогу» та «солідарний обов`язок» (ст. ст. 541-544 ЦК України).

Солідарне зобов`язання є різновидом цивільно-правових зобов`язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред`явити боржникові вимогу в повному обсязі, а вразі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарна відповідальність у зобов`язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

При цьому, як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судове рішення не може бути підставою виникнення солідарності, оскільки судовим рішенням утверджуються права осіб, а не створюються заново. Судове рішення не може створювати й солідарну відповідальність там, де вона не випливає з самого правовідношення, яке зумовило виникнення спору.

Отже судом першої інстанції у цій справі було помилково ототожнено інститут розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), закріплений в ГПК України, з солідарним обов`язком та відповідальністю, які є інститутами цивільного права і виникають лише у випадку передбаченому законом або договором (ст. 541 ЦК України).

Отже солідарне стягнення суми судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, законом не передбачено.

Таким чином суд позбавлений можливості розподілити витрати на професійну правничу допомогу шляхом їх солідарного стягнення з позивачів у випадку відмови в позові майнового характеру про визнання права спільної часткової власності позивачів. Натомість, суд здійснює такий розподіл відповідно до вимог Закону, зокрема ст. ст. 129, 126 ГПК України.

Обґрунтований розмір витрат відповідача на правову допомогу в сумі 65 000 грн., виходячи з встановленого ст. 129 Господарського процесуального кодексу України принципу пропорційності підлягає розподілу між позивачами пропорційно заявленої в позовній заяві частки кожного позивача у праві власності на спірне майно.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4105/18, від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, у додатковій постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 923/567/17 (з урахуванням ухвали суду касаційної інстанції про виправлення описки від 06.07.2018)

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача та апеляційна скарга відповідача підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, за яким слід стягнути з кожного позивача на користь відповідача наступні суми витрат на професійну правничу допомогу : з Позивача 1 (ТОВ «Альфа Сіті» ) - 33150 грн.; з Позивача 2 (ТОВ "Ріал Кепітал Груп") - 21450 грн.; з Позивача 3 (ТОВ "ІНБІКО") - 10400 грн. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" слід відмовити.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 126,129, 269, пунктом 2 статті 275, пунктом 4 частини 1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" задовольнити частково.

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/2200/23 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" (62403, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Бабаї, вулиця Вторчерметівська, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39655917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг"(61166, м. Харків, вул. Серпова, б. 4-В, код ЄДРПОУ 33477397) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33150 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп" (61166, м. Харків, вул. Серпова, б. 4-В, кімн. 16-А, ідентифікаційний код юридичної особи 42663027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг"(61166, м. Харків, вул. Серпова, б. 4-В, код ЄДРПОУ 33477397) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21450 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" (61001, м. Харків, вул. Молочна, б. 11, корп. 8,кв. 69, ідентифікаційний код юридичної особи 20177445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг"(61166, м. Харків, вул. Серпова, б. 4-В, код ЄДРПОУ 33477397) - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10400 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.12.2023

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль